ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року Справа №160/13623/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.05.2025 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, винесені відносно неї, а саме:
- № [номер приховано] на загальну суму 232 164,12 грн (в т.ч. 185 731,30 грн - основне зобов`язання, 46 432,82 грн - штрафні санкції);
- № [номер приховано] на суму 340 грн (штрафні санкції);
- № [номер приховано] на загальну суму 26 805,36 грнь (в т.ч. 21 444,29 грн - основне зобов`язання, 5 361,07 грн - штрафні санкції);
- № [номер приховано] на суму 5 361,07 грн (штрафні санкції).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 11.06.2008 року між нею та АКБ "Ерсте Банк" укладено кредитний договір № 014/2636/2/17444, за умовами якого надано кредит в іноземній валюті у розмірі 133 тис.дол.США зі строком повернення до 11.06.2028 року. Виконання зобов`язань за кредитним договором забезпечувалося договором іпотеки від 11.06.2008 року. Так, за результатами проведеної ГУ ДПС у Дніпропетровській області документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт від 04.04.2025 року № 1538/04-36-24-08/3137219587, на підставі якого 12 травня 2025 року прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення щодо визначення податкових зобов`язань з ПДФО та військового збору і застосування штрафних санкцій. На її думку, контролюючим органом неправильно визначено оподатковуваний дохід від прощення (анулювання) кредитної заборгованості та не застосовано положення пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України, відповідно до яких для фінансових кредитів в іноземній валюті, непогашених станом на 01 січня 2014 року, при визначенні оподатковуваної суми основного боргу має застосовуватися офіційний курс НБУ станом на 01.01.2014 року. Такий курс становив 7,9930 грн за 1 долар США, а тому визначені контролюючим органом суми ПДФО та військового збору є завищеними. Крім того, на її думку, до оподатковуваного доходу безпідставно включено суми процентів, комісій та штрафних санкцій, прощених (анульованих) кредитором. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.07.2021 року у справі №826/12872/17, вважає, що проценти та інші платежі за кредитом не є додатковим благом у розумінні податкового законодавства. Крім того зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не отримувала та про їх існування дізналася лише у березні 2026 року у зв`язку з відкриттям провадження за позовом контролюючого органу про стягнення податкового боргу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 року позовну заяву було залишено без руху, запропоновано позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів, що підтверджують причини такого пропуску і доказів доплати судового збору у розмірі 7633,71 грн.
На адресу суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку на подання адміністративного позову.
Ухвалою суду від 10.06.2026 року клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом - задоволено, визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено строк звернення до суду з позовом. Прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цій адміністративній справі №160/13623/26 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без (виклику) повідомлення сторін.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача за 2021 рік на підставі наказу від 25.02.2025 №1285-п. Так, наказ про проведення перевірки та повідомлення про її початок були направлені позивачу рекомендованим листом на податкову адресу, однак поштове відправлення повернулося за закінченням терміну зберігання. За результатами перевірки складено акт від 04.04.2025 №1538/04-36-24-08/3137219587, яким встановлено, зокрема, неподання позивачем декларації за 2021 рік та невключення до оподатковуваного доходу суми прощеної (анульованої) основної кредитної заборгованості у розмірі 1 431 119,10 грн.
Відповідач послався на інформацію, отриману від ТОВ "СПЕКТРУМ ЕССЕТС", відповідно до якої 26.02.2021 року кредитором було анульовано основну суму заборгованості позивача у розмірі 1 431 119,10 грн. Зазначену суму кредитор відобразив у податковому розрахунку за І квартал 2021 року як додаткове благо. Однак, така сума відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є оподатковуваним доходом позивача, який мав бути включений до річного оподатковуваного доходу та задекларований. У зв`язку з чим контролюючим органом визначено податкові зобов`язання з ПДФО у розмірі 257 331,44 грн та військового збору - 21 444,29 грн. Крім того, позивач не надав документи, пов`язані з предметом перевірки, що, на думку відповідача, відповідно до статей 44 та 85 ПК України свідчить про їх відсутність на час проведення перевірки. За результатами перевірки 12.05.2025 року прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано] та №[номер приховано], якими позивачу визначено податкові зобов`язання з ПДФО та військового збору, а також застосовано штрафні санкції. Відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, процедурних порушень під час проведення перевірки не допущено, а використані контролюючим органом докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми. Посилаючись на положення ПК України та правові позиції Верховного Суду, відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що відповідно до наявної податкової інформації фізична особа - платник податків ОСОБА_1 протягом 2021 року отримала дохід, який згідно зі ПК України підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи (далі - податковій декларації) за 2021 рік.
Так, згідно з відомостями з ЦБД ДРФО фізична особа - платник податків ОСОБА_1 отримала доходи: у лютому 2021 року у вигляді додаткового блага у сумі 1 431 119,10 грн (ознака доходу 126).
У зв`язку з вищенаведеним, ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлено запит від 25.04.2024 №29655/6/04-36-24-13-13 про обов`язок надання ОСОБА_1 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік, надання пояснень та документів, які підтверджують отримання доходу у вигляді додаткового блага.
Запит Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надіслано на податкову адресу платника податків ( АДРЕСА_1 ) рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному ст.42 ПК України.
З тексту вищезазначених листів вбачається: ", що п.п.78.1.1 та п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України встановлені підстави для проведення документальної позапланової перевірки платника податків". На дату складання акту документальної позапланової невиїзної перевірки фізична особа - платник податків ОСОБА_1 податкову декларацію за 2021 рік до податкового органу не подала. З метою визначення бази об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором контролюючим органом направлено лист від 21.05.2024 №35411/6/04-36-24-13-13 на адресу ТОВ "СПЕКТРУМ ЕССЕТС", про надання інформації щодо складових прощеного боргу ОСОБА_1 та копії врученого повідомлення про анулювання (прощення) боргу".
На запит ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.05.2024 №35411/6/04-36-24-13-13 про надання інформації та документів, які підтверджують отримання ОСОБА_1 доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, від ТОВ "СПЕКТРУМ ЕССЕТС" надійшов лист від 06.06.2024 №004-06/062024/02 (вх.№56496/6 від 10.06.2024) з наданням копії Договору від 26.02.2021 про врегулювання заборгованості за Кредитним договором №014/2636/2/17444 від 11.06.2008.
Зі змісту листа ТОВ "СПЕКТРУМ ЕССЕТС" вбачається: "На ваш запит про надання інформації від 21.05.2024 року №35411/5/04-36-24-13-13 повідомляємо наступне.
26 лютого 2021 року ТОВ "Спектрум Ессетс" було здійснено прощення (анулювання) боргу ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 ): сума заборгованості з основного боргу за кредитом 1 431 119,10 грн; сума заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами 487 502,80 грн.
Ці суми було включено до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за 1 квартал 2021 року.
Підставою для прощення (анулювання) боргу є пункт 8.1 Договору від 26.01.2021 р. між ТОВ "Спектрум Ессетс" та ОСОБА_2 про врегулювання заборгованості за Кредитним договором №014/2636/2/17444 від 11.06.2008 р.
Відповідно до абз."д" пп.164.2.17 статті 164 ПК України кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу.
До листа надана копія Договору від 26.02.2021 року про врегулювання заборгованості за Кредитним договором №014/2636/2/17444 від 11.06.2008 р., відповідно до якого: "1. 11.06.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Ерсте Банк", ідентифікаційний код: 34001693, та Боржником було укладено Кредитний договір з фізичною особою №014/2636/2/17444 (надалі - "Кредитний договір"). … 3. ТОВ "Спектрум Ессетс" є Новим Кредитором за Кредитним договором, а також Новим іпотекодержателем за Договором іпотеки, відповідно до Договору № GL3N218881 про відступлення прав вимоги від 25.09.2020 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "ФІДОБАНК", який є повним правонаступником Відкритим акціонерним товариством "Ерсте Банк", ідентифікаційний код 143510016 та ТОВ "Спектрум Ессетс", згідно якого ТОВ "Спектрум Ессетс" були передані права вимоги у розмірі, встановленому п.4 цього Договору. 4. Станом на дату укладення договору, загальна заборгованість за Кредитним договором становить 2 318 621,90 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 1 831 119,10 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 487 502,80 грн… 8. Після зарахування грошових коштів в повному обсязі згідно із п.5 та п.6 даного Договору: 8.1 Кредитор зобов`язується провести списання (прощення, анулювання) залишку заборгованості за основним боргом у розмірі 1 431 119,10 грн, а також за нарахованими та несплаченими відсотками 487 502,80 грн., у повному обсязі. …".
На підставі пп.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75 ст.75, пп.78.1.1, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79, пп.69.35-1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідних положень" ПК України, відповідно до наказу від 25.02.2025 р. №1285-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 " проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою платником податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2021р. по 31.12.2021р., відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акту.
Копія наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 25.02.2025 р. №1285- п та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 25.02.2025 р. №300 надіслані на адресу платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному ст.42 та відповідно до вимог, встановлених п.79.2 ст.79 ПК України.
Лист повернуто Укрпоштою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 18.03.2025.
Документальною позаплановою невиїзною встановлені порушення фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 : пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 ПК України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами і доповненнями), а саме:
- неподання податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2021 рік; пп."д" п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 з урахуванням п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами і доповненнями), а саме:
- внаслідок заниження загального річного оподатковуваного доходу шляхом не декларування доходу, у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді основної суми кредитної заборгованості, прощеної (анульованої) за самостійним рішенням кредитора, донараховано податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2021 рік у сумі 257331,44 грн; пп.1.2 з урахуванням пп.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме:
- внаслідок заниження загального річного оподатковуваного доходу шляхом не декларування доходу, у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді основної суми кредитної заборгованості, прощеної (анульованої) за самостійним рішенням кредитора, донараховано податкові зобов`язання з військового збору за 2021 рік у сумі 21 444,29 грн;
- пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами і доповненнями) в частині неподання інформації та документів, визначених у запиті ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 25.04.2024 №29655/6/04- 36-24-13-13.
За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт перевірки від 04.04.2025 № 1538/04-36-24- 08/ НОМЕР_1 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2021 по 31.12.2021".
Акт направлено на податкову адресу платника податків ( АДРЕСА_1 ) засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному ст.42 ПК України.
Лист повернуто Укрпоштою 25.04.2025 "за закінченням терміну зберігання".
За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.05.2025:
№ [номер приховано] форми "Р", яким визначена сума податкового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 321 664,30 грн (в т.ч. 257 331,44 грн - основне зобов`язання, 64 332,86 грн - штрафні санкції);
№ [номер приховано] форми "Р", яким визначена сума податкового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 26 805,36 грн (в т.ч. 21 444,29 грн - основне зобов`язання, 5361,07 грн - штрафні санкції);
№ [номер приховано] форми "ПС", яким застосовано штраф у розмірі 6 000 грн (штрафні санкції);
№ [номер приховано] форми "ПС", яким застосовано штраф у розмірі 340 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Відповідно до ст.20.1.1 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).
Органи державної податкової служби згідно із п.75.1 ст.75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Відповідно до п.79.3 ст.79 ПК України, присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.
В силу п.42.1 ст.42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (п.42.4 ст.42 ПК України).
З матеріалів справи встановлено, що копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 05.04.2024 № 2219-п, а також письмове повідомлення від 05.04.2024 № 600/26-15-24-02-03 про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0101141238532.
Таким чином у матеріалах справи наявні докази надіслання платнику податків копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернувся до контролюючого органу у зв`язку із закінченням терміну зберігання.
Отже документальна позапланова невиїзна перевірка розпочата податковим органом із врученням платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Щодо суті встановлених порушень суд виходить з наступного.
Підпунктом 14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.
Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
З аналізу наведених положень ПК України можливо зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.
Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 ПК України.
Згідно пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
За правилами пп.164.1.2 п.164.1 ст.164 ПК України - загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Відповідно до абз."д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
В силу підпункту 165.1.55 п.165.1 ст.165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Підпункт 167.1 статті 167 зазначеного Кодексу встановлює, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету визначено статтею 168 розділу IV цього Кодексу.
Так, відповідно до пп. 168.1.1 п.168.1. ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 цього Кодексу.
Згідно із пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України - податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного, подання розрахункового документа на перерахування цього податку, до бюджету.
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату - (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, ніж заробітна плата, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні (п.171.2 ст.171 ПК України).
Отже, для нарахування вказаного виду податку податковим агентом додаткове благо повинно бути персоніфікованим та пов`язаним із конкретною фізичною особою - платником податків, створювати певні вигоди для такої особи, надаватися податковим агентом та виражатись у формі коштів, матеріальних або нематеріальних цінностей, послуг чи інших видів доходу.
При цьому, контролюючий орган під час визначення додаткового блага повинен обов`язково вказувати фізичну особу - платника податків, у якої це благо виникає, та період, у який воно виникло.
За змістом пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Відповідно до пп. 49.18.4 п. 49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Пунктами 179.1, 179.2 ст.179 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до цього Кодексу обов`язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, крім випадків, коли подання податкової декларації прямо передбачено цим Кодексом, якщо такий платник податку отримував:
доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;
доходи у вигляді об`єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу.
Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
У разі якщо платник податку зобов`язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень цього Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені цим пунктом.
З системного аналізу вказаних норм права, вбачається, що додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року є видом доходу, що надається платнику податку податковим агентом, який є об`єктом оподаткування, що включається до бази оподаткування та породжує у платника податку обов`язок подати річну декларацію про майновий стан і доходи, крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПК України.
З матеріалів справи вбачається, що у 2008 році між ОСОБА_3 (надалі - позивач) та АКБ "Ерсте Банк" було укладено Кредитний договір №014/2636/2/17444 від 11 червня 2008 року в іноземній валюті (долари США), забезпеченням за яким виступав Договір іпотеки від 11.06.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Поповою І.В. Зі змісту Договору іпотеки від 11 червня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Поповою І.В. за реєстровим № 3505, вбачається, що він забезпечує виконання зобов`язань позивача (майнового поручителя), що випливають з Кредитного договору № 014/2636/2/17444, укладеного 11 червня 2008 року між ОСОБА_4 та АКБ "Ерсте Банк". Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 та інших істотних умов Договору іпотеки, за вказаним Кредитним договором позивачу було надано грошові кошти (кредит) в іноземній валюті - у розмірі 133 000 доларів США (сто тридцять три тисячі доларів США 00 центів), зі строком повернення до 11 червня 2028 року (включно). Забезпеченням за вказаним правочином виступає нерухоме майно, а саме: трикімнатна квартира загальною площею 62,3 кв.м, житловою площею 35,4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
В акті перевірки податковим органом зазначено, що з метою визначення бази об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором контролюючим органом направлено лист від 21.05.2024 №35411/6/04-36-24-13-13 на адресу ТОВ "СПЕКТРУМ ЕССЕТС", про надання інформації щодо складових прощеного боргу ОСОБА_1 та копії врученого повідомлення про анулювання (прощення) боргу.
Зокрема, на запит ГУ ДПС від 21.05.2024 №35411/6/04-36-24-13-13 про надання інформації та документів, які підтверджують отримання ОСОБА_1 доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, від ТОВ "СПЕКТРУМ ЕССЕТС" надійшов лист від 06.06.2024 №004-06/062024/02 (вх.№ 56496/6 від 10.06.2024) з наданням копії Договору від 26.02.2021 про врегулювання заборгованості за Кредитним договором №014/2636/2/17444 від 11.06.2008 р.
Зі змісту листа ТОВ "СПЕКТРУМ ЕССЕТС" вбачається: "На ваш запит про надання інформації від 21.05.2024 року №35411/5/04-36-24-13-13 повідомляємо наступне. 26 лютого 2021 року ТОВ "Спектрум Ессетс" було здійснено прощення (анулювання) боргу ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ): сума заборгованості з основного боргу за кредитом 1 431 119,10 грн; сума заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами 487 502,80 грн. Ці суми було включено до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за 1 квартал 2021 року.
Підставою для прощення (анулювання) боргу є пункт 8.1 Договору від 26.01.2021 р. між ТОВ "Спектрум Ессетс" та ОСОБА_2 про врегулювання заборгованості за Кредитним договором №014/2636/2/17444 від 11.06.2008 р.
Відповідно до абз."д" пп.164.2.17 статті 164 ПК України кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу.
До листа надана копія Договору від 26.02.2021 року про врегулювання заборгованості за Кредитним договором №014/2636/2/17444 від 11.06.2008 р., відповідно до якого:
"1. 11.06.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Ерсте Банк", ідентифікаційний код: 34001693, та Боржником було укладено Кредитний договір з фізичною особою №014/2636/2/17444 (надалі - "Кредитний договір"). … 3. ТОВ "Спектрум Ессетс" є Новим Кредитором за Кредитним договором, а також Новим іпотекодержателем за Договором іпотеки, відповідно до Договору № GL3N218881 про відступлення прав вимоги від 25.09.2020 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "ФІДОБАНК", який є повним правонаступником Відкритим акціонерним товариством "Ерсте Банк", ідентифікаційний код 143510016 та ТОВ "Спектрум Ессетс", згідно якого ТОВ "Спектрум Ессетс" були передані права вимоги у розмірі, встановленому п.4 цього Договору.
4. Станом на дату укладення договору, загальна заборгованість за Кредитним договором становить 2 318 621,90 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 1831119,10 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 487 502,80 грн …
8. Після зарахування грошових коштів в повном обсязі згідно з п.5 та п.6 даного Договору: 8.1 Кредитор зобов`язується провести списання (прощення, анулювання) залишку заборгованості за основним боргом у розмірі 1 431 119,10 грн, а також за нарахованими та несплаченими відсотками 487 502,80 грн, у повному обсязі. …".
Таким чином, основна сума боргу (кредиту) в загальній сумі 1 431 119,10 грн, яка прощена ВАТ "Ерсте Банк" за кредитним договором в іноземній валюті для позивача, є додатковим благом, однак згідно із вимогами пп. 165.1.55 п.165.1 ст.165 ПК України не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Так, посилання відповідача на лист від ТОВ "Спектрум ЕССЕТС" від 06.06.2024 №004-06/062024/02, в якому підтверджено інформацію щодо прощенної (анульованої) основної суми боргу позичальнику ОСОБА_1 в 2021 році в загальній сумі 1 431 119,10 грн є недостатнім, оскільки до суду не надано доказів, що позивач отримувала відповідне повідомлення від банка у 2021 році.
Разом з тим, відповідно до положень п.п."д" 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податковий орган безпідставно збільшив позивачу суму грошового зобов`язання із сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 321 664,30 грн. (в тому числі штрафна (фінансова) санкція 64 332,86 грн.), а тому податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області від 12.05.2025 № [номер приховано] є протиправним та підлягає скасуванню.
Також суд враховує, що відповідно до норм п.16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 ПК України. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, до яких, зокрема, відноситься дохід, отриманий платником податку як додаткове благо.
Враховуючи вищевикладене та норми законодавства щодо отримання ОСОБА_1 у 2021 році додаткового блага у вигляді прощеного (анульованого) банком боргу за кредитним договором в розмірі 1 431 119,10 грн., однак згідно із вимогами пп.165.1.55 п.165.1 ст.165 ПК України який не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, відповідач безпідставно збільшив позивачу суму грошового зобов`язання із сплати військового збору в загальному розмірі 26 805,36 грн (в тому числі штрафна (фінансова) санкція 5 361,07 грн), а тому спірне податкове повідомлення-рішення від 12.05.2025 року № [номер приховано] є протиправним і підлягає також скасуванню.
Ураховуючи попередні висновки, суд зазначає, що відповідач безпідставно застосував до позивача штрафну санкцію в розмірі 340 грн за неподання декларації, а тому податкове повідомлення-рішення від 12.05.2025 року № [номер приховано] є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Пунктом 44.3 ст.44 ПК України передбачено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків.
Згідно із п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Пунктом 121.1 ст.121 ПК України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що документи щодо отримання даного додаткового блага не пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, то відповідач безпідставно застосував до позивача штрафну санкцію в розмірі 6 000 грн за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст.44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 12.05.2025 №[номер приховано] є протиправним та підлягає скасуванню.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.
Судом враховується, що згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позову, на користь позивача слід присудити понесені нею судові витрати в розмірі 3 015,89 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.05.2025 року № [номер приховано], № [номер приховано], № [номер приховано], № [номер приховано], прийняті Головним управління ДПС у Дніпропетровській області
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 17-А, ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 3 015,89 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя К.С. Кучма