КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2026 рокум. Київ
Унікальний номер справи № 754/11351/25
Апеляційне провадження № 22-ц/824/13767/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Сенюти В.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про визначення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини після досягнення найстаршою дитиною повноліття, -
в с т а н о в и в :
У липні 2025 року позивачка звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила визначити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/5 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи від дня пред`явлення позову (т. 1 а.с. 1-3).
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21.07.2017 року по справі № 754/5011/17, рішення Апеляційного суду міста Києва від 07.09.2017 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.04.2017 року і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 СК України, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
У зв`язку із досягненням ІНФОРМАЦІЯ_4 повноліття сином сторін ОСОБА_3 , аліменти на утримання неповнолітнього сина сторін, ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) стягуються з відповідача на мою користь в розмірі 1/6 частини його доходу.
Неповнолітній син ОСОБА_5 з 2019 року щороку проходить обстеження та лікування у профільних спеціалістів КМДГЦ в ДКЛ № 9 Подільського району м. Києва та КМКЛ № 1 з приводу встановлених йому діагнозів.
З 2023 року менший син ОСОБА_5 потребує періодичного обстеження в офтальмологічному центрі з метою корегування та придбання окулярів.
З 2024 року ОСОБА_5 потребує, призначеного лікарем - ендокринологом, режиму харчування та лікування з приводу встановленої дисфункції гіпоталамусу, консультування лікаря - дерматолога щодо акне та тривалого продовженого лікування.
Крім того позивачка сплачує навчання в дистанційній школі «Оптіма», навчання в якій пов`язане із станом здоров`я сина (енурез та енкопрез) та сімейними обставинами.
Також наявні витрати на навчання сина на музичних інструментах, внески за участь сина в музичних конкурсах і фестивалях, тренування в школі бойового гопака, в малій комп`ютерній академії «ШАГ» (вартість якого становить 19 000,00 грн на рік), відпочинок та оздоровлення сина. Також у зв`язку із досягненням сином підліткового віку, ОСОБА_5 потребує збільшеного харчування та частішого придбання одягу та взуття.
Відповідач в свою чергу має стабільний дохід, є пенсіонером Генеральної прокуратури України. Отже, аліменти у розмірі 1/6 частини доходу відповідача, що становить 3935,00 грн, який наразі стягується не є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку неповнолітнього сина (т. 1 а.с. 1-3).
22.01.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяві від відповідача ОСОБА_2 , відповідно до якого заперечував проти задоволення позовних вимог.
Зазначав, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 07.09.2017 змінено рішення суду першої інстанції в частині розміру аліментів. Так, з відповідача стягнуто на користь позивачки аліменти в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 12.04.17 на утримання двох дітей до досягнення ними повноліття. Апеляційна інстанція при вирішенні питання щодо зменшення розміру аліментів врахувала всі обставини справи та ухвалила законне рішення, яке сторонами не оскаржувалось і є чинним. У відповідача заборгованість зі сплати аліментів відсутня.
Позивачка без погодження із відповідачем, як батьком дитини, оформила сина в школу дистанційного навчання « Оптіма » та малу комп`ютерну академію «ШАГ», прирікаючи дитину навчатися постійно за дисплеєм, що негативно впливає на зір дитини та сприяло ряду захворювань сина.
З березня 2017 року позивачка позбавила відповідача та його батьків можливість спілкуватися із неповнолітнім ОСОБА_3 , повнолітнім сином ОСОБА_3 та негативно налаштовує дітей проти батька. У зв`язку із відсутністю можливості спілкуватися із дітьми, відповідач про досягнення та потреби дитини дізнався лише з матеріалів справи та доказів, які долучені до матеріалів справи.
Відповідач вказав, що є пенсіонером, отримує пенсію. Після щомісячних відрахувань, дохід відповідача становить у розмірі 19675 грн.
Крім того, відповідач та діти - ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_1 , проте, утриманням вказаного майно займається виключно відповідач.
Відповідач в свою чергу за станом свого здоров`я не може працювати та отримувати додатковий дохід. Враховуючи стан здоров`я відповідача та складний матеріальний стан, відповідач не має змоги виплачувати аліменти у збільшеному розмірі. (т. 1 а.с. 109-112).
12.02.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив на позову заяву від позивачки ОСОБА_1 , відповідно до якого просила позов задовольнити з викладених підстав. Позивачка підтверджує ту обставину, що на даний час з відповідача стягуються аліменти на неповнолітнього сина у розмірі 1/6 частини доходу відповідача. Заборгованість дійсно відсутня зі сплати аліментів.
Позивачка вказує на те, що вона отримує щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 59 118,75 грн та утримує трьох осіб: себе, неповнолітнього сина ОСОБА_3 та повнолітнього сина ОСОБА_3 . Проте, фінансовий стан відповідача майже дорівнює фінансовому стану кожного з членів сім`ї позивачки. Разом з тим, розмір аліментів 1/6 частини від доходу відповідача є недостатнім для забезпечення рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку неповнолітнього сина ОСОБА_3 і в жодній мірі не покриває інші його потреби.
Крім того, на утриманні позивачки перебуває повнолітній син ОСОБА_3 , навчання якого також оплачує позивачка. Позивачка отримала кредит в АТ КБ «ПриватБанк» для оплати підготовки сина ОСОБА_3 до складання ЗНО.
Позивачка проживає окремо з дітьми та вимушена нести витрати за комунальні платежі, а також потребує кошти для власного лікування.
Твердження відповідача про те, що позивачка позбавляє відповідача та його родину спілкуватися із дітьми спростовується матеріалами цивільних справ №754/11349/25 та № 754/11350/25, які перебувають в провадженні Деснянського районного суду міста Києва.
Доводи відповідача щодо погіршення стану зору дитини у зв`язку навчанням в онлайн школі «Оптіма» та комп`ютерній академії «Шаг» нічим не підтверджені. Переведення дитини до онлайн школи зумовлено рекомендацією психолога.
Витрати відповідача на квартиру АДРЕСА_1 , які не обраховуються лічильниками становить 1 609,58 грн, що є не значною сумою, яку відповідач може дозволити сплачувати. Інші витрати за комунальні послуги відповідач сплачує виключно в межах спожитих ним послуг та з урахуванням показників лічильників.
Долучені відповідачем медичної документації не доводять незадовільний стан його здоров`я. Витрати відповідача на утримання його матері заперечує, оскільки остання є інвалідом 3 групи та не потребує сторонньої допомоги, перебуває у шлюбі з ОСОБА_8 , суддею господарського суду Черкаської області у відставці, який отримує довічне грошове утримання.
Твердження відповідача щодо складного матеріального стану заперечує, оскільки відповідач є власником земельної ділянки в садовому товаристві «Надія», гаражу в гаражному кооперативі в м. Черкаси та автомобіля Fiat Nuovo Doblo 2013 року випуску (а.с. 123-134).
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 18 травня 2026 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визначення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини після досягнення найстаршою дитиною повноліття - відмовлено (т. 1 а.с. 247-254).
Не погодившись з рішенням районного суду, 22 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача (т. 2 а.с. 10-21).
На обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Ухвалюючи рішення про відсутність підстав для зміни визначеного рішення згідно рішення Апеляційного суду міста Києва від 07.09.2017 року у справі № 754/5011/17-ц розміру аліментів, окрім іншого суд в оскаржуваному рішенні послався на ненадання позивачкою належних та допустимих доказів на підтвердження зміни матеріального або сімейного стану відповідача, погіршення або поліпшення здоров`я когось із сторін та інших випадків, передбачених ст. 192 СК України.
Досягнення сином сторін ОСОБА_3 повноліття, як обрана позивачкою, відповідно ч. 3 ст. 183 СК України підстава, яка не суперечить і відповідає змісту ч. 1 ст. 192 СК України, є самостійною та достатньою підставою зміни визначеного раніше рішення Апеляційного суду міста Києва від 07.09.2017року у справі № 754/5011/-17-ц розміру аліментів.
Відмовляючи в позові у зв`язку з ненаданням належних та допустимих доказів на підтвердження зміни матеріального або сімейного стану відповідача, погіршення або поліпшення здоров`я когось із сторін та інших випадків, передбачених ст. 192 СК України, як підстави зміни розміру аліментів, що не було правовою підставою заявлених в даній справі позовних вимог, суд фактично за своєю ініціативою позбавив позивачки права заявити позовні вимоги із цих підстав.
Посилається, що визначення підстави та предмету позову є правом саме позивача, яке зазначеним вище чином було порушено судом.
Зазначає, що самостійна зміна судом підстав для заявленого нею позову та подальша відмова у його задоволені через недоведеність мною наявності зміни матеріального стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів - не є ефективним способом захисту, а навпаки свідчить про порушення судом прав неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , в інтересах якого заявлено позов.
Вказує, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 19.02.2026 року у справі № 754/11349/25, стягнуто з ОСОБА_2 на користь і утримання ОСОБА_3 на період його навчання але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти в розмірі 1/5 частини від заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 04.07.2025.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Суд апеляційної інстанції забезпечив право відповідача подати відзив (заперечення) на апеляційну скаргу, направивши: відповідні поштове повідомлення 07 липня 2026 року, проте поштове повідомлення повернулись без вручення, заяви про зміну адреси місця проживання (перебування) від вказаної особи до суду не надходили (т. 2 а.с. 30-34).
Таким чином, суд апеляційної інстанції вжив усіх можливих заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи апеляційним судом.
У справі «Гарячий проти України» (заява № 43925/18) ЄСПЛ вказав, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за не надіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому апеляційним судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Згідноз ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За правилами ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглянута апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 07.09.2017 року у справі № 754/5011/17-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50%прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.04.2017 року і до досягнення дітьми повноліття (т. 1 а.с. 11-17).
Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 досяг повноліття, з жовтня 2024 року на утримання молодшого сина сторін по справі ОСОБА_3 стягуються аліменти у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно.
Відповідно до виписок з медичної картки амбулаторного хворого, має діагнози: доліхосігма, енкопрез, дискінезія жовчного міхура, функціональні розлади підшлункової залози, має погіршення зору, гіпоталамічний синдром пубертатного періоду (т. 1 а.с. 23-35).
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про охорону дитинства" всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180, 181 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини регулюється положеннями статті 183 СК України.
Так, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Таким чином, закон встановлює та гарантує, що частки усіх дітей, на яких судом стягуються аліменти, у єдиній загальній частці від заробітку (доходу) того з батьків, на кого покладається обов`язок сплачувати аліменти, що визначається судом, є рівними. Причому таке правило діє лише до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Після досягнення найстаршою дитиною повноліття, мати або батько, той, з яким проживають інші діти платника аліментів, на яких також стягуються аліменти, має право звернутися до суду з позовом про визначення розміру аліментів на цих дітей. У даному випадку мова може йти про збільшення розміру аліментів у зв`язку із зменшенням кількості дітей, на утримання яких було визначено єдину, загальну частку від заробітку платника аліментів.
В іншому випадку ч. 3 ст. 183 СК України передбачає, що якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти на неповнолітніх дітей стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Таким чином, у цьому випадку також діє правило про рівність часток усіх дітей, на яких сплачуються аліменти, у єдиній загальній частці від заробітку (доходу) того з батьків, на кого за рішенням суду покладено обов`язок сплачувати аліменти.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 691/926/20.
Необхідність зменшення чи збільшення розміру аліментів визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища одержувачів та платників аліментів. До уваги приймається отримання батьками/дітьми пенсії, державних пільг, субсидій, наявність майна, що може приносити дохід, тощо.
Отже право позивачки на визначення розміру аліментів на утримання молодшої дитини після досягнення повноліття найстаршою дитиною встановлено вищенаведеними положеннями законодавства (ч. 3 ст. 183 СК України).
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Апеляційного суду міста Києва від 07.09.2017 року у справі № 754/5011/17-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.04.2017 року і до досягнення дітьми повноліття (т. 1 а.с. 11-17).
Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 досяг повноліття, з жовтня 2024 року на утримання молодшого сина сторін по справі ОСОБА_3 стягуються аліменти у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно.
Звертаючись з позовом про визначення розміру аліментів, позивач посилалась на те, що старший син ОСОБА_9 став повнолітнім, і аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_10 , стягуються в розмірі 1/6 частини доходу відповідача. Зважаючи на досягнення неповнолітнім сином сторін ОСОБА_10 підліткового віку, збільшення витрат на утримання дитини, підвищення прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що характеризується пришвидшеним зростанням, він потребує збільшеного харчування та частішого придбання одягу і взуття, що два-три місяці та сезонного верхнього одягу та взуття що сезону. До суду першої інстанції ОСОБА_1 надала довідку про власні доходи, рахунки на сплату за харчування дитини в навчальному закладі, копії квитанцій на підтвердження здійснення витрат на купівлю дитячого одягу та дитячого харчування. Зазначала, що відповідач має у власності квартиру, земельну ділянку та автомобіль Fiat Nuovo Doblo, 2013 року випуску (т. 1 а.с. 18-67,135-240).
Відповідач у відзиві не заперечував того, що є пенсіонером Генеральної прокуратури України, має стабільний дохід (т. 1 а.с. 109-119).
Посилання відповідача на те, що позивач ОСОБА_1 чинить перешкоди відповідачу у спілкуванні з дітьми не стосуються предмету спору (доказування) у цій справі про стягнення аліментів, а тому суд апеляційної інстанції їх відхилив. Доводи відповідача, що ОСОБА_11 є особою з інвалідністю третьої групи суд апеляційної інстанції визнав неспроможними, оскільки відповідачем не надано об`єктивних доказів перебування ОСОБА_11 на утриманні відповідача. На час розгляду справи судом відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 є працездатною особою, за наданими відповідачем медичними документами інвалідність не встановлювалась (т. 1 а.с. 114-118).
Також судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 19.02.2026 року у справі № 754/11349/25, стягнуто з ОСОБА_2 на користь і утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на період навчання останнього але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти в розмірі 1/5 частини від заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 04.07.2025.
Інших об`єктивних доказів наявності утриманців у відповідача до суду не надано і судом не встановлено, а відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про фінансову спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання молодшого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/5 частини від заробітку (доходу) щомісячно.
Таким чином, задоволення позову ОСОБА_1 та збільшення розміру аліментів до 1/5 частини заробітку (доходу) відповідача на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначатиме рівні частки на обох дітей, загальний розмір на утримання обох дітей не перевищуватиме 40 % від заробітку (доходу) відповідача та не призведе до більшого обов`язку ніж передбачено положеннями законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що позивачкою ОСОБА_1 доведено, що нею здійснюються основні витрати, які є більшими ніж присуджений з відповідача розмір аліментів, на утримання двох дітей, які проживають разом з нею.
Проте, колегія суддів не може погодитись із визначеним позивачкою часом, присудження нового розміру аліментів.
Так, визначення такого часу днем пред`явлення позову передбачено для аліментів, які присуджуються вперше (ч. 1 ст. 191 СК України).
У всіх інших випадках, в тому числі у разі зміни як способу стягнення аліментів так і розміру їх стягнення, стягнення аліментів відбувається за загальним правилом - з дня набрання рішенням законної сили.
Зокрема, як роз`яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Позивачка в позовній заяві зазначала, що у зв`язку із досягненням ІНФОРМАЦІЯ_8 повноліття старшим сином сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання молодшого сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 стягуються за рішенням Апеляційного суду м. Києва від 07 вересня 2017 року (справа № 754/5011/17-ц) з відповідача ОСОБА_2 на її користь щомісячно в розмірі 1/6 частини доходу відповідача (т. 1 а.с. 2).
Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про визначення розміру аліментів що стягуються за рішенням Апеляційного суду м. Києва від 07 вересня 2017 року (справа № 754/5011/17-ц) з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 на утримання молодшого сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/5 частини від заробітку (доходу) щомісячно з дня набрання рішенням законної сили.
З цих підстав, суд апеляційної інстанції не погодився з доводами позивачки, що новий розмір аліментів має бути стягнутий від дня пред`явлення позову - 04.07.2025 року
Суд першої інстанції не взяв до уваги зазначені вимоги закону, невірно застосував норми матеріального та процесуального права і дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.
Таким чином, враховуючи майновий стан відповідача, відсутність інших осіб на його утриманні, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позову.
На підставі ст. 141 ЦПК України слід стягнути із відповідача на користь держави 1 211,20 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 1 816,80 грн. судового збору за розгляд справи апеляційним судом.
Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 376, ст. ст. 381-384 ЦПК України,-
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 травня 2026 року - скасувати та ухвалити нове.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про визначення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини після досягнення найстаршою дитиною повноліття - задовольнити частково.
Визначити розмір аліментів що стягуються за рішенням Апеляційного суду м. Києва від 07 вересня 2017 року (справа № 754/5011/17-ц) з відповідача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/5 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави 1 211,20 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 1 816,80 грн. судового збору за розгляд справи апеляційним судом.
Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає,крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
Є.П. Євграфова
В.В. Саліхов