Справа № 570/6391/25
Номер провадження 2-др/570/41/26
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:
судді Гнатущенко Ю.В.
з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області заяву представниці позивачки адвоката Гольонко М.М. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агро Органік» про визнання припиненим права оренди, -
в с т а н о в и в :
03.08.2026 р. до суду надійшла заява представниці позивачки адвоката Гольонко М.М. вх.№15205 про ухвалення додаткового рішення у справі №570/6391/25, у якій вона просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агро Органік» (40216926) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 20000,00 грн витрат на професійну правову допомогу.
В обґрунтування заяви представниця позивачки вказує, що 01 січня 2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Гольонко Маргаритою Миколаївною було укладено Договір про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 1.1. Договору Клієнт доручає, а Адвокат зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар.
Клієнт сплачує Адвокату гонорар в розмірі, порядку та строки, визначені в додатковій(их) угоді(ах) до цього Договору (пункт 3.2. Договору).
Умовами Додаткової угоди № 1 від 13.01.2026 року до Договору про надання правової допомоги від 01.01.2025 року (далі - Додаткова угода № 1) Сторони узгодили, зокрема, наступне: «1. Ця Додаткова угода укладена Сторонами на виконання п. 3.2. Договору про надання правової допомоги від 01.01.2025 року, з метою визначення розміру, порядку та строків оплати гонорару Адвокату за надання правової допомоги у судовій справі № 570/6391/25, провадження у якій порушено Рівненським районним судом Рівненської області за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агро Органік» про визнання припиненим право оренди.
3.1. Клієнт оплачує Адвокату гонорар за надання правової допомоги, зазначеної в п.2. цієї Додаткової угоди, у фіксованому розмірі 20000,00 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок на протязі 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту підписання Сторонами акту про надання правової допомоги.
4. Правова допомога вважається наданою після підписання Сторонами акту про надання правової допомоги. У позовній заяві зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи: очікувані витрати на професійну правничу допомогу - 10000,00 грн.»
Обґрунтовуючи свою заяву представниця позивачки також наводить п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц, ст.ст. 1, 19, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», постанову Верховного Суду від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.
Також представниця позивачки вказує, що процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Під час судових дебатів представниця Позивача заявила, що у випадку задоволення позову буде подана заява про відшкодування витрат на правову допомогу разом із доказами. Закінчення п`ятиденного строку для подання даної заяви припадає на 01 серпня 2026 року, який є вихідним днем, останнім днем для подання даної заяви є перший робочий день - 03 серпня 2026 року. Відтак, заява про ухвалення додаткового рішення подана з дотриманням процесуальних строків.
10.08.2026 р. до суду надійшла заява (заперечення на ухвалення додаткового рішення) від представника відповідача ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Агро Органік» адвокатом Якобчука П.О. вх.№11882, у якій він просить відмовити у задоволенні заяви представника позивача адвоката Гольонко М.М. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агро Органік» на користь ОСОБА_1 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі №570/6391/25.
Свою незгоду щодо стягнення з відповідача судових витрат позивачки на професійну правничу допомогу представник відповідача обґрунтовує тим, що у позовній заяві представниця позивача зазначала, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи - 10000,00 грн. Водночас, після завершення розгляду справи представником Позивача заявлено до стягнення 20000,00 грн, тобто суму, яка удвічі перевищує попередньо визначений орієнтовний розрахунок. При цьому будь-яких обґрунтованих доводів щодо причин такого істотного збільшення судових витрат, необхідності їх понесення чи відповідного обґрунтування заява не містить, а відповідних доказів до заяви також не надано.
У даному випадку справа не є складною, не потребувала дослідження значного обсягу доказів, призначення експертиз, допиту великої кількості свідків чи застосування складного правового регулювання.
Крім того, варто враховувати також ту обставину, що в провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебуває аналогічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «СП Агро Органік», щодо розірвання договору оренди землі (кадастровий номер [номер приховано]:01:002:0051) від 18.11.2016 року (справа №570/6390/25), - фактично позов, який розглядається в рамках цієї справи, є аналогічним по змісту позову, який розглядається в рамках справи №570/6390/25, у зв`язку з цим не вимагав від представниці позивачки витрачання значного часу, зусиль та специфічних знань для його підготовки.
Також, із долученої до заяви Додаткової угоди №1 від 13.01.2026 вбачається, що сторони дійшли взаємної згоди, що Адвокат надав Клієнту наступну правову допомогу у судовій справі №570/6390/25, провадження у якій порушено Рівненським районним судом Рівненської області за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське ипідприємство «Агро Органік» про визнання припиненим право оренди: 2.1.підготовка та складання позовної заяви; 2.2.представництво Клієнта у Рівненському районному суді Рівненської області; 2.3.участь у судових засіданнях, надання пояснень, доводів, міркувань, заперечень (усних або письмових) щодо питань, які виникають під час судового розгляду.
Із Акту про надання правової допомоги до Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року не вбачається розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги), що в свою чергу унеможливлює встановлення дійсної обґрунтованості заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу та її відповідності критеріям розумності і співмірності.
За таких обставин, на переконання Відповідача заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20000,00 грн є явно завищеним, не відповідає критеріям співмірності визначеним статтею 137 ЦПК України.
Також представник відповідача зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зауважила, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
В обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення та доказами, що підтверджують понесення Позивачем витрат на правову допомогу представницею позивачки надано: Договір про надання правової допомоги від 01.01.2025р., Додаткова угода № 1 від 13.01.2026р. до Договору про надання правової допомоги від 01.01.2025р., Акт про надання правової допомоги від 29.07.2026р. до Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги від 01.01.2025р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2241 та ордер про надання правничої допомоги серії ВК № 1202029 від 08.12.2025р. (наявний в матеріалах справи та долучений до позовної заяви).
Разом з тим, представницею позивача не надано документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Ухвалою суду від 21.09.2026 р. прийнято заяву представниці позивачки адвоката Гольонко М.М. про ухвалення додаткового рішення, призначено розгляд заяви на 22.09.2026 р. о 08 год. 45 хв.
Позивачка ОСОБА_1 та її представниця адвокат Гольонко М.М. у судове засідання для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення не з`явилися. 21.09.2026 р. представницею позивачки адвокатом Гольонко М.М. подано заяву вх.№18661 про проведення розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення без участі сторони позивачки.
Представник відповідача адвокат Якобчук П.О. у судове засідання не з`явився, до суду надійшла його заява вх.№18698 від 22.09.2026 р., у якій він просить відмовити у задоволенні заяви представниці позивачки про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та просить проводити розгляд вказаної заяви представниці позивачки без участі відповідача та його представника.
Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази та оцінивши їх в їхній сукупності, вивчивши заяви та клопотання учасників, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
При вирішенні питання щодо стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням позивачці правничої допомоги, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Згідно з п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агро Органік» про визнання припиненим права оренди ухвалено 29.06.2026 р.
Під час розгляду справи, до закінчення судових дебатів, представницею позивачки адвокатом Гольонко М.М. було заявлено усне клопотання про вирішення питання щодо понесення позивачкою судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, що підтверджується протоколом і звукозаписом судового засідання.
Повний текст рішення суду доставлено до електронного кабінету представниці позивачки адвоката Гольонко М.М. 27.07.2026 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного документу.
Таким чином, закінчення п`ятиденного строку для подання даної заяви припадає на 01 серпня 2026 року, який є вихідним днем, тому останнім днем для подання даної заяви є перший робочий день - 03 серпня 2026 року.
Заява про ухвалення додаткового рішення у справі відправлена представницею позивачки у системі «Електронний суд» 01.08.2026 р., надійшла до суду 03.08.2026 р. відповідно до вимог ч.8 ст.141 ЦПК України.
До заяви про ухвалення додаткового рішення представницею позивачки додані копія Договору про надання правової допомоги від 01.01.2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Гольонко Маргаритою Миколаївною, копія Додаткової угоди №1 від 13.01.2026 р. до Договору про надання правової допомоги від 01.01.2025 року, копія Акта про надання правової допомоги від 29.07.2026 року до Додаткової угоди №1 від 13.01.2026 р. до Договору про надання правової допомоги від 01.01.2025 року, а також копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН №2241, виданого 26 травня 2023 року Гольонко Маргариті Миколаївні на підставі рішення Ради адвокатів Рівненської області від 27 квітня 2023 року №75.
Відповідно до п. 1.1. Договору про надання правової допомоги від 01.01.2025 року (далі - Договір) Клієнт доручає, а Адвокат зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з п. 1.2. Договору Клієнт доручає, а Адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу таких видів: 1.2.1. надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; 1.2.2. представництво інтересів Клієнта перед третіми особами, в державних органах, органах місцевого самоврядування, в правоохоронних та контролюючих органах, перед їх посадовими особами, в тому числі перед співробітниками правоохоронних органів, слідчими, дізнавачами тощо; 1.2.3. представництво інтересів Клієнта в усіх судах усіх інстанцій, з усіма процесуальними правами та обов`язками, наданими позивачу, відповідачу, третій особі, окрім права визнання позову; 1.2.4. представництво інтересів Клієнта в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, незалежно від їх організаційно-правової форми, перед усіма третіми особами з будь-яких питань, пов`язаних із наступними земельними ділянками: - [номер приховано]:01:002:0051, загальною площею 1,2996 га; - [номер приховано]:01:002:0053, загальною площею 1,0153 га; - [номер приховано]:01:002:0054, загальною площею 1,0064 га; - [номер приховано]:01:002:0061, загальною площею 1,1177 га; - [номер приховано]:01:002:0063, загальною площею 0,7945 га; - [номер приховано]:01:002:0072, загальною площею 0,8618 га; 1.2.5. складення та підписання заяв (у тому числі позовної заяви), скарг, клопотань, відповідей, листів, повідомлень, пояснень, інших процесуальних та/або правових документів від імені Клієнта.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар. Клієнт сплачує Адвокату гонорар в розмірі, порядку та строки, визначені в додатковій(их) угоді(ах) до цього Договору (пункт 3.2. Договору).
Відповідно до положень Додаткової угоди № 1 від 13.01.2026 року до Договору про надання правової допомоги від 01.01.2025 року (далі - Додаткова угода № 1) Сторони узгодили наступне:
«1. Ця Додаткова угода укладена Сторонами на виконання п. 3.2. Договору про надання правової допомоги від 01.01.2025 року, з метою визначення розміру, порядку та строків оплати гонорару Адвокату за надання правової допомоги у судовій справі № 570/6391/25, провадження у якій порушено Рівненським районним судом Рівненської області за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агро Органік» про визнання припиненим право оренди.
2. Сторони дійшли взаємної згоди, що Адвокат надав Клієнту наступну правову допомогу у судовій справі № 570/6390/25, провадження у якій порушено Рівненським районним судом Рівненської області за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агро Органік» про визнання припиненим право оренди: 2.1.підготовка та складання позовної заяви; 2.2.представництво Клієнта у Рівненському районному суді Рівненської області; 2.3.участь у судових засіданнях, надання пояснень, доводів, міркувань, заперечень (усних або письмових) щодо питань, які виникають під час судового розгляду.
3. Сторони домовились визначити наступні розміри, порядок та строки оплати гонорару Адвоката за надання ним правової допомоги, зазначеної в п. 2 цієї Додаткової угоди: 3.1. Клієнт оплачує Адвокату гонорар за надання правової допомоги, зазначеної в п.2 цієї Додаткової угоди, у фіксованому розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту підписання Сторонами акту про надання правової допомоги.
4. Правова допомога вважається наданою після підписання Сторонами акту про надання правової допомоги.»
У Акті про надання правової допомоги від 29.07.2026 року до Додаткової угоди №1 від 13.01.2026 р. до Договору про надання правової допомоги від 01.01.2025 року (далі - Акт) зазначається, що ОСОБА_1 та адвокат Гольонко М.М. склали цей Акт про те, що згідно з Додатковою угодою №1 до Договору про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року Адвокат надала, а Клієнт прийняв послуги на суму 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 137 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
Суд звертає увагу, що представницею позивачки не надано ані платіжних документів про здійснення фактичної оплати позивачкою таких послуг, ані деталізованого розрахунку таких витрат, що вказує на недостатність доказів на підтвердження понесення позивачкою витрат на професійну правничу допомогу саме у розмірі 20000,00 грн.
Додатково суд враховує заяву представника відповідача, у якій він просить відмовити у стягненні з відповідача понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу.
Водночас, з огляду на наявність в матеріалах справи копії договору про надання правової допомоги, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Гольонко Маргаритою Миколаївною, та Акту про надання правової допомоги, зазначення представницею позивачки орієнтовного розрахунку судових витрат у позовній заяві, суд не вбачає підстав для відмови у стягненні з відповідача на користь позивачки судових витрат на професійну правову допомогу у повному обсязі.
Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
З урахуванням наведеного, суд вважає за доцільне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.
Крім того, суд також зауважує, що ВС КЦС у постанові від 27.07.2022 р. у справі №686/28627/18 зазначив наступне.
Аналізуючи вказані норми ЦПК України про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, Верховний Суд дійшов висновку, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.
Аналогічні правові висновки сформульовані Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, провадження № 61-21442св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, провадження № 61-21197св19, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, провадження № 61-44217св18, у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 640/4126/19, провадження № 61-14735св20 та ін.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.02.2020р. у справі № 648/1102/19, де зазначено наступне.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Таким чином, з огляду на наявність заяви сторони відповідача про відмову у відшкодуванні судових витрат позивачки на правову допомогу, обсяг поданих доказів, складність справи, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, слід зменшити з 20000 грн до 10000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.141, 270 ЦПК України, суд -
у х в а л и в:
Заяву представниці позивачки ОСОБА_1 - адвоката Гольонко Маргарити Миколаївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №570/6391/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агро Органік» про визнання припиненим права оренди, - задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агро Органік» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.
Сторони справи:
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агро Органік», код ЄДРПОУ 40216926, адреса: вул.Адамківська,7, с.ЗоряРівненський р-нРівненська обл.
Суддя Гнатущенко Ю.В.