Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
23 вересня 2026 року № 640/17574/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК-УКРЗАЛІЗБУД" до Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
В С Т А Н О В И В :
Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК-УКРЗАЛІЗБУД" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову від 11.05.2021 № 240547, якою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК-УКРЗАЛІЗБУД" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що постанова відповідача від 11.05.2021 № 240547 є протиправною та такою, що прийнята за відсутності на те правових підстав, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Крок-Укрзалізбуд» не було автомобільним перевізником, а тому не є суб`єктом адміністративно-господарської відповідальності, передбаченої нормами Закону України «Про автомобільний транспорт». Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2021 у справі № 640/17574/21 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, вирішено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Також зазначено, що співробітниками відповідача було зупинено транспортний засіб марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , який використовується позивачем як перевізником відповідно до товарно-транспортної накладної від 18.03.2021 року №Р136, яка була надана водієм. Водночас, представником відповідача наголошено на обставинах того, що договір надання послуг №18/01-2-21 від 18.01.2021 року, на який посилається позивач під час рейдової перевірки посадовим особам відповідача наданий не був, а тому не є достовірним та допустимим доказом того, що позивач не був автомобільним перевізником під час перевезення вантажу при перевірці. Відтак, посадовими особами відповідача не було допущено порушень, на які посилається позивач.
Третя особа правом подання до суду пояснень стосовно позову або відзиву не скористалась, будь-якої іншої заяви не подала.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа № 01-19/1430/25 від 31.01.2025 року передано 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025, зокрема адміністративну справу № 640/17574/21.
Відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.
Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В. 10.03.2025 за результатами автоматизованого розподілу судової справи відповідно до протоколу від 10.03.2025.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В. від 17.03.2025 року адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК-УКРЗАЛІЗБУД" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 30-Б, кв. 14) до Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (03083, м. Київ, просп. Науки, 57), третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови - прийнято до розгляду; розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Сторонами не було подано до суду оновлених заяв по суті справи або пояснень.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОК-УКРЗАЛІЗБУД", код ЄДРПОУ 25391763, є суб`єктом господарювання, який зареєстрований у відповідності до норм діючого законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що керуючись приписами Закону України «Про автомобільний транспорт», Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок № 1567), 18.03.2021 року інспекторами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки відповідно до направлення на перевірку №006893 від 12.03.2021 року проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні і міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
Зі змісту наданих до суду доказів встановлено, що відповідно до п. 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (далі - Порядок № 422), був зупинений транспортний засіб марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
В ході перевірки зазначеного транспортного засобу із товарно-транспортної накладної №Р136 від 18.03.2021 року було встановлено, що він використовується перевізником Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОК-УКРЗАЛІЗБУД".
Зі змісту поданого до суду представником відповідача відзиву на позов встановлено доводи представника відповідача про те, що під час проведення перевірки перевіряючими за результатами габаритно-вагового контролю було встановлено, що навантаження на строєну вісь склало 26,39 т при нормативно допустимому - 22 т, загальна маса 44,67 т, при нормативно допустимій 40 т.
Посадовими особами відповідача було складено довідку здійснення габаритно-вагового контролю від 18.03.2021 року та акт №033685 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 18.03.2021 року, які було також підписано і водієм.
У зв`язку з виявленням зазначеного порушення, державними інспекторами було складено акт №266692 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.03.2021 року.
Зі змісту акту вбачається, що під час перевірки виявлено порушення здійснення перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень на строєну вісь на 19,95%, по загальній масі на 11,37%, чим порушено вимоги п.22.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Водій з актом №266692 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.03.2021 року був ознайомлений, в поясненнях зазначив: «Працюю на Кро-Укрзалізбуд. Копію акту, довідки та розрахунку отримав.».
Під час розгляду справи встановлено, що повідомленням № 27228/19.1/24-21 від 14.04.2021 року, направленим поштою 15.04.2021 рекомендованим повідомленням № 0308300793660, позивача було викликано для розгляду справи на 11.05.2021 з 09:30 до 16:00.
Як зазначено представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов, повідомлення № 27228/19.1/24-21 від 14.04.2021 року отримано позивачем 22.04.2021 року.
Відтак позивач був заздалегідь повідомлений про час та місце розгляду вказаного акту.
За результатами розгляду справи посадовою особою відповідача винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 240547 від 11.05.2021 року за порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 року №1306, та відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн.
Під час розгляду справи встановлено, що між позивачем, в якості замовника, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , в якості виконавця, було укладено договір про надання послуг від 18.01.2021 року №18/01-2-21, відповідно до п.1.1 якого в порядку та умовах, визначеним цим договором, виконавець зобов`язується доставляти (перевозити) власним автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж з пункту (місця) відправлення, до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а замовник зобов`язується сплачувати за переведення вантажу.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію автомобільного транспорту автомобіль марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .
Водночас, судом встановлено, що в товаро-транспортній накладній №Р136 від 18.03.2021 зазначено, що ТОВ «Крок-Укрзалізбуд» є автомобільним перевізником, замовником є ТОВ «Валькірія-Агро», вантажовідправником є ПБП «ВИМАЛ». Перевезення здійснювалось автомобілем марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 .
Представником позивача у позовній заяві вказано, що транспортний засіб посадовими особами відповідача помилково вважається таким, що належить позивачу, оскільки такий належить фізичній особі ОСОБА_1 . Відтак позивач не є власником такого транспортного засобу, а отже не може бути і автомобільним перевізником. Товариство було лише власником мезги картопляної, яка перевозилась таким транспортним засобом.
Таким чином, позивач, вважаючи зазначене порушенням своїх прав, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абз. 3 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 року "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті була реорганізована шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, та утворено Державну службу України з безпеки на транспорті.
Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань:
здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті;
здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування;
здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю;
проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт;
здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється;
здійснює інші повноваження, визначені законом.
Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 року «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті», були утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 196-р від 03.03.2020 «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» погоджено пропозицією Міністерства інфраструктури і Державної служби з безпеки на транспорті щодо утворення територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, реорганізувавши шляхом злиття відповідні територіальні органи зазначеної Служби за переліком згідно з додатком, зокрема створено Північне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, Управління Укртрансбезпеки у Сумській області; Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області та Управління Укртрансбезпеки у Луганській області.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені в Законі України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III від 05.04.2001 року, з змінами і доповненнями, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2344-III).
Статтею 5 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Приписами статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.
Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
В розумінні статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.
Положеннями п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку № 363 від 14 жовтня 1997 року, визначено: перевізник - фізична або юридична особа, суб`єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами; товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Відтак, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України, а також постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №207, якою затверджено перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, визначають, що товарно-транспортна накладна обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах.
Під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб DAF, номерний знак НОМЕР_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить фізичній особі ОСОБА_1 .
Натомість у акті перевірки №266692 від 18.03.2021 зазначено, що вказаний транспортний засіб належать ТОВ «КРОК-УКРЗАЛІЗБУД» (водій ОСОБА_2 ).
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що позивачем 18.01.2021 року було укладено договір №18/01-2-21 про надання послуг з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
Так, відповідно до умов цього договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 позивачу надавались послуги з автомобільного перевезення належного товариству майна.
Однак, суд зазначає, що зі змісту товаро-транспортної накладної №Р136 від 18.03.2021 вбачається, що ТОВ «Крок-Укрзалізбуд» є автомобільним перевізником, тоді як замовником є ТОВ «Валькірія-Агро», а вантажовідправником - ПБП «ВИМАЛ». При цьому перевезення здійснювалось саме автомобілем марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 .
Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що саме позивачу надавались фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 послуги з перевезення.
Таким чином, доводи представника позивача стосовно того, що товариство не є у спірних правовідносинах автомобільним перевізником, у зв`язку з чим до останнього не може бути застосовано відповідальність, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Отже, суд зазначає, що процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 13 Порядку № 1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
За приписами п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до положень абз. 2 п. 16 Порядку № 1567 габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
Згідно пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Згідно із приписами пунктів 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно із додатком 5.
Приписами ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із п. 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (з наступними змінами та доповненнями) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.
Приписами п.22.5 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 (далі - Порядок № 879).
Положеннями п.16 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
Відповідно до підпункту 5-1 пункту 2 Порядку №879 документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно із пунктом 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Водночас, суд вважає за необхідне вказати, що приписами ч.2 ст.29 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII визначено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.
Положеннями статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажив на території України.
Приписами ст. 8 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено класифікацію автомобільних доріг загального користування.
Отже, автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення.
Автомобільні дороги державного значення підрозділяються на міжнародні, національні, регіональні та територіальні.
До міжнародних автомобільних доріг належать дороги, що суміщаються з міжнародними транспортними коридорами та/або входять до Європейської мережі основних, проміжних, з`єднувальних автомобільних доріг та відгалужень, мають відповідну міжнародну індексацію і забезпечують міжнародні автомобільні перевезення.
До національних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що суміщені з національними транспортними коридорами і не належать до міжнародних автомобільних доріг, та автомобільні дороги, що з`єднують столицю України - місто Київ, адміністративний центр Автономної Республіки Крим, адміністративні центри областей, місто Севастополь між собою, великі промислові і культурні центри з міжнародними автомобільними дорогами.
До регіональних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з`єднують дві або більше областей між собою, автомобільні дороги, що з`єднують основні міжнародні автомобільні пункти пропуску через державний кордон, морські та авіаційні порти міжнародного значення, найважливіші об`єкти національної культурної спадщини, курортні зони з міжнародними та національними автомобільними дорогами.
До територіальних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з`єднують адміністративні центри Автономної Республіки Крим і областей з адміністративними центрами районів, містами обласного значення, міста обласного значення між собою, адміністративні центри районів між собою, а також автомобільні дороги, що з`єднують з дорогами державного значення основні аеропорти, морські та річкові порти, залізничні вузли, об`єкти національно-культурного надбання та курортного і природно-заповідного фонду, автомобільні пункти пропуску міжнародного та міждержавного значення через державний кордон.
Перелік доріг державного значення, у тому числі їх ділянок, що суміщаються з вулицями міст та інших населених пунктів і фінансуються з державного бюджету, затверджує Кабінет Міністрів України один раз на три роки за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.
Автомобільні дороги місцевого значення поділяються на обласні та районні.
До обласних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з`єднують адміністративні центри Автономної Республіки Крим і областей з іншими населеними пунктами в межах Автономної Республіки Крим чи області та із залізничними станціями, аеропортами, річковими портами, пунктами пропуску через державний кордон, місцями відпочинку і не належать до доріг державного значення.
До районних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з`єднують адміністративні районні центри з іншими населеними пунктами, інші населені пункти між собою, з підприємствами, об`єктами культурного значення, іншими дорогами загального користування у межах району.
Перелік доріг місцевого значення, у тому числі їх ділянок, що суміщаються з вулицями міст та інших населених пунктів, затверджують Рада міністрів Автономної Республіки Крим та обласні державні адміністрації один раз на три роки.
Згідно із підпунктом б пункту 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом максимальне значення для автомобільних доріг державного значення 40 тонн, максимальне значення для автомобільних доріг місцевого значення 24 тони.
Абз.15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Під час розгляду справи встановлено, що за результатами розгляду справи посадовою особою відповідача винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 240547 від 11.05.2021 року за порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, та відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн.
Суд зазначає, що в рамках розгляду справи під час надання оцінки вказаній вище постанові відповідача було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОК-УКРЗАЛІЗБУД" є автомобільним перевізником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт".
Водночас, обставини перевищення транспортним засобом перевізника вагових норм встановлено за наслідками документального габаритно-вагового контролю в ході рейдової перевірки та зафіксовано в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №266692 від 18.03.2021 року, акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 033685 року № 18.03.2021 та довідці від 18.03.2021 року № 0054033 про результати здійснення габаритно-вагового контролю.
Вказаними документами підтверджено, що вага транспортного засобу складає 44,67 т, замість нормативно допустимої 40 т, що перевищує норму на 4,67 т (10,45%), навантаження на строєну вісь склало 26,39 т, замість нормативно допустимого 22 т, що перевищує норму на 4,39 т (16,64%) у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абз. 15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Згідно із пунктом 12.1 Правил № 363 при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.
Згідно із підпунктом б пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом максимальне значення для автомобільних доріг державного значення 40 тон, максимальне значення для автомобільних доріг місцевого значення 24 тони.
Отже, перевізник повинен дотримуватись законодавчих вимог і не допускати перевищення ваги автомобіля.
Суд зазначає, що позивач як перевізник, завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.
Натомість, в рамках спірних правовідносин позивачем здійснено перевезення вантажу, при якому вага транспортного засобу перевищувала допустимі вагові параметри, доказів протилежного до суду надано не було та висновків посадових осіб відповідача не спростовано.
Також суд зазначає, що до суду не надано доказів допущення відповідачем порушень порядку або процедури притягнення позивача до відповідальності.
Стосовно доводів представника позивача щодо здійснення відповідачем розгляду справи за відсутності уповноваженої особи позивача суд зазначає, що матеріали справи містять докази направлення на адресу позивача повідомлення про здійснення розгляду справи про порушення.
Як зазначено представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов, вказане повідомлення отримано позивачем 22.04.2021.
Відтак позивач був заздалегідь повідомлений про час та місце розгляду вказаного акту.
Натомість неприбуття уповноваженого представника позивача на розгляд справи знаходиться у сфері його відповідальності, яку відповідач не може гарантувати.
Відтак, наведене свідчить на користь того, що позивач мав можливість прибути 11.05.2021 року до відповідача для розгляду справи, однак не скористався своїм правом. Водночас, позивач не навів жодної обставини та не надав доказів, які б підтверджували неможливість ним прибуття для розгляду справи.
З огляду на зазначене, відповідно пункту 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 08.11.2006 №1567, яким передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без його участі. Відтак, відповідачем правомірно розглянуто справу та прийнято рішення за відсутності представника позивача.
Аналогічні висновки викладено і Верховним Судом у постанові від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17.
Крім того, відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.03.2018 у справі № 820/4810/17 відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із приписами ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК-УКРЗАЛІЗБУД".
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК-УКРЗАЛІЗБУД" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 30-Б, кв. 14) до Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (03083, м. Київ, просп. Науки, 57), третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.