Справа № 947/1279/26
Провадження № 2/515/1825/26
Татарбунарський районний суд Одеської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Луцюка В.О.,
секретар судового засідання Комерзан Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В :
09 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10 вересня 2011 року зареєстрували шлюб з відповідачем по справі. Від шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Діти зареєстровані за спільною адресою сторін: АДРЕСА_1 , але мешкають разом із матір`ю в АДРЕСА_2 . Подружнє життя не склалося і з 2024 року сторони не проживають разом, їхня сім`я перестала існувати. На переконання позивачки подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. Відповідач протягом останніх років зловживає алкогольними напоями, не бере участі в ведені домашнього господарства, виявляє до неї неповагу та вчиняє сварки. Враховуючи, що шлюб носить формальний характер, те що позивачка не бажає продовжувати подружні відносини, вона просить суд шлюб розірвати та строк на примирення не надавати. Після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_6 ».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 січня 2026 року справу передано у провадження судді Луняченка В.О.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 04.02.2026 р. відкрито провадження у справі.
Згідно з ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 02.03.2026 р.справу № 947/1279/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів направлено до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за підсудністю.
Згідно з ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.04.2026 р. справу № 947/1279/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів направлено до Татарбунарського районного суду Одеської області за підсудністю. Справа надійшла до суду 25.06.2026.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2026 року справу передано у провадження судді Луцюка В.О.
Згідно з ухвалою судді від 29 червня 2026 року, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, за наявними у справі матеріалами; відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання сторони не з`явилися.
Позивачка до позову додала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала повністю.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про повернення поштового відправлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та через оголошення, опубліковане на офіційному сайті суду на порталі Судова влада України. Про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.
За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
10 вересня 2011 року Виконавчим комітетом Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 було зареєстровано шлюб (актовий запис № 5); свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 » (а.с.5).
Від даного шлюбу подружжя має троє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , виданого 01 лютого 2012 року на підставі актового запису №23 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , виданого 29 січня 2013 року на підставі актового запису №35 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , виданого 14 грудня 2017 року на підставі актового запису №382 Татарбунарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області. (а.с.7-9 ).
Сторони припинили подружні стосунки, спільного господарства сторони не ведуть, проживають окремо.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно і ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, ураховуючи, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач відзиву на позовну заяву не подав, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим, та порушуватиме інтереси сторін, суд доходить висновку, що вимога позивачки про розірвання шлюбу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із статтею 141 Сімейного Кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
За приписами статті 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Як зазначила позивачка, а відповідач не заперечив, діти перебувають на її утриманні та після розірвання шлюбу будуть проживати разом із нею, він має дохід, стан його здоров`я задовільний, що свідчить про те, що він має змогу сплачувати аліменти.
Відповідно до частини другої статті 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Отже, суд за наявних доказів, вважає за доцільне стягнути з відповідача аліменти на утримання трьох малолітніх дітей у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, яка на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» при подачі позову про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, а тому відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 331,20 грн за позовні вимоги про розірвання шлюбу, необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, ст.180 - 182, 183, 191, СК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 10 вересня 2011 року Виконавчим комітетом Борисівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області , актовий запис № 5.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКПП НОМЕР_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/2 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 09 січня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 судовий збір у сумі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20к.).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду, який відраховується з дати складання повного судового рішення.
Суддя В.О. Луцюк