Справа № 758/10096/18
Провадження № 2-др/758/9/26
Категорія
Д О Д А Т КО В Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2026 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Гончарук Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві заяву представника позивача - адвоката Трегубенко Світлани Вікторівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в м.Києві про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності та поділ майна подружжя, -
В С Т А Н О В И В :
До Подільського районного суду міста Києва надійшла заява представника позивача - адвоката Трегубенко Світлани Вікторівни, щодо ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в м.Києві про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності та поділ майна подружжя, про стягнення судових витрат на 6 000,0 грн - за проведення експертизи, 500 грн за виклик експерта, на правничу допомогу в розмірі 20 000,0 грн, які позивач поніс у зв`язку з розглядом його позовної заяви.
Заява обґрунтована тим, що ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в м.Києві про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності та поділ майна подружжя задоволено частково, проте в резолютивній частині рішення не вирішено питання про судові витрати.
Представник позивача та позивач, будучи повідомленими про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з`явилися.
Відповідача-1, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.
Відповідача-2, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст.270 ч.4 ЦПК України при розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення сторони викликаються в разі необхідності. В зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути вищевказану заяву без учасників справи, які не з`явилися
Суд, дослідивши матеріали заяви та матеріали справи, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 19.08.2021 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано автомобіль марки «SKODA OCTAVIA A5», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2012 року випуску, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; порядку поділу спільного майна подружжя стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля марки «SKODA OCTAVIA A5», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2012 року випуску, в розмірі 168 317,0 грн. (сто шістдесят вісім грн. триста сімнадцять грн. 00 коп.); в частині позовних вимог про визнання права власності відмовлено
Однак, при ухваленні судового рішення, судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме не стягнуто витрат на професійну правничу допомогу, за проведення судової експертизи та виклику експерта.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійсненим ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №757/60277/18-ц.
У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.
У Практичних рекомендаціях: вимоги щодо справедливої компенсації (стаття 41 Конвенції), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28 березня 2007 року, з поправками від 09 червня 2022 року, ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому Суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що «заявник мав сплатити їх або бути зобов`язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов`язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов`язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду» (пункт 18).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19 склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
При розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), зазначає, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява №18390/91).
Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява №49684/99).
Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду ОСОБА_1 укладено з адвокатом Трегубенко С.В. договір № 1 про надання правової допомоги від 15.01.2019 року, відповідно до умов якого адвокат взяв на себе зобов`язання надати клієнту необхідну правову допомогу з метою захисту і представництва прав та законних інтересів замовника.
Крім того, долучено до матеріалів справи Акт виконаних робіт від 20.08.2021 року, про підтвердження фактично наданої правничої допомоги по договору № 1 від 15.01.2019 року, звіт № 2 про виконану роботу до договору № 1 від 15.01.2019 року про надання правничої допомоги за період з 06.02.2019 р. - по 20.08.2021 р., копія квитанції № 02/08/21 від 02.08.2021 р. в розмірі 20 000,0 грн.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною /третьою особою чи тільки має\ бути сплачено.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, від 27.09.2023 р. у справі № 904/1711/22, від 01.11.2023 р. у справі № 910/12597/22, від 06.12.2023 р. у справі № 905/493/22.
Так, ч.2 ст.137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно зі ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, з огляду на обсяг виконаних адвокатом Трегубенко С.В. робіт, складність справи, суд дійшов висновку, що сума гонорару в розмірі 20 000,0 грн. є співмірною із складністю справи та ціною позову, а тому є наявність правових підстав до задоволення заяви.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне заяву представника позивача - адвоката Трегубенко С.В., про ухвалення додаткового рішення суду задовільнити, ухвалити додаткове рішення в частині стягнення судових витрат по оплаті правничої допомоги в сумі 20 000,00 грн, а в іншій частині відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 15, 81, 259, 263, 264, 265, 270 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
Заяву представника позивача - адвоката Трегубенко Світлани Вікторівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в м.Києві про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності та поділ майна подружжя - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 20 000,0 грн (двадцять тисяч грн 00 коп).
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач-1 - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 );
відповідач-2 - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 );
третя особа - Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в місті Києві (місцезнаходження за адресою: 01011, м.Київ, вул.Арсенальна, буд.9/11; код ЄДРПОУ 40112076).
Суддя Н. М. Ларіонова