СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду
23 вересня 2026 року м. Харків Справа №922/1578/26
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства "Харківводоканал" (вх.№1952Х від 14.09.2026) на рішення Господарського суду Харківської області від 31.07.2026 у справі №922/1578/26 (м. Харків, суддя Шатерніков М.І., повне рішення складено 20.08.2026)
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків,
до Комунального підприємства "Харківводоканал" , м. Харків,
про стягнення 122 328 236,64 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення заборгованості в сумі 122 328 236,64, з яких: надання послуг з розподілу електричної енергії - 107 528 292,54 грн (в т.ч. ПДВ - 17921382,10 грн) за період з 01 серпня 2024 по 12 листопада 2025; надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії - 2 698 757,77 грн (в т.ч. ПДВ - 449 792,96 грн) за період з 01 серпня 2024 по 12 листопада 2025; 3% річних - 3 298 868,02 грн за період 18 вересня 2024 по 30 квітня 2026; інфляційні - 8 802 318,31 грн за період з 01 жовтня 2024 по 31 березня 2026. Позивач також просив покласти витрати зі сплати судового збору на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 4 від 01.01.2019 щодо оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.07.2026 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" заборгованість в сумі 122 328 236 грн. 64 коп., де: надання послуг з розподілу електричної енергії - 107 528 292 грн. 54 коп. (в т.ч. ПДВ - 17 921 382 грн. 10 коп.), надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії - 2 698 757 грн. 77 коп. (в т.ч. ПДВ - 449 792 грн. 96 коп.), 3% річних - 3 298 868 грн. 02 коп., інфляційні - 8 802 318 грн. 31 коп. та 931 840,00 грн судових витрат.
Комунальне підприємство "Харківводоканал" з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 31.07.2026 у справі №922/1578/26 (повний текст підписано 20.08.2026; доставлено до електронного кабінету відповідача 25.08.2026 о 19:35). Прийняти апеляційну скаргу КП «Харківводоканал» на рішення Господарського суду Харківської області від 31 липня 2026 року (повний текст складено 20 серпня 2026 року ) у справі № 922/1578/26. Скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 31 липня 2026 року (повний текст складено 20 серпня 2026 року ) у справі № 922/1578/26 та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Судові витрати покласти на Позивача.
Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.09.2026 для розгляду справи №922/1578/26 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2026 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал" (вх.№1952Х від 14.09.2026) на рішення Господарського суду Харківської області від 31.07.2026 у справі №922/1578/26 залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№10251 від 18.09.2026) про відстрочення сплати судового збору, в якій скаржник просить відстрочити сплату (або за можливості звільнити від сплати, а у разі неможливості іншого розстрочити сплату) судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі №922/1578/26 за апеляційною скаргою КП «Харківводоканал» на рішення Господарського суду Харківської області від 31.07.2026.
Щодо викладеного в апеляційній скарзі клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт посилається на картку руху документу рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/1578/26, згідно якої оскаржуване рішення надійшло до електронного кабінету КП «Харківводоканал» 25.08.2026 о 19:35.
Скаржник, керуючись приписами статей 6, 116, 242 ГПК України зазначає, що апеляційна скарга подається в межах строку 20 днів з дня вручення відповідачу повного рішення суду та відповідач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Судом встановлено, що повне оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 31.07.2026 складено 20.08.2026. Разом з цим, з матеріалів електронної справи вбачається, що оскаржуване рішення доставлено до електронного кабінету КП «Харківводоканал» 25.08.2026 о 19:44 год.
Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до частини 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
З огляду на приписи ст. 242 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення вважається врученим апелянту 26.08.2026. Апеляційну скаргу подано через систему «Електронний Суд» 14.09.2026, тобто протягом 20-денного строку (з урахуванням вихідних днів) з моменту вручення судового рішення.
Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 119 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. У частині 3 цієї ж статті вказано, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Розглянувши подане апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з метою дотримання прав особи на доступ до правосуддя, визначених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 129 Конституції України, статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску строку подання скарги є поважними, а тому клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги підлягає задоволенню.
Щодо заяви про відстрочення сплати судового збору (вх.№ 10251 від 18.09.2026), колегія суддів зазначає про наступне.
В обґрунтування вищезазначеної заяви апелянт вказує, що предмет даного позову безпосередньо впливає на забезпечення та захист соціальних прав споживачів підприємства, а матеріальне положення КП «Харківводоканал» є вкрай скрутним, у зв`язку з чим можливість сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі більше 1 млн грн (навіть з урахуванням коефіцієнту 0,8 за подання через систему Електронний суд) у Підприємства відсутня.
Скаржник звертає увагу суду, що КП «Харківводоканал» є єдиним підприємством у регіоні, яке, здійснюючи функцію життєзабезпечення, надає послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для м. Харкова та 52 населених пунктів Харківської області.
Так, розпорядженнями Харківської обласної військової адміністрації від 06.06.2023 № 249 В, від 13.06.2024 № 394 В та від 10.02.2025 № 80В КП «Харківводоканал» визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період і таким, що має важливе значення для задоволення потреб територіальних громад Харківської області. Скаржник наголошує ,що підприємство також здійснює комплекс мобілізаційних завдань (замовлень) з надання комунальних послуг для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів зі спеціальним статусом, тощо.
Разом з цим, апелянт вказує, що підприємство, виходячи із його юридичного статусу, не є автономним суб`єктом у господарсько-правових відносинах і повністю знаходиться у сфері Державного регулювання. Єдиним офіційним джерелом функціонування підприємства є тариф на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, який встановлюється і регулюється НКРЕКП. Вказаний тариф для населення (понад 80% споживачів) не переглядався Регулятором з 2021 року.
На сьогодні встановлені постановою НКРЕКП від 24.12.2024 № 2335 тарифи покривають витрати підприємства на надання послуг лише на рівні 54%, а визначений Державою компенсаторний механізм щодо виділення різниці в тарифах з державного бюджету наразі не працює.
Згідно із затвердженою постановою НКРЕКП № 2894 від 22.12.2021 структурою тарифів, нормативна потреба підприємства у коштах на місяць складає 325 209,664 тис. грн з ПДВ. Проте, фактичні надходження на рахунки КП «Харківводоканал», на твердження скаржника, навіть наполовину не перекривають щоденну (щомісячну) нормативну потребу, у тому числі у зв`язку зі значною кількістю внутрішньо переміщених осіб, які не мають можливості сплачувати за спожиті послуги.
Через зазначені обставини сума збитків підприємства на період воєнного стану склала 3,7 млрд грн. Дебіторська заборгованість за електроенергію зросла до рівня 3 млрд грн, заборгованість зі сплати податків - понад 1 млрд грн. При цьому Аудиторським звітом Державної аудиторської служби зафіксовано заборгованість Держави перед підприємством з «різниці в тарифах» понад 500 млн грн, а станом тільки на 01.03.2025 розрахунковий обсяг «різниці в тарифах» становив 2,9 млрд грн. (витяг додається). В 2026 році ситуація не покращилася, показники некомпенсованої державою «різниці в тарифах» зросли.
Скаржник стверджує, що фінансовий стан підприємства ускладнюється також тим, що за період воєнного пошкоджено більше 170 діючих експлуатаційних об`єктів підприємства, вартість відновлення яких становить понад 2 млрд грн, тоді як у діючому тарифі на всю виробничу діяльність підприємства на рік закладено 2,3 млрд грн. Структура тарифів не передбачає вказаних витрат на відновлення пошкоджених об`єктів, але роботи з відновлення виконуються підприємством задля запобігання зупинки системи централізованого водопостачання та водовідведення та пов`язаних з цим техногенних наслідків в регіоні.
Апелянт зауважує, що структурою діючих тарифів, затверджених постановою НКРЕКП від 22.12.2021 №2894 та від 31.07.2024 №1399 передбачено отримання доходів КП «Харківводоканал» за період січень 2024-травеь 2025 у сумі 2 854 351,6 тис. грн, тоді як фактична оплата послуг за вказаний період склала 1 915 852,5 тис. грн, Відповідно дефіцит складає 67,1 %., а це 938 499,1 тис. грн. (довідка надається). Станом на 01.06.2025 дебіторська заборгованість споживачів послуг складала 4 785 551,7 тис. грн: у тому числі населення 1 668 275,4 тис.грн, 19 340,1 тис.грн бюджетні підприємства, 3 097 936,2 тис.грн- інші споживачі. Динаміка зростання дебіторської заборгованості станом на 01.06.2026 в порівнянні з 01.06.2024 складає 8,1 % (довідки надаються). В 2026 році станом на сьогодні ситуація на краще не змінилась. Вказане, на думку апелянта, свідчить, що КП "Харківводоканал" з об`єктивних причин немає саме на даний час можливості для одномоментної оплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у справі 922/1578/26
Про наявність перспектив у покращенні фінансового стану підприємства, на переконання скаржника, свідчить впровадження норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функціонування енергетичних ринків, конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та посилення енергетичної стійкості», який набув чинності 11.03.2026 та яким внесені зміни до Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».
Зокрема, на період дії воєнного стану та протягом дванадцяти місяців після його припинення чи скасування тарифи на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення встановлюються органом місцевого самоврядування за місцем державної реєстрації суб`єкта господарювання.
КП «Харківводоканал» оприлюднило проект економічно обґрунтованих тарифів. Підвищення тарифів відбуватиметься у два етапи: з 1 жовтня 2026 року - водопостачання 49,5 грн/куб. м, водовідведення 20,8 грн/куб. м; з 1 січня 2027 року - водопостачання 57,5 грн/куб. м, водовідведення 28 грн/куб. м.
При цьому, зазначене підвищення тарифів для населення призведе до покращення фінансової ситуації КП «Харківводоканал» не відразу. Стан фінансової спроможності підприємства засвідчують виписки по рахунках, які майже порожні.
Тобто надання відстрочки у сплаті судового збору за подання апеляційної скарги є розумним та логічним заходом в умовах реального скрутного фінансового становища скаржника.
Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана через систему «Електронний суд», а тому, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22, при зверненні до суду з цією апеляційною скаргою апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 1 397 760,00 грн ((122 328 236,64 грн * 1,5%, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 164 800,00 грн) * 150% * 0,8)).
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору суд має перевірити конкретні обставини певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 по справі № 925/1293/19 наголосила, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи, за висновками Європейського суду з прав людини, не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
Характер порушення, встановленого Європейським судом з прав людини у справі "Король та інші проти України" від 09.10.2025, в частині заяви № 36465/21 (обмеження доступу до суду через непосильний судовий збір без оцінки майнового стану юридичної особи), ставить під сумнів результат національного провадження в частині повернення позовної заяви.
Таким чином, аналіз вище наведених положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.
Колегія суддів зауважує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19 тощо).
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд (постанови від 21.10.2022 у справі №905/1059/21, від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, від 02.02.2023 у справі № 320/2083/21), оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland") від 26.07.2005; "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland") від 26.07.2005).
Отже, скрутний майновий стан може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 14.01.2025 у справі № 911/2728/23.
Ні підтвердження обставин, викладених у заяві про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги скаржник надає, зокрема, розпорядження Харківської обласної адміністрації №249 В від 06.06.2023, №394 В від 13.06.2024 та №80 В від 10.02.2025, аудиторський звіт №0006-22/9 від 27.02.2024, звіти про фінансові результати за перше півріччя 2026 року, довідку щодо некомпенсованої різниці в тарифах №б/н від 30.06.2026, заключну виписку за АТ КБ «ПриватБанк», виписку по рахунку з АТ «ВСТ БАНК».
Оцінивши наявні в матеріалах апеляційної скарги докази у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що заявником належними та допустимими доказами доведено факт перебування підприємства у скрутному матеріальному становищі.
Сплата судового збору у визначеному законом розмірі (1 397 760,00 грн) за таких обставин є об`єктивно неможливою для апелянта на момент подання скарги. Покладення на нього обов`язку здійснити такий платіж становить надмірний тягар, що фактично позбавляє товариство права на апеляційний перегляд справи, порушуючи тим самим саму суть права на доступ до правосуддя, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене та враховуючи наведені вище правові позиції Великої Палати Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини щодо необхідності оцінювання спроможності юридичної особи сплатити судовий збір, а також враховуючи військову агресію рф проти України, заява Комунального підприємства "Харківводоканал" про відстрочення сплати судового збору підлягає задоволенню, а сплата судового збору - відстроченню до ухвалення судового рішення у даній справі за наслідками розгляду апеляційної скарги.
З огляду на усунення скаржником недоліків, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною третьою статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та третьої статті 262 Господарського процесуального кодексу України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу. Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу.
Заперечень проти відкриття апеляційного провадження в порядку частини другої статті 262 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.
Розглянувши матеріали справи відповідно до статті 262 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про відкриття апеляційного провадження у справі, та з метою завчасного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, вважає можливим відповідно до статей 267, 268 Господарського процесуального кодексу України, призначити справу до розгляду.
З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду без матеріалів справи №922/1578/26, апеляційний господарський суд, відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, вважає за необхідне витребувати матеріали даної справи з суду першої інстанції.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 261, 262, 263, 268, 270, п.17.10 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1.Поновити Комунальному підприємству "Харківводоканал" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у справі №922/1578/26.
2.Заяву Комунального підприємства "Харківводоканал" про відстрочення сплати судового збору задовольнити. Відстрочити Комунальному підприємству "Харківводоканал" сплату судового збору до ухвалення судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги у справі №922/1578/26.
3.Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Харківводоканал" (вх.№1952Х від 14.09.2026) на рішення Господарського суду Харківської області від 31.07.2026 у справі №922/1578/26.
4.Встановити позивачу у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
5.Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (відзиви, заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд».
Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/
6.Учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень.
7.Витребувати з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1578/26.
8.Призначити справу до розгляду на "22" жовтня 2026 р. о 10:15 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
9.Роз`яснити учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату.
10.Повідомити учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та запропонувати учасникам справи заздалегідь визначитися із бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні, про що письмово повідомити Східний апеляційний господарський суд.
11.Явку представників учасників справи визнати необов`язковою.
12.Звернути увагу учасників судового провадження, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/sud4875
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук