Справа № 127/24294/26
Провадження 2/127/6643/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Борисюк І.Е., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов мотивований тим, що 14 вересня 2002 року позивачка з відповідачем зареєстрували шлюб. Від шлюбу подружжя має двох синів - повнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка повідомила, що спільне життя з відповідачем не склалось, оскільки у них різні погляди на сімейне життя та обов`язки, відсутнє взаєморозуміння та повага один до одного. Фактично подружні відносини між подружжям припинились, спільне господарство не ведеться, а подружні відносини, як чоловіка і дружини припинені. Позивачка вказала, що за таких обставин подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим, сім`ю зберегти неможливо, оскільки вона розпалася остаточно. На примирення із відповідачем позивачка не погоджується та просила не надавати строку на примирення, адже вжитті заходи для збереження сім`ї не дали позитивних результатів.
Вищевикладене й стало підставою для звернення позивачки до суду із вимогою про розірвання шлюбу. Після розірвання шлюбу позивачка просила залишити їй прізвище « ОСОБА_5 ».
Ухвалою суду від 14.07.2026 вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, даною ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.
На виконання вимог ч. 7 ст. 43 і абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачкою надано разом із позовом, поданим до суду в електронній формі, докази надсилання відповідачу копії позовної заяви із доданими до неї документами до його електронного кабінету, що підтверджується відповідною квитанцією про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС № 7901706 від 09.07.2026. (а.с. 15)
Крім того, 10.07.2026 підсистемою «Електронний суд» до електронного кабінету відповідача автоматично було доставлено позовну заяву із доданими до неї документами, що підтверджується відповідною довідкою. (а.с. 23)
З матеріалів справи вбачається, що ухвалу суду від 14.07.2026 було доставлено до електронного кабінету відповідача 14.07.2026 о 17 год. 35 хв., що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного документа. (а.с. 26)
Враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи. Також, враховуючи положення п. 2 і абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, ухвала суду від 14.07.2026 вважається врученою відповідачу 15.07.2026.
У строк, визначений судом ухвалою від 14.07.2026, від відповідача відзив на позов не надійшов.
Будь-які докази по справі чи клопотання, крім поданих позивачкою разом із позовною заявою, від учасників справи на адресу суду не надходили.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 279 ЦПК, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Варто зазначити, що дата ухвалення цього рішення обумовлюється тим, зокрема, що в період з 24.08.2026 до 18.09.2026 суддя Борисюк І.Е. перебувала у відпустці.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 08.07.2026 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькій області Управління державної реєстрації Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 14.09.2002 Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 2485. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 . (а.с. 18)
Також судом встановлено, що подружжя від шлюбу має двох дітей - повнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження. (а.с. 8зв., 11)
Наведені позивачкою у позові обставини, що стали підставою для звернення до суду, відповідачем не спростовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя тощо.
Суд вважає, що в період часу, з якого справа перебуває в провадженні суду, відповідач мав можливість вчинити необхідні заходи спрямовані на збереження сім`ї. При цьому судом враховано, що вчинення та/або не вчинення таких дій є суб`єктивним правом, реалізація якого залежить від розсуду, бажання і волі особи.
Наразі ні позивачкою, ні відповідачем суду не повідомлено про те, що обставини у справі змінились, наявна можливість збереження шлюбу.
Суд, дослідивши письмові пояснення викладені адвокатом позивачки у позові та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає за можливе розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін.
Згідно із ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, судом встановлено наступне.
Позивачкою при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1 331, 20 гривень, що підтверджується квитанцією від 09.07.2026. (а.с. 7зв.)
Однак, судом встановлено переплату судового збору позивачкою, виходячи з наступного.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено розмір ставок судового збору. Так, за подання до суду фізичною особою позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331, 20 гривень). Однак, враховуючи подання позову в електронній формі, у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Таким чином, розмір судового збору, який підлягав позивачем до сплати, становить 1 064, 96 гривень.
Згідно із п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається в розмірі переплаченої суми за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Тому, судовий збір в розмірі 266, 24 гривень може бути повернутий позивачці за її клопотанням за ухвалою суду на підставі п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 7 цього Закону.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 064, 96 гривень.
До ухвалення рішення у справі ні позивачка, ні відповідач не повідомили суд про неможливість надання доказів, що підтверджують розмір понесених інших витрат; про причини неможливості надання таких доказів. Відповідно суд, ухвалюючи рішення у справі, не має підстав та обов`язку вирішувати питання щодо встановлення учасникам справи терміну для надання суду доказів щодо розміру понесених витрат, як і призначати засідання для вирішення питання про судові витрати, вказуючи про це у резолютивній частині рішення (п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України).
Отже, доказів понесення учасниками справи інших судових витрат суду не надано.
На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 112, ч. 1 ст. 113 СК України, ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 77-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 14.09.2002 Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 2485.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 064, 96 гривень.
Судовий збір в сумі 266, 24 гривень може бути повернутий ОСОБА_1 за її клопотанням в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 : ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 .
Рішення суду складено 23.09.2026.
Суддя