Справа № 127/33360/26
У Х В А Л А
22 вересня 2026 р. м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Медяна Ю.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» про визнання недійсними договорів,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши вказану позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Частиною першою статті тридцятої ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
В позовній заяві позивач просить визнати недійсними договори дарування: квартири АДРЕСА_1 , за реєстр. .№ 1687 від 01.08.2024, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О. М.; земельної ділянки, площею 2.235 га, кадастровий номер: [номер приховано]:04:000:0339 за адресою: Вінницька область, Теплицький район, с/ рада Маломочульська, реєстр. № 1688 від 01.08.2024, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О. М.,; земельної ділянки, площею 2.2623 га, кадастровий номер: [номер приховано]:04:000:0337 за адресою: Вінницька область, Теплицький район, с/ рада Маломочульська, реєстр. № 1689 від 01.08.2024, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О. М.
Положеннями ч. 1ст. 30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. (виключна підсудність).
Відповідно до п.41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що підсудність цього спору повинна визначатися за правилами, встановленими статтею 30 ЦПК України, якою регулюються правила виключної підсудності.
Водночас, в даному випадку спірні об`єкти нерухомості знаходяться у різних населених пунктах: один - у м. Вінниці, а два - за адресою: Вінницька область, Теплицький район, с/ рада Маломочульська.
Таким чином, спір за даним позовом повинен розглядатися за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Пунктом 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
В порушення вказаних вимог до позовної заяви не долучено доказів того, що спірний об`єкт нерухомого майна з найвищою вартістю перебуває саме у місті Вінниця і, відповідно, справа підсудна саме Вінницькому міському суду Вінницької області.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оцінку земель», вартість земельної ділянки - еквівалент цінності земельної ділянки, виражений у ймовірній сумі грошей, яку може отримати продавець; нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; експертна грошова оцінка земельних ділянок - результат визначення вартості земельної ділянки та пов`язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про оцінку земель», грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Таким чином, для визначення ціни позову позивачу слід надати доказ вартості спірної ділянки, у формі, визначеній чинним законодавством.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про оцінку земель», за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.
Оскільки предметом спірних договорів є земельні ділянки, порядок визначення їх вартості визначений Законом України «Про оцінку земель».
Відповідно до ст.5 Закону України «Про оцінку земель», експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про оцінку земель», експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні", а також інших нормативно-правових актів та норм і правил.
Отже, позивачу необхідно надати суду звіти про оцінку вартості майна, а саме земельних ділянок, які виготовлені за результатами експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до положень Закону України «Про оцінку земель», Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів та норм і правил, та квартири, який виготовлений за результатами експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів та норм і правил.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 185 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» про визнання недійсними договорів - залишити без руху.
Позивачу надати строк - 5 днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків позову.
Роз`яснити, що в разі невиконання вимоги суду в установлений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя