РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
23 вересня 2026 року м. Рівне №460/14817/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказів, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №2031 від 08.06.2026 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації; 2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку; 3) визнати протиправним та скасувати пункт наказу командира військової частини НОМЕР_2 №164/5338 від 08.06.2026 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини; 4) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини і всіх видів забезпечення та звільнити з військової служби. В обґрунтування позову зазначає, що рішенням призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.04.2015 його було визнано непридатним до військової служби та виключено з військового обліку. У подальшому відповідні відомості були внесені до його військово-облікових документів. Позивач стверджує, що рішення про поновлення його на військовому обліку компетентним органом не приймалося, а тому ІНФОРМАЦІЯ_4 не мав правових підстав здійснювати щодо нього заходи з військового обліку, направляти на військово-лікарську комісію та призивати на військову службу під час мобілізації. Зазначає, що відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_5 від 17.06.2026 підтверджено його виключення з військового обліку у 2015 році, а також повідомлено, що рішення про поновлення його на військовому обліку цим органом не приймалося, особова справа до ІНФОРМАЦІЯ_6 не передавалася. Крім того, посилається на результати перевірки Військової служби правопорядку, відповідно до яких за даними Реєстру «Оберіг» станом на 09.06.2023 він значився виключеним з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом здоров`я. Позивач вважає, що за відсутності належного рішення про його повторне взяття на військовий облік усі наступні дії щодо проходження ВЛК, призову під час мобілізації та зарахування до списків особового складу військової частини є похідними від незаконної зміни його військово-облікового статусу. Просить позов задовольнити.
Відповідач 1 подав відзив на позов в якому заперечує проти вимог. Зазначив, що у червні 2026 року позивач прибув до територіального центру і був направлений для проходження військово-лікарської комісії, за результатами якої 08.06.2026 визнаний придатним до військової служби, та станом на цю дату права на відстрочку від призову під час мобілізації не мав. На підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 08.06.2026 № 2031 його призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до військової частини НОМЕР_1 .
Відповідач 2 подав відзив на позов в якому також заперечує проти задоволення вимог позову. Вказує, що після призову під час мобілізації позивач набув статусу військовослужбовця, був направлений до військової частини та зарахований до списків її особового складу. Військова частина діяла на підставі документів про направлення позивача для проходження військової служби та не була суб`єктом, який приймав рішення щодо його військового обліку чи призову. Також відповідач посилається на правові висновки Верховного Суду щодо незворотності реалізованої процедури призову та зазначає, що після набуття особою статусу військовослужбовця підстави її звільнення визначаються виключно статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
У відповіді на відзив позивач підтримав заявлені вимоги, наголосивши, що відповідачем не надано первинного документа, який пояснював би правову підставу зміни його військово-облікового статусу між зафіксованим у Реєстрі «Оберіг» виключенням з обліку та перебуванням на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 станом на 08.06.2026. Також позивач звернув увагу на несвоєчасне подання відзиву ІНФОРМАЦІЯ_4 , ненадання копії відзиву іншому відповідачу, відсутність у цього державного органу зареєстрованого електронного кабінету та ненадання разом із відзивом довідки ВЛК від 08.06.2026. Просив урахувати ці обставини під час вирішення спору та розглянути питання про постановлення окремої ухвали.
Ухвалою суду від 10.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості співвідповідача Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Ухвалою суду від 10.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.
Розглянувши позовну заяву, матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
За наявними у матеріалах справи документами ОСОБА_1 у 2015 році проходив медичний огляд, за результатами якого у його військово-облікових документах було відображено відомості про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку.
Відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_5 від 17.06.2026 підтверджено, що 10.11.2015 позивача було виключено з військового обліку у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби на підставі рішення призовної комісії від 03.04.2015. Цим же органом повідомлено про неприйняття ним у подальшому окремого рішення щодо поновлення позивача на військовому обліку.
Водночас за відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів станом на 08.06.2026 позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 .
08.06.2026 позивач пройшов заходи, пов`язані з визначенням його придатності до військової служби, після чого наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 08.06.2026 № 2031 його призвано на військову службу під час мобілізації та направлено для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 .
Того ж дня позивач прибув до військової частини НОМЕР_1 та наказом командира військової частини № 164/5338 від 08.06.2026 зарахований до списків особового складу і на всі види забезпечення.
Отже, станом на момент звернення до суду процедура призову позивача під час мобілізації була фактично завершена, а позивач набув статусу військовослужбовця.
Суд, надаючи правову оцінку встановленим обставинам, враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою та громадянами України у зв`язку з виконанням ними військового обов`язку, а також загальні засади проходження військової служби визначені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII.
За частиною дев`ятою статті 1 Закону №2232-XII військовозобов`язаними є особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а військовослужбовцями - особи, які проходять військову службу.
Статтею 37 Закону №2232-XII врегульовано питання взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Частиною шостою цієї статті у редакції, чинній на час спірних правовідносин, передбачено, що виключенню з військового обліку підлягають, зокрема, громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
Разом із тим предметом цього спору є не перевірка законності рішення 2015 року про виключення позивача з військового обліку як такого, а правомірність наказу про його призов на військову службу по мобілізації № 2031 від 08.06.2026, наступного зарахування до військової частини та вимоги про фактичне повернення позивача до попереднього військово-облікового статусу шляхом виключення зі списків особового складу і звільнення з військової служби.
Суд враховує, що на момент прийняття оскаржуваного наказу № 2031 від 08.06.2026 відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Матеріалами справи також підтверджується, що 08.06.2026 щодо позивача проводилося визначення ступеня придатності до військової служби, після чого його було призвано на військову службу під час мобілізації.
Доказів того, що на момент видання наказу № 2031 від 08.06.2026 позивач мав чинно оформлену відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації або іншу передбачену законом підставу, яка безумовно виключала можливість його призову, матеріали справи не містять.
При цьому саме по собі існування в минулому відомостей про виключення особи з військового обліку не є тотожним встановленню судом обставини, що станом на 08.06.2026 позивач не міг набути іншого військово-облікового статусу внаслідок зміни даних про стан його здоров`я та проходження нового медичного огляду.
Суд погоджується з позивачем у тому, що матеріали, надані ІНФОРМАЦІЯ_4 , не містять окремого письмового рішення під назвою «про поновлення на військовому обліку».
Водночас Закон №2232-XII не пов`язує кожну зміну відомостей у Реєстрі виключно з необхідністю видання окремого індивідуального адміністративного акта саме з такою назвою. Визначальним є наявність передбачених законом фактичних і правових підстав для належного військово-облікового статусу особи та відображення відповідних даних у Реєстрі.
Тому сама відсутність у матеріалах справи окремого документа про «поновлення» позивача на військовому обліку не є достатньою підставою для висновку про протиправність наказу про призов, тим більше з урахуванням подальшого проходження позивачем військово-лікарського огляду та набуття ним статусу військовослужбовця.
Доводи позивача про те, що результати перевірки Військової служби правопорядку підтверджують незаконність його мобілізації, суд також відхиляє.
Такі матеріали підтверджують існування певної послідовності записів у Реєстрі та проведення відповідної перевірки, однак самі по собі не є рішенням компетентного органу чи суду про незаконність призову позивача та не замінюють встановлення судом усієї сукупності юридично значимих обставин.
Направлення матеріалів перевірки до органу досудового розслідування також не підтверджує факту вчинення посадовими особами відповідача правопорушення та не свідчить про протиправність оскаржуваних наказів до встановлення відповідних обставин у передбаченому законом порядку.
Окремо суд ураховує правові наслідки фактично реалізованої процедури призову.
Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 сформулював висновок, відповідно до якого процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання порушень під час її проведення не спричиняє автоматичного відновлення попереднього становища особи, яка набула статусу військовослужбовця. Верховний Суд також наголосив, що саме по собі порушення порядку призову не є передбаченою статтею 26 Закону №2232-XII підставою для звільнення з військової служби.
Таким чином, після зарахування особи до списків особового складу військової частини правовідносини щодо проходження нею військової служби регулюються нормами законодавства про проходження та припинення військової служби.
Частиною четвертою статті 26 Закону №2232-XII встановлено вичерпний перелік підстав звільнення військовослужбовців з військової служби під час дії воєнного стану. Матеріали справи не містять обставин, які б свідчили про наявність у позивача однієї з таких підстав та про звернення його до військової частини із відповідним рапортом про звільнення за передбаченою законом підставою.
Тому вимога про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу та звільнити його з військової служби не ґрунтується на приписах статті 26 Закону №2232-XII.
Так само скасування наказу командира військової частини про зарахування позивача до списків особового складу не може розглядатися як самостійний спосіб припинення вже існуючих правовідносин військової служби поза процедурою та підставами, встановленими Законом №2232-XII.
Військова частина НОМЕР_1 не приймала рішення про військовий облік позивача, його придатність до військової служби або призов під час мобілізації, а діяла на підставі отриманих документів про направлення особи для проходження військової служби. Відтак підстав для визнання протиправним наказу командира військової частини у частині зарахування позивача до списків особового складу суд не встановив.
Щодо вимоги зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку суд зазначає, що така вимога також спрямована фактично на відновлення військово-облікового статусу, який існував до завершеної процедури призову.
Однак з моменту призову та зарахування до військової частини позивач набув статусу військовослужбовця. Тому внесення до Реєстру відомостей про його виключення з військового обліку на підставі обставин, що передували призову, без вирішення питання про припинення військової служби в порядку статті 26 Закону №2232-XII не відповідало б його чинному правовому статусу та фактично означало б обхід установленого законом порядку звільнення з військової служби.
При цьому суд не заперечує доказового значення документів про військово-обліковий статус позивача у попередні періоди. Однак такі документи не створюють самі по собі підстав для припинення вже виниклих правовідносин військової служби.
Щодо процесуальних аргументів позивача про несвоєчасність відзиву ІНФОРМАЦІЯ_6 , не направлення його копії іншому відповідачу та відсутність зареєстрованого електронного кабінету суд зазначає, що наведені порушення процесуального характеру не є доказом протиправності оскаржуваних рішень по суті та не можуть підміняти оцінку матеріально-правових підстав заявленого позову.
Частини шоста та сьома статті 162 КАС України надають суду можливість вирішити справу за наявними матеріалами, але не встановлюють презумпції протиправності рішення суб`єкта владних повноважень лише внаслідок порушення ним процесуальних обов`язків під час судового розгляду.
Щодо прохання позивача постановити окрему ухвалу суд зазначає, що відповідно до статті 249 КАС України постановляння окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду. Установлені під час розгляду цієї справи обставини не свідчать про необхідність застосування такого процесуального заходу саме для вирішення заявленого спору, а тому підстав для постановляння окремої ухвали суд не вбачає.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що доводи позивача не дають підстав для задоволення заявлених ним способів судового захисту, а вимоги про скасування реалізованих наказів, внесення до Реєстру відомостей про попереднє виключення з військового обліку, виключення зі списків особового складу та звільнення з військової служби не відповідають правовим наслідкам уже завершеної процедури призову та встановленому законом порядку припинення військової служби.
За встановлених в ході розгляду справи обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та непідтверджені належними і допустимими доказами, тому позовна заява задоволенню не належить.
Правові підстави для відшкодування судових витрат у порядку ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказів, зобов`язання вчинення певних дій, залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 23 вересня 2026 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Суддя Т.О. Комшелюк