Справа № 523/8555/26
Провадження № 2/521/7261/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 вересня 2026 року Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Гриневич І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 25 531,90 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 30.09.2019р. між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено кредитний договір № 571561599 (далі - Кредитний договір) на суму 3 000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора Z7MJ396N.
Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 3 000,00 грн. 30.09.2019р. на банківську карту № 5168-75XX-XXXX-3445 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору. Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 9 000,00 грн. Отже, Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.
28.11.2018 р. між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
05.08.2020р. між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (далі - Договір факторингу 2).
11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором
Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 14.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 30 330,90 грн.
ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором.
На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість в розмірі 30 330,90 грн, згідно кредитного договору № 571561599 від 30.09.2019 року та понесені судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 18.06.2026 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Вирішено питання щодо витребування доказів.
25.06.2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, просив повністю відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» у задоволенні позовних вимог у зв`язку зі спливом строків позовної давності.
27.06.2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли доповнення до відзиву, а саме відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 у повному обсязі. Аргументує це тим, що не має належних та допустимих доказів укладення ним кредитного договору, неправомірності використання «SMS-коду», відсутності доказів ідентифікації.
29.06.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, зазначає, що позовна давність сплила під час дії воєнного стану та вважається продовженою на строк дії в Україні воєнного стану.
До суду через систему «Електронний суд» 30.06.2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення відповідно до яких представник зазначає, що одноразовий персональний ідентифікатор - Z7MJ396N направлено Відповідачу 30.09.2019 о 11:46:01 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 30.09.2019 о 11:46:35. Вказав, що Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з Договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті. Враховуючи вищевикладене, Позивач надав беззаперечні докази того, що Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
В судове засідання представник позивача не з`явився, сповіщений належним чином. В позовній заяві представник позивача просив слухати справу у його відсутності.
Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, раніше надавав заяву про розгляд справи без його участі.
Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 611, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Судом встановлено, що 30.09.2019р. між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено кредитний договір № 571561599 (далі - Кредитний договір) на суму 3 000,00 грн. (а.с. 42-43)
Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора Z7MJ396N.
Введення Позичальником одноразового ідентифікатора є підписанням Договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Перед укладенням Кредитного договору Відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет:
- перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua,
- зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника,
- за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит (далі - Заявка), в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання,
- пройшов належну перевірку (верифікацію),
- ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику (далі - Правила), які є невід`ємною частиною Кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит Первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору,
- отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання Кредитного договору,
- надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладання Кредитного Договору (підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором).
Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 3 000,00 грн. 30.09.2019р. на банківську карту № НОМЕР_2 -XXXX-3445 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.
30 вересня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору № 571561599 від 30 вересня 2019 року в електронній формі з використанням електронного підпису, відповідно до якої ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» збільшено суму кредиту на суму 3000,00 грн. з 30.09.2019 року на строк дії договору, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за його користування, загальна сума кредиту 6620,10 грн., що підтверджується копією додаткової угоди з додатком № 1 «Графік розрахунків».
30 вересня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору № 571561599 від 30 вересня 2019 року в електронній формі з використанням електронного підпису, відповідно до якої ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» збільшено суму кредиту на суму 1500,00 грн. з 30.09.2019 року на строк дії договору, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за його користування, загальна сума кредиту 8263,20 грн, що підтверджується копією додаткової угоди з додатком № 1 «Графік розрахунків».
01 жовтня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору № 571561599 від 30 вересня 2019 року в електронній формі з використанням електронного підпису, відповідно до якої ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» збільшено суму кредиту на суму 1500,00 грн. з 01.10.2019 року на строк дії договору, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за його користування, загальна сума кредиту 13292,70 грн, що підтверджується копією додаткової угоди з додатком № 1 «Графік розрахунків».
Відповідно до матеріалів справи Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 9 000,00 грн.
Отже, Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.
Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджено Платіжним дорученням від 30.09.2019 року у сумі 3 000,00 грн; від 30.09.2019 року у сумі 3000,00 грн; від 30.09.2019 року у сумі 1500,00 грн; від 01.10.2019 року у сумі 1500,00 грн на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_3 .(а.с. 62-63)
Відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260627/26519-БТ від 29 червня 2026 року вбачається, що на ім?я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). Згідно до наданої Банком виписки, то на платіжну картку № НОМЕР_4 було зараховано платежі за період з 30.09.2019 року по 06.10.2019 року, а саме: 30.09.2019 року у сумі 3 000,00 грн; від 30.09.2019 року у сумі 3000,00 грн; від 30.09.2019 року у сумі 1500,00 грн; від 01.10.2019 року у сумі 1500,00 грн. (а.с. 209-211)
Разом з тим, відповідач свої зобов`язання перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за кредитним договором № 571561599 від 30.09.2019 року щодо повернення кредиту не виконав.
28.11.2018 р. між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.
Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 60 від 08.01.2020р., за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» згідно Договору факторингу саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 60 від 08.01.2020р. до Договору факторингу 1 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги.
05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (далі - Договір факторингу 2).
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 11 від 31.08.2023р. до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зі сторони ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» згідно Договору факторингу саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 11 від 31.08.2023р. до Договору факторингу 2 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція.
11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до п.1.2. Договору факторингу перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.
Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 14.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 30 330,90 грн.
Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 14.07.2025р. до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3.
Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Позивача згідно Договору факторингу 3 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 14.07.2025р. до Договору факторингу 3 (до якого входило також відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція.
Досліджені судом докази свідчать, що ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором, а тому має право звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.
Щодо розміру заборгованості та її складових суд зазначає таке.
Судом встановлено, що відповідно до п. 4.2 договору Сторони погоджуються, що у випадку користування Позичальником Кредитом понад строк, встановлений п.1.3 Договору, або- додатковими угодами між Сторонами, зобов?язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.1.4 - 1.5 Договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту.
Отже, суд дійшов висновку, що заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 25 531,90 гривень, з яких 8 999,70 гривень тіло кредиту; 16 532,20 гривень - проценти за користування кредитом.
Щодо застосування позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст.257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SARS-CоV-2» на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року.
Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №383 до 30 червня 2023 року.
Отже, приймаючи до уваги вищевказані положення Постанов Кабінету Міністрів України, встановлений на території України карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), діяв з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Крім того, згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в зв`язку з військовою агресією рф проти України, в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі.
Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності. Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено зокрема п.19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст.ст.257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
П.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону №3450-IX від 08 листопада 2023 року) встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Таким чином, починаючи з березня 2020 року строк позовної давності продовжився на строк дії карантину, який тривав до 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року, а починаючи з 24 лютого 2022 року строк позовної давності продовжився на строк дії в Україні воєнного стану, який діє на даний час.
Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» Закону№ 4434-IX від 14.05.2025, який набув чинності 04.09.2025, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено.
Отже, за загальним правилом, строк позовної давності за договором № 571561599 від 30 вересня 2019 року не сплинув, оскільки його перебіг був призупинений на період дії карантину та воєнного стану.
Відповідно до Закону України № 4434-IX перебіг позовної давності відновлюється з 04.09.2025, тобто саме з цієї дати продовжується (а не завершується) її відлік.
Таким чином, загальний трирічний строк позовної давності за вказаним договором почне обчислюватися (продовжиться) з 04.09.2025, і спливе лише після спливу цього трирічного періоду - тобто 04.09.2028, якщо не буде інших підстав для його переривання чи зупинення.
Виходячи з викладеного, враховуючи, що позовні вимоги пред`явлені за період з вересня 2019 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності.
Отримання відповідачем грошових коштів підтверджується матеріалами справи, зокрема, відомостями наданими АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що договір № 571561599 від 30 вересня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством та матеріалами справи безспірно підтверджується дійсність грошової вимоги позивача ТОВ «ФК «Ейс» по стягненню заборгованості по кредитному договору, а тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором на користь позивача підлягають задоволенню, а саме заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 25 531,90 гривень, з яких 8 999,70 гривень тіло кредиту; 16 532,20 гривень - проценти за користування кредитом.
Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00,§ 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
В даному випадку, заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в 7000 грн. підтверджується договором про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, Додатковою угодою до Договору правничої допомоги № 25770917996 від 01.09.2025 року, актом прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги згідно Договору правничої допомоги, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 7073/10 від 19.10.2018 року.
Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, тому слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7 000 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Керуючись ст. ст. 16, 525, 526, 530, 610, 611, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 263 - 265, 268, 272, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13) загальну суму заборгованості за кредитним договором № 571561599 від 30 вересня 2019 року в розмірі 25 531 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот тридцять один) грн 90 коп., яка складається з:
- 8 999 грн 70 коп. - заборгованість за тілом кредиту;
- 16 532 грн 20 коп. - заборгованість по не сплаченим відсоткам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13) витрати по оплаті судового збору у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) грн 40 коп..
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 18 вересня 2026 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН