Справа № 756/5950/25
Провадження № 2/756/468/26
оболонський районний суд міста києва
РІШЕННЯ
іменем України
21 вересня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пукала А.В.,
за участю
секретаря судового засідання Зінець К.Б.,
представника позивачів ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тоцька Ольга Володимирівна, про визнання права на обов`язкову частку у спадщині,
У С Т А Н О В И В :
Зміст позовних вимог
Позивачі звернулися до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просили:
- визнати за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/24 частки квартири АДРЕСА_1 , кожному;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину від 11.08.2023 № 542, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тоцькою О.В., у частині розмірів обов`язкових часток, які належать позивачам.
Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній батько ОСОБА_7 , який на випадок своєї смерті залишив заповіт, посвідчений 18.01.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тоцькою О.В. і зареєстрований у реєстрі за № 24. Цей заповіт не змінено та не скасовано.
На час відкриття спадщини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були малолітніми, а ОСОБА_4 - неповнолітнім, а тому, як зазначали позивачі, незалежно від змісту заповіту вони мають право на обов`язкову частку у спадщині в розмірі половини частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом, тобто по 1/12 частці спадкового майна.
Позивачі посилалися на те, що квартира АДРЕСА_1 , судно (моторна яхта № 006) та причіп заповідані відповідачам, а тому щодо позивачів це майно є таким, що не охоплене заповітом, і саме з нього має бути виділена обов`язкова частка.
24.06.2024 позивачі звернулися до приватного нотаріуса Тоцької О.В. із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину на обов`язкову частку, проте постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 19.07.2024 № 124/02-31 у видачі таких свідоцтв відмовлено з тих підстав, що вартість успадкованого позивачами майна перевищує вартість обов`язкової частки.
У заяві про зменшення позовних вимог, поданій 01.07.2026, представник позивачів зазначив, що до складу спадщини входить лише 1/2 частка квартири АДРЕСА_2 вартістю 1 475 500 грн, оскільки інша 1/2 частка цієї квартири на підставі свідоцтва про право власності від 11.08.2023 належить ОСОБА_8 , а тому кожному з позивачів належить 1/24 частка квартири, що у грошовому вираженні становить 122 958,33 грн.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 02.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 10.06.2025 задоволено клопотання представника позивачів та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тоцької О.В. належним чином засвідчену копію спадкової справи № 8/2022, заведеної 12.12.2022 після смерті ОСОБА_7 . Копія спадкової справи надійшла до суду 26.06.2025 і долучена до матеріалів справи.
Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні 03.11.2025, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 09.09.2026 суд прийняв заяву представника позивачів про зменшення позовних вимог і здійснював розгляд справи з її урахуванням.
Позиція відповідачів та третьої особи
Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися, відзиву у встановлений судом строк не подали.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тоцька О.В. - проти позову заперечувала. У поясненнях від 02.06.2025 зазначила, що заповітом від 18.01.2022 ОСОБА_7 розпорядився всім належним йому майном на користь шести осіб, у тому числі й на користь кожного з позивачів.
Третя особа навела перелік і вартість спадкового майна, зазначивши, що частина майна була набута спадкодавцем під час перебування у шлюбі з ОСОБА_9 , а інша частина - під час перебування у шлюбі з ОСОБА_8 , у зв`язку з чим 1/2 частка такого майна на підставі ст. 68 СК України належить кожній із дружин і до складу спадщини не входить.
За розрахунком третьої особи вартість майна, успадкованого кожним із позивачів за заповітом, перевищує вартість обов`язкової частки у спадщині. Посилаючись на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 170/581/21, третя особа зазначила, що у випадку, коли спадкоємцю, який має право на обов`язкову частку у спадщині, в майні спадкодавця припадає частка, рівна обов`язковій або більша, правила ст. 1241 ЦК України не застосовуються, а тому просила у позові відмовити.
Позиції сторін у судовому засіданні
У судових засіданнях представник позивачів адвокат Носенко А.Г. позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог, просив позов задовольнити.
Відповідачі в судові засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Обставини, встановлені судом
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 18.02.2022 Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Позивачі є дітьми спадкодавця: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 відповідно. На час відкриття спадщини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були малолітніми, а ОСОБА_4 - неповнолітнім.
18.01.2022 ОСОБА_7 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тоцькою О.В. і зареєстрований у реєстрі за № 24, яким розпорядився всім належним йому майном, а саме:
- квартиру АДРЕСА_3 та гаражний бокс № НОМЕР_5 у підземно-наземному паркінгу 12М на АДРЕСА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_9 в рівних частках кожному;
- нежитлове приміщення № 1, що складає 4/100 частини від нежилих приміщень на АДРЕСА_5 , - ОСОБА_3 та ОСОБА_9 в рівних частках кожному;
- нежитлові приміщення-апартаменти № НОМЕР_6 на набережній ім. О.С. Пушкіна, 5-Б у смт Гурзуф м. Ялта Автономної Республіки Крим - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частках кожному;
- автомобіль марки TOYOTA PRADO 2.7, 2007 року випуску, - ОСОБА_4 ;
- житловий будинок АДРЕСА_6 і земельну ділянку площею 0,100 га з кадастровим номером [номер приховано]:07:014:0008 на АДРЕСА_6 - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 1/10 частині кожному і ОСОБА_6 - 1/5 частину;
- земельну ділянку площею 0,100 га на АДРЕСА_7 - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в рівних частках кожному;
- квартиру АДРЕСА_1 - ОСОБА_5 ;
- судно (моторну яхту № 006) і причіп - ОСОБА_6 .
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_7 є діти спадкодавця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 і ОСОБА_5 та дружина спадкодавця ОСОБА_9 , тобто шість осіб, які належать до першої черги спадкоємців за законом.
Після смерті спадкодавця приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тоцькою О.В. 12.12.2022 заведено спадкову справу № 8/2022, зареєстровану у Спадковому реєстрі за № 70026652. Позивачі спадщину прийняли.
Згідно з висновками про незалежну оцінку майна, виконаними суб`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_10 станом на 18.12.2023, вартість майна спадкодавця становить: квартири АДРЕСА_8 - 7 273 000 грн; гаражного боксу № НОМЕР_5 - 700 000 грн; нежитлового приміщення № 1 - 5 024 100 грн; нежитлових приміщень-апартаментів № 54 - 7 108 000 грн; автомобіля TOYOTA PRADO 2.7 - 487 300 грн; житлового будинку АДРЕСА_9 - 13 687 000 грн; земельної ділянки на АДРЕСА_4 - 803 000 грн; квартири АДРЕСА_2 - 2 951 000 грн; судна і причепа - 979 910 грн.
Нежитлові приміщення-апартаменти № 54 та житловий будинок АДРЕСА_9 набуті спадкодавцем за час шлюбу з ОСОБА_9 ; гаражний бокс № НОМЕР_5 , автомобіль TOYOTA PRADO 2.7, земельна ділянка на АДРЕСА_10 , судно і причіп набуті спадкодавцем за час шлюбу з ОСОБА_8 . Нежитлове приміщення № 1 належало спадкодавцеві на праві особистої приватної власності. Ці обставини встановлені матеріалами спадкової справи та не оспорювалися учасниками справи.
11.08.2023 приватним нотаріусом Тоцькою О.В. ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 542 на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.07.2024 № 388589084.
24.06.2024 позивачі подали приватному нотаріусу Тоцькій О.В. заяви про видачу свідоцтв про право на спадщину на обов`язкову частку у спадщині, а 19.07.2024 нотаріус постановою № 124/02-31 відмовила у вчиненні цієї нотаріальної дії, зазначивши, що вартість спадкового майна, успадкованого позивачами, перевищує вартість обов`язкової частки.
Норми права, які суд застосував до спірних правовідносин
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 1235 ЦК України заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині.
За приписами ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).
Згідно з ч. 2 ст. 1241 ЦК України до обов`язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов`язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно зі ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу; у разі поділу такого майна частки дружини та чоловіка є рівними. До складу спадщини входить лише частка спадкодавця у спільному майні подружжя.
Відповідно до пунктів 5.11, 5.12 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, при визначенні розміру обов`язкової частки враховується все спадкове майно, як заповідане, так і те, що не охоплене заповітом. Якщо заповідана лише частина спадкового майна, обов`язкова частка визначається виходячи із вартості всього спадкового майна, але виділяється обов`язковому спадкоємцю з тієї частки спадкового майна, що залишилась поза заповітом.
У постанові від 30.01.2025 у справі № 638/7132/15-ц (провадження № 61-18013свп23) Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду виклав такі висновки щодо застосування ст. 1241 ЦК України:
- пріоритет права на обов`язкову частку в спадщині над заповітом проявляється в тому, що в імперативно та вичерпно визначених певних суб`єктів виникає право на обов`язкову частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту; цей різновид пріоритету не абсолютний, оскільки суб`єкти права на обов`язкову частку претендують лише на половину частки, яка б належала кожному з них у випадку спадкування за законом;
- коли в заповіті вказано двох спадкоємців, один з яких має право на обов`язкову частку в спадщині, то при визначенні того, чи виникає право на обов`язкову частку, і її розміру необхідно зважати на зміст заповіту і розпорядження в ньому спадковим майном;
- якщо спадкодавець в заповіті заповів суб`єкту права на обов`язкову частку в спадщині менше спадкового майна, аніж його розмір обов`язкової частки, то у такому разі право на обов`язкову частку в спадщині підлягає захисту, оскільки на нього не може впливати зміст заповіту, а розмір обов`язкової частки має визначатися із врахуванням того майна, що заповідане йому в заповіті;
- натомість у разі, коли суб`єкт права на обов`язкову частку в спадщині за заповітом отримав той обсяг спадкового майна, який відповідає розміру його обов`язкової частки або більше спадкового майна, аніж його розмір обов`язкової частки, то в цьому випадку право на обов`язкову частку не виникає, оскільки суб`єкт права на обов`язкову частку «захищений» змістом заповіту.
Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 31.05.2023 у справі № 509/672/19 (провадження № 61-11196св22), від 26.02.2025 у справі № 753/10632/22 (провадження № 61-17648св23) та від 20.10.2025 у справі № 686/936/22 (провадження № 61-3647сво24).
У постанові від 21.09.2022 у справі № 170/581/21 (провадження № 61-3127св22) Верховний Суд зазначив, що у випадку, коли спадкоємцю, який має право на обов`язкову частку у спадщині, в майні спадкодавця припадає частка, рівна обов`язковій або більша, то правила ст. 1241 ЦК України не застосовуються.
Мотиви, з яких виходить суд
Позивачі на час відкриття спадщини були малолітніми та неповнолітнім дітьми спадкодавця, а тому належать до визначеного ч. 1 ст. 1241 ЦК України кола осіб, які спадкують незалежно від змісту заповіту. Ця обставина учасниками справи не оспорювалася.
Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_7 є шість осіб, а отже, у разі спадкування за законом кожному з них належала б 1/6 частка спадщини, а обов`язкова частка кожного з позивачів становить половину цієї частки, тобто 1/12 частку спадкового майна. Такий розмір обов`язкової частки наводять і позивачі, і третя особа.
Оскільки частина майна набута спадкодавцем за час шлюбу з ОСОБА_9 , а частина - за час шлюбу з ОСОБА_8 , до складу спадщини входить лише 1/2 частка такого майна, а саме: 1/2 частка нежитлових приміщень-апартаментів № 54 вартістю 3 554 000 грн; 1/2 частка житлового будинку АДРЕСА_9 вартістю 6 843 500 грн; 1/2 частка гаражного боксу № НОМЕР_5 вартістю 350 000 грн; 1/2 частка автомобіля TOYOTA PRADO 2.7 вартістю 243 650 грн; 1/2 частка земельної ділянки на АДРЕСА_4 вартістю 401 500 грн; 1/2 частка квартири АДРЕСА_8 вартістю 3 636 500 грн; 1/2 частка квартири АДРЕСА_2 вартістю 1 475 500 грн; 1/2 частка судна і причепа вартістю 489 955 грн. Крім того, до складу спадщини входить нежитлове приміщення № 1 вартістю 5 024 100 грн, яке належало спадкодавцеві на праві особистої приватної власності.
Загальна вартість спадкового майна становить 22 018 705 грн, а вартість обов`язкової частки кожного з позивачів (1/12) - 1 834 892,08 грн. Третя особа у своїх поясненнях визначила загальну вартість спадкового майна в розмірі 18 418 705 грн, проте ця розбіжність на висновки суду не впливає, оскільки навіть за більшим із наведених значень обов`язкової частки вартість заповіданого кожному з позивачів майна її перевищує.
Так, за заповітом від 18.01.2022 із зазначеного вище спадкового майна перейшло:
- до ОСОБА_2 - 1/2 частка квартири АДРЕСА_8 вартістю 1 818 250 грн, 1/2 частка гаражного боксу № НОМЕР_5 вартістю 175 000 грн, частка нежитлових приміщень-апартаментів № 54 вартістю 1 184 666,67 грн, частка житлового будинку АДРЕСА_6 із земельною ділянкою вартістю 1 368 700 грн і частка земельної ділянки на АДРЕСА_4 вартістю 100 375 грн, а разом - майно вартістю 4 646 991,67 грн;
- до ОСОБА_3 - 1/2 частка нежитлового приміщення № 1 вартістю 2 512 050 грн, частка нежитлових приміщень-апартаментів № 54 вартістю 1 184 666,67 грн, частка житлового будинку АДРЕСА_6 із земельною ділянкою вартістю 1 368 700 грн і частка земельної ділянки на АДРЕСА_4 вартістю 100 375 грн, а разом - майно вартістю 5 165 791,67 грн;
- до ОСОБА_4 - 1/2 частка автомобіля TOYOTA PRADO 2.7 вартістю 243 650 грн, частка нежитлових приміщень-апартаментів № 54 вартістю 1 184 666,67 грн, частка житлового будинку АДРЕСА_6 із земельною ділянкою вартістю 1 368 700 грн і частка земельної ділянки на АДРЕСА_4 вартістю 100 375 грн, а разом - майно вартістю 2 897 391,67 грн.
За правилом ч. 2 ст. 1241 ЦК України вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до особи, яка має право на обов`язкову частку, як до спадкоємця, зараховується до обов`язкової частки у спадщині. Отже, вартість майна, заповіданого кожному з позивачів, підлягає зарахуванню до належної їм обов`язкової частки.
Вартість майна, яке перейшло за заповітом до кожного з позивачів, перевищує вартість обов`язкової частки у спадщині (1 834 892,08 грн) у кожному випадку: щодо ОСОБА_2 - у 2,5 раза, щодо ОСОБА_3 - у 2,8 раза, щодо ОСОБА_4 - у 1,6 раза.
За таких обставин право позивачів на обов`язкову частку у спадщині не порушене й не потребує судового захисту, оскільки кожен із них за заповітом отримав більший обсяг спадкового майна, аніж розмір його обов`язкової частки, тобто «захищений» самим змістом заповіту.
Оцінка доводів учасників справи
Доводи позивачів про те, що квартира АДРЕСА_2 , судно і причіп є майном, не охопленим заповітом, а тому саме з нього має бути виділена їхня обов`язкова частка, суд відхиляє.
Заповітом від 18.01.2022 спадкодавець розпорядився всім належним йому майном: пунктом 7 заповіту квартиру АДРЕСА_2 заповідано ОСОБА_5 , пунктом 8 - судно і причіп ОСОБА_6 . Майно, щодо якого спадкодавець зробив розпорядження на користь іншого спадкоємця, є охопленим заповітом, і та обставина, що воно заповідане не позивачам, а іншим особам, не робить його майном, яке залишилося поза заповітом.
Відповідно правило п. 5.12 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, на яке посилаються позивачі, до спірних правовідносин не застосовується, оскільки воно розраховане на випадок, коли заповідана лише частина спадкового майна, а незаповідана частина спадщини у цій справі відсутня. З цих же підстав немає й передбачених ч. 2 ст. 1223 ЦК України умов для спадкування за законом.
Не впливає на висновки суду й та обставина, що позивачі просять виділити обов`язкову частку саме з квартири АДРЕСА_2 . Обов`язкова частка визначається у спадщині в цілому, а не в окремому об`єкті спадкового майна, обраному спадкоємцем.
Щодо вимоги про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину
Вимога про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину від 11.08.2023 № 542 у частині розмірів обов`язкових часток позивачів є похідною від вимоги про визнання права на обов`язкову частку.
Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 є спадкоємцем квартири АДРЕСА_2 за заповітом, тобто мала право на спадкування цього майна, а право позивачів на обов`язкову частку у спадщині не порушене. Інших підстав недійсності свідоцтва, встановлених законом, позивачі не наводили і доказів на їх підтвердження не надавали. Отже, підстав для визнання цього свідоцтва недійсним у будь-якій частині немає.
Висновок суду
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 141 ЦПК України при відмові в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача, а тому понесені позивачами витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тоцька Ольга Володимирівна, про визнання права на обов`язкову частку у спадщині та визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину - відмовити.
Відомості про учасників справи:
Позивач-1: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Позивач-2: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Позивач-3: ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ).
Відповідач-1: ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ).
Відповідач-2: ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ).
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тоцька Ольга Володимирівна (місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 19-Б).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя Андрій ПУКАЛО