ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2026 м.Дніпро Справа № 908/2859/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Золотарьової Я.С. (доповідач),
суддів: Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.
секретар судового засідання: Запорожець В.О.
представники учасників провадження:
від скаржника: Карленко Н.Т.
від кредиторів: не з`явились
Арбітражний керуючий: Бандола О.О.
Маглиш Л.С.
розглянув матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.06.2026 (повна ухвала складена 09.06.2026), суддя Юлдашев О.О.
у справі № 908/2859/22
кредитори:
1. Адвокатське бюро "Андрія Натини", м. Вараш, Рівненська область;
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП", м. Київ;
3. Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області, м. Запоріжжя;
4. Дочірнє підприємство "Нептун+", м. Тернопіль
5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Сантос", м. Дніпро
6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий світ", м. Івано-Франківськ
7. Акціонерне товариство "Миколаївобленерго", м. Миколаїв
8. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО", м. Запоріжжя
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст справи
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.02.2023р. відкрито провадження у справі № 908/2859/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО"; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП" до боржника у розмірі 1 774 325,35 грн основного боргу, сплачений судовий збір у розмірі - 24 810, 00 грн. та авансована грошова винагорода арбітражному керуючому - 60 300,00 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Маглиш Ладу Сергіївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2019 від 10.11.2021).
На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію повідомлення за № 70172 від 07.03.2023р.
Ухвалою від 04.05.2023 віднесено грошові вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП" до боржника у розмірі - 1 774 325,35 грн основного боргу до четвертої черги задоволення, сплачений судовий збір у розмірі - 24 810, 00 грн. до першої черги задоволення, авансована грошова винагорода арбітражному керуючому у розмірі 60 300,00 грн. до першої черги задоволення. Визнано грошові вимоги до боржника:
1.Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 1 032 230,00 грн, з яких: 1 033 433,00 грн основного боргу з третьою чергою задоволення, 28 797,00 грн штрафних санкцій з шостою чергою задоволення.
2. Дочірнього підприємства "Нептун+" у розмірі 33 573,92 грн основного боргу з четвертою чергою задоволення, та 5 368,00 грн судового збору з першою чергою задоволення.
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Сантос" у розмірі 45 032,85 грн основного боргу з четвертою чергою задоволення, 14 494,23 грн пені з шостою чергою задоволення, та 5 368,00 грн судового збору з першою чергою задоволення.
4. Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Сантос" у розмірі 2 481,00 грн - відхилено.
До суду надійшло клопотання розпорядника майна про припинення процедури розпорядження майном ТОВ "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО"; визнання боржника банкрутом; відкриття ліквідаційної процедури; призначення ліквідатором арбітражного керуючого Бандолу О.О.; протоколи зборів та комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО" від 25.04.2025р.; звіт розпорядника майна про проведену роботу із долученням відповідних документальних доказів, а також звіт арбітражного керуючого Маглиш Л.С. про нарахування і виплату основної грошової винагороди у розмірі 553 618,00 грн та витрат у сумі 2 880,67 грн за період з 28.02.2023 по 17.04.2025.
Постановою суду від 29.04.2025 року припинено процедуру розпорядження майном Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО", код ЄДРПОУ 44322584 та припинено повноваження арбітражного керуючого Маглиш Л.С. як розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО". Визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО" та відкрити відносно нього ліквідаційну процедуру на строк, що не може перевищувати 12 місяців. Призначено ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО" арбітражного керуючого Бандолу Олександра Олексійовича. Затверджено звіт арбітражної керуючої Маглиш Л.С. про нарахування і виплату основної грошової винагороди у розмірі 553 618,00 грн та витрат у сумі 2 880,67 грн за період з 28.02.2023 по 17.04.2025.
Постанова Господарського суду Запорізької області від 29.04.2025 року, якою було затверджено розраховану суму винагороди та витрат Маглиш Л.С., набрала законної сили і в апеляційному порядку не оскаржувалась.
Ліквідатором Бандола О.О. 04.05.2026 через систему "Електронний суд" подано до Господарського Запорізької області суду звіт, ліквідаційний баланс, документи на підтвердження проведення ліквідаційної процедури, а також звіт арбітражного керуючого Бандоли О.О. про нарахування і виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації.
Короткий зміст та мотиви ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.06.2026:
Затверджено звіт арбітражного керуючого Бандоли О.О. про нараховану основну грошову винагороду під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО" за період з 29.04.2025 по 04.06.2026 у сумі 326 763,80 грн;
Затверджено звіт арбітражного керуючого Бандоли О.О. про здійснені витрати під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО" за період з 29.04.2025 по 04.06.2026 у сумі 16 257,51 грн;
Стягнуто з кредиторів ТОВ "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО" на користь арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича кошти (основна грошова винагорода за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО" за період з 29.04.2025 по 04.06.2026), в сумі 326 763 грн. 80 коп., пропорційно вимогам, а саме:
- з Адвокатського бюро "Андрія Натини" в сумі 31 598 грн. 13 коп;
- з ГУ ДПС у Запорізькій області в сумі 18 050 грн. 90 коп.;
- з Дочірнього підприємства "Нептун +" в сумі 661 грн. 76 коп.;
- з ТОВ "Новий світ" в сумі 13 848 грн. 79 коп.;
- з ТОВ "Комерційна фірма Сантос" в сумі 1 102 грн. 79 коп.;
- з АТ "Миколаївобленерго" в сумі 8 605 грн. 96 коп.;
- з ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" в сумі 248 940 грн. 32 коп.;
- з ТОВ "Електротрейдинг груп" в сумі 3 955 грн. 14 коп.;
Стягнуто з кредиторів ТОВ "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО" на користь арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича кошти (відшкодування витрат під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО" за період з 29.04.2025 по 04.06.2026), в сумі 16 257 грн. 51 коп., пропорційно вимогам, а саме:
- з Адвокатського бюро "Андрія Натини" в сумі 1 572 грн. 10 коп.;
- з ГУ ДПС у Запорізькій областіз в сумі 898 грн. 09 коп.;
- з Дочірнього підприємства "Нептун +" в сумі 32 грн. 92 коп.;
- з ТОВ "Новий світ" в сумі 689 грн. 02 коп.;
- з ТОВ "Комерційна фірма Сантос" в сумі 54 грн. 87 коп.;
- з АТ "Миколаївобленерго" в сумі 428 грн. 17 коп.;
- з ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" в сумі 12 385 грн. 55 коп.;
- з ТОВ "Електротрейдинг груп" в сумі 196 грн. 78 коп.;
Стягнуто з Адвокатського бюро "Андрія Натини" на рахунок самозайнятої особи - арбітражного керуючого Маглиш Лади Сергіївни грошові кошти з нарахованої, але невиплаченої арбітражному керуючому основної грошової винагороди у розмірі 32 719 грн. 85 коп. та понесені арбітражним керуючим у справі №908/2859/22 витрати у розмірі 279 грн. 42 коп.;
Стягнуто з Головного управління ДПС у Запорізькій області на рахунок самозайнятої особи арбітражного керуючого Маглиш Лади Сергіївни грошові кошти з нарахованої, але невиплаченої арбітражному керуючому основної грошової винагороди у розмірі 18 215 грн. 17 коп. та понесені арбітражним керуючим у справі №908/2859/22 витрати у розмірі 155 грн. 56 коп.;
Стягнуто з Дочірнього підприємства "Нептун+" на рахунок самозайнятої особи арбітражного керуючого Маглиш Лади Сергіївни грошові кошти з нарахованої, але невиплаченої арбітражному керуючому основної грошової винагороди у розмірі 674 грн. 64 коп. та понесені арбітражним керуючим у справі №908/2859/22 витрати у розмірі 5 грн. 76 коп.;
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Сантос" на рахунок самозайнятої особи арбітражного керуючого Маглиш Лади Сергіївни грошові кошти з нарахованої, але невиплаченої арбітражному керуючому основної грошової винагороди у розмірі 1 011 грн. 95 коп. та понесені арбітражним керуючим у справі №908/2859/22 витрати у розмірі 8 грн. 64 коп.;
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий світ" на рахунок самозайнятої особи - арбітражного керуючого Маглиш Лади Сергіївни грошові кошти з нарахованої, але невиплаченої арбітражному керуючому основної грошової винагороди у розмірі 14 504 грн. 67 коп. та понесені арбітражним керуючим у справі №908/2859/22 витрати у розмірі 123 грн. 87 коп.;
Стягнуто з Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" на рахунок самозайнятої особи - арбітражного керуючого Маглиш Лади Сергіївни грошові кошти з нарахованої, але невиплаченої арбітражному керуючому основної грошової винагороди у розмірі 8 770 грн. 27 коп. та понесені арбітражним керуючим у справі №908/2859/22 витрати у розмірі 74 грн. 90 коп.;
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "НЕК "Укренерго" на рахунок самозайнятої особи арбітражного керуючого Маглиш Лади Сергіївни грошові кошти з нарахованої, але невиплаченої арбітражному керуючому основної грошової винагороди у розмірі 257 373 грн. 63 коп. та понесені арбітражним керуючим у справі №908/2859/22 витрати у розмірі 2 197 грн. 95 коп.;
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДИНГ ГРУП" на рахунок самозайнятої особи арбітражного керуючого Маглиш Лади Сергіївни грошові кошти з нарахованої, але невиплаченої арбітражному керуючому основної грошової винагороди у розмірі 4 047 грн. 82 коп. та понесені арбітражним керуючим у справі №908/2859/22 витрати у розмірі 34 грн. 57 коп.
Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО".
Банкрута Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО" - ліквідовано.
Провадження у справі закрито.
Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені у установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Мотиви ухвали суду в межах апеляційного перегляду ґрунтуються на таких аргументах:
Суд дійшов висновку, що ліквідатор Бандола О.О. повною мірою виконав свої обов`язки з розшуку кредиторів та виявлення активів боржника, а також вжив усіх передбачених законом заходів для завершення ліквідаційної процедури.
За результатами проведеної інвентаризації станом на 29.04.2025 майна та оборотних активів не виявлено. Під час уточнення інвентаризації станом на 15.01.2026 було виявлено дебіторську заборгованість ТОВ "ГАЗ-ОІЛ ТРЕЙД" на суму 26 407 139,16 грн, яку згодом реалізували на аукціоні покупцеві ТОВ "НАЦІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ". В остаточному ліквідаційному балансі у розділі активів відображено їхню повну відсутність.
Показник забезпечення зобов`язань боржника його активами дорівнює нулю, що підтверджує стійку неплатоспроможність ТОВ "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО". На основі аналізу показників суд констатував наявність ознак втрати платоспроможності, водночас ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства чи приховування банкрутства відсутні.
Під час процедури не було виявлено фактів відчуження або безоплатної передачі майна боржником у період виникнення стійкої неплатоспроможності.
Оскільки майна для задоволення вимог кредиторів не залишилося, ці вимоги відповідно до ч. 7 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) вважаються погашеними. Оскільки за результатами ліквідаційної процедури активів не виявлено, а діяльність товариства припинена, суд ухвалив затвердити звіт ліквідатора, ліквідувати юридичну особу та закрити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.
Законодавством встановлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження виключно за грошову винагороду. Відмова від оплати через відсутність майна боржника прирівнюється до примусової праці та рабства, що прямо заборонено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також суперечить ст. 43 Конституції України щодо права на належну оплату праці.
Метою ліквідаційної процедури є задоволення вимог кредиторів, і поза її межами вони не можуть отримати свої кошти. Тому саме кредитори є основними отримувачами послуг арбітражного керуючого і як учасники справи мають обов`язки щодо покриття судових витрат.
Якщо процедура триває після вичерпання авансованих коштів, а майна чи доходів боржника недостатньо для оплати послуг, ліквідатор має право вимагати стягнення цих коштів із кредиторів. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, у таких випадках витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати покладаються на кредиторів пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог.
Звіт ліквідатора Бандоли О.О. про нарахування основної винагороди (326 763,80 грн) та витрат (16 257,51 грн) визнано судом обґрунтованим, документально підтвердженим і схваленим комітетом кредиторів.
Колишньому розпоряднику майна Маглиш Л.С. судом раніше було затверджено винагороду у розмірі 553 618,00 грн та витрати у сумі 2 880,67 грн. З урахуванням часткових виплат (60 300,00 грн з депозиту суду та 156 000,00 грн від боржника), залишок невиплаченої їй винагороди склав 337 318,00 грн разом із невідшкодованими витратами.
Через відсутність інших джерел фінансування суд застосував принцип пропорційності та стягнув вказані суми на користь обох арбітражних керуючих із кредиторів боржника.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із ухвалою суду, Головне управління ДПС у Запорізькій області через систему "Електронний суд" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з урахуванням уточненої апеляційної скарги, просить:
- скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.06.2026 по справі №908/2859/22 в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Бандоли О.О. про нараховану основну грошову винагороду під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО" за період з 29.04.2025 по 04.06.2026 у сумі 326 763,80 грн., затвердження звіту арбітражного керуючого Бандоли О.О. про здійснені витрати під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО" за період з 29.04.2025 по 04.06.2026 у сумі 16 257,51 грн та стягнення з ГУ ДПС у Запорізькій області на користь арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича коштів у розмірі 18 050, 90грн винагороди та витрат у розмірі 898,09грн;
- скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.06.2026 по справі №908/2859/22 в частині стягнення з ГУ ДПС у Запорізькій області на користь самозайнятої особи - арбітражного керуючого Маглиш Лади Сергіївни грошові кошти з нарахованої, але невиплаченої арбітражному керуючому основної грошової винагороди у розмірі 18 215,17грн та понесені витрати у розмірі 155,56грн;
- скасувати накази видані на підставі оскаржуваної ухвали Господарського суду Запорізької області від 04.06.2026 року по справі №908/2859/22.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала Господарського суду Запорізької області від 04.06.2026 по справі № 908/2859/22 в частині стягнення з ГУ ДПС у Запорізькій області винагороди та витрат на користь ОСОБА_1 (18 050,90 грн та 898,09 грн) і на користь Маглиш Л.С. (18 215,17 грн та 155,56 грн) є незаконною та необґрунтованою внаслідок порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Скаржник наголошує на невідповідності розміру винагороди фактично виконаній роботі. Скаржник вказує, що оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг, складність та реальний час виконання), а не календарний період перебування арбітражного керуючого у процедурі. Податковий орган детально проаналізував звіти обох арбітражних керуючих та надав власний розрахунок, згідно з яким затверджені суми є неспівмірними з реальними діями:
Щодо ОСОБА_2 (колишній розпорядник майна) судом затверджено 553 618,00 грн за 792 календарні дні. Проте, за розрахунком податкової, після округлення кожної окремої дії до повного робочого дня обсяг її активної роботи склав лише 42 робочих дні (що за умовною денною ставкою еквівалентно 29 358,42 грн). Потенційне завищення оцінено у 524 259,58 грн.
Щодо Бандола О.О. (ліквідатор) затверджено 326 763,80 грн за 402 календарні дні. На думку скаржника, активна робота ліквідатора тривала лише 22 робочих дні (еквівалентно 17 882,70 грн). Потенційне завищення становить 308 881,10 грн.
Загальне завищення винагороди обох керуючих скаржник оцінює у 833 140,68 грн (затверджено 880 381,80 грн проти експертно обґрунтованих 47 241,12 грн).
Скаржник стверджує, що ліквідатор фактично не вживав належних дій для реалізації своїх повноважень відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ), а додаткові заходи в інтересах кредиторів тривалий час не вчинялися.
Через неефективність роботи податковий орган не схвалив звіт ліквідатора. Також скаржник нагадує, що кількість надісланих запитів не є показником якості роботи ліквідатора, оскільки головним критерієм має бути наповнення ліквідаційної маси.
ГУ ДПС у Запорізькій області зазначає, що є державним органом і діє виключно в межах закону. Розрахунком видатків на 2026 рік для управління не передбачено фінансування на створення фонду для авансування винагороди чи витрат ліквідаторів, і рішень про створення таких фондів орган не приймав. Наявні бюджетні видатки на 2025 рік передбачали фінансування лише за КВВК 3507090 ("Виконання судових рішень на користь фізичних та юридичних осіб").
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції застосував норми права без урахування висновків Верховного Суду (зокрема, у справах № 927/149/22, № 11/Б-664, № 4/42-Б(906/1210/20) та інших). Верховний Суд наголошує на необхідності дослідження судами саме фактичних дій ліквідатора, їхньої складності та реального часу виконання, а не просто періоду процедури.
Скаржник просить скасувати ухвалу суду в частині стягнення з ГУ ДПС у Запорізькій області винагороди та витрат на користь ОСОБА_1 (18 050,90 грн та 898,09 грн) і на користь ОСОБА_2 (18 215,17 грн та 155,56 грн).
Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи
ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що після свого призначення ліквідатор видав наказ про інвентаризацію та провів перевірку активів і зобов`язань боржника. Станом на 29.04.2025 року майна у боржника виявлено не було.
Під час уточнення інвентаризації станом на 15.01.2026 ліквідатор виявив дебіторську заборгованість ТОВ "ГАЗ-ОІЛ ТРЕЙД" у розмірі 26 407 139,16 грн. Цей актив було виставлено на аукціон і успішно продано переможцю ТОВ "НАЦІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ", з яким 25.03.2026 було укладено акт про придбання майна.
Звіт ліквідатора про виконану роботу, нарахування винагороди та витрат був детально розглянутий і одноголосно схвалений комітетом кредиторів на засіданні 14.04.2026 року.
Ліквідатор наголошує на нерозривному зв`язку між виконанням повноважень та правом на отримання винагороди.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 КУзПБ, право на основну грошову винагороду виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання повноважень, а закон взагалі не передбачає випадків безоплатного виконання ним своїх обов`язків.
Відмова від оплати праці ліквідатора через відсутність майна у боржника чи через відсутність бюджетного фінансування у кредитора розцінюється як примушування до безоплатної праці (рабства). Це прямо суперечить статті 43 Конституції України та статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також Конвенціям Міжнародної організації праці.
Право заробляти собі на життя працею є невід`ємною складовою права на саме життя (з посиланням на рішення Конституційного Суду України № 2-рп/2008).
Оскільки метою ліквідаційної процедури є задоволення вимог кредиторів, і за її межами вони не можуть отримати свої кошти, саме кредитори є основними отримувачами послуг ліквідатора. Беручи участь у справі, вони мають не лише права, а й процесуальні обов`язки, зокрема щодо покриття судових витрат та оплати послуг арбітражного керуючого.
У разі відсутності майна боржника чи інших джерел фінансування винагорода та витрати ліквідатора мають покладатися на всіх виявлених у справі кредиторів пропорційно до розміру їхніх визнаних вимог.
Законодавець не ставить обов`язок виплати винагороди в залежність від майнового стану кредитора, його правового статусу (приватна чи державна особа) або джерел його фінансування. Відтак державні органи (у тому числі податкова служба) зобов`язані нести ці витрати на рівні з іншими кредиторами.
Ліквідатор посилається на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011, яка визначила, що покладення витрат на кредиторів за відсутності майна боржника є єдиним можливим засобом дотримання конституційного принципу оплатності праці арбітражного керуючого.
ОСОБА_1 просить Центральний апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу податкового органу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.06.2026 року - без змін.
ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що звіт про нарахування та виплату основної винагороди ОСОБА_2 у розмірі 553 618,00 грн та витрат у сумі 2 880,67 грн за період з 28.02.2023 по 17.04.2025 років був детально розглянутий та затверджений пунктом 9 Постанови Господарського суду Запорізької області від 29.04.2025 року.
Доводи ГУ ДПС в Запорізькій області в частині невідповідності розміру винагороди арбітражного керуючого Маглиш Лади Сергіївни фактичному обсягу виконаної нею роботи взагалі не можуть розглядатися апеляційним судом під час перегляду Ухвали господарського суду Запорізької області від 04.06.2026 року, якою винесено рішення щодо стягнення коштів у затвердженому Постановою господарського суду Запорізької області від 29.04.2025 року, яка є чинною та не скасована судом.
Оскільки сума винагороди затверджена судовим актом, який набрав законної сили, доводи податкового органу щодо невідповідності розміру винагороди фактично виконаній роботі взагалі не можуть бути предметом перегляду під час оскарження ухвали від 04.06.2026 року, яка лише вирішувала питання безпосереднього стягнення цих коштів.
Відповідно до ст. 12 та ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий має гарантоване право на отримання грошової винагороди. Законодавство не передбачає безкоштовного виконання повноважень.
Право на працю та своєчасне одержання винагороди захищене ст. 43 Конституції України. Відмова у виплаті винагороди через відсутність майна у боржника чи відмову кредиторів від її авансування прирівнюється до примусової праці та рабства, що заборонено Конституцією України та ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також міжнародними актами й Конвенціями МОП.
Право вимоги основної винагороди виникає в останній день кожного календарного місяця виконання повноважень.
Розрахунок скаржника, згідно з яким обсяг активної роботи розпорядника майна становив лише 42 робочі дні (виходячи з вартості календарного дня 699,01 грн), не ґрунтується на нормах КУзПБ. Більшість повноважень арбітражного керуючого здійснюються безперервно протягом усього періоду процедури, а не лише в окремі дні, тому закон пов`язує винагороду з часом виконання повноважень, а не з кількістю окремих дій.
Надані податковою розрахунки не є висновком судового експерта, не ґрунтуються на жодній офіційній методиці та складені заінтересованою стороною. Вони не спростовують факт належного виконання повноважень арбітражним керуючим.
Посилання податкового органу на відсутність бюджетного фінансування чи особливості казначейського виконання судових рішень не мають правового значення для вирішення цього спору. Відповідно до практики Верховного Суду, відсутність у державного органу бюджетних асигнувань не може бути підставою для позбавлення особи права на оплату виконаної роботи.
Висновки суду першої інстанції повністю узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду (зокрема, викладеною у постанові від 21 січня 2026 року у справі № 927/149/22 та постанові Великої Палати від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011). Суд першої інстанції дослідив звіт, підтвердив виконання повноважень і правомірно поклав витрати на кредиторів пропорційно до їхніх вимог через відсутність майна боржника.
Доводи апелянта зводяться виключно до переоцінки доказів, що відповідно до ст. 277 ГПК України не є підставою для скасування судового рішення.
ОСОБА_2 просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні скарги ГУ ДПС у Запорізькій області та залишити оскаржувану ухвалу без змін.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Золотарьової Я.С. (доповідач), суддів - Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.06.2026 у справі № 908/2859/22 залишено без руху. Апелянту надано 5 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: надати докази сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
02.07.2026 через систему "Електронний суд" від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги із доказами сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Також, в апеляційній скарзі було викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2026 поновлено Головному управлінню ДПС у Запорізькій області строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 04.06.2026 у справі №908/2859/22. Відкрито апеляційне провадження. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 15.09.2026. Витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи (оскарження) №908/2859/22 необхідні для розгляду апеляційної скарги.
07.07.2026 ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу.
17.07.2026 Арбітражний керуючий Маглиш Лада Сергіївна подала відзив на апеляційну скаргу.
23.07.2026 матеріали справи №908/2859/22 надійшли до суду апеляційної інстанції.
У судовому засіданні 15.09.2026 заслухано представника скаржника, арбітражних керуючих Бандолу О.О. та Маглиш Л.С., Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у справі.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним судом
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.02.2023 відкрито провадження у справі № 908/2859/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО"; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП" до боржника у розмірі 1 774 325,35 грн основного боргу, сплачений судовий збір у розмірі - 24 810, 00 грн. та авансована грошова винагорода арбітражному керуючому - 60 300,00 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Маглиш Ладу Сергіївну.
Розпорядник майна Маглиш Л.С. за період виконання обов`язків розпорядника майна з 28.02.2023 по 17.04.2025 року подала звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди в сумі 553 618,00 грн та витрат у сумі 2 880,67 грн, який було схвалено зборами кредиторів.
Пунктом 9 Постанови Господарського суду Запорізької області від 29.04.2025 року у справі № 908/2859/22 звіт арбітражної керуючої Маглиш Л.С. про нарахування і виплату основної грошової винагороди в сумі 553 618,00 грн та витрат у сумі 2 880,67 грн було затверджено судом.
Постанова Господарського суду Запорізької області від 29.04.2025 року, якою було затверджено розраховану суму винагороди та витрат ОСОБА_2 , набрала законної сили і в апеляційному порядку не оскаржувалася.
З урахуванням часткового погашення (60 300,00 грн з депозиту суду та 156 000,00 грн за рахунок коштів боржника), залишок невиплаченої винагороди склав 337 318,00 грн.
14.04.2026 відбувся комітет кредиторів у справі № 908/2859/22 про банкрутство ТОВ «УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО», на якому, зокрема, схвалено звіт ліквідатора ТОВ «УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО» про виконану роботу, використання коштів, фінансове становище та майно банкрута, за період з 29.04.2025 по 16.04.2026, який надавався в усній і письмовій формі. Вирішено: схвалити звіт арбітражного керуючого Бандоли О.О. про нараховану основну грошову винагороду під час виконання повноважень ліквідатора банкрута ТОВ «УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО» за період з 29.04.2025 по 31.03.2026 у сумі 271 423,00 грн; схвалити звіт арбітражного керуючого Бандоли О.О. про здійснені витрати, понесені ним особисто під час виконання повноважень ліквідатора банкрута ТОВ«УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО» за період з 29.04.2025 по 16.04.2026 у сумі 1 257,51 грн.
Ліквідатором банкрута 04.05.2026 через систему «Електронний суд» подано до Господарського Запорізької області суду звіт, ліквідаційний баланс, документи на підтвердження проведення ліквідаційної процедури, а також звіт арбітражного керуючого Бандоли О.О. про нарахування і виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм.
Ухвала Господарського суду Запорізької області від 04.06.2026 року у справі № 908/2859/22 оскаржується в частині затвердження та стягнення з кредитора - ГУ ДПС У Запорізькій області основної грошової винагороди та здійснених витрат арбітражних керуючих.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких мотивів.
Частиною 1 статті 30 КУзПБ передбачено, що Арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Згідно абзацу п`ятого частини 2 статті 30 КУзПБ право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає можливості нарахування та виплати винагороди арбітражному керуючому за погодинним, відрядним чи будь-яким іншим методом, відмінним від календарного. Право вимоги винагороди закон пов`язує з календарним місяцем (днем) виконання повноважень, а не з кількістю вчинених окремих дій чи годин роботи.
Колегія суддів відхиляє запропонований ГУ ДПС метод умовного виділення "активних" робочих днів арбітражних керуючих, оскільки такий підхід суперечить вищенаведеним нормам КУзПБ.
Суд першої інстанції під час винесення ухвали правильно керувався імперативними нормами Кодексу України з процедур банкрутства, які встановлюють порядок нарахування та виплати винагороди арбітражного керуючого.
Діяльність розпорядника майна та ліквідатора є безперервною та триває протягом усього періоду процедури. Обов`язки арбітражного керуючого не зводяться виключно до складання процесуальних документів чи надсилання листів та запитів. Вони включають щоденну інтелектуальну, комунікаційну та організаційну діяльність. Крім того, ліквідатор з дня свого призначення виконує обов`язки керівника боржника, що покладає на нього повну цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність як на посадову особу підприємства.
Судова оцінка відповідності розміру винагороди фактичним трудовитратам може мати місце виключно у випадках, коли винагорода була встановлена судом у розмірі, що перевищує встановлений законом мінімум. У цій справі винагороду було встановлено на мінімальному законодавчому рівні (три мінімальні заробітні плати щомісячно). Зменшення судом мінімального розміру винагороди за календарний період перебування у процедурі банкрутства та виконання обов?язків арбітражного керуючого є порушенням імперативних приписів закону.
Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що сума основної винагороди розпорядника майна Маглиш Л.С. у розмірі 553 618,00 грн. за період її повноважень була затверджена пунктом 9 резолютивної частини постанови Господарського суду Запорізької області від 29.04.2025 року, який є чинним, набрав законної сили і не був оскаржений податковим органом в апеляційному порядку.
Згідно з принципом правової визначеності, який є складовою верховенства права, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та не може піддаватися сумніву чи ревізії в межах оскарження іншого, пізнішого судового акта. Оскільки обсяг і розмір винагороди розпорядника майна вже були остаточно визначені та затверджені судом у 2025 році, тому відсутні підстави для перегляду цієї суми. Тому під час перегляду ухвали від 04.06.2026 року, яка встановила механізм стягнення залишку вказаної винагороди (у розмірі 337 318,00 грн.) з кредиторів за результатами ліквідаційної процедури боржника, має досліджуватися лише питання обґрунтованості покладення цих витрат на кредиторів, а не розмір винагороди.
Також на думку апеляційного суду, затверджуючи звіт про винагороду та витрати ліквідатора та покладаючи їх сплату на кредиторів, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з конституційних принципів права на оплату праці.
Так, частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно частини 2 статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 29.01.2008 № 2-рп/2008 у міжнародному праві вироблено систему прав людини як визначальних засад правового статусу фізичної особи... За змістом вказаних документів природні права є винятковими, невід`ємними від людини, невідчужуваними і непорушними будь-ким, зокрема державою. Право заробляти собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене. Право на працю закладено у самій людській природі. Його має кожна людина, воно є невідчужуваним, тому самій особі належить виключне право розпоряджатися своїми здібностями до праці. Визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя.
Тому, виконання повноважень арбітражного керуючого безоплатно є грубим порушенням конституційних прав людини, прирівнюється до примусової праці, що прямо заборонено національним та міжнародним законодавством.
Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 року у справі № 5002-17/1718-2011:
"7.7 Діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури - найповнішого задоволення вимог кредиторів шляхом пошуку та реалізації активів ліквідаційної маси. Поза межами ліквідаційної процедури кредитори боржника не можуть задовольнити свої вимоги в інший спосіб, окрім як через реалізацію майна боржника в ліквідаційній процедурі (частина чотирнадцята статті 39 КУзПБ). Тому основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника.
7.9. Беручи участь у справі про банкрутство, кредитор не тільки має певні процесуальні права, зокрема на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) може нести певні обов`язки, пов`язані з розглядом провадження у справі. За ухвалою суду на нього можуть покладатися певні судові витрати: оплата послуг перекладача, судового експерта, арбітражного керуючого.
7.10. Як убачається із приписів статей 12, 30 КУзПБ, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень безоплатно.
7.11. Отже, якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу шостого частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, ліквідатор не може бути позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на оплату його грошової винагороди за період виконання повноважень та відшкодування його витрат у справі. Беручи до уваги принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на те правових підстав.
7.12. Така практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним..."
Вказаний висновок Великої Палати є обов`язковим для застосування відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України. Оскільки ТОВ "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО" ліквідоване, господарську діяльність припинено, а майно у боржника відсутнє, колегія суддів зазначає, що пропорційний розподіл витрат на оплату винагороди між усіма конкурсними кредиторами є єдиним законним способом здійснити оплату послуг арбітражних керуючих у цій справі.
Щодо доводів скаржника про пасивність ліквідатора Бандоли О.О. під час здійснення ним повноважень ліквідатора, апеляційний суд вказує про таке.
Як вбачається із звіту ліквідатора, ним було проведено значний обсяг роботи: видано накази та проведено інвентаризацію майна, надіслано понад 30 запитів до органів влади та банківських установ для розшуку активів, отримано виписки та здійснено повний аналіз фінансового стану боржника. Виявлено дебіторську заборгованість ТОВ "ГАЗ-ОІЛ ТРЕЙД" перед боржником на суму 26 407 139,16 грн. Ліквідатором було належним чином підготовлено цей актив до продажу, отримано погодження комітету кредиторів (протокол від 28.01.2026 р.) та реалізовано право вимоги на відкритому аукціоні покупцю ТОВ "НАЦІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ" за результатом проведення другого повторного аукціону від 19.03.2026 року. Тому доводи апелянта про пасивність ліквідатора є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Також слід зауважити, що скарг на ліквідатора, зокрема й від скаржника до суду не надходило.
При цьому посилання ГУ ДПС у Запорізькій області на статус державного органу, відсутність відповідних кошторисних призначень на оплату винагороди арбітражним керуючим чи відсутність відкритих лімітів не є підставою для звільнення контролюючого органу від виконання обов`язків кредитора у справі про банкрутство. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність бюджетного фінансування чи кошторисних призначень у державних органів не може бути підставою для позбавлення суб`єкта незалежної професійної діяльності права на належне та своєчасне отримання винагороди за виконану роботу.
З огляду на вищевикладене, Господарський суд Запорізької області ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, повністю дослідив матеріали ліквідаційної процедури та обґрунтовано поклав витрати щодо виплати винагороди арбітражних керуючих на кредиторів пропорційно їх вимогам. Порушень процесуального чи матеріального права судом першої інстанції не допущено.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.06.2026 у справі № 908/2859/22 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.06.2026 у справі № 908/2859/22 - залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 22.09.2026.
Головуючий суддя Я.С. Золотарьова
Суддя С.В. Мартинюк
Суддя Ю.В. Фещенко