УХВАЛА
21 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/3172/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Баранця О. М., Вронської Г. О.,
розглянув касаційну скаргу Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об`єднання осіб з інвалідністю "Слов`янська єдність"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2026
(головуюча - Тарасова І. В., судді Білоусова Я. О., Лакіза В. В.)
у справі за позовом Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об`єднання осіб з інвалідністю "Слов`янська єдність"
до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області
про стягнення 11 963,25 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Підприємство "Інвестконтракт" Харківського обласного об`єднання осіб з інвалідністю "Слов`янська єдність" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області про стягнення за рахунок коштів державного бюджету відшкодування шкоди у розмірі 6 500,00 грн, суми інфляційних 4 683,25 грн та суми 3% річних 780,00 грн.
2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.12.2025 позов задоволено повністю.
3. Головне управління Державної податкової служби України у Харківській області звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2025 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
4. 13.02.2026 Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу задовольнив частково, рішення суду першої інстанції скасував, закрив провадження у справі № 922/3172/25 на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.
5. Постановою Верховного Суду від 12.05.2026 постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2026 скасовано та направлено цю справу до апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
6. 27.07.2026 Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області задовольнив, рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2025 у цій справі скасував й ухвалив нове рішення, яким у позові відмовив; стягнув з позивача на користь відповідача 3 633,60 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
7. 17.08.2026 позивач подав до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" касаційну скаргу (передана на розгляд судді 31.08.2026 після виходу з відпустки), в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити рішення суду першої інстанції в силі.
8. 07.09.2026 скаржник до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" заяву до касаційної скарги, в якій просить при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження врахувати ухвали Верховного Суду в аналогічних справах № 922/3177/25, № 922/3178/25, у яких за повністю тотожних обставин були відкриті касаційні провадження.
9. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та виходить з наступного.
10. Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 12 ГПК України справа, що розглядається, є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 х 3 028,00 грн = 302 800,00 грн).
11. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
12. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 ГПК України, одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.
13. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, учасники справи мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
14. Зокрема, пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
15. Скаржник зазначає, що касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування спеціальних норм статей 114, 128 Податкового кодексу України у спорах, пов`язаних із несвоєчасним бюджетним відшкодуванням ПДВ, а також справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (підпункти "а", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України). Скаржник вважає, що необхідно вирішити наступні питання: чи має пріоритет застосування статті 6 Конвенції щодо публічності за умови наполягання на цьому сторони по справі, у порівнянні із питанням ефективності судочинства, чи не обмежує "ефективність" процесуальні права сторони у спорі; чи повинні застосовуватися вимоги про необхідність доведення наявності усіх чотирьох ознак нанесення збитків (протиправність, наслідки, причинно-наслідковий зв`язок, вина) у випадку застосування норм статей 114 , 128 Податкового кодексу України; чи відноситься до порушення прав платника податків винесення незаконного рішення податковим органом, що у підсумку призвело до порушення строків відшкодування; чи застосовується у такому випадку норма статті 1173 Цивільного кодексу України та у якій частині.
16. Суд вважає, що підставою допуску справи до касаційного оскарження судового рішення є випадок, передбачений підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
17. У касаційній скарзі скаржник також визначив, що підставами касаційного оскарження судового рішення є наявність випадків, передбачених пунктами 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
18. В обґрунтування випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що апеляційний господарський суд не застосував норми статей 114, 128 Податкового кодексу України, які у даному випадку підлягали застосуванню, як спеціальні норми, прийняті законодавцем саме для таких випадків. Скаржник зазначає, що вказані норми мають пріоритет перед застосованими судом нормами статей 1166, 1173 Цивільного кодексу України, які є загальними та можуть у даному випадку застосовуватися тільки водночас із нормами статей 114, 128 Податкового кодексу України. Скаржник зазначає, що висновок Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права відсутній. На переконання скаржника суд апеляційної інстанції свавільно та протиправно визначив момент, з якого повинен відраховуватися спеціальний строк на внесення відомостей до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування вже після процедури оскарження, проігнорувавши відкриті даті системи Електронного суду, на які сторона посилалася у цій справі та не встановив суттєво важливі обставини у справі.
19. В обґрунтування випадку, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції незаконно відмовив позивачеві у розгляді справи у судовому засіданні (при новому розгляді апеляційний господарський суд своєю ухвалою від 12.06.2026, яка не підлягає окремому оскарженню, ухвалив відмовити у задоволенні клопотання Підприємства про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи), така відмова унеможливила надання позивачем відповідних пояснень, і це було обмеженням його процесуальних прав, передбачених статтею 6 Конвенції щодо права на справедливий та публічний розгляд справи. Також, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції порушив норму частини першої статті 316 ГПК України, оскільки вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
20. 11.09.2026 Верховний Суд постановив ухвалу, якою залишив касаційну скаргу без руху на підставі пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, оскільки скаржник не додав документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
21. 14.09.2026 скаржник подав до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додав квитанцію № 15151253262 від 14.09.2026 про сплату судового збору.
22. Відповідно до частини третьої статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
23. З огляду на зміст касаційної скарги та зазначене обґрунтування підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що питання правильного застосування норм права у подібних правовідносинах потребує більш детального вивчення, матеріали касаційної скарги відповідають вимогам статті 290 ГПК України щодо її форми і змісту, та є достатніми для відкриття касаційного провадження на підставі пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України за наявності випадку передбаченого підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
24. Згідно з частиною четвертою статті 301 ГПК України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
25. Відповідно до частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Керуючись частиною тринадцятою статті 8, пунктами 3, 4 частини другої, підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287, статтями 234, 235, 288, 290, 294, частиною четвертою статті 301 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 922/3172/25 за касаційною скаргою Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об`єднання осіб з інвалідністю "Слов`янська єдність" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2026.
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об`єднання осіб з інвалідністю "Слов`янська єдність" в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
3. Встановити Головному управлінню Державної податкової служби України у Харківській області строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів скаржнику до 08 жовтня 2026 року.
4. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.
5. Витребувати з Господарського суду Харківської області або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 922/3172/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді О. Баранець
Г. Вронська