Провадження № 2-а/742/21/26
Єдиний унікальний № 620/296/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого-судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
У С Т А Н О В И В :
Позивачем подано до Чернігівського окружного адміністративного суду позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа у м.Прилуки. Наступного дня після приїзду до міста, з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де вчасно став на військовий облік, що підтверджується його військово-обліковим документом. Вважає постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 №1034/1 від 31.10.2025 про накладення штрафу незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з наступних підстав: 1.Відсутність складу правопорушення: Позивачем не було порушено правил обліку, оскільки зареєструвався за новим місцем проживання у встановлений законом строк. 2. Наявність підстав для відстрочки: Позивач є особою з інвалідністю та виховує дитину з інвалідністю з дитинства. Згідно зі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» має безумовне право на відстрочку, про що ТЦК міг дізнатися з державних реєстрів. 3. Критичність ситуації: На підставі оскаржуваної постанови заблоковано його банківський рахунок, на який надходять єдині джерела доходу його сім`ї: виплати ВПО та соціальна допомога з інвалідності. На підставі викладеного просить суд скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_4 №1034/1 від 31.10.2025 про накладення адміністративного стягнення, закрити справу про адміністративне правопорушення та зупинити стягнення у виконавчому провадженні №79905963 до набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 про скасування постанови передано до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.
12.02.2026 матеріали адміністративного провадження за позовом ОСОБА_1 надійшли на адресу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2026 визначено головуючого суддю Фетісову Н.В.
13.02.2026 ухвалою Прилуцького міськрайонного суду позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
20.02.2026 ухвалою суду поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду. Прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено судове засідання, яке відкладено до 17.09.2026.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Не заперечував проти розгляду справи за відсутності свого представника. Пояснив, що є внутрішньо переміщеною особою. Після переміщення до м. Прилуки неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_6 з метою взяття на військовий облік, однак йому повідомляли про необхідність перебування на військовому обліку за зареєстрованим місцем проживання. У жовтні 2025 року, коли прямував до батьків, які проживають у Київській області, його зупинили працівники територіального центру комплектації та соціальної підтримки та вручили повістку про необхідність явки до територіального центру за місцем проживання як внутрішньо переміщеної особи. Після повернення до м. Прилуки він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 , де на підставі зазначеної повістки був взятий на військовий облік. Позивач зазначив, що про складення щодо нього 11.10.2025 протоколу про адміністративне правопорушення та винесення 31.10.2025 постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП йому відомо не було. Про існування оскаржуваної постанови він дізнався після накладення арешту на його банківський рахунок у межах виконавчого провадження. Також позивач пояснив, що є особою з інвалідністю ІІІ групи та має на утриманні дитину з інвалідністю, та відповідно відстрочку від мобілізації. Просив суд врахувати зазначені обставини під час розгляду справи та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином.
Відтак, 17.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, перевіривши доводи позовної заяви та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Притягненню до адміністративної відповідальності особи, обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненного правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України", особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізаціїчи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеномуцим Законом та Законом України "Про мобілізаційнупідготовку та мобілізацію" (абзац 1 частини 1 статті 39 Закону № 2232-XII).
Статею 37 Закону № 2232-ХІІвизначено підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Відповідно до статті 37 Закону № 2232-XI,I взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років: які за рішенням комісії з питань взяття на військовий облік пройшли медичний огляд; які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на новее місце проживання; які набули громадянство України; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку; які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" підлягають взяттю на військовий облік призовників; які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку; на військовий облік військовозобов`язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військово зобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на новее місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпекиУкраїни, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; на військовий облік резервістів: які зараховані до військового оперативного резерву; які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань; резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання. ГромадянамУкраїни, взятим на військовий облік, роз`яснюються права та обов`язки, правила військового обліку та відповідальність за порушенняцих правил. Призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовийоблік. У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного веб порталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).
Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Інструкції № 3, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції № 3, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Згідно з ст. 210 КУпАП, порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до примітки ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, відповідальність за ст. 210 та 210-1 КУпАП не застосовується у випадку, коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.
Таким чином, персональні дані військовозобов`язаного можуть бути отримані органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, до яких відносить і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами.
З наявних у матеріалах справи інформації вбачається, що згідно Довідки від 10.04.2022 №7425-5000920432 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований в Миколаївській області, Миколаївський район, с.Мішково-Погорілове, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до копій Довідки до акту огляду медико-соціальної експертної косісії серії 12 ААД №046335 та Пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 отримує пенсію по інвалідності ІІІ група. Дата видачі 22.01.2025. Термін дії: 31.12.2026.
Як вбачається з Військово-облікового документу №07072020068[телефон приховано], ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 13.11.2025 надано відстрочку на підставі категорії осіб п.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 02.02.2026. Взято на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_8 16.10.2025.
Згідно копії Посвідчення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є дитиною з інвалідністю.
У відповідності до копії Постанови №1034/1 по справі про адміністративне правопорушення від 31.10.2025, начальником ІНФОРМАЦІЯ_10 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що 31.10.25 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що ОСОБА_1 не перебував на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі-органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-перви6нному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад, відповідно 31.10.2025 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
11 жовтня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_11 було складено протокол про адміністративне правопорушення №719, яким встановлено що ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі-органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад, а також повідомлено ОСОБА_1 , що розгляд справи відбудеться 31.10.2026 о 10 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 . Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
Відповідно до копії Постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.01.2026 вбачається, що Прилуцьким відділом державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області на підставі постанови №1034/1 від 31.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 34000 грн. на користь держави, відкрито виконавче провадження.
Враховуючи вказані обставини судом встановлено, що відповідачем не надано до суду належних доказів вчинення відповідачем дій щодо отримання персональних даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені ч. 3 ст. 14 Закону № 1951-VIII.
Положенням ЄІССС передбачено: загальнообов`язкове державне соціальне та пенсійне страхування, пенсійне забезпечення; надання соцдопомоги, субсидії, соцстипендії інших пільг і виплат; ведення обліку тих, хто підлягає державному соцстрахуванню і тих, хто має право на пільги; ведення даних про людей з інвалідністю, тих, хто потребує реабілітації; запобігання та протидія домашньому насильству, насильству за ознакою статі, торгівлі людьми; надання соцпідтримки дітям; проведення соціальних та реабілітаційних заходів, соцроботи з сім`ями, дітьми, молоддю; здійснення контролю над надання соцпослуг та соцпідтримки. соцзахист населення, зокрема вразливих груп, зокрема управлінням соцзахисту населення надано доступ до ЄІССС для централізованого призначення, нарахування та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам тощо. Для держави та управлінь соціального захисту населення впровадження ЄІССС це: безпечний та коректний обмін інформацією; даними з Дією при подачі заяви на допомогу для ВПО, а всі зміни, внесені співробітниками управлінь соцзахисту населення, автоматично фіксуються в системі; автоматизована взаємодія з банками, які здійснюють виплату допомоги ВПО; швидка та автоматична верифікація paperless - створюються та передаються електронні справи замість паперових; легкий перехід на обслуговування від одного до іншого управління соцзахисту у разі зміни місця фактичного перебування, а всі персональні дані зберігаються на центральному рівні, тож втрата або несанкціоноване використання цих даних, зокрема, на місцевому рівні в разі бойових дій чи окупації, неможливе.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 взятий на облік як внутрішньо-переміщена особа, однак після прибуття до нового місця проживання відповідно до наявних даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів в семиденний строк не став на військовий облік, чим порушив ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовийобов`язок і військову службу», разом з цим ОСОБА_1 взятий на облік 16.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується відомостями військово-облікового документу №07072020068[телефон приховано].
Проте, відповідачем, в порушення вимог ст. 245 КУпАП при складанні протоколу та в оскаржуваній постанові не конкретизовано, за яким задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання не був взятий ОСОБА_1 на військовий облік, та до якого ТЦК та СП позивач повинен був звернутись для взяття на військовий облік.
Крім того, суд враховує, що відповідно до приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Водночас, суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення та дій виконано не було.
Так, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 був належним чином оповіщений про розгляд справи про адміністративне правопорушення 31.10.2025, що підтверджує не сповіщення про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
В матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення, що свідчить про порушення положень ст. 277-2 КУпАП.
В свою чергу, матеріали справи не містять відомостей про те, які сааме дані позивачу необхідно було уточнити в РТЦК, а також про неможливість отримання таких даних з реєстрів.
Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, законодавець визначив умову, за якої положення ст.210 КУпАП не застосовуються.
З наявних матеріалів справи не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей позивача в порядку електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
Отже, відповідачем не доведено наявності передбачених законом умов, за яких позивач міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП (у розумінні примітки до ст.210 КУпАП), як і не доведено відсутності підстав для застосування у спірному випадку примітки до ст.210 КУпАП.
Суд звертає увагу, що вказані обставини відсутності доказів щодо належного сповіщення про виклик позивача у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, неповідомлення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення та не доведення відповідачем підстав для застосування примітки до ст. 210 КУпАП зумовлюють скасування оспорюваної постанови.
З цих підстав суд приходить до висновку про помилковість висновків відповідача щодо необхідності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим вважає за необхідне задовольнити позов.
Отже, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з підстав викладених вище.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд доходить висновку про скасування оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Seryavinandothersv. ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2011 року, остаточне 10.05.2011).
З урахуванням викладеного, судом висвітлено істотні аспекти доводів сторін та не надається детальна відповідь на інші аргументи, використані сторонами, оскільки вони самі по собі, або в сукупності з іншими аргументами та доказами по справі, не впливають на висновки суду.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд доходить висновку про задоволення позову про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Щодо позовних вимог в частині зупинення виконання стягнення у виконавчому провадженні №79905963 на підставі виконавчого документу постанови №1034/1 від 31.10.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання чи дії рішення, підтверджені належними доказами. Позивач повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщовоно буде скасовано.
У свою чергу, для зупинення стягнення у виконавчому провадженні необхідна наявність поважних причин, які б давали підстави для його зупинення.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Це правило стосується, у тому числі й обставин, якими сторона обґрунтовує свої позовні вимоги зупинення стягнення у виконавчому провадженні.
Інших доводів щодо наявності підстав для зупинення стягнення у виконавчому провадженні вказана вимога не містить, а судом таких підстав не встановлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 77, 255, 295, 297 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення-задовольнити частково.
Скасувати Постанову №1034/1 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 31 жовтня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП- закрити.
В іншій частині позову -відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Наталія ФЕТІСОВА