ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 р. Справа № 520/31741/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Фоміної Л.О.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/31741/25
за позовом ОСОБА_1
до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, яка полягає у не підготовці та ненаданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме: надбавки за особливості проходження служби (50% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (10% від посадового окладу), надбавки за класну кваліфікацію 1 клас (5% від посадового окладу) та премії (430% від посадового окладу), для здійснення обчислення та перерахунку з 01.07.2025 року основного розміру його пенсії;
- зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме: надбавки за особливості проходження служби (50% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (10% від посадового окладу), надбавки за класну кваліфікацію 1 клас (5% від посадового окладу) та премії (430% від посадового окладу), для здійснення обчислення та перерахунку з 01.07.2025 року основного розміру його пенсії.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 зупинено провадження у справі № 520/31741/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (61013, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Шевченка, 26, код ЄДРПОУ 45329727) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 240/401/26.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 по справі №520/31741/25 про зупинення провадження у справі скасувати, справу № 520/31741/25 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що правовідносини, які є предметом розгляду у справі № 520/31741/25 та у справі №240/401/26 не є подібними. У справі № 240/401/26 розглядається позов військовослужбовця прикордонного загону Державної прикордонної служби України про перерахунок та виплату йому за період з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року. Натомість у справі № 520/31741/25 розглядається позов особи, яка є отримувачем пенсійних виплат за Законом № 2262-ХІІ про виготовлення та направлення до пенсійного органу оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення за нормами чинними станом на 18.06.2025 року із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та інших видів грошового забезпечення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), для здійснення обчислення та перерахунку його пенсії з 01.07.2025 року. Питання яку саме редакцію пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» необхідно застосовувати при обчисленні основних та додаткових видів грошового забезпечення, зокрема у довідці про розмір грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсії, вже вирішено Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 17.02.2026 по справі № 520/5814/24.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ст. 294, ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд апеляційної скарги проведено в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла таких висновків.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини у справі № 240/401/26 є подібними до спірних правовідносин у даній справі. Рішення в адміністративній справі № 240/401/26 має суттєве значення для вирішення даної справи.
Надаючи оцінку оскаржуваній ухвалі, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Положеннями ст. 236 КАС України визначені підстави обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та порядок поновлення зупиненого провадження у справі.
За змістом п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Аналіз п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України свідчить про те, що суд вправі зупинити провадження у справі з підстави перегляду в касаційному порядку судового рішення саме у подібних правовідносинах (в іншій справі) палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зважаючи на наведені приписи процесуального закону, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд (зокрема, і Велика Палата Верховного Суду) висловлює правові висновки у справі з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.
З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі.
Встановлюючи обов`язковим врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, частина п`ята статті 242 КАС України презюмує застосування норм права саме у подібних правовідносинах.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.08.2026 у справі № 200/9586/25.
У постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Колегією суддів встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу № 240/401/26.
У справі № 240/401/26 позивач оспорює правомірність обчислення розміру грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 18.06.2025 з урахуванням приписів пункту 4 Постанови № 704 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, що визнана нечинною та скасована рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025.
Необхідність передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду мотивована тим, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування положень Постанови № 481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, проводить обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців, внаслідок чого очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.
Так, колегія суддів зазначила, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка входить до складу судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, що спеціалізується на розгляді справ, зокрема, пов`язаних з проходженням публічної служби, сформував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у постанові від 24.06.2025 у справі № 420/5584/24, у силу яких подальше скасування судом пункту 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 не впливає на оцінку дій відповідача щодо обрахунку виплат грошового забезпечення із застосуванням чинної на той час (у період з 20.05.2023 по 18.06.2025) редакції Постанови № 704.
Тим часом, постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 сформульовано правовий висновок про те, що до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного на 01.01.2024 відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину 1762,00 грн.
Отже, виходячи з наведеного, враховуючи різні підходи палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування пункту 4 постанови № 704 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.06.2026 у справі № 240/401/26 підготовку справи до касаційного розгляду закінчено, а справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
Таким чином, правовідносини в межах справи № 520/31741/25 є подібними до тих, які є предметом касаційного перегляду у справі № 240/401/26.
Отже, беручи до уваги, що застосування постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 є предметом розгляду об`єднаної палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 240/401/26, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України.
Щодо посилання апелянта на постанову Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 по справі № 520/5814/24, в якій вже висловлено правовий висновок з розглядуваного спірного питання, колегія суддів зазначає, що існування саме цієї постанови, серед іншого, і стало підставою для передачі справи № 240/401/26 на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для формування єдиного підходу щодо застосування пункту 4 постанови № 704 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481.
На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що правовий висновок, який буде сформовано об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 240/401/26, матиме визначальне значення для забезпечення єдності судової практики та однакового застосування норм матеріального права судами, у тому числі і у справі № 520/31741/25, правовідносини у якій є подібними до предмету касаційного перегляду об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 240/401/26.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення провадження у цій справі згідно із п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а отже апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін, оскільки судом було правильно встановлено всі обставини справи, а рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 294, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року по справі № 520/31741/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Л.О. Фоміна
Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов