ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Львів Справа № 380/14193/24 пров. № А/857/34437/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового порядку в м. Львові апеляційну скаргу Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова до Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерства культури та інформаційної політики України, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,-
суддя (судді) в суді першої інстанції - Карп`як О.О.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
В С Т А Н О В И В:
04 липня 2024 року Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова звернувся в суд з адміністративним позовом до Львівської міської ради, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність щодо невжиття заходів до розроблення, виготовлення та затвердження історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця - міста Винники Львівської області; зобов?язати вжити заходів щодо замовлення, виготовлення та затвердження у визначеному законом порядку історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця - міста Винники Львівської області.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що пунктами 54, 55, 60 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації , який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 926 від 01.09.2021 (далі - Порядок № 926) передбачено, що рішення про розроблення (внесення змін) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту у складі генерального плану населеного пункту приймає відповідна сільська, селищна, міська рада; виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін, погодження та подання історико-архітектурного опорного плану населеного пункту у складі генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної місцевої ради; історико-архітектурні опорні плани та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними місцевими радами протягом трьох місяців з дня їх подання. Однак, всупереч вищевказаних вимог законодавства Львівською міською радою історико-архітектурний опорний план м. Винники у відповідності до вимог законодавства не розроблений та не затверджений. У свою чергу, у зв`язку з бездіяльністю органу місцевого самоврядування щодо невжиття заходів, спрямованих на завершення розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану, існує загроза самовільної, хаотичної або неконтрольованої забудови історичних центрів на території громади, руйнування пам`яток історії та культури, знищення історичної спадщини громади. Оскільки протягом тривалого часу, у тому числі, після набуття Львівською міською радою (правонаступником) прав та обов`язків Винниківської міської ради, нею не вжито заходів щодо розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану міста Винники, що свідчить про порушення інтересів держави та наявність правових підстав для вжиття заходів представницького характеру в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». У зв`язку з тим, що відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова звертається за захистом державних інтересів самостійно. Зауважує, що у даному випадку інтерес держави полягає у необхідності неухильного дотримання вимог законодавства в сфері охорони культурної спадщини.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство культури та інформаційної політики України, Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо невжиття заходів до розроблення, виготовлення та затвердження історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця - міста Винники Львівської області. Зобов`язано Львівську міську раду вжити заходів щодо замовлення, виготовлення та затвердження у визначеному законом порядку історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця - міста Винники Львівської області.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що місто Винники включене до Списку історичних населених місць України, тому відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 926 розроблення історико-архітектурного опорного плану є обов`язковим. Суд першої інстанції встановив, що історико-архітектурний опорний план у встановленому законом порядку не розроблений та не затверджений, а Львівська міська рада не надала доказів вчинення необхідних дій щодо його розроблення. При цьому, прийняття ухвали про розроблення комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади не звільняє відповідача від обов`язку забезпечити розроблення історико-архітектурного опорного плану. З огляду на те, що Львівська міська рада є правонаступником Винниківської міської ради та має повноваження щодо усунення виявленого порушення, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача та необхідність зобов`язання його вжити заходів щодо замовлення, виготовлення та затвердження історико-архітектурного опорного плану міста Винники.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Львівська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що історико-архітектурний опорний план міста Винники має розроблятися у складі генерального плану відповідного населеного пункту та включатися до комплексного плану просторового розвитку території громади. Вказує, що Львівською міською радою вживаються послідовні заходи з розроблення комплексного плану, у межах якого передбачено розроблення історико-архітектурного опорного плану Винників, зокрема прийнято ухвалу № 4592 від 28.03.2024, проведено підготовчі роботи та укладено договір на виготовлення топографо-геодезичних матеріалів. Відтак, вважає, що відсутні підстави для висновку про протиправну бездіяльність ради. Вважає, що в силу своєї складності дана справа не могла бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Вказує, що протягом тривалого часу міською радою не вжито заходів щодо складення, затвердження завдання на розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту м. Винники; не прийнято рішення про розроблення історико-архітектурного опорного плану; не подано історико-архітектурного опорного плану на розгляд місцевої ради; не затверджено розробленого історико-архітектурного опорного плану, у відповідності до пунктів 52, 54, 55, 60 Порядку № 926, а відтак не спростовано висновків суду першої інстанції про бездіяльність міської ради щодо невжиття заходів до розроблення, виготовлення, затвердження історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця - міста Винники Львівської області.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 затверджено Список історичних населених місць України, до якого, зокрема, увійшло місто Винники Львівської області, дата заснування XIII століття.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 доручено Державному комітетові будівництва, архітектури та житлової політики разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями забезпечити протягом 2001 - 2003 років розроблення та затвердження науково-проектної документації з визначення меж історичних ареалів населених місць, включених до зазначеного Списку.
Рішенням Винниківської міської ради у Львівській області від 01.03.2005 № 747 затверджений генеральний план м. Винники з визначенням меж історичного ареалу у його складі. Автором розробником генерального плану м. Винники є ДП ДІПМ «Містопроект».
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-IX на 25 жовтня 2020 року було призначено чергові місцеві вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, які проводились, серед іншого, на території Львівської територіальної громади.
24 листопада 2020 року відбулась перша сесія депутатів Львівської міської ради.
Із вказаного моменту закінчились повноваження усіх місцевих рад, які були обранні на попередніх місцевих виборах, у тому числі Винниківської міської ради.
Керуючись нормами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій», правонаступником прав та обов`язків зазначеної ради стала Львівська міська рада.
У 2021 році на замовлення виконавчих органів з метою оновлення та отримання найбільш повної і достовірної картографічної інформації були виконані роботи з аерофотознімання території громади з високою роздільною здатністю 15 см (роздільна здатність пікселя на земній поверхні 15 см), необхідні для розроблення комплексного плану, ведення містобудівного кадастру, оборонного планування та потреб територіальної оборони, охорони і інвентаризації земель усіх категорій.
У 2021-2022 роках на основі виконаних робіт з аерофотознімання були виготовлені цифрові ортофотоплани з роздільною здатністю 15 см та створені топографічні плани М 1:2000 приєднаних до Львівської міської територіальної громади населених пунктів на загальну площу 45 кв.км.
На вказані роботи, необхідні для розроблення комплексного плану просторового розвитку, у 2021-2023 роках з бюджету Львівської міської територіальної громади було профінансовано видатків на загальну суму 1,9 млн грн.
З метою встановлення відомостей щодо розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану м. Винники окружною прокуратурою на адресу Львівської міської ради, її виконавчих органів 03.01.2024, 15.01.2024, 22.03.2024, 01.04.2024 направлені запити в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про надання інформації та підтверджуючих матеріалів.
Листами від 11.01.2024, 31.01.2024, 27.03.2024 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради повідомило про відсутність інформації щодо визначення, затвердження у встановленому законом порядку меж історичного меж історичного ареалу міста Винники, у тому числі розроблення історико-архітектурного опорного плану, а також про вжиття Львівською міською радою відповідних заходів.
Листом від 24.04.2024 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради повідомило, що у 2020 році після припинення місцевих рад, шляхом приєднання до Львівської міської ради, управління охорони історичного середовища Львівської міської ради не отримувало жодної інформації від вищих органів охорони культурної спадщини про затвердження історичного ареалу м. Винники. Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради звернулося до Міністерства культури та інформаційної політики України і Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації щодо надання документації про затвердження історичного ареалу м. Винники.
Листом від 30.05.2024 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради повідомило: у 2020 році після припинення місцевих рад, шляхом приєднання до Львівської міської ради, управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, як виконавчий орган охорони культурної спадщини не отримувало жодної інформації та матеріалів стосовно затвердженого генерального плану м. Винники, меж його історичного ареалу, а також не було визначене замовником щодо його розроблення. З листа управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради відомо, що Рішенням Винниківської міської ради у Львівській області від 01.03.2005 № 747 затверджений генеральний план м. Винники з визначенням меж історичного ареалу у його складі. Автором розробником генерального плану м. Винники є ДП ДІПМ «Містопроект».
З інформації наданої Міністерством культури та інформаційної політики України відомо, що науково-проектна документація з визначення меж історичного ареалу та/або проект історико-архітектурного опорного плану м. Винники Львівської області не подавалися на розгляд до зазначеного органу, відповідно історичний ареал м. Винники не визначений та у встановленому порядку не затверджений.
Відповідні запити щодо визначення меж історичного ареалу міста Винники, у тому числі розроблення історико-архітектурного опорного плану були направлені окружною прокуратурою на адресу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА 15.01.2024 та на адресу Міністерства культури та інформаційної політики України 29.01.2024 та 22.03.2024.
Згідно отриманої 22.01.2024 відповіді та матеріалів від Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА встановлено, що межі історичного ареалу міста Винники, а також історико-архітектурний опорний план у встановленому законом порядку не визначені.
Листами від 09.02.2024 та від 15.04.2024 Міністерство культури та інформаційної політики України повідомило: межі історичного ареалу визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів населених місць. Історико-архітектурні опорні плани з визначенням меж історичних ареалів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, розробляються одночасно із генеральними планами та включаються до комплексного плану як невід`ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів.
Виконавчий орган сільської, селищної і міської ради, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовником розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій) (далі- замовник), який організовує розроблення, внесення змін та подання проектів містобудівної документації на місцевому рівні на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради, незалежно від визначених відповідно до закону джерел фінансування.
Окрім цього, Міністерством повідомлено, що: МКІП зверталося свого часу до Винниківської міської ради листом від 21.09.2020 № 11480/6.11.1, в якому наголошувало на необхідності неухильного дотримання вимог пам`яткоохоронного законодавства та обов`язковості розроблення ІАОП. На жаль, відповіді на означений лист дотепер не надходило, проект ІАОП або науково-проектна документація з визначення меж і режимів використання історичних ареалів міста Винники Львівської області на розгляд центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини, наразі не подані.
Міністерство і в попередні роки неодноразово зверталося до органів місцевого самоврядування усіх історичних населених місць, які не мають чинних ІАОП, а також до місцевих органів охорони культурної спадщини з подібними ініціативними листами, 6 яких наголошувало на необхідності виконання вимог чинного пам`яткоохоронного законодавства та обов`язковості розроблення ІАОП. Зважаючи на викладене, МКІП не заперечує щодо представництва прокурором інтересів держави в даному питанні».
З метою забезпечення сталого розвитку Львівської міської територіальної громади з дотриманням принципу збалансованості державних, громадських та приватних інтересів та узгодженого прийняття рішень щодо цілісного (комплексного) просторового розвитку населених пунктів як єдиної системи розселення і території за їх межами, визначення перспективного використання всієї території Львівської міської територіальної громади, 28.03.2024 Львівською міською радою було прийнято ухвалу № 4592 «Про розроблення комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади».
Ухвалою Львівської міської ради від 28.03.2024 № 4592 визначено наступне:
« 1. Надати управлінню архітектури та урбаністики департаменту містобудування дозвіл на розроблення комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади на всю територію територіальної громади відповідно до ДБН Б.1.1-14:2021 "Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні" та інших норм, стандартів і правил.
2. Визначити управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування замовником та відповідальним за розроблення та фінансування комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади за рахунок коштів бюджету Львівської міської територіальної громади, коштів міжнародної технічної та/або фінансової допомоги, у тому числі у вигляді грантів та інших джерел, незаборонених законодавством України.
3. Визначити строки проведення підготовчих процедур розроблення містобудівної документації комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади на місцевому рівні - 3 місяці з дати прийняття цієї ухвали.
4. Встановити, що вимоги до персонального складу робочої групи та строки приймання заявок на участь у робочій групі для формування завдання на розроблення комплексного плану не визначаються. Відповідно до підпункту 12 пункту 42 постанови Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 926 "Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації", згідно з яким формування завдання способом проведення громадського обговорення здійснюється у разі відсутності затвердженої концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади, розроблення та затвердження якої передбачено у рамках підготовчого етапу.
5. Управлінню архітектури та урбаністики департаменту містобудування:
5.1. Забезпечити підготовку пропозицій щодо переліку та значень індикаторів у рамках напрацювання завдання на розроблення комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади.
5.2. Укласти відповідний договір з визначеною відповідно до законодавства України сертифікованою проєктною організацією на розроблення комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади.
5.3. Надати визначеному у встановленому порядку розробнику містобудівної документації вихідні дані на розроблення комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 926 "Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації".
5.4. Скласти і затвердити завдання на розроблення комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади на основі Концепції інтегрованого розвитку міської територіальної громади.
5.5. Забезпечити розроблення комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 926 "Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації", ДБН Б.1.1-14:2021 "Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні" та "Програми розроблення комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади" на всю територію громади згідно з додатком до цієї ухвали.
5.6. Забезпечити проведення громадського обговорення проєкту містобудівної документації, розгляд на засіданні архітектурно-містобудівної ради, погодження відповідних проектних рішень містобудівної документації відповідно до Земельного кодексу України, подання проєкту містобудівної документації для проведення експертизи у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 548 "Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації" .
5.7. Подати міській раді на затвердження комплексний план просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади з врахуванням здійснених погоджень, результатів громадського обговорення та розгляду архітектурно-містобудівною радою.»
17.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіаційний розрахунковий центр» та департаментом архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради було укладено договір № ПР/24-2 на виготовлення топографо-геодезичних матеріалів, згідно якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виготовити топографо-геодезичні матеріали щодо об`єкта Розробка містобудівної документації - комплексний план просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади, визначені Додатком 1 «Специфікація» до цього Договору та тендерною документацією, обсяг та якість яких відповідає нормам та вимогам чинного законодавства України.
Згідно п. 1.2 Договору, послуги за цим договором включають: виготовлення топографічного плану М1:10000 території Львівської міської територіальної громади, що включає населені пункти: місто Львів, селище міського типу Брюховичі, село Малехів, село Великі Грибовичі, місто Винники, село Воля-Гомулецька, село Гряда, місто Дубляни, село Завадів, село Зарудці, село Зашків, село Збиранка, село Лисиничі, село Малі Грибовичі, село Малі Підліски, село Підбірці, село Підрясне, селище міського типу Рудне, село Рясне-Руське, село Ситихів.
Вартість наданих послуг відповідно до протоколу погодження договірної ціни та кошторису № 1, які є невід`ємною частиною цього Договору, становить 2000000, 00 грн.(два мільйони гривень).
Згідно п. 3.1. Договору, термін надання послуг і передачі Замовнику наданих послуг до 01 вересня 2024 року.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом, держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність.
В силу вимог ст. 5 Закону України "Про основи містобудування" однією із основних вимог до містобудівної діяльності є охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів.
У ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон №1805-ІІІ) визначено: охорона культурної спадщини це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини; історичний ареал населеного місця - це частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку; історичне населене місце - це населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №1805-ІІІ державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону №1805-ІІІ до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, серед іншого, належить: забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини; надання висновків щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках місцевого значення, історико- культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об`єктів культурної спадщини; підготовка пропозицій та проектів розпоряджень щодо проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування об`єктів культурної спадщини, відповідного використання пам`яток та подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади; виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини.
Відповідно до ч. 4, 7 ст. 32 Закону №1805-ІІІ з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України. Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує політики у сфері охорони культурної спадщини, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Згідно з частиною 4 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини та зони їх охорони.
Відповідно до частини 5 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.
Відомості про зазначені в історико-архітектурному опорному плані: об`єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам`ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території вносяться до Державного земельного кадастру в порядку, встановленому відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» як обмеження у використанні земель у сфері забудови.
Механізм розроблення та внесення змін до історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначається Порядком розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926.
Порядок визначає склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.
Згідно підпункту 21 пункту 2 Порядку, історико-архітектурний опорний план - науково-проектна документація, яка розробляється і затверджується у складі генерального плану населеного пункту, внесеного до Списку історичних населених місць України, згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», містить відомості про об`єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам`ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території, а також цінну історичну забудову.
Згідно з пунктом 23 Порядку, плани зонування територій населених пунктів у межах території територіальної громади та історико-архітектурні опорні плани з визначенням меж історичних ареалів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, розробляються одночасно із генеральними планами та включаються до комплексного плану як невід`ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів.
Порядком розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації передбачено, що рішення про розроблення (внесення змін) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту у складі генерального плану населеного пункту приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін, погодження та подання історико-архітектурного опорного плану населеного пункту у складі генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної місцевої ради.
Історико-архітектурний опорний план розробляється для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у складі генерального плану населеного пункту.
Під час розроблення історико-архітектурного опорного плану визначаються межі історичних ареалів та наносяться на його основне графічне креслення.
У межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови.
Згідно з пунктом 57 Порядку одночасно з історико-архітектурним опорним планом населеного пункту до генерального плану населеного пункту під час затвердження в межах території територіальної громади можуть включатися відомості про правові режими використання історичних ареалів населених місць та межі та режими використання зон охорони пам`яток, які затверджені в установленому порядку відповідною науково-проектною документацією.
В історико-архітектурному опорному плані зазначаються відомості про об`єкти всесвітньої спадщини, їх території та за наявності буферні зони; пам`ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та за наявності зони охорони пам`ятки; пов`язану з об`єктами культурної спадщини історичну забудову (значні і рядові історичні будівлі); землі історико-культурного призначення; місця втрачених будинків, споруд, оборонних укріплень, що мали важливе історичне або містобудівне значення; дисгармонійні будівлі та споруди; природоохоронні території та об`єкти, охоронювані археологічні території; за наявності режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та за наявності їх зони охорони.
Зміни до історико-архітектурного опорного плану можуть вноситися тільки одночасно із внесенням змін до генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади згідно з цим Порядком.
Під час розроблення комплексного плану просторового розвитку територій територіальних громад, до складу якого входять населені пункти, внесені до Списку історичних населених місць України, історико-архітектурні опорні плани включаються до складу комплексного плану як невід`ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів. (п.68 Порядку).
Згідно з пунктом 90 Порядку, історико-архітектурний опорний план населеного пункту включає такі складові частини:
1) завдання на розроблення (внесення змін до) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту (форма якого встановлюється державними будівельними нормами);
2) пояснювальна записка до історико-архітектурного опорного плану населеного пункту викладається у текстовому форматі і містить результати наукових досліджень історичного населеного місця та складається з таких частин:
вступ;
розділ 1. Історичний та планувальний розвиток населеного пункту;
розділ 2. Аналіз існуючої архітектурно-містобудівної ситуації населеного пункту;
розділ 3. Комплексна історико-культурна оцінка території населеного пункту (включає аналіз зон охорони пам`яток, що є затвердженими і діючими на час складення історико-архітектурного опорного плану, та загальну характеристику визначених історичних ареалів населеного пункту);
додатки до пояснювальної записки (переліки пам`яток та об`єктів культурної спадщини, матеріали історичної картографії та іконографії; фотоілюстрації);
3) матеріали графічних креслень історико-архітектурного опорного плану;
основне графічне креслення історико-архітектурного опорного плану з відповідною назвою "Історико-архітектурний опорний план населеного пункту" в одному масштабі з основним кресленням генерального плану населеного пункту, з нанесеними межами історичних ареалів населеного місця;
схеми у графічному вигляді, що доповнюють і обґрунтовують основне креслення та визначення меж історичних ареалів населеного пункту:
- територіальний і розпланувальний розвиток населеного місця;
- ландшафт населеного місця;
- історичні райони населеного місця (у тому числі зонування історичного центру);
- архітектурно-просторова композиція історичного центру населеного пункту;
- видове розкриття пам`яток архітектури та містобудування;
- території, прилеглі до населеного місця.
У разі незначної інформаційної насиченості основного креслення історико-архітектурного опорного плану з ним можливо суміщати інші схеми (історичні райони населеного місця, архітектурно-просторова композиція історичного центру, видове розкриття пам`яток);
інші графічні матеріали-креслення (у разі потреби) згідно із завданням на розроблення (внесення змін до) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту;
фотоілюстрації;
4) інформація про затверджені правові режими використання історичних ареалів населених місць, буферні зони об`єктів всесвітньої спадщини; зони охорони пам`яток; зони охорони історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій; правовий режим охоронюваної археологічної території (у разі визначення);
5) перелік вихідних даних, які надав замовник для розроблення історико архітектурного опорного плану населеного пункту.
Зміст відомостей, які зазначаються у кожній із складових частин зазначеного переліку у наявній (цифровій, текстовій, графічній тощо) формі, визначаються державними будівельними нормами.
Враховуючи наведе, колегія суддів зазначає, що для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у складі генерального плану населеного пункту обов`язково розробляється Історико-архітектурний опорний план.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 затверджений Список історичних населених місць України, до якого, зокрема, увійшло місто Винники Львівської області, дата заснування XIII століття.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 доручено Державному комітетові будівництва, архітектури та житлової політики разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями забезпечити протягом 2001 - 2003 років розроблення та затвердження науково-проектної документації з визначення меж історичних ареалів населених місць, включених до зазначеного Списку.
Рішенням Винниківської міської ради у Львівській області від 01.03.2005 № 747 затверджений генеральний план м. Винники з визначенням меж історичного ареалу у його складі. Автором розробником генерального плану м. Винники є ДП ДІПМ «Містопроект».
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-IX на 25 жовтня 2020 року було призначено чергові місцеві вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, які проводились, серед іншого, на території Львівської територіальної громади.
24 листопада 2020 року відбулась перша сесія депутатів Львівської міської ради.
Із вказаного моменту закінчились повноваження усіх місцевих рад, які були обранні на попередніх місцевих виборах, у тому числі Винниківської міської ради.
Керуючись нормами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій», правонаступником прав та обов`язків зазначеної ради стала Львівська міська рада.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що рішенням Винниківської міської ради у Львівській області від 01.03.2005 № 747 затверджений генеральний план м. Винники з визначенням меж історичного ареалу у його складі, проте вказаний генеральний план було складено без включення до його складу історико-архітектурного опорного плану.
Колегія суддів звертає увагу на те, що за висновками Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 11.10.2019 у справі № 812/1408/16, публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під яким розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права до іншого. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладаються на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів. У спорах, які виникають із публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функцій від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бити припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Суд апеляційної інстанції вказує на те, що Львівська міська рада є правонаступником прав та обов`язків Винниківської міської ради, тобто їй передана відповідальність за її дії та бездіяльність, та повноваження на усунення існуючих порушень.
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Законом України № 711-IX від 17.06.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» доповнено нормою про комплексний план просторового розвитку території.
Згідно з пунктами 5-1, частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» комплексний план просторового розвитку території територіальної громади - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та документація із землеустрою, що визначає планувальну організацію, функціональне призначення території, основні принципи і напрями формування єдиної системи громадського обслуговування населення, дорожньої мережі, інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту, охорони земель та інших компонентів навколишнього природного середовища, формування екомережі, охорони і збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища населених пунктів, а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території.
Відповідно до статті 16-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» комплексний план просторового розвитку території територіальної громади розробляється на всю територію територіальної громади.
Комплексний план не розробляється, якщо територія громади включає лише територію населеного пункту.
Комплексний план передбачає узгоджене прийняття рішень щодо цілісного (комплексного) просторового розвитку населених пунктів як єдиної системи розселення і території за їх межами.
Комплексний план розробляється та затверджується з метою забезпечення сталого розвитку територіальної громади з додержанням принципу збалансованості державних, громадських та приватних інтересів та з урахуванням концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади (за наявності).
При реалізації комплексного плану суб`єкти містобудування зобов`язані дотримуватися його положень.
Комплексний план включає планувальні рішення щодо перспективного використання всієї території територіальної громади, а також:
генеральний план населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади;
генеральні плани населених пунктів та детальні плани території у межах території територіальної громади, затверджені до прийняття комплексного плану, які відповідно до цієї статті визнані такими, що відповідають вимогам законодавства, узгоджуються з планувальними рішеннями комплексного плану і підлягають включенню до нього;
генеральні плани населених пунктів у межах території територіальної громади, необхідність розроблення яких встановлена рішенням про затвердження комплексного плану (включаються до складу комплексного плану одночасно з їх затвердженням);
планувальні рішення генеральних планів інших населених пунктів та детальних планів територій у межах території територіальної громади в обсязі, визначеному Кабінетом Міністрів України;
детальні плани території у межах території територіальної громади (включаються до складу комплексного плану одночасно з їх затвердженням);
межі функціональних зон усієї території територіальної громади з вимогами до забудови та ландшафтної організації таких зон (плани зонування територій населених пунктів у межах території територіальної громади розробляються у складі генеральних планів та включаються до складу комплексного плану одночасно із затвердженням відповідних генеральних планів);
історико-архітектурні опорні плани історичних ареалів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України (включаються до складу комплексного плану як невід`ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів).
Відповідно до п. 63 Порядку № 926 вибір організації-розробника (суб`єкта господарювання, який має право здійснювати розроблення) історико-архітектурного опорного плану, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, кредитів, наданих під державні гарантії, проводиться відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».
Водночас Львівською міською радою не надано доказів того, що нею чи її виконавчими органами у 2021-2024 роках здійснювались закупівлі послуг з розроблення історико-архітектурного опорного плану.
Прийняття Львівською міською радою рішення про розроблення комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади від 28.03.2024, не підтверджує вчинення передбачених вказаними вище нормами законодавства повноважень щодо розробки історико-архітектурного опорного плану та подання його на затвердження.
З метою встановлення відомостей щодо розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану м. Винники окружною прокуратурою на адресу Львівської міської ради, її виконавчих органів 03.01.2024, 15.01.2024, 22.03.2024, 01.04.2024 направлені запити в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про надання інформації та підтверджуючих матеріалів.
Листами від 11.01.2024, 31.01.2024, 27.03.2024 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради повідомило про відсутність інформації щодо визначення, затвердження у встановленому законом порядку меж історичного меж історичного ареалу міста Винники, у тому числі розроблення історико-архітектурного опорного плану, а також про вжиття Львівською міською радою відповідних заходів.
Листом від 24.04.2024 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради повідомило, що у 2020 році після припинення місцевих рад, шляхом приєднання до Львівської міської ради, управління охорони історичного середовища Львівської міської ради не отримувало жодної інформації від вищих органів охорони культурної спадщини про затвердження історичного ареалу м. Винники. Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради звернулося до Міністерства культури та інформаційної політики України і Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації щодо надання документації про затвердження історичного ареалу м. Винники.
Листом від 30.05.2024 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради повідомило: у 2020 році після припинення місцевих рад, шляхом приєднання до Львівської міської ради, управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, як виконавчий орган охорони культурної спадщини не отримувало жодної інформації та матеріалів стосовно затвердженого генерального плану м. Винники, меж його історичного ареалу, а також не було визначене замовником щодо його розроблення.
З листа управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради відомо, що Рішенням Винниківської міської ради у Львівській області від 01.03.2005 № 747 затверджений генеральний план м. Винники з визначенням меж історичного ареалу у його складі. Автором розробником генерального плану м. Винники є ДП ДІПМ «Містопроект».
З інформації наданої Міністерством культури та інформаційної політики України слідує, що науково-проектна документація з визначення меж історичного ареалу та/або проект історико-архітектурного опорного плану м. Винники Львівської області не подавалися на розгляд до зазначеного органу, відповідно історичний ареал м. Винники не визначений та у встановленому порядку не затверджений.
Відповідні запити щодо визначення меж історичного ареалу міста Винники, у тому числі розроблення історико-архітектурного опорного плану були направлені окружною прокуратурою на адресу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА 15.01.2024 та на адресу Міністерства культури та інформаційної політики України 29.01.2024 та 22.03.2024.
Згідно з отриманої 22.01.2024 відповіді та матеріалів від Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА встановлено, що межі історичного ареалу міста Винники, а також історико-архітектурний опорний план у встановленому законом порядку не визначені.
Листами від 09.02.2024 та від 15.04.2024 Міністерство культури та інформаційної політики України повідомило, що межі історичного ареалу визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів населених місць. Історико-архітектурні опорні плани з визначенням меж історичних ареалів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, розробляються одночасно із генеральними планами та включаються до комплексного плану як невід`ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів.
Виконавчий орган сільської, селищної і міської ради, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовником розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій) (далі- замовник), який організовує розроблення, внесення змін та подання проектів містобудівної документації на місцевому рівні на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради, незалежно від визначених відповідно до закону джерел фінансування.
Окрім цього, Міністерством повідомлено, що: МКІП зверталося свого часу до Винниківської міської ради листом від 21.09.2020 № 11480/6.11.1, в якому наголошувало на необхідності неухильного дотримання вимог пам`яткоохоронного законодавства та обов`язковості розроблення ІАОП. Відповіді на означений лист дотепер не надходило, проект ІАОП або науково-проектна документація з визначення меж і режимів використання історичних ареалів міста Винники Львівської області на розгляд центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини, наразі не подані.
Міністерство і в попередні роки неодноразово зверталося до органів місцевого самоврядування усіх історичних населених місць, які не мають чинних ІАОП, а також до місцевих органів охорони культурної спадщини з подібними ініціативними листами, 6 яких наголошувало на необхідності виконання вимог чинного пам`яткоохоронного законодавства та обов`язковості розроблення ІАОП. Зважаючи на викладене, МКІП не заперечує щодо представництва прокурором інтересів держави в даному питанні».
Проаналізувавщи наведені листи, колегія суддів зауважує, що історико-архітектурний опорний план розробляється за окремим завданням, яке є складовою частиною завдання на розроблення генерального плану населеного пункту.
Зазначені в історико-архітектурному опорному плані відомості є підставою для встановлення обмежень у використанні земель та враховуються під час розроблення планувальних рішень.
Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це невчинення цим суб`єктом конкретних дій, які він зобов`язаний був вчинити відповідно до закону чи іншого нормативно-правового акта. Такі дії входять до компетенції суб`єкта, є об`єктивно необхідними та реально здійсненними, але фактично не виконуються.
Позов Галицької окружної прокуратури м. Львова подано в інтересах держави, що зумовлено не лише формальним невиконанням обов`язку, але й наявністю суспільно значущого інтересу в охороні історичного середовища міста Винники. Такий інтерес підтверджується включенням міста до Списку історичних населених місць України. Відсутність належних заходів із боку органу місцевого самоврядування може свідчити про реальну загрозу втрати історико-культурної спадщини, чим прокурор обґрунтовував підстави для звернення до суду з позовом.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що Львівською міською радою не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про складення, затвердження завдання на розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту; прийняття рішення про розроблення історико-архітектурного опорного плану; подання розробленого історико-архітектурного опорного плану на розгляд місцевої ради; затвердження радою розробленого історико-архітектурного опорного плану, у відповідності до пунктів 52, 54, 55, 60 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 926, а відтак не спростовано доводів позивача про бездіяльність міської ради щодо невжиття заходів до розроблення, виготовлення, затвердження історико-архітектурно-опорного плану історично населеного місця міста Винники Львівської області.
У свою чергу, незатвердження історико-архітектурного опорного плану унеможливлює реалізацію конституційного обов`язку держави щодо збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, а також забезпечення сталого містобудування, розвитку та планування території населеного пункту.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.05.2025 у справі № 460/5285/24.
Суд апеляційної інстанції вказує на те, що Львівська міська рада є правонаступником прав та обов`язків Винниківської міської ради, тобто їй передана відповідальність за її дії та бездіяльність, та повноваження на усунення існуючих порушень.
Як встановлено судом першої інстанції, на час розгляду справи розроблений історико-архітектурний опорний план міста Винники Львівської області відсутній та у встановленому порядку для затвердження до центрального органу виконавчої влади (Міністерства культури та інформаційної політики України) через Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації не скеровувався.
На переконання суду апеляційної інстанції, прийняття Львівською міською радою ухвали про розроблення комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади не звільняє її від обов`язку забезпечити розроблення історико-архітектурного опорного плану
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що, не вживши дій щодо розроблення та скерування у встановленому порядку для затвердження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини, історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця міста Винники Львівської області, відповідач допустив протиправну бездіяльність.
З огляду на вказане, слід зобов`язати Львівську міську раду вжити заходів щодо замовлення, виготовлення та затвердження у визначеному законом порядку історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця - міста Винники Львівської області.
Щодо доводів скаржника про те, що в силу своєї складності дана справа не могла бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд першої інстанції не встановив підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно із ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч. 4, 5 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 4 ст. 12 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
У ч. 6 ст. 12 КАС України визначено справи незначної складності для цілей цього Кодексу, та, зокрема, у п. 10 зазначено, що справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута й будь-яка інша справа, за винятком тих, які розглядаються за правилами загального позовного провадження.
Колегія суддів зауважує, що вказана справа не належить до справа, які повинні розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження.
Крім того ч. 1 ст. 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у ст. 44, 47 КАС України.
При цьому сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.
Також суд апеляційної інстанції зауважує, що наведені скаржником обставини не дають підстав для висновку про необхідність розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, при цьому Львівська міська рада під час розгляду справи у суді першої інстанції не вказувала про необхідність витребування інших доказів або неможливість їх подати в установленому порядку.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що клопотання представників сторін щодо розгляду справи за правилами загального провадження слід залишити без задоволення.
Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 380/14193/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха
судді О. М. Гінда
З. М. Матковська