ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
21 вересня 2026 року Справа №160/36600/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Калугіної Н.Є.,
при секретарі судового засідання - Байрак П.І.,
за участю:
представника відповідача - Пшеничний О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №160/36600/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/36600/25.
Рішенням від 24 лютого 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд адміністративний позов - задовольнив частково.
Визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування і виплати за період з 09.04.2022 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 11.08.2025 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, премії, надбавок, компенсації невикористаної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704.
Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 09.04.2022 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 11.08.2025, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, премії, надбавок, компенсації невикористаної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2025 рік» станом на 01.01.2025 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ № 44 від 15.01.2004.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.
Постановою від 19 травня 2026 року Третій апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишив без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року в адміністративній справі № 160/36600/25 скасував в частині відмовлених позовних вимог за період з 20.05.2023 по 17.06.2025.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задовольнив.
В абзаці другому та третьому резолютивної частини рішення змінив слова та цифри «з 09.04.2022 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 11.08.2025» на «з 09.04.2022 по 11.08.2025», та додав в абзаці третьому резолютивної частини рішення після слів «…встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року,» слова та цифри «встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2024 рік» станом на 01.01.2024 року» .
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
11.08.2026 від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №160/36600/25, в якій просить суд:
- переглянути рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 у справі № 160/36600/25 за нововиявленими обставинами у частині задоволення вимог ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 09.04.2022 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 11.08.2025, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, премії, надбавок, компенсації невикористаної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2025 рік» станом на 01.01.2025 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ № 44 від 15.01.2004.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що за результатами касаційного розгляду 16.07.2026 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнято постанову якою касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено, вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено. У вказаній постанові Верховний Суд виснував, що саме Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок, а також розміри складових грошового забезпечення, і таке право є дискреційними повноваженнями, визначеними нормами Конституції України та Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Окрім цього, за сталою правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 15.09.2021 у справі № 640/33771/20 та від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19, передбачено, що питання грошового забезпечення військовослужбовців та осіб, які прирівнюються до них, належить до повноважень Кабінету Міністрів України.
Колегією суддів констатовано, що за відсутності базового спеціального закону, норми та положення щодо структури, складових розрахунку та розмірів грошового забезпечення для певних категорій осіб, зокрема військовослужбовців, встановлюються та регулюються актами Кабінету Міністрів України, а саме Постановою № 704, якою, зокрема, й було затверджено конкретний механізм визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, а також встановлення базового критерію для розрахунку такого грошового забезпечення.
Тобто у період коли діяла редакція п. 4 Постанови № 704, щодо законності, якої і було винесено Верховним Судом рішення 16.07.2026 у справі № 320/29450/24. А позиція Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/36600/25 обґрунтовувалось щодо вищенаведеного періоду нарахування та виплати грошового забезпечення та пов`язаних з ним виплат, у тому числі рішеннями у справі № 320/29450/24.
Ухвалою від 13 серпня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд відкрив провадження за нововиявленими обставинами у справі №160/36600/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
Призначив судове засідання у справі на 10 вересня 2026 року о 16:30, яке відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зала №2.
Представником Військової частини НОМЕР_1 17.08.2026 подано до суду заяву про проведення судових засідань у справі №160/36600/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
17.08.2026 від позивача надійшла заява, в якій позивач просив залишити заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №160/36600/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору.
31.08.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зазначив, що винесення Верховним Судом рішення від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 жодним чином не змінює правового регулювання відносин в період з 09.04.2022 року по 19.05.2023 року, оскільки предметом розгляду зазначеної справи була правова природа норми, щодо застосування якої виник цей спір, зокрема, такою нормою є пункт 4 Постанови № 704, який був викладений у редакції Постанови № 481.
Станом на весь спірний період - з 18.06.2025 року по 11.08.2025 року - постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24 була чинним, обов`язковим до виконання судовим рішенням, яким пункт 2 Постанови № 481 визнано нечинним. Отже, у відповідача, як суб`єкта владних повноважень, упродовж усього зазначеного періоду існував обов`язок здійснювати нарахування грошового забезпечення позивача з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не фіксованої величини 1762 грн. Постанова Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24, якою рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а в позові відмовлено, відповідно до її резолютивної частини набирає законної сили з дати її ухвалення, тобто з 16 липня 2026 року, є остаточною та оскарженню не підлягає (повний текст постанови виготовлено 17 липня 2026 року). Позивач зазначив, що оцінюючи дію цього судового рішення в часі, необхідно виходити з того, що воно набрало законної сили саме з дня його ухвалення. Відтак правові наслідки цього рішення виникають з 16.07.2026 та поширюються на майбутнє.
Крім цього, позивач також просив судове засідання, призначене на 10 вересня 2026 року о 16:30 провести без його участі.
Ухвалою від 07 вересня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №160/36600/25 - задовольнив.
Допустив участь представника Військової частини НОМЕР_1 Вороніна Максима Ждановича у всіх судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Відповідно до довідки №1542 від 10.09.2026, судове засідання, призначене на 10.09.2026 року о 16:30 год, у справі № 160/36600/25 знято з розгляду у зв`язку оголошенням на території Дніпропетровської області повітряної тривоги, що унеможливило проведення судового засідання.
Визначено дату наступного судового засідання - 14.09.2026 року о 16:00 год.
14.09.2026 від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи документами, із урахуванням додаткових пояснень, від 31.08.2026 року.
Відповідно до довідки №1574 від 14.09.2026, судове засідання, призначене на 14.09.2026 року о 16:00 год, у справі № 160/36600/25 знято з розгляду у зв`язку оголошенням на території Дніпропетровської області повітряної тривоги, що унеможливило проведення судового засідання.
Визначено дату наступного судового засідання - 21.09.2026 року о 16:00 год.
17.09.2026 від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору у розмірі 1587,44 грн.
17.09.2026 від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
21.09.2026 від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів доплати судового збору у розмірі 10 грн.
У судовому засіданні, призначеному на 21.09.2026 року о 16:00 год представник Військової частини НОМЕР_1 брав участь за допомогою відеоконференцзв`язку, підтримав вимоги заяви у повному обсязі.
У судовому засідання 21.09.2026 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Дослідивши матеріали справи, зміст поданої заяви, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною другою цієї статті підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Згідно з ч.4 ст.361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
У постановах від 07.05.2020 у справі № 826/7677/17, від 29.07.2020 у справі №814/733/15, від 30.07.2020 у справі № 814/1130/15, від 18.02.2021 у справі № 814/1794/15, від 02.11.2022 у справі №140/6115/21, від 16.11.2023 у справі № 140/2341/19, від 14.12.2023 у справі № 600/1865/21-а Верховний Суд висловлював правову позицію про те, що для визначених п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України нововиявлених обставин характерним є їх виникнення після ухвалення судового рішення, в основу якого було покладено інше судове рішення, яке існувало на час розгляду справи і про яке було відомо суду і всім учасникам судового процесу. У цьому випадку нововиявленою є обставина, яка полягає у подальшому скасуванні такого преюдиційного судового рішення. Під час вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС, дослідженню підлягає те, чи скасоване судове рішення в іншій справі було покладено в основу рішення, про перегляд якого подано заяву, тобто чи мало таке судове рішення преюдиційне значення і суттєво впливало на результат розгляду справи, про перегляд судового рішення у якій подано заяву.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18 зазначила, що вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС, суд повинен виходити саме з преюдиційного зв`язку судових рішень. Разом з тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акту, не посилаючись прямо на нього.
Отже, при вирішенні питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, дослідженню підлягає те, чи скасоване судове рішення в іншій справі, передбачене п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України, було покладено в основу рішення, про перегляд якого подано заяву, тобто чи мало таке судове рішення преюдиційне значення і суттєво впливало на результат розгляду справи, про перегляд судового рішення у якій подано заяву.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у зв`язку із скасуванням судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, відповідає закріпленому у статті 129 Конституції України такому принципу судочинства як обов`язковість судового рішення та має на меті також гарантування такої складової верховенства права як юридична визначеність (неможливість існування двох взаємовиключних судових рішень).
Водночас, в рішенні суду про перегляд якого просить відповідач за нововиявленими обставинами, суд не спирався як на єдині висновки для задоволення позову на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі №320/29450/24 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року у справі №320/29450/24.
Так, Дніпропетровський окружний адміністративний суд в рішенні від 24 лютого 2026 року по справі №160/36600/25 зробив самостійні висновки, надав оцінку доводам сторін, зокрема, суд також врахував, що базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти. Наведене свідчить про те, що позивач має право на перерахунок грошового забезпечення та додаткових виплат виходячи із посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Вирішуючи спір у справі №160/36600/25, суд виходив насамперед із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, законів України про Державний бюджет України на відповідні роки, якими встановлювалися розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також з установлених у справі обставин щодо порядку обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення.
Висновки рішення суду у справі №320/29450/24 також взято до уваги, але вони не є виключними підставами для задоволення позову у справі №160/36600/25.
Разом з тим саме по собі посилання в судовому рішенні на інше судове рішення не свідчить про те, що останнє стало підставою для його ухвалення у розумінні пункту 3 частини другої статті 361 КАС України.
Для застосування зазначеної норми скасоване судове рішення повинно мати такий зв`язок із рішенням, що переглядається, за якого встановлені ним обставини або правові наслідки були покладені в основу вирішення спору та мали визначальне значення для результату його розгляду.
Судовими рішеннями у справі №320/29450/24 вирішувався спір щодо правомірності пункту 2 Постанови № 481. Водночас у межах цієї справи не вирішувалося питання щодо прав та обов`язків сторін, не встановлювалися обставини проходження позивачем військової служби, нарахування та виплати йому грошового забезпечення, а також не вирішувалося питання щодо наявності у Військової частини обов`язку здійснити відповідний перерахунок.
Фактично доводи заявника ґрунтуються на тому, що після ухвалення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 Верховний Суд у постанові від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 надав іншу правову оцінку правомірності пункту 2 Постанови №481 та повноваженням КМУ щодо встановлення розрахункової величини для визначення розмірів грошового забезпечення.
Однак інша правова оцінка відповідного нормативного регулювання, сформована судом касаційної інстанції після ухвалення судового рішення, не змінює характеру спірних правовідносин та не свідчить про скасування судового рішення, яке мало преюдиційне значення і стало підставою для ухвалення рішення у справі №160/36600/25.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами не призначений для усунення розбіжностей у правозастосуванні, які виникли внаслідок формування в подальшому іншої судової практики, та не може використовуватися як спосіб повторного перегляду остаточного судового рішення з мотивів іншого тлумачення чи застосування норм матеріального права.
З урахуванням викладеного вище та з огляду на обставини, на які посилається відповідач у поданій заяві, суд вказує, що вказані заявником обставини не можна віднести до нововиявлених, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 361 КАС України.
Наведені заявником доводи по суті спрямовані на перегляд правової оцінки спірних правовідносин з урахуванням правового висновку Верховного Суду, сформованого після ухвалення рішення у цій справі, що не відповідає правовій природі інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
Отже, підстави для задоволення заяви Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №160/36600/25 відсутні.
Відповідно до частин 1,2 ст. 369 КАС України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №160/36600/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 КАС України.
Повний текст ухвали складено 22.09.2026.
Суддя Н.Є. Калугіна