ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
23 вересня 2026 року Справа №160/24441/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луговської Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за його участі в режимі відеоконференції та витребування доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (далі - КДКА Дніпропетровської області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
21.09.2026 засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за його участі в режимі відеоконференції та витребування доказів.
При розгляді клопотання позивача, суд виходить з наступного.
Форми адміністративного судочинства визначені у ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч.2 ст.12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно ч.3 ст.12 КАС України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Пунктом 10 частини 6 зазначеної статті передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частина 4 зазначеної статті визначає перелік спорів, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження і спір між позивачем та відповідачем не належить до визначеного переліку.
Відповідно до ч.2 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З вищенаведеного слідує, що Законом не встановлено обов`язку прийняття рішення про призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін у разі наявності про це заяви (клопотання) сторони. У поданому клопотанні не наведено конкретних мотивів та обґрунтувань складності справи та необхідності проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін. Зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.
У свою чергу, особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст.262 КАС України.
Так, відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, згідно з ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З аналізу наведених приписів ст.262 КАС України вбачається, що призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін є правом суду і здійснюється у разі наявності обґрунтованих на те підстав, існування яких має довести сторона, яка заявляє відповідне клопотання.
Суд також звертає увагу позивача на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Крім того, позивач не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відповіді на відзив, запереченнях, додаткових поясненнях та подавати докази.
Відповідно до ч.8 ст.262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з ч.2 ст.76 КАС України, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, обсяг та характер доказів у справі, склад учасників процесу, а також наведені позивачем аргументи, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за його участі в режимі відеоконференції та витребування доказів не підлягає задоволенню.
Щодо витребування доказів суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно п.4 ч.2 ст.80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Всупереч п.4 ч.2 ст.80 та п.8 ч.5 ст.160 КАС України, клопотання позивача не відповідає встановленим нормам.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Станом на день звернення позивача з клопотанням, відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Керуючись ст.ст.12, 77, 80, 241, 243, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за його участі в режимі відеоконференції та витребування доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали надіслати сторонам до електронного кабінету.
Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України, ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Луговська