Справа № 158/2519/25
Провадження № 2/521/996/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Поліщук І.О.
за участю секретаря судових засідань Коржеван В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , з вимогами про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 200494520 від 03.04.2016 р. у розмірі 30171,48 грн., витрат на професійну правничу допомогу та судового збору у розмірі 2 422,40 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.04.2016 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський», далі - Банк, та гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), далі - Відповідач, укладено угоду № 200494520 щодо кредитування, далі - Кредитний договір. Відповідно до умов Кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 8799,90 грн., з встановленим строком користування з 03.04.2016 р. по 03.04.2018 р., а Відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
20 липня 2020 року ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (04212, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746), далі - Позивач, набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7 БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020р., що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16 відповідно до якої Позивач визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі і за Кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів. До позовної заяви надано витяг з додатку 1 до договору від 15.06.2020 №7 _БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору із зазначенням, окрім іншого, суми заборгованості. Станом на 07.08.2025р. загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором становить 23056,62 грн., з яких:
7919, 90 грн. - заборгованість за кредитом;
15136, 72 грн. - заборгованість за відсотками.
Заборгованість розрахована станом дату укладання до договору факторингу №7 БМ від 20.07.2020 укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» та зафіксована у додатку до договору - реєстрі кредитних договорів.
Заборгованість відповідача за кредитним договором № 200494520 від 03.04.2016 року - 23056,62 грн. , але сума збитків з урахуванням 3% річних 2073,20 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань у розмірі - 5041,66 грн., разом складають заборгованість 30171,48 грн.. Враховуючи що відповідач у добровільному порядку заборгованість не погашає, представник позивача вимушений звернутися з вказаним позовом до суду.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 19 грудня 2025 року ( суддя Роїк Д.Я.) у вищевказаній цивільній справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
05.01.2026 року представником відповідача адвокатом Златі Н.С. подано відзив на позовну заяву, в якому вказується що відповідач не згоду з позовом, оскільки ще 23 травня 2019 року в повному обсязі погасила заборгованість перед ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», що підтверджується наданою до суду довідкою. Враховуючи надані суду докази погашення боргу, сторона відповідача просить закрити провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору.
Розпорядженням керівника апарату Хаджибейського районного суду міста Одеси від 17.09.2026 року призначено автоматизований повторний автоматичний розподіл судових справ.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2026 року вказана судова справа розподілена судді Поліщук І.О..
Станом на 23 вересня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заперечень щодо позиції сторони відповідача викладених у відзиві на даний позов, суду не надав, довідку про погашення боргу від 23.05.2019 р., згідно якої ТОВ "ФК "ФАГОР", ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , що станом на 23.05.2019 р. є єдиним законним кредитором за кредитом, який був наданий ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" клієнту ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 за договором № 200494520 від 03.04.2016 р. та повідомив Клієнта, що станом на 23.05.2019 р. заборгованість за Договором погашена в повному обсязі та Договір закритий, не оспорював.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 03.04.2016 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський», далі - Банк, та гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), далі - Відповідач, укладено угоду № 200494520 щодо кредитування, далі - Кредитний договір.
Відповідно до умов Кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 8799,90 грн., з встановленим строком користування з 03.04.2016 р. по 03.04.2018 р., а Відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
20 липня 2020 року ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (04212, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746), далі - Позивач, набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7 БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020р., що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16 відповідно до якої Позивач визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі і за Кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів. До позовної заяви надано витяг з додатку 1 до договору від 15.06.2020 №7 _БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору із зазначенням, окрім іншого, суми заборгованості.
23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладення такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов`язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог. Вимогами чинного законодавства України та умовами договору факторингу не передбачена передача програмного забезпечення, що здійснює нарахування заборгованості по сплаті тіла кредиту, нарахуванню відсотків та пені, а також його детального розрахунку з формулою її формування. Це пов`язано з тим, що в разі відступлення права вимоги вже за існуючою заборгованістю Фактор, відповідно до умов договору факторингу, не має право нарахувати відсотки, комісію, неустойку що передбачені умовами кредитного договору.
Наданими документами встановлено, що 23.05.2019 року ОСОБА_1 було повністю погашено заборгованість перед ПАТ "БАНК МИХАЙЛОВСЬКИЙ" за вищевказаним кредитним договором, що підтверджується довідкою від 23.05.2019 р., згідно якої ТОВ "ФК "ФАГОР", ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , що станом на 23.05.2019 р. є єдиним законним кредитором за кредитом, який був наданий ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" клієнту ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 за договором № 200494520 від 03.04.2016 р. та повідомив Клієнта, що станом на 23.05.2019 р. заборгованість за Договором погашена в повному обсязі та Договір закритий.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки зобов`язання за кредитним договором були виконані ОСОБА_1 в повному обсязі ще до судового розгляду, предмет спору між позивачем та відповідачкою наразі відсутній.
Ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Оскільки Відповідачка сплатила борг 23.05.2019 р., її зобов`язання перед банком та іншими особами, які набули права вимоги, припинило існування саме в цей день.
Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у тому обсязі і на тих умовах, що існували на момент переходу цих прав. Оскільки станом на 2020 рік заборгованості вже не існувало, банк не мав права передавати («продавати») цей борг, бо його фактично не було.
Ст. 519 ЦК України передбачено, що первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги. Це означає, що новий кредитор має висувати претензії банку, який продав йому «пустий» договір, а не Відповідачу.
Таким чином, право вимоги за кредитним договором №.200494520 було відступлено Позивачу у 2020 році, проте, зобов`язання за вказаним договором було припинене ще 23.05.2019 р. у зв`язку з повним виконанням (ст. 599 ЦК України).
На момент укладення договору про відступлення права вимоги (цесії), у первісного кредитора (Банку) вже не було жодних майнових прав за вказаним кредитним договором, а отже, жодні права не могли перейти до нового кредитора згідно зі ст. 514 ЦК України.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки на момент розгляду справи борг повністю сплачено, довідку про сплату боргу представник позивача не оспорював, провадження по даній справі підлягає закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначив, що предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Водночас у цій постанові зазначено, що закриття провадження на цій підставі можливе на стадії розгляду справи по суті, а не під час підготовчого провадження.
Ця справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за правилами ст.ст. 274,279 ЦПК України, тобто без проведення підготовчого провадження, а тому питання про закриття провадження вирішується судом на стадії розгляду справи по суті.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з такого.
Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі № 199/9188/16-ц (провадження № 61-12504св20) дійшов висновку, що закриття провадження у справі через відсутність предмета спору саме по собі не є підставою для стягнення судових витрат відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України; ця норма застосовується як підстава для відшкодування судових витрат лише в разі, коли позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем.
Позивач від позову не відмовлявся та заяви про відшкодування судових витрат не подавав.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
Клопотання про повернення судового збору Позивач до суду не подавав.
З огляду на викладене, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись ст. 2, 13, 42, 142, 251, 255, 256, 258261, 353, 355 ЦПК України, суд ухвалив,-
УХВАЛИВ:
Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв`язку з відсутністю предмета спору.
Роз`яснити, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дати виготовлення повного тексту безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Суддя Ірина Поліщук