Дата документу 22.09.2026 Справа № 0818/1106/2012
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 0818/1106/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Калюжна В.В.
Провадження № 22-ц/807/2244/26 Суддя-доповідач: Сакоян Д.І.
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
22 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Сакояна Д.І.
суддів: Гончар М.С., Салтан Л.Г.,
при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вознесенівського (минула назва - Орджонікідзевського) районного суду м. Запоріжжя від 17.01.2020 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.01.2020 частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачка ОСОБА_1 15.09.2026 через канцелярію подала до Запорізького апеляційного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою апеляційного суду від 15.09.2026 з Вознесенівськогорайонного суду м. Запоріжжя витребувано матеріали цивільної справи ЄУН 0818/1106/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. Сімнадцятого вересня 2026 року витребувана справа надійшла до суду апеляційної інстанції.
Разом з апеляційною скаргою до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вознесенівського (минула назва - Орджонікідзевського) районного суду м. Запоріжжя від 17.01.2020 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. Заява вмотивована тим, що про день та час судового засідання Орджонікідзевський (нова назва - Вознесенівський) районний суд м. Запоріжжя її не повідомляв, судових повісток на її адресу не направляв, публікацій у засобах масової інформації не робив. Приблизно з березня 2012 року по теперішній час ОСОБА_1 проживає окремо від свого чоловіка ОСОБА_2 і вони майже не спілкуються та не підтримують будь-яких шлюбних відносин. З того часу ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 знала про існування зазначеного вище судового провадження та пред`явленого до неї позову, то в обов`язковому порядку здійснила би цілеспрямовані активні дії щодо участі в судових засіданнях з метою спростування заявлених до неї позовних вимог та захисту своїх прав. Крім того, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України вона була вимушена у березні 2022 року виїхати за межі України до Польщі. Неповідомлення судом першої інстанції у встановленому порядку про час та місце розгляду цивільної справи фактично позбавило ОСОБА_1 передбаченого цивільним законодавством права надати суду особисті пояснення, відзив на позов щодо стягнення суми заборгованості, подати заяву про застосування позовної давності по платежам, з моменту виникнення боргу здійснити зустрічний розрахунок тощо. Фактично Орджонікідзевський (нова назва - Вознесенівський) районний суд м. Запоріжжя позбавив відповідачку права на справедливий суд.
Оглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Накладення обмеження дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги (рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Воловік проти України» від 06.12.2007).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Частиною третьою статті 354 ЦПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Результат аналізу вказаної правової норми дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Винятками з цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, та пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, апеляційний суд має оцінити обставини справи, пов`язані з надсиланням та отриманням рішення суду, можливістю учасника справи подати апеляційну скаргу, строк протягом якого заявник звернувся до апеляційного суду після отримання рішення суду тощо. Водночас суд, з одного боку має виходити з конституційної засади забезпечення права на апеляційне оскарження, а з іншого - зважаючи на розумність строків, запобігти порушенню принципу res judicata (принципу остаточності судового рішення).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.09.2024 у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24), системно аналізуючи положення ЦПК України, дійшла висновку про те, що особа, не повідомлена про розгляд справи (п. 1 ч. 2 ст. 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала/не могла знати про розгляд справи.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановлені державами членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28.10.2004).
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України» від 21.10.2010).
Апеляційним судом встановлено, що заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.04.2012 задоволено позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором (т. 1 а.с. 76-77).
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30.10.2019 зазначене вище заочне рішення скасовано та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 10 год. 00 хв. 26.11.2019 (т. 1 а.с. 165-166).
Вищевказана копія ухвали була направлена сторонам у справі засобами поштового зв`язку, зокрема, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Поштове відправлення повернулось до суду не отриманим з відміткою: «за закінченням терміну зберігання» (т. 1 а.с. 186).
Як видно з протоколу судового засідання від 26.11.2019 відповідачка ОСОБА_1 до суду не з`явилась, підготовче судове засідання було відкладено для повторного виклику учасників справи (т. 1 а.с. 190).
Судова повістка була направлена ОСОБА_1 за її зареєстрованим місцем проживання. Поштове відправлення повернулось до суду не отриманим з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т. 1 а.с. 199).
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.12.2019 закрито підготовче провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.01.2020 о 14 год. 00 хв. (т. 1 а.с. 208).
Копію зазначеною ухвали направлено сторонам у справі засобами поштового зв`язку, зокрема, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Поштове відправлення повернулось до суду не отриманим з відміткою: «адресат відсутній» (т. 1 а.с. 212).
У постанові Верховного Суду від 29.01.2025 у справі № 752/5046/22 вказано, що: «Аргументи заявника про те, що суд не повідомив його про розгляд справи, є необґрунтованими, оскільки кореспонденція, а саме судова повістка-повідомлення про розгляд справи була повернена до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». З огляду на те що кореспонденція, яка була повернена до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України він є таким, що її отримав».
Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, з огляду на направлення судом першої інстанції процесуальних документів за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання ОСОБА_1 та повернення поштового відправлення щодо призначеного на 17.01.2020 судового розгляду з відміткою «адресат відсутній», відсутні підстави вважати відповідачку особою, не повідомленою про розгляд справи у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.01.2020 частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором (т. 1 а.с. 217-218).
Рішення суду на ім`я ОСОБА_1 направлено за зареєстрованим місцем проживання відповідачки. Поштове відправлення повернулось до суду не отриманим з відміткою: «за закінченням встановленого строку зберігання» (т. 1 а.с. 223).
Також рішення суду було оприлюднене в загальному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Надалі ухвалами Запорізького апеляційного суду від 04.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.01.2020 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (т. 1 а.с. 246, 247).
Під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 направлялась поштова кореспонденція, яка поверталась до апеляційного суду не отриманою адресатом з відміткою: «за закінченням терміну зберігання» (т. 2 а.с. 13-14).
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.06.2022 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Факторінгс», заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про заміну стягувача у виконавчому провадженні (т. 2 а.с. 75).
Копію даної ухвали направлено сторонам у справі засобами поштового зв`язку, зокрема, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Поштове відправлення повернулось до суду не отриманим з відміткою: «за закінченням терміну зберігання» (т. 2 а.с. 76).
Як встановлено апеляційним судом, апеляційна скарга на рішення Вознесенівського (минула назва - Орджонікідзевського) районного суду м. Запоріжжя від 17.01.2020 подана ОСОБА_1 15.09.2026, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту рішення судом першої інстанції.
У такому випадку апеляційний суд має з`ясувати наявність обставин, передбачених ч. 2 ст. 358 ЦПК України:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Наявності таких обставин апеляційним судом не встановлено.
При цьому апеляційний суд виходить із того, що ОСОБА_1 не може вважатись особою, яка не повідомлена про розгляд справи.
Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 3343506 від 18.09.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 14.04.1998 по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Матеріали справи не містять відомостей про повідомлення відповідачкою суду першої інстанції про зміну місця її проживання або про іншу адресу, за якою їй належало направляти судову кореспонденцію. Водночас адреса, за якою суд направляв їй процесуальні документи, протягом усього відповідного періоду залишалася її зареєстрованим місцем проживання.
Твердження скаржниці про те, що Орджонікідзевський (нова назва - Вознесенівський) районний суд м. Запоріжжя не направляв на її адресу судових повісток не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи. Невручення судової кореспонденції відбулось не з вини суду першої інстанції. Підстав для публікацій інформації про судовий виклик ОСОБА_1 у засобах масової інформації не було.
Відповідачкою не наведено обставин, які б об`єктивно перешкоджали їй отримати судову кореспонденцію за зареєстрованим місцем проживання. Також апеляційний суд ураховує, що судова кореспонденція направлялась ОСОБА_1 на ту саму поштову адресу, яку остання зазначає як адресу свого зареєстрованого місця проживання в апеляційній скарзі.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржниці про те, що через збройну агресію РФ у березні 2022 року вона була змушена виїхати за межі України, оскільки оскаржуване рішення ухвалено 17.01.2020, тобто за два роки до введення в Україні воєнного стану.Більше того, її виїзд за межі України у 2022 році не міг бути причиною неповідомлення про розгляд справи у 2019-2020 роках.
Разом із тим апеляційний суд не може не врахувати, що 14.08.2025, тобто більш ніж за рік до подання апеляційної скарги, до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя із заявою про ознайомлення з матеріалами справи (т. 2 а.с. 89) звернувся адвокат Білицький Є.М., який діяв в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордера на надання правничої допомоги серії АН № 1758281 від 14.08.2025 (т. 2 а.с. 91). Представник ОСОБА_1 18.08.2025 ознайомився з матеріалами справи, зокрема з оскаржуваним рішенням, зробив фотокопії матеріалів справи, про що свідчить його власноручно виконаний напис на заяві про ознайомлення з матеріалами справи. Отже, матеріалами справи підтверджується, що не пізніше 14.08.2025 ОСОБА_1 була обізнана про існування цього судового провадження, а 18.08.2025 її представник ознайомився з матеріалами справи, у тому числі з оскаржуваним рішенням суду.
Водночас з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернулася лише 15.09.2026, тобто більше ніж через рік після документально підтвердженої обізнаності про наявність відповідного судового провадження та рішення суду.
Обставин непереборної сили, які відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 358 ЦПК України могли б бути підставою для відкриття апеляційного провадження після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, скаржниця не навела, і таких обставин матеріалами справи не встановлено.
Таким чином, оскільки апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення, а передбачених п. 1, 2 ч. 2 ст. 358 ЦПК України виняткових обставин, за наявності яких апеляційне провадження може бути відкрито після спливу цього строку, апеляційним судом не встановлено, у відкритті апеляційного провадження належить відмовити.
Крім того, апеляційний суд ураховує, що наразі відсутні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 5 ст. 370 ЦПК України, оскільки під час апеляційного перегляду рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.01.2020 за апеляційною скаргою іншого відповідача - ОСОБА_3 , Запорізький апеляційний суд не надавав оцінки доводам, які наводяться ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, які є іншими.
Керуючись ст. 352, 353, 358 ЦПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вознесенівського (минула назва - Орджонікідзевського) районного суду м. Запоріжжя від 17.01.2020 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Д.І. Сакоян
Судді М.С. Гончар
Л.Г. Салтан