СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/15343/26
пр. № 2/759/11302/26
22 вересня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -
В С Т А Н О В И В:
У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, в якому просила визнати за нею право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 , який знаходиться в гаражному автокооперативі «Сокіл-2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_2 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина за законом, яка складається у тому числі з гаражного боксу № НОМЕР_1 , який знаходиться в гаражному автокооперативі «Сокіл-2», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 1А. Позивач є єдиним спадкоємцем щодо майна померлого. Державним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з ненаданням документа, що посвідчує право власності спадкодавця на гаражний бокс. Оскільки за життя спадкодавець, будучи членом гаражного автокооперативу «Сокіл-2» сплатив всі внески, проте не зареєстрував право власності на цей об`єкт нерухомого майна, що унеможливлює вирішити питання про отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно, тому вона змушена звернутись до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н. О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 12 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Витребувано у приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Дунаєнко І.А. належним чином засвідчену копію спадкової справи №22/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
19 червня 2026 року на адресу суду надійшов відзив Київської міської ради, у якому відповідач висловив свої заперечення щодо заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, посилаючись на відсутність доказів належності спадкодавцю права власності на вказаний гаражний бокс.
25 червня 2026 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій позивач зазначила, що у спадкодавця було наявне право власності на спірний гараж, яке він не зареєстрував за життя. Таке право підлягає спадкуванню його спадкоємцями. Доказом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомості є технічний паспорт на нього, виготовлений за результатами технічної інвентаризації.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 16 липня 2026 року закрито підготовче засідання у справі. Призначено справу до судового розгляду по суті.
Сторони у судове засідання не з`явилися без повідомлення причин своєї неявки, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на викладене, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи, що не з`явились.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із неявкою учасників справи у судове засідання.
Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов наступних висновків.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено актовий запис № 21 Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що 13.01.2021 видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на його майно, в тому числі і на гаражний бокс № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в гаражному автокооперативі «Сокіл-2».
Згідно з довідками № 331/504 від 12.08.2002 та № 333/504 від 12.08.2022, виданих ГАК «Сокіл-2» вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є членом ГАК «Сокіл-2» та власником боксу № НОМЕР_1, площею 24,5 кв.м. у ГАК «Сокіл-2» по АДРЕСА_1 .
Земельна ділянка під будівництво гаражів, площею 10,5 га, виділена ГАК «Сокіл-2» згідно рішень міськвиконкому від 25.05.1987 № 539 та від 12.05.1988 № 897.
03 липня 1988 року на ім`я ОСОБА_2 було видано ордер № 529 на право заняття гаража № НОМЕР_1 в гаражно-будівельному кооперативі «Сокол-2» на підставі рішення виконкому Ленінградської райради від 30.05.1988 №363.
Єдиним спадкоємцем щодо майна померлого ОСОБА_2 є його дочка - позивач ОСОБА_1 . Інші спадкоємці - ОСОБА_3 (дружина) подала заяву про відмову від спадщини, ОСОБА_4 (дочка) спадщину не прийняла.
Відповідно до інформаційної довідки ГЖ-2021 № 3070 від 02.09.2021 КП «Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», згідно з даними реєстрових книг Бюро, право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 в АК «Сокіл-2» по вул. Туполєва, 1-а в м. Києві на праві власності не зареєстроване.
Технічний паспорт на гаражний бокс № НОМЕР_1 у ГБК «Сокіл-2» виготовлено 11.08.2021.
Згідно з довідкою КП «Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 28.082021 ГЖ-021 № 3069, відповідно до проведеної інвентаризації від 11.08.2021 загальна площа бокса НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_2 становить 48,6 кв.м.
З метою отримання спадщини позивач звернувся до Приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Дунаєнко І. А. із заявою про прийняття спадщини.
Проте отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на гаражний бокс № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в гаражному автокооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на даний гаражний бокс.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
З урахуванням положень ст. 58 Конституції України, ст. 5 ЦК України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, до правовідносин, які виникли між сторонами, застосовуються норми ЗУ «Про власність».
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про власність» член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Водночас, відповідно до вимог ЗУ «Про власність» (у редакції станом на час виникнення права власності на гаражний бокс у спадкодавця) право власності члена кооперативу виникало з моменту виплати паю і не вимагало реєстрації.
До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.
Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність).
Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.
Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.
У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлювальний документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.
Ураховуючи, що на момент виникнення права власності у ОСОБА_2 на гаражний бокс № НОМЕР_1 у ГАК «Сокіл-2», законодавством не передбачалось обов`язкової реєстрації права власності на нерухомість для членів житлово-будівельних кооперативів, останній сплатив пайовий внесок та не мав заборгованості по пайовим внескам, відтак набув право власності на вказаний гаражний бокс з моменту повної сплати пайового внеску за нього.
Таким чином гаражний бокс № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в гаражному автокооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » входить до спадкової маси ОСОБА_2 .
Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
Відповідно до ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Частина 1 ст. 1267 ЦК України передбачає, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.
Згідно з ст. 182 ЦК України та ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-ІV, право власності на нерухомість підлягає обов`язковій державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна, в тому числі видача свідоцтва про право на спадщину, вчиняються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Отже, у зв`язку з виплатою пайових внесків за гаражний бокс ОСОБА_2 набув право власності на вищезазначений гаражний бокс, однак, як вбачається з матеріалів справи, за життя він, у встановленому законом порядку, не провів державну реєстрацію права власності на цей гаражний бокс.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно.
Позивач, в установлений законом термін звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно через відсутність документів, що посвідчують право власності на майно.
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Спадкодавець за життя повністю сплатив пайовий внесок за гараж в ГАК «Сокіл-2», то він набув право власності на нього, а відтак таке право увійшло до складу спадщини, що залишилась після його смерті.
Оскільки після смерті батька позивача відкрилася спадщина, до складу якої входять майнові права на спірний об`єкт нерухомого майна, а позивач є спадкоємцем за законом, суд вбачає підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на спірний гаражний бокс.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 , загальною площею 48,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Туполєва Академіка, 1-А в Гаражному автокооперативі «Сокіл-2» в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Повний текст рішення складено 22 вересня 2026 року.
Суддя Н.О. Горбенко