ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
21 вересня 2026 року Справа №160/14577/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) матеріали справи №160/14577/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 в повному розмірі додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 із розрахунку 100000 грн. на місяць за час стаціонарного лікування внаслідок отриманого тяжкого поранення пов`язаного із захистом Батьківщини та за час перебування у відпустці для лікування внаслідок тяжкого поранення пов`язаного із захистом Батьківщини за період: з 05.08.2023 року по 21.08.2023 року; з 02.09.2023 року по 09.10.2023 року; з 10.10.2023 року по 08.11.2023 року.
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 254172,05 грн. додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 із розрахунку 100000 грн. на місяць за час стаціонарного лікування внаслідок отриманого тяжкого поранення пов`язаного із захистом Батьківщини та за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення пов`язаного із захистом Батьківщини за період: з 05.08.2023 року по 21.08.2023 року; з 02.09.2023 року по 09.10.2023 року; з 10.10.2023 року по 08.11.2023 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження - задоволено та прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року витребувано від Військової частини НОМЕР_2 грошовий атестат, що був виданий ОСОБА_1 та докази ознайомлення із грошовим атестатом ОСОБА_1 , включаючи інформацію про дату такого ознайомлення та/або інші докази ознайомлення ОСОБА_1 про суми, нараховані при звільненні зі служби.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з наведенням поважних причин пропуску такого строку та доказів на підтвердження їх поважності.
Позивачем 18.08.2026 надано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
У заяві представник позивача зазначив, що відповідачем у справі визначено військову частину НОМЕР_1 , щодо стягнення невиплаченої додаткової винагороди за час стаціонарного лікування, що мало місце у період перебування позивача у списках особового складу відповідача. У зв`язку з чим, мотивація суду, щодо застосування строку позовної давності у зв`язку з отриманням грошового атестату при виключенні зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 є безпідставними. Вказав, серед іншого, що для встановлення моменту отримання письмового повідомлення про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення за фактично відпрацьований час у місяці переведення суду необхідно витребувати у відповідача докази ознайомлення позивача з ними під підпис. При цьому, грошовий атестат є виключно документом внутрішнього діловодства частини несення військової служби, на випадок переведення особи (аби наступна частина мала розуміння, що попередня частина виплатила за останньою займаною посадою у місяці переведення), або ж призначення їй пенсії, однак у свою чергу не є розрахунковим документом військовослужбовця який би відповідав вимогам ст. 110 КЗпП України.
Суд, розглянувши подану заяву, зазначає таке.
Частиною 1 статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі №320/2915/20 та ін.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з цим, суд наголошує, що у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не погодився з висновками суду щодо порушення позивачем строків звернення до суду з цим позовом, не навів жодних поважних об`єктивних, непереборних перешкод для своєчасного подання позову самостійно, як і доказів на підтвердження їх поважності.
Відтак, оскільки позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду, а заява позивача про поновлення строку звернення до суду містить лише доводи в обґрунтування помилковості висновків суду щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, суд констатує невиконання вимог ухвали про залишення позову без руху.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Таким чином, враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду, недоліки позовної заяви не вважаються усуненими, а отже, суд доходить висновку про необхідність залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.169, ст. 294, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Калугіна