РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 564/4311/25
18 вересня 2026 року м. Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя Цвіркун О. С.
з участю секретаря Янчук О.А.
представника позивача - адвоката Больбіної С.С.
представника відповідача - адвоката Остапенка В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення, в якому просила суд збільшити та змінити спосіб стягнення аліментів, з твердої грошової суми на частку від доходу, визначивши їх в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначає, що рішенням суду від 28.12.2016, з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання спільного неповнолітнього сина в розмірі по 850 грн. щомісячно до досягнення сином повноліття. Зазначає, що з дати ухвалення рішення судом змінилися обставини, які впливають на стягнення аліментів, син досяг 13-річного віку, значно збільшилися потреби на його утримання (харчування, одяг, взуття, дозвілля, тощо). Розмір аліментів в сумі 850 грн. не зможе забезпечити дитині належного рівня матеріального забезпечення. Вказує, що наразі розмір присуджених аліментів не відповідає не лише потребам дитини, а й мінімальному гарантованому розміру аліментів. Також зазначає, що син навчається у школі, бере участь у позашкільних заходах, що потребують фінансових витрат на канцелярські товари, підручники, шкільну форму, оплату гуртків. Окрім того вказує, що син потребує повноцінного та збалансованого харчування, проходження курсів вітамінотерапії, а також йому рекомендовано санаторно-курортне лікування. Зазначає, що матеріальне становище відповідача покращилося, останній проходить військову службу і отримує стабільне грошове забезпечення, розмір якого дозволяє йому сплачувати більшу суму аліментів без шкоди для власного матеріального становища. Також вказала, що відповідач придбав автомобіль.
Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, згідно якого у задоволенні позову просить відмовити.
В обґрунтування відзиву зазначає, що позивачкою до позовної заяви не приєднано жодного належного і допустимого доказу, яким підтверджуються зміни матеріального або сімейного стану позивачки, погіршення здоров`я спільного сина, чи інші обставини які дають підстави збільшити та змінити розмір аліментів. До позовної заяви не приєднано документів про проходження спільним сином сторін лікування, а також відсутні докази, що позивачка виїжджає закордон «на заробітки». Вказує, що транспортний засіб придбаний за кошти відповідача та грошові кошти зібрані військовослужбовцями, які проходять разом службу для потреб військової частини. На цей час автомобіль потребує ремонту. Зазначає, що відповідач 21.11.2023 уклав шлюб з ОСОБА_3 та в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_4 . Вказує, що дружина відповідача не працює, а лише отримує соціальні виплати в розмірі 860 грн. на місяць, котрих не вистачає на утримання дитини. Зазначає, що відповідач щомісячно отримує 20-21тис. грн., які витрачає на утримання дружини, дочки, спільного сина сторін, та допомоги батьку, котрий не працевлаштований. Окрім того зазначив, що позивачка на цей час отримує по 1598 грн. щомісячно аліментів на утримання спільного сина.
Представником позивачки було подано відповідь на відзив, згідно якого, позовну заяву просить задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування відповіді зазначила, що доводи представника відповідача зводяться до формального заперечення та не спростовують факту несення позивачкою медичних витрат в інтересах сина. Також вказує, що доводи про покращення майнового стану відповідача є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи. Також вказала, що на момент ухвалення попереднього рішення, відповідач мав значно нижчий та нестабільний дохід.
Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримав та просив суд її задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме в сумі 1/6 частки від доходу відповідача щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Суд, заслухавши пояснення сторін, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, прийшов до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
З рішення Костопільського районного суду Рівненської області №564/1225/16-ц від 28.12.2016, судом встановлено, що з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на утримання сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 850 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.06.2016 року та до досягнення дитиною повноліття.
Судом встановлено, що спільний син сторін проживає разом з матір`ю позивачкою по справі за адресою АДРЕСА_1 .
З довідки №1 від 07.10.2025, судом встановлено, що спільному сину сторін рекомендоване санаторно-курортне лікування.
З матеріалів справи судом встановлено, що спільному сину сторін позивачка придбала окуляри для корекції зору, та несе витрати на його утримання.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 2 ст.182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтями 183, 184 СК України встановлено, що за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Таким чином, законодавець чітко визначив: по-перше, що аліменти стягуються або у частці, або у твердій грошовій сумі; по-друге правом вибору виду аліментів (частка чи грошова сума) наділений той з батьків, з ким проживає дитина.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З правового аналізу вищезазначених норм вбачається, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Проте, право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. 182 та ст.184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі № 6-143цс14.
Так, діюче законодавство надає позивачці право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей, а при необхідності змінювати його. Позивачка скористалася своїм правом, визначивши способом стягнення аліментів їх присудження у частці від доходу батька. Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.
Так, згідно приписів Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 3512 грн.
Судом встановлено, що відповідач 21.11.2023 уклав шлюб з ОСОБА_3 та в нього, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_4 .
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач проходить військову службу та отримує заробітну плату в розмірі 20-21тис. в місяць.
Вирішуючи питання, щодо зміни способу стягнення аліментів та їх розміру, суд враховує позицію позивачки, відповідача та те, що відповідач є фізично здоровий, на утриманні має дружину та дитину, отримує стабільний дохід.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач спроможний і зможе забезпечити виплату аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/5 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів в даному розмірі суд вважає розумним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини у даному віці.
Окрім того, цей розмір аліментів на думку суду, не поставить платника аліментів у скрутне матеріальне становище і відповідатиме загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності.
Відповідно до приписів п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Оскільки позивачку звільнено від сплати судового збору на підставі ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 133, 137, 141, 258, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення - задоволити частково.
Збільшити розмір аліментів та змінити спосіб їх стягнення, з твердої грошової суми на частку від доходу, які стягуються згідно рішення Костопільського районного суду Рівненської області №564/1225/16-ц від 28.12.2016, і стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/5 частина з усіх доходів (заробітку) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 20 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 22.09.2026.
Суддя О. С. Цвіркун