РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
22 вересня 2026 року м. Рівне №460/1497/25
Рівненський окружний адміністративний суд, розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 щодо виконання окремої ухвали суду та постановлення окремої ухвали у справі № 460/1497/25,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі № 460/1497/25, яке набрало законної сили 09.01.2026, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити позивачу з 24.10.2024 пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - виплачувати таку пенсію з 24.10.2024.
30.04.2026 позивач звернулася до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України - КАС України, посилаючись на невиконання рішення суду в частині виплати призначеної та нарахованої пенсії.
Окремою ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.05.2026, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2026, заяву позивача задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вчинені на виконання рішення від 07.05.2025 щодо нарахування та виплати призначеної пенсії за віком у меншому розмірі, зобов`язано відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення, та встановлено тридцятиденний строк для подання суду доказів вжиття таких заходів.
27.05.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області подано до суду звіт на виконання окремої ухвали. У звіті, серед іншого, зазначено, що сума пенсії, нарахована на виконання рішення суду за період з 24.10.2024 по 31.01.2026, становила 109477,84 грн, заборгованість облікована у відповідному реєстрі, а у березні, квітні та травні 2026 року здійснювалися часткові виплати заборгованості. Відповідач пояснив порядок подальшого фінансування та виплати таких сум положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
17.09.2026 (зареєстровано судом 21.09.2026) позивач повторно звернулася до суду із заявою, зазначивши про неповне виконання рішення суду та окремої ухвали від 04.05.2026, та, зокрема, просить постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними у цій справі.
Вирішуючи подану заяву у цій частині, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб та підлягає виконанню на всій території України.
Водночас частиною першою статті 249 КАС України передбачено право суду, у разі виявлення під час розгляду справи порушення закону, постановити окрему ухвалу та направити її відповідному суб`єкту владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли такому порушенню.
Частиною другою статті 249 КАС України передбачена також можливість постановлення окремої ухвали щодо наявності підстав для розгляду питання про притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнано протиправними.
При цьому відповідно до частини четвертої статті 249 КАС України в окремій ухвалі суд має визначити конкретну вимогу закону чи іншого нормативно-правового акта, яку порушено, та зміст установленого порушення.
Отже, постановлення окремої ухвали є процесуальним засобом реагування суду на конкретні виявлені порушення закону, причини та умови їх виникнення, необхідність усунення яких установлена судом. При цьому зі змісту статті 249 КАС України не випливає обов`язку суду постановляти окрему ухвалу лише у зв`язку з надходженням відповідного клопотання учасника справи.
Верховний Суд у постанові від 18.10.2019 у справі № 821/597/18 зазначив, що окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені самим судом при вирішенні адміністративного спору з використанням передбачених процесуальним законом засобів.
У цій справі суд уже застосував передбачений статтею 249 КАС України спосіб реагування, постановивши окрему ухвалу від 04.05.2026 у порядку ст. 383 КАС України, якою встановив порушення при виконанні рішення суду, надав їм правову оцінку та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити відповідних заходів.
На виконання вказаної окремої ухвали відповідач подав суду звіт, у якому повідомив про вжиті заходи, облік суми заборгованості та здійснення часткових виплат. Отже, відповідач не залишив окрему ухвалу без будь-якого реагування. Разом з тим наведене не свідчить про повне виконання рішення суду та не звільняє відповідача від обов`язку виконати його в повному обсязі.
Зміст поданої позивачем заяви свідчить, що її звернення фактично зумовлене насамперед тим, що присуджені їй пенсійні виплати залишаються виплаченими не у повному обсязі.
Однак саме по собі продовження неповного виконання рішення суду, щодо якого суд уже постановив окрему ухвалу та отримав відповідь про вжиті заходи, за встановлених у цій справі обставин, не зумовлює необхідності повторного застосування судом того самого процесуального засобу реагування.
Матеріали, подані разом із заявою, також не містять достатніх даних, які б давали суду підстави в межах статті 249 КАС України виокремити нове самостійне порушення, визначити конкретних посадових осіб, дії чи бездіяльність яких потребують окремого реагування суду з метою вирішення питання про їх відповідальність.
За таких обставин суд не вбачає підстав для постановлення ще однієї окремої ухвали відповідно до частини другої статті 249 КАС України.
При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на передбачені процесуальним законом інші засоби, спрямовані безпосередньо на забезпечення реального виконання рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою стягувача суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити або змінити спосіб чи порядок виконання судового рішення.
Частина третя статті 378 КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX доповнена спеціальним положенням щодо пенсійних та інших соціальних виплат.
З 19.12.2024 невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення щодо таких виплат протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили, є самостійною підставою для зміни способу і порядку його виконання шляхом стягнення відповідних виплат із суб`єкта владних повноважень.
Отже, відмова у постановленні повторної окремої ухвали не перешкоджає позивачу звернутися до суду в порядку статті 378 КАС України із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, у тому числі щодо стягнення нарахованих, але фактично не виплачених на виконання рішення суду сум пенсії.
Питання про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення, а також розмір сум, які можуть підлягати стягненню, підлягають вирішенню судом у разі надходження відповідної заяви з урахуванням обставин та доказів, наявних на момент її розгляду.
З огляду на вище наведене, заява в частині постановляння окремої ухвали відповідно до статті 249 КАС України задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 249, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині постановляння окремої ухвали відповідно до статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, відмовити.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відмова у постановленні окремої ухвали не позбавляє її права звернутися до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі № 460/1497/25 у порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі шляхом стягнення нарахованих та невиплачених пенсійних виплат за наявності передбачених законом підстав.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.О. Комшелюк