ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/18392/26
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
23 вересня 2026 року м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сидор Н.Т., перевіривши виконання позивачем вимог ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення дій,
в с т а н о в и л а :
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку ОСОБА_1 ;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність до військової служби та виключення ОСОБА_1 з військового обліку, згідно даних, вказаних у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 .
Ухвалою судді від 07.09.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у спосіб: подати заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучити заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, суддя виходила з того, що доданими до позовної заяви документами, а саме витягом з мобільного додатку «Резерв+», підтверджується, що позивачем 14.03.2025 було уточнено військово-облікові дані, що свідчить про обізнаність позивача про його перебування на військовому обліку. Проте з даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 02.09.2026, тобто із значним пропуском шестимісячного строку звернення, який регламентований процесуальними нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання ухвали судді від 07.09.2026 представник позивача подала заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій вказує, що встановлений позивачу діагноз, що зумовив необхідність проведення операційних втручань, спрямованих на покращення зору, істотно впливали на його стан здоров`я та нормальне повсякденне життя. Тривале лікування, необхідність проходження медичних обстежень, оперативних втручань і подальшого відновлення, а також пов`язані з цим значні фінансові витрати об`єктивно обмежували можливість позивача належним чином займатися іншими життєвими та правовими питаннями, зокрема своєчасно вжити необхідних заходів для захисту своїх прав у зв`язку з бездіяльністю відповідача. Крім того, зазначені обставини відбувалися в умовах повномасштабної війни в Україні, що додатково ускладнювало нормальне вирішення позивачем супутніх життєвих питань. Сукупність стану здоров`я позивача, необхідності дороговартісного лікування та оперативних втручань, періоду відновлення після них, а також об`єктивних обставин, зумовлених воєнним станом, істотно вплинула на можливість позивача своєчасно реалізувати право на звернення до суду та стала причиною пропуску встановленого законом строку.
Таким чином, вважає, що наведені обставини у своїй сукупності свідчать про наявність об`єктивних та незалежних від волі позивача причин, які ускладнили своєчасну реалізацію ним права на звернення до суду.
Вирішуючи подану заяву, суд наголошує, що підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги).
Враховуючи викладене, лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права звернення із позовом у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Тобто, поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Покликання позивача на стан здоров`я не можуть слугувати поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки не підтверджують об`єктивну неможливість звернутись до суду з цим позовом в межах встановленого строку (наприклад, у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні тощо). Більше того, такі не підтверджуються жодними доказами.
Також позивач покликається на запровадження на території України воєнного стану. Притім, сам факт лише запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки у зв`язку із запровадженням такого, не може безумовно вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Оскільки позивачем не вказано, які саме конкретні обставини чи обмеження, зумовлені запровадженням в Україні воєнного стану, перешкоджали зверненню в суд з цим позовом у встановлений КАС України строк, суддя визнає неповажними причини пропуску строку звернення до суду, наведені у поданій заяві.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Зважаючи на наведене, суддя доходить висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248, 250, 256, 293-295 КАС України, суддя
п о с т а н о в и л а :
позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення дій - повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України.
Суддя Сидор Наталія Теодозіївна