Справа № 2-2234/09
Провадження №6/523/79/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.09.2026 року м. Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси
у складі: головуючої - судді Кремер І.О.,
з участю секретаря судового засідання Палова О.В.,
з участю представника заявника - Берестенко М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», за участю боржника ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання,-
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», за участю боржника ОСОБА_1 звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання. Обґрунтовуючи вимоги поданої заяви вказує на те, що заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21.04.2009 року у цивільній справі № 2-2234 позовні вимоги заступника прокурора Суворовського району м. Одеса в інтересах ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 5851 від 25.01.2007 року було задоволено в повному обсязі, зокрема, рішенням суду ухвалено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість в розмірі 21257,92 грн., витрати на повідомлення сторін по справі у розмірі 1410,00 грн., витрати на інформаційне-технічне забезпечення у розмірі 30,00 грн. та судовий збір у розмірі 212,57 грн.
На виконання заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси у цивільній справі № 2-2234/09 від 21.04.2009 було видано виконавчий лист від 07 травня 2009 року у відношенні боржника ОСОБА_1 про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 5851 від 25.01.2007 у розмірі 21257,92 грн та витрати на повідомлення сторін по справі у розмірі 1410,00 грн.
Виконавчий лист № 2-2234/09 від 07.05.2009 неодноразово пред`являвся до виконання до органів державної виконавчої служби.
16 серпня 2011 року представником АТ «Ощадбанк» на адресу першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління Міністерства юстиції направлено заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2234/09, виданого Суворовським районним судом м. Одеси 07.05.2009, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у розмірі 21257,92 грн та витрати на повідомлення сторін по справі у розмірі 1410,00 грн разом із оригіналом виконавчого листа.
29 серпня 2019 року представником АТ «Ощадбанк» на адресу Суворовського ВДВС, під особисту відмітку, надано запит щодо надання інформації про хід виконавчого провадження. Відповідь на адресу АТ «Ощадбанк» не надійшла.
08 грудня 2025 року представником АТ «Ощадбанк» на адресу Пересипського ВДВС повторно направлено запит про місце знаходження оригіналу виконавчого листа. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, запит отримано 07.01.2026.
12 січня 2026 року на адресу АТ «Ощадбанк» надійшов лист Пересипського ВДВС, згідно якого відомо, що 25.06.2018 виконавче провадження № 33186868 було завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
На теперішній час, виконавчий документ стягувачем отримано не було.
У зв`язку з цим, просить суд задовольнити дану заяву, та постановити ухвалу, якою видати дублікат виконавчого листа по справі № 2-2234/09 щодо боржника ОСОБА_1 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за Кредитним договором № 5851 від 25.01.2007 у розмірі 21257,92 грн. та витрати на повідомлення сторін по справі у розмірі 1410,00 грн. та поновити строк для пред`явлення до виконання дублікату виконавчого листа про стягнення заборгованості по справі № 2-2234/09.
Представник заявника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» - Берестенко М.А. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити дану заяву.
Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, сповіщався судом про час та місце слухання справи.
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21.04.2009 року у цивільній справі № 2-2234 позовні вимоги заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5851 від 25.01.2007 року було задоволено в повному обсязі.
На виконання зазначеного рішення 07.05.2009 року було видано виконавчий лист № 2-2234/09.
16 серпня 2011 року представником АТ «Ощадбанк» на адресу першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління Міністерства юстиції направлено заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2234/09, виданого Суворовським районним судом м. Одеси 07.05.2009, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у розмірі 21257,92 грн та витрати на повідомлення сторін по справі у розмірі 1410,00 грн разом із оригіналом виконавчого листа.
29 серпня 2019 року представником АТ «Ощадбанк» на адресу Суворовського ВДВС, під особисту відмітку, надано запит щодо надання інформації про хід виконавчого провадження. Відповідь на адресу АТ «Ощадбанк» не надійшла.
08 грудня 2025 року представником АТ «Ощадбанк» на адресу Пересипського ВДВС повторно направлено запит про місце знаходження оригіналу виконавчого листа. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, запит отримано 07.01.2026.
12 січня 2026 року на адресу АТ «Ощадбанк» надійшов лист Пересипського ВДВС, згідно якого відомо, що 25.06.2018 виконавче провадження № 33186868 було завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Частиною четвертою статті 12 цього Закону передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а також у разі надання судом відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Разом із тим матеріалами справи не підтверджено дату фактичного отримання АТ «Ощадбанк» оригіналу виконавчого листа після завершення виконавчого провадження № 33186868.
Суд також не має підстав виходити виключно з припущення про те, що виконавчий лист був фактично отриманий стягувачем, оскільки належного доказу його вручення або отримання заявником матеріали справи не містять.
Водночас зазначена обставина сама по собі не є достатньою підставою для автоматичного поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Згідно з ч. 6 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
При цьому ЦПК України не визначає вичерпного переліку причин, які можуть бути визнані судом поважними.
Поважною причиною пропуску строку може бути визнана така обставина, яка об`єктивно перешкоджала особі вчинити відповідну процесуальну дію у встановлений законом строк, виникла незалежно від волі особи, мала істотний характер та підтверджена належними і допустимими доказами.
Отже, для поновлення пропущеного строку заявник повинен довести не лише сам факт його пропуску, а й існування конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному пред`явленню виконавчого документа до виконання.
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та наданих доказів.
Поважними причинами можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та створюють дійсні істотні перешкоди для своєчасного вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання повинен встановити конкретні причини пропуску такого строку, їх характер, тривалість, об`єктивність та наявність безпосереднього причинного зв`язку між такими обставинами та неможливістю своєчасного пред`явлення виконавчого документа до виконання.
У даному випадку заявник посилається на те, що після завершення виконавчого провадження оригінал виконавчого листа ним отриманий не був.
Разом із тим суд звертає увагу, що 29 серпня 2019 року представником АТ «Ощадбанк» на адресу Суворовського ВДВС було подано запит щодо надання інформації про хід виконавчого провадження.
Таким чином, не пізніше 29 серпня 2019 року заявнику було відомо про необхідність з`ясування стану виконання судового рішення та отримання інформації щодо виконавчого провадження.
Водночас після зазначеного звернення наступний документально підтверджений запит щодо місцезнаходження оригіналу виконавчого листа був направлений АТ «Ощадбанк» лише 08 грудня 2025 року.
Отже, між зверненнями заявника до органу державної виконавчої служби 29.08.2019 року та 08.12.2025 року минув значний проміжок часу.
При цьому заявником не наведено та матеріалами справи не підтверджено конкретних обставин, які б об`єктивно перешкоджали АТ «Ощадбанк» протягом цього періоду вживати подальших заходів щодо встановлення місцезнаходження виконавчого документа, отримання інформації про результати виконавчого провадження, отримання копії постанови про його завершення, з`ясування питання щодо повернення виконавчого документа, а за необхідності - оскарження відповідних дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби.
Сам по собі факт ненадання відповіді на запит від 29.08.2019 року не свідчить про існування об`єктивної та непереборної перешкоди для подальшого захисту прав стягувача протягом усього наступного періоду.
Відсутність відповіді на один запит не позбавляла заявника можливості повторно звернутися до органу державної виконавчої служби, отримати інформацію про стан виконавчого провадження, з`ясувати місцезнаходження виконавчого документа або вжити інших передбачених законом заходів.
Таким чином, заявником не доведено, що у період після 29.08.2019 року існували об`єктивні, непереборні та незалежні від його волі обставини, які позбавляли його можливості належним чином реалізувати право на примусове виконання судового рішення.
Суд при цьому враховує, що саме на стягувача покладається обов`язок проявляти належну процесуальну активність щодо реалізації свого права на примусове виконання судового рішення, у тому числі здійснювати контроль за ходом виконавчого провадження та рухом виконавчого документа.
Водночас зазначене не означає покладення на заявника обов`язку доводити обставини, яких він об`єктивно не міг знати. Однак у такому разі заявник повинен довести, які саме обставини перешкоджали йому своєчасно отримати необхідну інформацію або звернутися до суду, та чому відповідні дії не могли бути вчинені ним раніше.
Таких доказів заявником суду не надано.
Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів конкретних обставин втрати оригіналу виконавчого листа, зокрема доказів, які б дозволяли встановити, коли саме, де та за яких обставин виконавчий документ був втрачений.
Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача не є тотожним встановленню факту його втрати та не свідчить автоматично про наявність поважних причин пропуску строку для пред`явлення такого документа до виконання.
Водночас суд не встановлює факту отримання виконавчого листа заявником після завершення виконавчого провадження, оскільки належних доказів такого отримання матеріали справи не містять.
Разом із тим відсутність доказів фактичного отримання виконавчого листа не звільняє заявника від обов`язку довести поважність причин пропуску строку, якщо він звертається до суду із відповідною заявою.
Таким чином, заявником не доведено наявності обставин, які протягом усього періоду пропуску строку об`єктивно унеможливлювали своєчасне звернення до суду та реалізацію права на пред`явлення виконавчого документа до виконання.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що наведені заявником обставини не можуть бути визнані достатніми та поважними причинами пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Відтак підстави для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа № 2-2234/09 до виконання відсутні.
Разом із тим суд вважає за необхідне вирішити питання щодо заявленої вимоги про видачу дубліката виконавчого листа.
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний чи приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, можливість видачі дубліката виконавчого документа закон пов`язує не лише з фактом відсутності оригіналу такого документа, а й із дотриманням установленого законом строку для його пред`явлення до виконання або з наявністю правових підстав для поновлення такого строку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, заява про видачу дубліката втраченого виконавчого документа вважається поданою у межах встановленого строку. Натомість якщо строк сплив і суд його не поновив, за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні такої заяви. (Верховний Суд)
Таким чином, питання про видачу дубліката виконавчого листа у даному випадку є безпосередньо пов`язаним із питанням поновлення строку для його пред`явлення до виконання.
Оскільки судом не встановлено поважних причин пропуску строку та відсутні підстави для його поновлення, правові підстави для видачі дубліката виконавчого листа також відсутні.
При цьому суд виходить із того, що відмова у видачі дубліката в даному випадку не ґрунтується виключно на припущенні про отримання виконавчого листа стягувачем.
Навпаки, суд бере до уваги, що заявником не доведено належними та допустимими доказами конкретних обставин втрати виконавчого документа, а також не доведено наявності поважних причин, які б об`єктивно перешкоджали йому протягом тривалого часу вживати заходів для з`ясування місцезнаходження виконавчого документа та реалізації права на його примусове виконання.
Суд також враховує, що ще 29.08.2019 року заявник звертався до органу державної виконавчої служби із запитом щодо ходу виконавчого провадження, однак наступне документально підтверджене звернення щодо місцезнаходження виконавчого листа відбулося лише 08.12.2025 року.
Заявником не надано доказів, які б дозволили суду встановити об`єктивні причини такої тривалої перерви у вчиненні дій щодо реалізації права на примусове виконання судового рішення.
За таких обставин суд не вбачає підстав для висновку про те, що пропуск строку відбувся з причин, які були об`єктивно непереборними, незалежними від волі заявника та пов`язаними з істотними перешкодами для вчинення відповідних процесуальних дій.
Таким чином, заявником не доведено наявності передбачених законом підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
У зв`язку з відсутністю підстав для поновлення зазначеного строку відсутні також правові підстави для видачі дубліката виконавчого листа.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що заявником не доведено наявності передбачених законом підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачі дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 2-2234/09, у зв`язку з чим у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 258, 260, 261, 354, 433, 442, ч.1 п.17.4 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені заяви Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», за участю боржника ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк.
Повний текст ухвали складено 11 вересня 2026 року.
Суддя Пересипського
районного суду м. Одеси І.О. Кремер