ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення
22 вересня 2026 року справа №380/23738/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Карп`як О.О., перевіривши у місті Львові заяву представника повивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -
встановив:
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року у справі №380/23738/24 позов задоволено частково, зокрема:
«… зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату належного грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 13 серпня 2021 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, (включно), з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
… зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату належного грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 02 березня 2022 року по 20 травня 2023 року (включно), а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
У задоволенні решти вимог відмовлено».
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2025 у справі №380/23738/24 рішення ЛОАС від 24.03.2025 року змінено у резолютивній частині виключивши словосполучення «(але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)».
На підставі виконавчих листів виданих 28.11.2025 року відкрито виконавче провадження №80579289 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2026 року).
03.09.2026 року представник позивача звернулась до суду із заявою у якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення. Вказує, що на виконання рішення суду Військова частина НОМЕР_1 здійснила перерахунок грошового забезпечення позивача, сум коштів належних йому 82011,23 грн. Військова частина НОМЕР_2 у відповіді на адвокатський запит представника позивача також повідомила, що судове рішення буде виконано у добровільному порядку. Однак, представник позивача стверджує, що станом на дату подання заяви відповідачі не виконали рішення суду.
Представник Військової частини НОМЕР_1 подав на розгляд суду заперечення стосовно встановлення судового контролю. Зазначив, що судове рішення виконано, на підтвердження цього долучив розрахунково-платіжну відомість №101 від 28 серпня 2026 року відповідно до якої ОСОБА_1 нараховано грошове забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 13 серпня 2021 року в розмірі 82011,23 грн. На рахунок позивача фактично зараховано 80781,06 грн.
Також представник Військової частини НОМЕР_1 подав клопотання про долучення доказів. Просив долучити копії платіжних інструкцій №22 від 28.08.2026, №23 від 28.08.2026, №24 від 28.08.2026, №25 від 28.08.2026 та копію відомості розподілу виплат.
Вирішуючи заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі, суд виходить з такого.
Частиною першою статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частиною першою статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина четверта статті 372 КАС України).
Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина п`ята статті 372 КАС України).
Частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, вказаними нормами передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі № 812/333/17 (адміністративне провадження № К/9901/12313/19).
Крім цього, в Рішенні від 30.06.2009 у справі № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися залежно від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Із поданих представником Військової частини НОМЕР_1 заперечень та долучених доказів, судом встановлено, що позивачу виплачено 80781,06 грн відповідно до розрахунково-платіжної відомості №101 від 28 серпня 2026 року. Відтак, у суду є підстави вважати, що відповідач 1 виконав рішення суду.
Доказами виконання рішення суду відповідачем 2 (Військовою частиною НОМЕР_2 ) суд не володіє.
Отже, зважаючи на те, що судове рішення у справі набрало законної сили, суд дійшов висновку, що заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2025 у справі №380/23738/24 підлягає частковому задоволенню. При цьому суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 3821 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
За вказаних обставин суд вважає, що необхідним і достатнім буде встановлення відповідачу строку для подання звіту протягом шістдесяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили.
Водночас суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 3822 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 3822 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 3822 у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 293-295, 382 КАС України, суд, -
постановив:
заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 380/23738/24 задовольнити частково.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання про виконання судового рішення у справі №380/23738/24 у 60-денний строк з дня набрання ухвалою законної сили.
Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Суддя Карп`як О.О.