УХВАЛА
23 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/4239/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (далі - Департамент, скаржник)
на рішення Господарського суду Харківської області від 08.04.2026
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2026
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТДОРСТРОЙ" (далі - ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ", позивач)
до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
Департамент 12.08.2026 (згідно з поштовою відміткою на конверті) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.04.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 у справі № 922/4239/25 (повний текст складено 23.07.2026) повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Касаційна скарга містить клопотання про зупинення виконання рішення від 08.04.2026 та постанови від 13.07.2026 у справі № 922/4239/25.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2026 для розгляду касаційної скарги у справі № 922/4239/25 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Власова Ю.Л., Бенедисюка І.М.
Верховний Суд ухвалою від 02.09.2026 касаційну скаргу Департаменту на рішення Господарського суду Харківської області від 08.04.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 у справі № 922/4239/25 залишив без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 02.09.2026 у справі № 922/4239/25 Департамент 14.09.2026 (згідно з поштовою відміткою на конверті), у строк встановлений Судом ухвалою від 02.09.2026, засобами поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу у новій редакції, до якої долучив, зокрема, платіжну інструкцію № 1393 від 14.09.2026, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги у сумі 74 237,62 грн.
Так, Департамент зазначає про те, що касаційна скарга на рішення Господарського суду Харківської області від 08.04.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 у справі № 922/4239/25 ним подається з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, зокрема:
судом апеляційної інстанції застосовано положення статей 854, 875, 879, 882 ЦК України щодо відсутності обов`язку замовника прийняти окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання підрядником всього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт, і відповідно обов`язку замовника здійснювати проміжні оплати поетапних робіт в міру їх виконання, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 917/1823/23, від 23.07.2024 у справі № 910/2159/23, від 05.03.2024 у справі № 910/3374/23, від 11.01.2024 у справі № 905/716/22, від 20.09.2022 у справі № 922/2101/21, від 19.07.2022 у справі № 922/2212/21, від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 12.10.2018 у справі № 927/603/17;
судом апеляційної інстанції застосовано положення статей 875, 877, 882 ЦК України без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 16.10.2025 у справі № 922/2955/24, від 29.04.2025 у справі № 922/1836/24, від 29.04.2025 у справі № 922/2954/24, від 16.04.2025 у справі № 922/1834/24, від 05.09.2024 у справі № 925/1279/19, від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20 щодо обов`язку позивача (підрядника) довести реальність виконаних робіт, що підлягали застосуванню.
У касаційній скарзі (нова редакція) Департамент зазначає про те, що касаційна скарга на рішення Господарського суду Харківської області від 08.04.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 у справі № 922/4239/25 ним подається також з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки, на думку скаржника, судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів та неповного встановлення обставин справи, адже висновки судової будівельно-технічної експертизи № 36/10/25 від 24.12.2025 та економічної експертизи № 02/12-25 від 04.01.2026, які надані позивачем до матеріалів справи, не є належними, достовірними та достатніми доказами підтвердження реального виконання позивачем робіт відповідно до проєктно-кошторисної документації, та такими, що не підтверджують виконання робіт за Договором про закупівлю робіт № 731 від 06.09.2021 згідно з будівельними нормами та правилами.
З огляду на зазначене, Суд вважає, що касаційна скарга Департаменту (у новій редакції) подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Таким чином, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пунктів 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
Отже, суд доходить висновку, що на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 02.09.2026 у справі № 922/4239/25 скаржник усунув недоліки касаційної скарги.
Касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження постанови у цій справі, беручи до уваги дату складання її повного тексту.
Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.
Щодо клопотання Департаменту про зупинення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 08.04.2026 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 у справі № 922/4239/25.
У клопотанні про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення скаржник із посиланням на приписи статті 332 ГПК України зазначає, що:
на переконання Департаменту судові рішення у цій справі є очевидно протиправними та такими, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зокрема, судами при ухваленні оскаржуваних рішень помилково не застосовано положення статей 854, 875, 877, 879, 882 ЦК України з урахуванням висновків Верховного Суду;
стягнення з Департаменту, який утримується за рахунок коштів бюджету міста, коштів у розмірі 2 474 587,20 грн на виконання рішення та постанови, які підлягають скасуванню, до розгляду касаційної скарги, в подальшому ускладнить повернення безпідставно стягнутих на користь позивача коштів та обмежить фінансування програм стабілізації, соціально економічного розвитку територіальної громади та інших пріоритетних галузей, які забезпечують життєдіяльність територіальної громади міста, особливо в умовах широкомасштабної збройної агресії проти України;
зважаючи на характер спірних правовідносин, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, враховуючи наявність ризиків утруднення повороту виконання судового рішення у разі його скасування в касаційному порядку, скаржник просить зупинити виконання оскаржуваних рішень до закінчення касаційного провадження.
Проаналізувавши чинне законодавство та доводи, наведені скаржником у клопотанні про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання з огляду на таке.
Повноваження суду стосовно зупинення виконання спірного судового рішення унормоване положеннями частини першої статті 332 та частиною четвертою статті 294 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19, зазначено про те, що: "Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали / не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин".
Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§43).
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції").
Верховний Суд виходить з того, що вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, необхідно враховувати необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, перешкоди його виконанню, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.
Сумніви скаржника щодо дотримання попередніми судовими інстанціями норм права під час постановлення оскаржуваних судових рішень та можливе їх скасування покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цих рішень судом касаційної інстанції. Водночас вони (аргументи для касаційного оскарження) не обґрунтовують підстави для зупинення виконання оскаржуваних рішень та не можуть аргументовано свідчити про таку необхідність.
Сама собою незгода учасника судового процесу із судовими рішеннями не є достатньою підставою для зупинення їх виконання, оскільки правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення.
Твердження скаржника, що судові рішення у цій справі є очевидно протиправними та такими, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також, що стягнення з Департаменту, який утримується за рахунок коштів бюджету міста, коштів у розмірі 2 474 587,20 грн на виконання рішення та постанови, які підлягають скасуванню, до розгляду касаційної скарги, в подальшому ускладнить повернення безпідставно стягнутих на користь позивача коштів та обмежить фінансування програм стабілізації, соціально економічного розвитку територіальної громади та інших пріоритетних галузей, які забезпечують життєдіяльність територіальної громади міста, особливо в умовах широкомасштабної збройної агресії проти України, не є безумовною і достатньою підставою, яка засвідчує неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування, а тому не є очевидною / безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання оскаржуваних судових рішень, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).
Верховний Суд під час розгляду доводів заявника наголошує, що ГПК України передбачає інструмент повернення виконання судового рішення, зокрема у статті 333 ГПК України унормовано питання про поворот виконання рішення, постанови у разі зміни або скасування судового рішення після його виконання.
Суд має право зупинити виконання судового рішення, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати своє клопотання належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх виконання у разі, якщо рішення буде скасовано.
Клопотання Департаменту про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у цій справі зазначеному вище не відповідає та не доводить, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасоване. Твердження скаржника, що стягнення з Департаменту, який утримується за рахунок коштів бюджету міста, коштів у розмірі 2 474 587,20 грн на виконання рішення та постанови, які підлягають скасуванню, до розгляду касаційної скарги, в подальшому ускладнить повернення безпідставно стягнутих на користь позивача коштів та обмежить фінансування програм стабілізації, соціально економічного розвитку територіальної громади та інших пріоритетних галузей, які забезпечують життєдіяльність територіальної громади міста, особливо в умовах широкомасштабної збройної агресії проти України, є декларативними та абстрактними припущеннями, адже не надано доказів, які могли б свідчити про настання цих наслідків і їх незворотності, так само, що взагалі вже іде виконання, а, отже не свідчить про наявність підстав для застосування статті 332 ГПК України.
За таких обставин Суд враховує, що у клопотанні скаржника про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень не наведено аргументовано/обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, а наведені мають декларативний характер, а тому твердження оцінюються як припущення, адже відсутні докази на підтвердження факту необхідності зупинення виконання оскаржуваного судового рішення.
З огляду на викладене, зупинення виконання судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення з урахуванням відсутності у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих та підтверджених підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, які не є очевидно неприйнятними, письмову форму матеріалів справи № 922/4239/25, з огляду на технічний стан функціонування та наповнення Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи на момент прийняття ухвали, Суд доходить висновку про необхідність витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 294, 314, 332 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 922/4239/25 за касаційною скаргою Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 08.04.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2026.
2. Призначити розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 27 жовтня 2026 року о 12:40 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. №302.
3. Інший учасник справи має право подати відзив на касаційну скаргу до 09 жовтня 2026 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду шляхом надсилання / подання процесуальних документів через Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремих підсистем (модулів), що забезпечує обмін документами або у паперовій формі. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
4. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою. Суд роз`яснює, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду, враховуючи наявність у Суду технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції та/або з урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
5. Відмовити Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 08.04.2026 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 у справі № 922/4239/25.
6. Витребувати матеріали справи № 922/4239/25 Господарського суду Харківської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТДОРСТРОЙ" до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради про стягнення коштів.
7. Копії ухвали надіслати до Господарського суду Харківської області та Східного апеляційного господарського суду для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов