Справа № 521/16430/26
Провадження № 2-о/521/502/26
У Х В А Л А
Іменем України
22 вересня 2026 суддя
Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Поліщук І.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , про оголошення особи померлою,
ВСТАНОВИВ:
До Хаджибейського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 , з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить суд оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим. Днем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вважати день набрання рішенням суду законної сили.
Суддя, дослідивши матеріали заяви, дійшов висновку, що зазначена заява подана з порушенням правил територіальної підсудності на підставі наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Відповідно до копії паспорта заявника його зареєстроване місце проживання є: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки від 20.06.2022 № 5105-5001765199 про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи ОСОБА_1 має фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .
Таким чином, з наведеного вбачається, що зареєстрованим місцем проживання, відповідно до ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеної особи є адреса, зазначена в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо вказаних осіб та саме він підлягає застосуванню.
При вирішенні питання щодо підсудності справи необхідно враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
У постанові Верховного Суду від 28 липня 2019 року у справі № 409/2636/17 визначено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
Така позиція узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеному у постанові 14 серпня 2024 року у справі № 607/5535/22, провадження № 61-17499св23.
Якщо з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб суд установить, що фактичне місце проживання відповідача як внутрішньо переміщеної особи зареєстроване в іншому районі, справа має бути передана за підсудністю згідно зі статтею 31 ЦПК України.
Тобто відомості з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб є підтвердженням місця проживання особи для визначення територіальної підсудності.
Аналізуючи вказане можна зробити висновок, що згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21 (провадження № 61 -5805сво23) підсудність визначається саме за зареєстрованим місцем проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі.
Проте для внутрішньо переміщених осіб таким зареєстрованим місцем перебування є адреса, внесена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та підтверджена довідкою.
У відповідності до ч.4 ст. 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
У відповідності п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ст. 32 ЦПК України).
Разом з тим, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність передання справи за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 33).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.30, 31, 32, 187, 260, 353 ЦПК України, суддя,
УХВАЛИВ:
Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оголошення особи померлою - передати за територіальною підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 33).
Копію ухвали направити заявнику по справі.
Передачу справи здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення їй копії ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://oda.court.gov.ua/sud4813/inshe/3/1163581/.
Суддя: І.О. Поліщук