Справа № 522/18093/26-Е
Провадження № 2/522/11988/26
УХВАЛА
про залишення позову без руху
22 вересня 2026 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Донцов Д.Ю., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання об`єктом спільного майна подружжя та про поділ спільного майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
До Приморського районного суду м. Одеси 14.09.2026 року надійшла позовна ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Попроцьким Дмитром Михайловичем, до ОСОБА_2 про визнання об`єктом спільного майна подружжя та про поділ спільного майна подружжя.
Згідно позовних вимог позивач просить:
- визнати напівпідвальне приміщення, в якому розташована квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 29[телефон приховано], спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 ідеальну частку зазначеного напівпідвального приміщення, в якому розташована квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 29[телефон приховано].
Статтями 174-177 ЦПК України встановлені вимоги до заяв по суті справи, які подаються учасниками справи до суду.
Встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Зі змісту положень п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Позивачем зазначено ціну позову у розмірі 238 360 грн.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості, визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості, визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
У п.п. 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК України).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», - звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.
Суд наголошує, що вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
У якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна або цінова довідка.
Позивачем (його представником) у порушення вимог чинного законодавства не додано до позовної заяви доказів, що підтверджують дійсну вартість спірного майна з відповідним визначенням ціни позову на момент пред`явлення позову, що підлягає грошовій оцінці.
Положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд враховує, що від правильності вирішення питання щодо зазначення позивачем ціни позову залежить визначення вірної суми судового збору, яка підлягає сплаті.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Зі змісту позовних вимог встановлено, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами:
1) немайнового характеру - визнати напівпідвальне приміщення спільною сумісною власністю;
2) майнового характеру - визнання права власності у порядку поділу спільного майна подружжя на 1/2 напівпідвального приміщення, в якому розташована квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 29[телефон приховано].
Визначена позивачем (його представником) ціна позову обґрунтована тим, що за останнім договором купівлі-продажу сторони визначили вартість проданого майна в розмірі 476 472 грн. (1\2 від вартості - 238 360)
Позивачем (його представником) було сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 1 906, 88 грн. з урахуванням коефіцієнта 0.8.
Таким чином для усунення недоліків позовної заяви позивачу слід:
- визначити ціну об`єкта спірного майна та надати докази на підтвердження дійсної вартості об`єкта спірного майна на момент пред`явлення позову;
- надати позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, та її копії для сторін із зазначенням реальної ціни позову на момент пред`явлення позову;
- доплатити судовий збір, виходячи зі ставки як за вимогу майнового характеру та виходячи із ціни позову (з урахуванням дійсної вартості спірного майна на момент пред`явлення позову);
- сплатити судовий збір за 1 вимогу немайнового характеру у розмірі 1 332,20 грн.;
- у разі надання позовної заяви у новій редакції через систему «Електронний суд», надати докази надіслання листом з описом вкладення позовної заяви із доданими документами відповідачу.
Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Приморського районного суду м. Одеси через канцелярію суду або через систему «Електронний суд».
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Практикою Європейського суду з прав людини (див. рішення у справі «Мельник проти України» (Melnyk v.Ukraine), заява № 23436/03, п.п. 22-23, від 28 березня 2006 року) встановлено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.
Норми, що регулюють правила подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Отже, з огляду на викладене суд приходить до висновку про залишення позову без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання об`єктом спільного майна подружжя та про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Донцов Д.Ю.