ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 526/135/25 Номер провадження 22-ц/814/1397/26 Головуючий у 1-й інстанції Киричок С. А. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Одринської Т.В.,
суддів: Пікуля В.П., Триголова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Михайлюк Анжели Романівни
на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 04 листопада 2025 року,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2025 року, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договорами оренди з правом викупу №1144201225051 від 25.12.2020 та №1144210327041 від 27.03.2021 у розмірі 82059,00 грн та судові витрати пов`язані з розглядом справи.
Позов мотивований тим, що 25.12.2020 між ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» та відповідачем укладено договір оренди майна з правом викупу № 1144201225051, за умовами якого відповідач отримав у строкове платне володіння та користування смартфон Smart/tel Xiaomi Redmi Note 9 Pro 6/128GB Tropical Green з подальшим переходом права власності на умовах, передбачених Правилами надання майна у оренду.
Строк оренди майна 24 місяці та щомісячний платіж у розмірі 1259,00 грн, а також вартість об`єкту оренди при викупі складатиме 30216,00 грн., останнім днем внесення останнього платежу є 25.12.2022 року.
В подальшому, 27.03.2021 між ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди майна з правом викупу № 1144210327041 у порядку, визначеному ЦК України та ЗУ «Про електронну комерцію», за умовами якого відповідач отримав у строкове платне володіння та користування смартфон Smart/tel Xiaomi Redmi Note 8 Pro 6/128GB Greу з подальшим переходом права власності на умовах, передбачених Правилами надання майна у оренду.
Строк оренди майна 24 місяці та щомісячний платіж у розмірі 1229,00 грн, а також вартість об`єкту оренди при викупі складатиме 29496,00 грн., останнім днем внесення останнього платежу є 27.03.2023 року. 03.07.2023 між ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-28/23, за умовами якого було відступлено право вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача.
Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, що і стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області віл 04 листопада 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договорами оренди з правом викупу №1144201225051 від 25.12.2020 року та №1144210327041 від 27.03.2021 року у загальному розмірі 82059 (вісімдесят дві тисячі п`ятдесят дев`ять) грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 копійок.
Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 - адвокат Михайлюк Анжела Романівна, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, незаконність та необґрунтованість рішення районного суд, просила рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що позивачем пропущено строки позовної давності щодо стягнення неустойки, що є підставою для відмови в її стягненні.
Зазначає, що нарахування пені орендодавцем здійснено в період дії в Україні воєнного стану, в той час, коли позичальник підлягає звільненню від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 27 353,00 грн не підлягає задоволенню.
Вказує на те, що вимога про стягнення прострочених орендних платежів в сумі 54 706,00 грн за договором оренди майна з правом викупу № 1144201225051 від 25.12.2020 та договором оренди майна з правом викупу № 1144210327041 від 27.03.2021 не ґрунтується на вимогах договору та задоволенню не підлягає.
Просила апеляційну скаргу задовольнити повністю, рішення районного суду скасувати, ухвалити нове, яким відмолити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Судові витрати покласти на ТОВ «СВЕА ФІНАНС».
Відзив на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції.
Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи категорію справи, ціну позову розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.12.2020 між ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» та відповідачем укладено договір оренди майна з правом викупу № 1144201225051, за умовами якого відповідач отримав у строкове платне володіння та користування смартфон Smart/tel Xiaomi Redmi Note 9 Pro 6/128GB Tropical Green з подальшим переходом права власності на умовах, передбачених Правилами надання майна у оренду. Строк оренди майна 24 місяці та щомісячний платіж у розмірі 1259,00 грн, а також вартість об`єкту оренди при викупі складатиме 30216,00 грн., останнім днем внесення останнього платежу є 25.12.2022 року.
В подальшому, 27.03.2021 між ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди майна з правом викупу № 1144210327041 у порядку, визначеному ЦК України та ЗУ «Про електронну комерцію», за умовами якого відповідач отримав у строкове платне володіння та користування смартфон Smart/tel Xiaomi Redmi Note 8 Pro 6/128GB Greу з подальшим переходом права власності на умовах, передбачених Правилами надання майна у оренду. Строк оренди майна 24 місяці та щомісячний платіж у розмірі 1229,00 грн, а також вартість об`єкту оренди при викупі складатиме 29496,00 грн, останнім днем внесення останнього платежу є 27.03.2023 року.
03.07.2023 між ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-28/23, за умовами якого було відступлено право вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача. Відповідач не виконує свої зобов`язання за договором. Внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно розрахунку складає:
за договором № 1144201225051 39658,50 грн, з них - прострочені орендні платежі у розмірі 26439,00 грн, пеня у розмірі 13219,50 грн;
за договором № 1144210327041 42400,50 грн, з них - прострочені орендні платежі у розмірі 28267,00 грн, пеня у розмірі 14133,50 грн.
Задовольняючи позовні вимоги повністю районний суду виходив з їх доведеності.
Однак, колегія суддів не може в повній мірі погодитися з висновком районного суду.
Щодо застосування строків позовної давності
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Відповідно до ч.ч. 1, 5ст. 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позов поданий у строки визначені законом та вони не пропущені, оскільки строк закінчення дії договіру оренди майна з правом викупу № 1144201225051 від 25.12.2020 є 25.12.2022, строк закінчення дії договіру оренди майна з правом викупу № № 1144210327041 від 27.03.2021 є 27.03.2023, на ці дати припадає продовження дії строків позовної давності. З позовом позивач звернувся 22.01.2025 року, тобто в межах строку визначеного законом.
Щодо нарахування пені
Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом статті 549 ЦК України пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.
Згідно відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, за умовами договору оренди майна з правом викупу № 1144201225051 від 25.12.2020 - останнім днем внесення останнього платежу є 25.12.2022 року та за умовами договіру оренди майна з правом викупу № 1144210327041 від 27.03.2021 - останнім днем внесення останнього платежу є 27.03.2023.
Таким чином, судова колегія вважає, за необхідне застосувати в даних договорах положення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року.
Враховуючи викладене, задоговором оренди майна з правом викупу № 1144201225051 від 25.12.2020 з 25 грудня 2020 по 16 березня 2022 стягненню підлягає пеня у розмірі 6295,30 грн.
Нарахування пені за період з 17 березня 2022 року по 25 грудня 2022 року є необґрунтованим та не відповідає нормам чинного законодавства.
Задоговором оренди майна з правом викупу № 1144210327041 від 27.03.2021 з 27 березня 2021 року по 16 березня 2022 стягненню підлягає пеня у розмірі 5530,50 грн.
Нарахування пені за період з 17 березня 2022 року по 27 березня 2023 року є необґрунтованим та не відповідає нормам чинного законодавства.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо факту укладення догорів оренди майна з правом викупу № 1144201225051 від 25.12.2020 та № 1144210327041 від 27.03.2021, невиконання відповідачем своїх зобов`язань, однак дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, не перевіривши правильність її нарахування за вказаними договорами.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Михайлюк Анжели Романівни підлягає частковому задоволенню, а рішення районного суду в частині стягнення пені, підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового, про стягнення з відповідача заборгованості за пенею за договором №1144201225051 від 25.12.2020 у розмірі 6295,30 грн та стягнення з відповідача заборгованість за пенею за договором № 1144210327041 від 27.03.2021 у розмірі 5530,50 грн. В іншій частині рішення районного суду слід залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПУ України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 1ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, а саме - на 81,08%, слід стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 1964,08 грн (2422,40 х 81,08%).
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Михайлюк Анжели Романівни - задовольнити частково.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 04 листопада 2025 року в частині стягнення заборгованості по пені- скасувати та ухвалити в цій частині нове.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» заборгованість по пені:
за договором оренди майна з правом викупу № 1144201225051 від 25.12.2020 у розмірі 6295,30 грн;
за договором оренди майна з правом викупу № 1144210327041 від 27.03.2021 у розмірі 5530,50 грн.
В іншій частині рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 04 листопада 2025 - залишити без змін.
Змінити розподіл судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» судові витрати в розмірі 1964,08 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 17 вересня 2026 року.
Головуючий Т.В. Одринська
Судді: В.П. Пікуль
В.М. Триголов