23.09.2026
Справа №489/1993/26
Провадження №2/489/1593/26
ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум`янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань - Горецькою П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив.
Представник позивача звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 07.01.2024-100001147 від 07.01.2024 у розмірі 19800,00 грн.; витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. Мотивуючи вимоги тим, що між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 07.01.2024-100001147, відповідно до якого останньому було надано кредит у розмірі 10000,00 грн. строком на 42 днів з дати його надання, до 17.02.2024. Процентна ставка «економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за один день користування, застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового траншу включно; «стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за один день користування, застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, оскрім періоду застосування процентної ставки «економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Кредитний договір (оферти) №07.01.2024-100001147 від 07.01.2024 було продовжено шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору від 19.01.2024 № 19.01.2024-010000888. Кредитний договір (оферти) № 07.01.2024-100001147 від 07.01.2024 р. було продовжено шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору від 02.02.2024 № 02.02.2024-010000317. Кредитний договір (оферти) № 07.01.2024-100001147 від 07.01.2024 р. було продовжено шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору 16.02.2024 № 16.02.2024-010000347. Кредитний договір (оферти) № 07.01.2024-100001147 від 07.01.2024 р. було продовжено шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору від 01.03.2024 № 01.03.2024-010000679. Кредитний договір (оферти) № 07.01.2024-100001147 від 07.01.2024 р. було продовжено шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору від 15.03.2024 № 15.03.2024-100002077. Кредитний договір (оферти) № 07.01.2024-100001147 від 07.01.2024 р. було продовжено шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору від 29.03.2024 № 29.03.2024-100002713. Внаслідок неналежного виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 19800 грн, з яких: 10000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 9800 грн - заборгованість по процентах.
Ухвалою суду від 11.03.2026, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Просить позовні вимоги задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву не скористався, хоча заявляв клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу скористатися правовою допомогою.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
07 січня 2024 відповідач ОСОБА_1 ознайомився з умовами пропозиції ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), у якій визначено порядок кредитування, умови надання та повернення кредиту, строк дії договору.
Після ознайомлення з умовами кредитування та прийняття запропонованої пропозиції (оферти), відповідач підписав пропозицію кредитного договору (оферти) та Заявку на отримання кредиту № 07.01.2024-100001147 (кредитної лінії), яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 07.01.2024-100001147 (кредитної лінії), а також підписав одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту.
ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 07.01.2024-100001147 пройшов ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку.
Вищенаведене свідчить про укладення між сторонами по справі кредитного договору в електронній формі.
Норми права та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 № 910/5226/17 зазначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту; безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.
Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію", цей правочин вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Згідно з умовами кредитного договору № 07.01.2024-100001147 від 07.01.2024, сума кредиту складає 10000,00 грн., строк, на який надається кредит 42 днів з дня його надання, дата повернення (виплати) кредиту 17.02.2024. Для перерахування коштів позичальником зазначено реквізити електронного платіжного засобу: 5375-41ХХ-ХХХХ-7020.
Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового траншу включно; «стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за один день користування, застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, оскрім періоду застосування процентної ставки «економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
ТОВ "Споживчий центр" належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти на загальну суму 10000,00 грн.
Перерахування коштів за кредитним договором було здійснено безготівково шляхом перерахування коштів на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 що підтверджується квитанцією.
Кредитний договір (оферти) №07.01.2024-100001147 від 07.01.2024 було продовжено шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору від 19.01.2024 № 19.01.2024-010000888.
Кредитний договір (оферти) № 07.01.2024-100001147 від 07.01.2024 р. було продовжено шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору від 02.02.2024 № 02.02.2024-010000317.
Кредитний договір (оферти) № 07.01.2024-100001147 від 07.01.2024 р. було продовжено шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору 16.02.2024 № 16.02.2024-010000347.
Кредитний договір (оферти) № 07.01.2024-100001147 від 07.01.2024 р. було продовжено шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору від 01.03.2024 № 01.03.2024-010000679.
Кредитний договір (оферти) № 07.01.2024-100001147 від 07.01.2024 р. було продовжено шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору від 15.03.2024 № 15.03.2024-100002077.
Кредитний договір (оферти) № 07.01.2024-100001147 від 07.01.2024 р. було продовжено шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору від 29.03.2024 № 29.03.2024-100002713.
Натомість, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість.
Як вбачається з наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 07.01.2024-100001147 від 07.01.2024, заборгованість ОСОБА_1 складає 19800 грн, з яких: 10000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 9800,00 грн - заборгованість по процентах.
Висновок суду.
Аналізуючи спірні правовідносини в контексті зазначених норм права, судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення електронного кредитного договору з відповідачем та порушення ним взятих на себе зобов`язань.
Відповідач порушив умови кредитного договору, кошти на повернення кредиту не сплачувала, що призвело до виникнення заборгованості.
Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування суми заборгованості перед позивачем у зазначеному розмірі - не надав.
Таким чином, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, та те, що відповідач отриманий кредит не повернув, будь-яких доказів повернення коштів суду не надав, суд приходить до висновку, що вимоги позову підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 07.01.2024-100001147 від 07.01.2024 у розмірі 19800 грн. 00 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 113-А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 .
Повний текст судового рішення складено «23» вересня 2026.
Суддя Н.О. Рум`янцева