Справа № 521/11161/26
Номер провадження № 2/521/7795/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23"вересня 2026 р. м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Поліщук І.О.,
за участі секретаря судового засідання Коржеван В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, яким просив стягнути з відповідача на свою користь надміру виплачену суму допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 39000 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 3028 грн.. В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказав, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , разом з чоловіком, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи в Управлінні з 16.04.2023. 26.05.2023 заявниця звернулася до Управління з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам регламентований Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 (далі - Порядок № 332). Згідно з п. 2 Порядку № 332 допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:
• для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
• для інших осіб - 2000 гривень.
Тобто, Відповідач отримувала допомогу у розмірі 2000,00 грн щомісяця.
11 липня 2023 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб», якою затверджено нову редакцію Порядку № 332. Відповідно до нової редакції Порядку № 332, починаючи з серпня 2023 року, виплата допомоги припиняється, якщо внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менше як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї). Перевірку відповідності відомостей щодо внутрішньо переміщеної особи вимогам, зазначеним у Порядку № 332, проводить Міністерство фінансів України. ОСОБА_1 отримувала допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам до 31.03.2025. У період отримання допомоги Відповідач до Управління не зверталася, інформації з Міністерства фінансів України щодо наявності у заявниці житла не надходило. За даними з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери з 01 березня 2025 року по електронній особовій справі ОСОБА_1 масовим перерахунком було здійснено продовження виплати допомоги на наступний шестимісячний період. У квітні 2025 року виплату допомоги було призупинено на час перевірки.
На виконання вимог, зазначених у п. 7 Порядку № 332, Управлінням було здійснено запити щодо отримання відомостей з Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та до Міністерства фінансів України. Згідно з відомостями, отриманими з Державного реєстру ОСОБА_1 з 07.11.2019 має у власності 1/1 частку квартири, загальною площею 44,6 кв. м, яка розташована на території, не включеній до переліку територій, визначених в наказі Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, саме за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи вимоги чинного законодавства, у зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 житла, площа якого перевищує 13,65 кв. м на одного члена сім`ї, права на виплату Відповідач з 01.08.2023 не мала. Таким чином, з 01.08.2023 по 31.03.2025 утворилася переплата державних коштів у сумі 40000,00 грн.. Управлінням було прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум допомог від 08.05.2025 № 2253/18.01-06. 13.05.2025 під час відвідування Управління ОСОБА_1 особисто отримала рішення про утримання надміру виплачених сум допомоги. Спеціалістом Управління були надані Відповідачу усні роз`яснення щодо норм діючого законодавства, з яким ОСОБА_1 погодилася, борг визнала та в письмовій формі зобов`язалася сплачувати кошти у розмірі 2000,00 грн щомісяця. Крім того, 31.05.2025 заявниця звернулася на урядову телефонну «гарячу лінію» з проханням перевірити правомірність вимоги щодо повернення коштів. Листом від 05.06.2025 № 02-Б21527-угл її було письмово поінформовано про порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам і зазначено причини переплати.08.07.2025 в телефонній розмові з посадовою особою Управління Відповідач повідомила, що не відмовляється від необхідності повернути надмірно виплачену допомогу, але на даний момент за станом здоров`я не має можливості сплачувати. Відповідно до виписки з рахунку Державної казначейської служби України від 09.07.2025 на рахунок Департаменту було зараховано від ОСОБА_1 1000,00 грн, призначення платежу - повернення надміру виплаченої суми допомоги. Проте, незважаючи на вищевикладене, на дату подання позовної заяви, вимоги управління не виконанні, заборгованість у розмірі 39000,00 грн. відповідачем Департаменту не повернута, тому позивач змушений був звернутися до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 02.07.2026 року позовну заяву Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради прийнято до розгляду та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам направлено ухвалу суду, відповідачу роз`яснено про право на подання відзиву на позовну заяву.
22.09.2026 року на адресу суду надійшли пояснення ОСОБА_2 на позовну заяву, згідно якого сторона відповідача позовні вимоги не визнає у повному обсязі. Свою позицію обґрунтувують тим, що саме 26.05.2023 року відповідач звернувся до Управління соціального захисту населення в Хаджибейському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради ( далі - Управління) з заявою про надання допомоги на проживання для ВПО. У квітні 2025 року виплату допомоги було призупинено, на виконання вимог Порядку № 332. В результаті отриманих відомостей з державних реєстрів ( ДРРП) стало відомо, що Відповідач з 07.11.2019 року має у власності квартиру, яка розташована на території не включеної до переліку територій, визначених в наказі Міністерства розвитку громад від 28.022026 року № 376, загальною площею 44.6 кв.м.
Не погоджуючись з позицією Позивача, щодо необхідності повернення сум переплати зазначають, що виплата допомоги проводилась добровільно, за відсутності рахункової помилки та відсутності недобросовісності з боку набувача, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню .
Сторона відповідача звертає увагу, на дату звернення Відповідача з заявою про призначення виплат до Управління, це 26.05.2023 рік. Так, призначення та виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам регулюється Порядком надання допомоги на ВПО, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам»(надалі за текстом Порядок № 332). Відповідач перемістилась з м. Очакова, Миколаївської області, яке входило у Перелік територій, тобто відповідала умовам призначення виплат, у зв`язку з чим їй було призначено виплати у розмірі 2000 гривень з травня 2023 року. Лише з серпня 2025 року було запроваджено нові умови, щодо призначення виплат ВПО, з урахуванням майнового стану отримувача допомоги. Однак, звертають увагу, що за таких обставин, станом на внесення змін до Порядку № 332 Відповідач була вже отримувачем допомоги, тобто Позивач повинен був застосувати п.7 Порядку, а саме " у випадку вже призначення допомоги, отримувачу не виплачується допомога на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога" , тобто з серпня 2023 року або відмовити у призначенні допомоги на наступні б місяців. Таким чином, вбачається невиконання Позивачем умов п. 7 Порядку № 332, щодо невиплати ( припинення виплати допомоги) з серпня 2023 року Відповідачу та відмови у виплаті допомоги на наступні б місяців. Відповідач подала заяву про призначення виплат лише 1 раз - 26.05.2023 року, в подальшому не зверталась з заявами про призначення виплат, про що зазначено у позовній заяві, так як подальше призначення / продовження виплат на наступні б місяців проводилось Позивачем автоматично. Дійсно, порядком № 332 передбачена можливість автоматичного призначення / продовження виплат без подачі заяви від отримувача.
Однак, пунктом 22 Порядку № 332 передбачено, що з метою встановлення права на призначення/продовження виплати допомоги уповноваженій особі/ отримувачу Мінсоцполітики передає Мінфіну відповідну інформацію для здійснення верифікації відповідно до Закону України "Про верифікацію та моніторинг державних виплат".
Верифікація здійснюється шляхом перевірки інформації, наданої уповноваженою особою, з урахуванням даних, що обробляються стосовно них в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам, визначеним у цьому Порядку.
Відповідно до п.24 Порядку № 332 у разі успішного проходження верифікації інформації отримувачів допомога продовжується автоматично із використанням функціоналу Єдиної системи.
У разі виявлення невідповідності вимогам цього Порядку за результатами верифікації та відомостей, відображених в Єдиній системі, в Єдиній системі формується відповідний статус із зазначенням критеріїв, наведених у пунктах 7 і 8 цього Порядку, які порушено.
Таким чином, Порядком № 332 покроково передбачений порядок верифікації та моніторингу який повинен проводиться з метою встановлення наявності / відсутності права на призначення / продовження виплат, що не було виконано Позивачем.
23.09.2026 року представник позивача - Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради подав до суду пояснення на додаткові пояснення сторони відповідача, в який звертається увага суду, що надані доводи ОСОБА_1 не спростовують фактів викладених у позовній заяві. що не спростовують підстав для повернення надміру отриманої допомоги, з огляду на таке. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 № 709 було внесено зміни до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 (далі - Порядок № 332). Відповідна редакція Порядку № 332 діяла з 01.08.2023. Вищезазначеними змінами було встановлено майнові критерії, за наявності яких допомога внутрішньо переміщеній особі не призначається/не виплачується. Зокрема, таким критерієм є наявність у власності отримувача житлового приміщення або частини житлового приміщення, розташованого на території, не включеній до визначеного законодавством переліку територій, якщо площа такого житлового приміщення становить понад 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї. Як встановлено Позивачем на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Відповідачу з 07.11.2019 на праві приватної власності належить квартира загальною площею 44,6 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, після набрання чинності відповідними змінами до Порядку № 332 Відповідач перестала відповідати встановленим законодавством майновим критеріям для отримання допомоги. Сам по собі факт того, що квартира була набута Відповідачем у 2019 році, а не під час отримання допомоги, не змінює факту невідповідності Відповідача умовам 11 подальшого отримання після зміни нормативного регулювання.
Відповідно до п. 9 Порядку № 332 уповноважена особа зобов`язана протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це засобами поштового/електронного зв`язку (за технічної можливості з накладенням електронного підпису або використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги") орган Пенсійного фонду України, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або адміністратора центру надання адміністративних послуг. Тому твердження представника Відповідача про те, що з 26.05.2023 у майновому стані Відповідача не відбулося змін, не спростовує обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Підставою припинення права на допомогу в даному випадку є не набуття Відповідачем квартири після призначення допомоги, а зміна умов її подальшого отримання та невідповідність Відповідача цим умовам.
Відповідно до ч. 2 ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно з ч. 3 ст. 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права та обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними. І відповідно, не можуть застосовуватись. Тому основною умовою набрання нормативно-правовим актом законної сили, і, отже, обов`язку його знати є його офіційне оприлюднення, яке здійснюється шляхом опублікування у офіційних друкованих виданнях.
Опублікування нормативно-правового акта є юридичною підставою презумпції знання законодавства. Суть цієї презумпції полягає в тому, що ніхто не може посилатись на незнання закону, якщо він був опублікований у встановленому законом порядку.
Таким чином, твердження представника Відповідача про те, що Позивачем не виконані умови пункту 7 Порядку № 332, а саме не припинена виплата допомоги Відповідачу, є необгрунтованим. Адже Відповідач не повідомила Департамент про існування умов, які б стали підставою для припинення таких виплат.
?
Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представників сторін, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Відповідно до Положення про Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.11.2025 № 3783-VIII, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі - Департамент) є виконавчим органом Одеської міської ради і створений відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Основними завданнями Департаменту є призначення та виплата компенсацій та інших соціальних виплат, відповідно до законодавства.
До структури Департаменту разом з його директором входять заступники директора Департаменту, структурні підрозділи Департаменту (відділи, управління тощо).
Відповідно до Положення про управління соціального захисту населення в Хаджибейському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі - Управління), управління є територіальним структурним підрозділом Департаменту без права юридичної особи. Управління підпорядковується директору Департаменту. Координує діяльність управління директор Департаменту.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , разом з чоловіком, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи в Управлінні з 16.04.2023.
26.05.2023 заявниця звернулася до Управління з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам регламентований Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 (далі - Порядок № 332).
Згідно з п. 2 Порядку № 332 допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:
• для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
• для інших осіб - 2000 гривень.
Тобто, Відповідач отримувала допомогу у розмірі 2000,00 грн щомісяця.
11 липня 2023 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб», якою затверджено нову редакцію Порядку № 332.
Відповідно до нової редакції Порядку № 332, починаючи з серпня 2023 року, виплата допомоги припиняється, якщо внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менше як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї).
Перевірку відповідності відомостей щодо внутрішньо переміщеної особи вимогам, зазначеним у Порядку № 332, проводить Міністерство фінансів України.
ОСОБА_1 отримувала допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам до 31.03.2025.
У період отримання допомоги Відповідач до Управління не зверталася, інформації з Міністерства фінансів України щодо наявності у заявниці житла не надходило.
За даними з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери з 01 березня 2025 року по електронній особовій справі ОСОБА_1 масовим перерахунком було здійснено продовження виплати допомоги на наступний шестимісячний період.
У квітні 2025 року виплату допомоги було призупинено на час перевірки.
На виконання вимог, зазначених у п. 7 Порядку № 332, Управлінням було здійснено запити щодо отримання відомостей з Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та до Міністерства фінансів України.
Згідно з відомостями, отриманими з Державного реєстру ОСОБА_1 з 07.11.2019 має у власності 1/1 частку квартири, загальною площею 44,6 кв. м, яка розташована на території, не включеній до переліку територій, визначених в наказі Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи вимоги чинного законодавства, у зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 житла, площа якого перевищує 13,65 кв. м на одного члена сім`ї, права на виплату Відповідач з 01.08.2023 не мала, що стороною відповідача і не оспорюється.
Таким чином, з 01.08.2023 по 31.03.2025 утворилася переплата державних коштів у сумі 40000,00 грн.
Управлінням було прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум допомог від 08.05.2025 № 2253/18.01-06.
31.05.2025 заявниця звернулася на урядову телефонну «гарячу лінію» з проханням перевірити правомірність вимоги щодо повернення коштів.
Листом від 05.06.2025 № 02-Б21527-угл її було письмово поінформовано про порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам і зазначено причини переплати.
Так, призначення та виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам регулюється Порядком надання допомоги на ВПО, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам»(надалі за текстом Порядок № 332).
Відповідно до Порядку № 332 ( у редакції на момент звернення Відповідача з заявою) умовою для призначення виплат ВПО було факт переміщення з територій включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджувався та оновлювався наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.
Відповідач перемістилась з м. Очакова, Миколаївської області, яке входило у Перелік територій, тобто відповідала умовам призначення виплат, у зв`язку з чим їй було призначено виплати у розмірі 2000 гривень з травня 2023 року.
Лише з серпня 2023 року було запроваджено нові умови, щодо призначення виплат ВПО, з урахуванням майнового стану отримувача допомоги.
Відповідно до п. 7 Порядку № 332 починаючи з серпня 2023 року допомога не призначається /не виплачується ВПО, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації (за технічної можливості), внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра (загальна площа) на одного члена сім`ї.
Таким чином, оскільки станом на внесення змін до Порядку № 332, ОСОБА_1 була вже отримувачем допомоги, однак, на дату подання заяви її заяви 26.05.2023 року, Порядок, який діяв на той час не зобов`язував особу вказувати про наявність в неї на праві власності житла, тому разі зміни законодавства ( п. 7 Порядку № 332 ), відповідач зобов`язана була повідомити про право власності на квартиру, незважаючи на те, що таке право було набуто, ще 07.11.2019 року, і саме з цього року відомості про нерухомість містяться у ДРРП.
Доводи відповідача в тієї частині що позивач повинен був самостійно перевірити інформацію щодо наявності або відсутності реєстрації за особою, яка є суб`єктом, що отримує соціальну допомогу, застосувавши п.7 Порядку, і вже з серпня 2023 року відмовити у призначенні допомоги на наступні б місяців, не звільняє відповідача ОСОБА_1 від обов`язку, встановленого правилами п. 9 Порядку № 332, де вказується, що якщо в отримувачів, яким призначено допомогу, відбулися зміни, які впливають на право на отримання допомоги, уповноважена особа зобов`язана протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, проінформувати про це засобами поштового/електронного зв`язку.
Прийняттям змін до п. 7 Порядку № 332 законодавець зобов`язує у тому числи і осіб, яким вже призначена допомога повідомити Департамент праці та соціальної політики відомості, які вплинуть на подальше отримання ними вже призначеної допомоги, і це рахується як зміни, які впливають на право на отримання допомоги, а тому уповноважена особа зобов`язана протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, проінформувати про це засобами поштового/електронного зв`язку.
Датою виникнення таких змін і буде дата внесення змін до Порядку № 332, тобто 11 липня 2023 року, дата прийняття Кабінетом Міністрів України постанова № 709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб», якою затверджено нову редакцію Порядку № 332.
При цьому суд приймає до уваги, що постанова КМУ №709 прийнята 11.07.2023 року, але дія Порядку №332 п.7 в новій редакції починається саме з серпня 2023 року, з тим, щоб особи мали можливість своєчасно повідомити Департамент праці та соціальної політики про виникнення змін, які вплинуть на отримання ними вже призначеної допомоги.
Суд не приймає до уваги посилання сторони відповідача на те, що Порядком № 332 покроково передбачений порядок верифікації та моніторингу який повинен проводиться з метою встановлення наявності / відсутності права на призначення / продовження виплат, що не було виконано Позивачем, оскільки позивачем такі дії все ж були виконані, виплати призупинено у квітні 2025 року.
При цьому суд наголошує, що процедура верифікації та моніторингу який повинен проводиться з метою встановлення наявності / відсутності права на призначення / продовження виплат, з врахуванням військового стану, що триває в Україні з 2022 року, кількості осіб, які звертаються за призначенням соціальної допомоги та відповідно обсягу документів, які необхідно перевірити, не може свідчити про недбале ставлення працівників Департаменту праці та соціальної політики до своїх посадових обов`язків, що привело до безпідставної виплати соціальної допомоги позивачу.
Так, відповідно до п.1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті:
l)заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Виходячи з наведеної вище норми законодавства допомога, у даному випадку допомога ВПО на проживання, не підлягає поверненню у випадку, якщо її виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки та відсутності недобросовісності з боку набувача.
Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня02 липня 2014 року, прийнятій у справі №6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року, прийнятій у справі №545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).
Правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум, на Позивача.
Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року, прийнятій у справі №753/15556/15-ц (провадження №14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року, прийнятій у справі №607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).
Відтак, повернення надміру виплаченої суми допомоги передбачає стягнення зазначеної суми у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини набувача, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
За таких обставин, виплата позивачем допомоги Відповідачці здійснювалася добровільно за відсутності рахункової помилки, однак її виплаті передували недобросовісні дії відповідача, що дає суду підстави для стягнення з відповідача надміру сплачених сум допомоги.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Таким чином, матеріали справи містять достатньо доказів того, що ОСОБА_2 неправомірно отримала допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, внаслідок ненадання відповідної інформації, яку зобов`язана була надати.
За таких обставин, твердження позивача про те, що відповідачем безпідставно було набуто грошові кошти, матеріалами справи доведено, та судом встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Для кондиційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2024 року по справі № 628/1203/19.
За приписами статті 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У частині третій ст. 12, ч.1, 5, 6 ст.81ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною другою статті 264ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Даючи правову оцінку дослідженим судом доказам в цілому, вирішуючи спір з урахуванням принципу диспозитивної цивільного судочинства в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позивачем надано суду достатньо належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 отримала допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам без достатньої правової підстави.
За таких обставин, вимога позивача про повернення вказаних коштів як безпідставно набутого майна (ст. 1212 ЦК України) без безумовного доведення факту неправомірного набуття відповідачем майна за рахунок позивача, підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради у повному обсязі.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст.264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки позов задоволено в повному обсязі, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати на його користь мають бути відшкодовані відповідачем.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280, 281 ЦПК України, ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160, адреса: м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення надмірно виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д, ЄДРПОУ 36290160) суму надмірно виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 39000 (тридцять дев`ять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д, ЄДРПОУ 36290160) суму сплаченого судового збору у розмірі 3328,00 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 23.09.2026 року.
Суддя : І.О. Поліщук