УХВАЛА
17 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 903/383/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2026
та ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.06.2026
у справі № 903/383/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газорозподільної системи України"
про стягнення 979 485 667, 27 грн
В С Т А Н О В И В:
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 27.08.2026 надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2026 (повний текст складено 07.08.2026) та ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.06.2026 у справі № 903/383/23, подана до Суду 27.08.2026.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.08.2026 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 25.11.2025 позов задоволено. Ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" грошові кошти в розмірі 979 485 667,27 грн, у тому числі: основний борг у сумі 470 782 180,85 грн; пеня у сумі 128 509 132,74 грн.; три проценти річних у сумі 49 530 736,20 грн.; інфляційні втрати у сумі 194 114 831,11 грн.; штраф у сумі 136 548 786,37 грн, а також 939400,00 грн витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції, встановивши укладення 30.09.2021 між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "Волиньгаз збут" Рамкового договіру купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ВолГЗ, який регулює відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу за угодою. Невиконання відповідачем п.4.4 Рамкового договору №БГр-21/22-ВолГЗ та п.12 Індивідуального договору №БГр-21/22-ВолГЗ щодо своєчасної оплати переданого йому природного газу, з урахуванням здійснених проплат, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ "Волиньгаз Збут" 470 782 180,85 грн.
Крім того, враховуючи прострочення відповідачем здійснення оплати основного боргу, суд стягнув з останнього 128 509 132,74 грн пені, 49 530 736,20 грн 3% річних, 194114831,11грн інфляційних втрат та 136 548 786,37 грн штрафу.
Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2026 у справі №903/383/23 апеляційну скаргу ТОВ "Волиньгаз збут" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Волинської області від 25.11.2025 у справі №903/383/23 - без змін.
11.03.2026 Господарський суд Волинської області видав наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Волинської області від 25.11.2025 у справі №903/383/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" грошових коштів в розмірі 979 485 667,27 грн, у тому числі: основний борг у сумі 470 782 180,85 грн; пеня у сумі 128 509 132,74 грн.; три проценти річних у сумі 49 530 736,20 грн.; інфляційні втрати у сумі 194 114 831,11 грн.; штраф у сумі 136 548 786,37 грн, а також 939 400,00 грн витрат по сплаті судового збору.
09.04.2026 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком В. А. (далі - державний виконавець) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80729021 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі №903/383/23 та стягнення з боржника виконавчого збіру у розмірі 98042506,72 грн.
Отже державним виконавцем прийнято постанови у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 1 078 467 695,62 грн; про арешт грошових коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на коштів/електронних грошей на рахунках/ електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику -Товариству з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут".
08.05.2026 ТОВ "Волиньгаз збут" звернулось до державного виконавця з заявою про зупинення вчинення виконавчих дій, в якій було повідомлено про обставини, що обумовлюють обов`язкове зупинення виконавчих дій, а саме про те, що стягувач і боржник є учасниками процедури врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України ?Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу? від 14.07.2021 №1639-ІХ (далі - Закон №1639-ІХ) щодо врегулювання заборгованості за виконавчим документом Господарського суду Волинської області у справі №903/383/23, що є підставою для обов`язкового зупинення виконавчих дій відповідно до підпункту 15 частини 1 статті 34 Закону України ?Про виконавче провадження?.
На вищевказане звернення Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було надана відповідь в якій вказано, що відсутні підстави для зупинення вчинення виконавчих дій оскільки заборгованість по вищезазначеному рішенню суду не підпадає під дію Закону України №1639-ІХ.
29.05.2026 представником скаржника (боржника) Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут" подано скаргу на дії та бездіяльність державного виконавця, в якій просив суд:
1. Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава Андрійовича щодо не винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій щодо виконавчого провадження №80729021 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі №903/383/23.
2. Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава Андрійовича у виконавчому провадженні №80729021 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі №903/383/23;
- прийняти постанову про зупинення виконавчого провадження №80181725 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі №903/383/23;
- прийняти постанову про зняття арешту з коштів боржника у виконавчому провадженні №80729021 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі №903/383/23;
- прийняти постанову про зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні №80729021 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі №903/383/23.
Обґрунтовуючи скаргу на бездіяльність приватного виконавця, боржник зазначає, що оскільки Товариство перебуває в Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, тому існують достатні правові підстави для зупинення вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню №80729021 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/383/23 допоки ТОВ "ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ" перебуватиме у відповідному Реєстрі або поки не завершиться процедура врегулювання заборгованості.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 09.06.2026, скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут" на дії та бездіяльність державного виконавця по справі №903/383/23 задоволено. Визнано незаконною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича щодо не винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій щодо виконавчого провадження №80729021 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі №903/383/23. Зобов`язано державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава Андрійовича у виконавчому провадженні №80729021 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі №903/383/23:
- прийняти постанову про зупинення виконавчого провадження №80181725 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі №903/383/23;
- прийняти постанову про зняття арешту з коштів боржника у виконавчому провадженні №80729021 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі №903/383/23;
- прийняти постанову про зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні №80729021 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі №903/383/23.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2026 ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.06.2026 у справі залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що:
- постановою НКРЕКП № 1080 від 06.09.2022 ТОВ "ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ" включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, отже за умови перебування ТОВ "ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ" в Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу та віднесення суми за наказом Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі №903/383/23 до передбаченої Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" та ініційованої боржником процедури врегулювання, у державного виконавця відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34 та ч. 4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" не було підстав вчинення виконавчих дій у виконавчому проваджені з виконання наказу.
27.08.2026 (через систему ?Електронний суд?) Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2026 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.06.2026 у справі № 903/383/23, в якій просить судові рішення скасувати повністю, увалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут" на дії та бездіяльність державного виконавця при виконанні виконавчого провадження "№80729021 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі №903/383/23.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема з неправильним тлумаченням абзацу восьмого статті 1, статті 2 Закону №1639-ІХ та пункту 15 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (частини перша, третя статті 327 ГПК України).
Згідно з статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Питання, пов`язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, врегульовані Законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним законом та яким державний та приватний виконавці керуються при примусовому виконанні рішень суду та інших органів (посадових осіб).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з постановою НКРЕКП від № 1080 від 06.09.2022 ТОВ "ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ" включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу. Ця постанова є чинною та продовжує діяти, боржника із відповідного реєстру не було виключено. Зазначені обставини підтверджується також інформацією з Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, який є відкритим, загальнодоступним та розміщений на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Крім того, згідно зі статтею 1 Закону №1639-ІХ учасники процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) - постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем та оператор газосховищ, включені до Реєстру, а також особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", розпорядники коштів державного бюджету, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Отже, ТОВ "ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ" та ТОВ "ГК "Нафтогаз України" є суб`єктами правовідносин, що врегульовані Законом № 1639-ІХ.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців (статті 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").
Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Підстави та порядок зупинення вчинення виконавчих дій визначено статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову (частина 2 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження").
За змістом частини 4 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження", арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини 1 статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.
Так, відповідно до пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом № 1639-ІХ, за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.
З аналізу положень Закону № 1639-ІХ та наведеного визначення процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу, викладеного у статті 1 цього Закону, вбачається проведення таких процедур врегулювання заборгованості: процедури взаєморозрахунків (стаття 4), процедури реструктуризації заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування (стаття 5), процедури списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування (стаття 6).
З урахуванням наведеного Верховний Суд зазначає, що державний виконавець на підставі постанови НКРЕКП, про включення до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, зупиняє вчинення виконавчих дій щодо такого підприємства.
Принцип юридичної визначеності, що є складовою верховенства права, вимагає, щоб у випадку прийняття спеціального закону з певного питання цей закон не ставився під сумнів, зокрема, шляхом його невиконання. Сторони, прав та обов`язків яких він стосується, повинні очікувати, що цей закон уповноважені органи держави застосують у відповідних правовідносинах за відсутності для цього перешкод (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16).
За змістом статті 6 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" на заборгованість за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону, погашену до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до статті 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.
Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню:
- за умови погашення основного боргу до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону;
- за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.
Гарантії забезпечення прав та інтересів кредиторів визначені статтею 7 Закону № 1639-ІХ, відповідно до якої НАК "Нафтогаз України", особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, заборгованість перед якими (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість) підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, мають право на відшкодування з державного бюджету додаткових витрат на сплату процентів та інших витрат у зв`язку із запозиченням коштів з метою покриття касових розривів, що утворилися внаслідок врегулювання заборгованості відповідно до статей 5-6 цього Закону, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Наведеними положеннями Закону передбачений механізм урегулювання питань щодо основної заборгованості підприємств, включених до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а також підстави та передумови для списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на цю ж заборгованість, учасниками такої процедури врегулювання, визначеними статтею 1 Закону №1639-ІХ.
Отже, наведеними положеннями Закону передбачений механізм урегулювання питань щодо основної заборгованості підприємств, включених до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а також підстави та передумови для списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на цю ж заборгованість, учасниками такої процедури врегулювання, визначеними статтею 1 Закону №1639-ІХ (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.05.2025 у справі №903/421/24).
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.05.2025 у справі №903/421/24 зазначила, що на момент відкриття виконавчого провадження у приватного виконавця наявні дві обов`язкові обставини для зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, передбачені пунктом 15 частиною 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження":
1) перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу;
2) сума, що стягується за наказом підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом №1639-ІХ.
Самостійна оцінка державним виконавцем того, яка частина заборгованості включається до врегулювання, по суті є виходом за межі його повноважень та втручанням у сферу компетенції інших органів. Така поведінка суперечить не лише положенням Закону №1639-ІХ, а й загальним принципам виконавчого провадження, які передбачають обов`язковість дотримання чітко визначеного порядку та меж повноважень.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанції про те, що за умови перебування ТОВ "ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ" в Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, та віднесення суми боргу за наказом Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі №903/383/23 до передбаченої Законом № 1639-ІХ та ініційованої боржником процедури врегулювання, у державного виконавця відповідно до положень пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" був наявний обов`язок зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому проваджені з виконання наказу.
З огляду на зазначене, Судом не приймаються до уваги доводи скаржника про неможливість зупинення виконавчого провадження та зняття арешту, накладеного на майно та кошти боржника, що перебуває в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, в частині заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з ч. 2 ст. 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що правильне застосування судами попередніх інстанцій наведених норм Закону України "Про виконавче провадження" під час прийняття ухвали Господарського суду Волинської області від 09.06.2026 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2026 є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення даних норм, у зв`язку з чим визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 234, 287, 293 ГПК України, Суд,-
У Х В А Л И В:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2026 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.06.2026 у справі № 903/383/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Случ О.В.