Судові рішення

Ухвала № 139977901 у справі № 910/10583/26 від 23.09.2026

Ухвала від 23.09.2026 у господарській справі № 910/10583/26 (категорія «Оренди»). Суд: Господарський суд Київської області, суддя Ярема В.А.

Справа№ 910/10583/26
СудГосподарський суд Київської області
СуддяЯрема В.А.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяОренди
Дата ухвалення23.09.2026
Надійшло до реєстру23.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139977901

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. [телефон приховано], е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" вересня 2026 р. Справа №910/10583/26

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЛВЕ ТРЕЙД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АКРОС ГІДРО БУД»

про стягнення 172 618,74 гривень та розірвання договору

встановив:

24.08.2026 з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» у формі електронного документа до Господарського суду міста Києва подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЛВЕ ТРЕЙД» (далі - позивач/ТОВ «ДОЛВЕ ТРЕЙД») до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АКРОС ГІДРО БУД» (далі - відповідач/ТОВ «БК «АКРОС ГІДРО-БУД») про:

- стягнення 172 618,74 грн заборгованості, у тому числі 154 000,00 грн заборгованості з орендної плати, 4 735,74 грн втрат від інфляції, 1 257,71 грн 3 % річних та 12 625,29 грн пені;

- визнання договору оренди нежитлового приміщення №2 від 01.11.2025 року (далі - договір оренди), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОЛВЕ ТРЕЙД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АКРОС ГІДРО-БУД», розірваним в односторонньому порядку з 08.08.2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами договором оренди нежитлового приміщення №2 від 01.11.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2026 матеріали справи №910/10583/26 за позовом ТОВ «ДОЛВЕ ТРЕЙД» до ТОВ «БК «АКРОС ГІДРО-БУД» про стягнення 172 618,74 грн заборгованості та розірвання договору оренди за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області.

Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов`язковості судового рішення.

Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.

Згідно з пунктами 3, 4, 5, 8 ч. 3, ч. 7 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема:

- обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

- у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів - реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

У порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України подана позовна заява та додані до неї розрахунки не містять пояснень стосовно моменту виникнення у відповідача обов`язку по сплаті орендної плати за кожним розрахунковим періодом, а саме щодо зазначених початкових дат періодів обрахунку пені та втрат від інфляції (01.12.2025, 01.01.2026, 01.02.2026, 01.03.2026, 01.04.2026, 01.05.2026, 01.06.2026), а також 3% річних (01.12.2025, 01.01.2026, 01.02.2026, 01.03.2026, 23.03.2026, 28.03.2026, 01.04.2026, 01.05.2026, 01.06.2026) з урахуванням приписів ст. 530 та ч. 1 ст. 612 ЦК України, які презюмують, відповідно, що:

- якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

- боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наведені ж у розрахунку відомості про дати та періоди нарахування самі по собі не усувають зазначеного недоліку, оскільки не містять належного обґрунтування визначення початкових дат прострочення із посиланням на приписи закону та/або умови договору, зокрема п. 4.2, відповідно до якого орендна плата сплачується орендарем щомісячно, попередньою оплатою, не пізніше кожного 25-го числа місяця, що передує звітному, незалежно від факту отримання Орендарем рахунків.

З огляду наведеного суд звертає увагу на те, що:

- стадія залишення позову без руху/відкриття провадження у справі не є формальною і не може зводитись лише до подання будь-якого розрахунку заявлених до стягнення сум, без його обґрунтування обставинами та відповідними доказами;

- норми процесуального права передбачають обов`язок надати не просто розрахунок сум, що стягуються/оспорюються, а саме обґрунтувати його, тобто навести підстави визначення/обрання сум і періодів/дат у такому розрахунку;

- згідно з викладеною у постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №922/1658/19 позицією господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується з огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України.

Крім того, в порушення п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява ТОВ «ДОЛВЕ ТРЕЙД» не містить відомостей щодо того, якому способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів відповідають заявлена позовна вимога про визнання договору оренди розірваним в односторонньому порядку з 08.08.2026 року.

В розрізі вказаного вище суд звертає увагу позивача на те, що:

- під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав;

- способи захисту визначено, зокрема, приписами статті 16 Цивільного кодексу України, а не позиціями судів касаційної інстанції в інших справах;

- вимога щодо встановлення (визнання) або спростування певного факту не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до юрисдикції останнього не належать повноваження щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення;

- відокремлення встановлення фактів та визнання обставин від спору, де ці факти та обставини є доказом вимог чи заперечень у цьому спорі, суперечить основним засадам господарського процесу та його формам.

З огляду на наведене позивачу слід надати пояснення щодо того, як заявлена ним вимога про визнання договору оренди розірваним в односторонньому порядку з 08.08.2026 року співвідноситься із передбаченими законом способами захисту прав та інтересів, зокрема визначеними статтею 16 Цивільного кодексу України та якому саме способу (способам) захисту відповідає зазначена позовна вимога.

Також відповідно до приписів ст. 91, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Однак в порушення приписів пп. 5, 8 ч. 3 ст. 162, ст. 91, ч. 2 ст. 164 ГПК України, позовна заява не містить пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження викладених у позові обставин несплати відповідачем орендної плати за період з 01.12.2025 року по 24.08.2026 у загальному розмірі 154 000,00 грн.

Водночас позивачем не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.

В розрізі вказаного вище суд звертає увагу позивача на те, що:

- бухгалтерські довідки та/або акти звірки розрахунків є лише технічними (фіксуючими) документами, несуть інформаційний характер, попри те зазначені документи не є первинними обліковими документами, як наслідок можуть бути оцінені судом лише у сукупності з іншими доказами;

- приписи ст. ст. 73, 74, 164 ГПК України не звільняють позивача, у разі самого лише посилання на певні обставини, від обов`язку надати докази на підтвердження викладених у заяві обставин;

- з огляду на ст. ст. 14, 164 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов`язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання.

Крім того, згідно з ч. 7 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Однак у порушення вимог ч. 7 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позивачем у позовній заяві не зазначено реквізитів рахунку, на який підлягають зарахуванню стягувані грошові кошти.

При цьому після зазначення таких реквізитів позивачеві належить відповідно до ч. 7 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України додати до позовної заяви документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Також, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Приписами ст. ст. 4, 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2026 року в розмірі 3328,00 гривень.

З огляду наведених вище норм закону та встановлених ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставок судового збору слідує, що за подання у 2026 році до господарського суду судовий збір справляється:

- з позовної заяви майнового характеру, згідно підпункту 1 пункту 2 частини другої вказаної статті - у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3 328,00 гривень, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1 164 800,00 грн;

- з позовної заяви немайнового характеру, згідно підпункту 2 пункту 2 частини другої вказаної статті - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3328,00 гривень.

Як слідує зі змісту позовної заяви ТОВ «ДОЛВЕ ТРЕЙД», останнє заявило вимоги майнового характеру на загальну суму 172 618,74 грн та одну вимогу немайнового характеру.

За подання вказаної позовної заяви необхідний до сплати розмір судового збору складає 5 324,80 грн ((3328,00 грн + 3 328,00 грн) х 0,8) за вимоги майнового характеру на загальну суму 172 618,74 грн та одну вимогу немайнового характеру, із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Водночас до позовної заяви позивачем додано копію платіжної інструкції №195 від 18.08.2026 на суму 3 328,00 грн. Інших доказів на підтвердження сплати судового збору позивачем не надано.

Отже, з огляду на те, що належний до сплати розмір судового збору становить 5 324,80 грн, а позивачем фактично сплачено 3 328,00 грн, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1 996,80 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановлені судом порушення норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, зокрема щодо оформлення позовної заяви та її змісту, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ТОВ «ДОЛВЕ ТРЕЙД» без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Залишити позовну заяву ТОВ «ДОЛВЕ ТРЕЙД» без руху.

2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:

1) обґрунтованого розрахунку сум 12 625,29 грн пені, 4 735,74 грн втрат від інфляції та 1 257,71 грн 3% річних, із наведенням пояснень стосовно моменту виникнення у відповідача обов`язку по сплаті орендної плати за кожним розрахунковим періодом, а саме щодо зазначених початкових дат періодів обрахунку пені та втрат від інфляції (01.12.2025, 01.01.2026, 01.02.2026, 01.03.2026, 01.04.2026,01.05.2026, 01.06.2026), а також 3% річних (01.12.2025, 01.01.2026, 01.02.2026, 01.03.2026, 23.03.2026, 28.03.2026, 01.04.2026, 01.05.2026, 01.06.2026), з урахуванням приписів ст. 530 та ч. 1 ст. 612 ЦК України та із посиланням на приписи закону та/або умови договору;

2) письмових пояснень стосовно того, як заявлена позивачем вимога про визнання договору оренди розірваним в односторонньому порядку з 08.08.2026 року співвідноситься із передбаченими законом способами захисту прав та інтересів, зокрема визначеними статтею 16 Цивільного кодексу України та якому саме способу (способам) захисту відповідає зазначена позовна вимога;

3) письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини несплати відповідачем орендної плати за період з 01.12.2025 року по 24.08.2026 у загальному розмірі 154 000,00 грн та/або стосовно неможливості подання таких доказів разом із позовною заявою;

4) письмових пояснень стосовно реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг та подання документа, що підтверджує наявність такого рахунку;

5) документів, які підтверджують доплату судового збору за подання позову у передбачених законом порядку та розмірі 1 996,80 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду згідно ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України не підлягає.

Суддя В.А. Ярема

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
01.09.2026 Ухвала № 139365921 Господарський суд міста Києва