Справа № 297/2125/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого ІЛЬТЬО І. І.,
при секретарі судового засідання Гарані О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегове цивільну справу за позовом заявою Берегівської міської ради Закарпатської області до ОСОБА_1 про припинення права користування земельною ділянкою,
В С Т А Н О В И В:
Берегівська міська рада Закарпатської області звернулася до суду з позовом, у якому просить: припинити право постійного користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 9,1434 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:058:0059, посвідчене державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗК № 001181; зобов`язати відповідача повернути цю земельну ділянку власнику - Берегівській міській раді, у стані, придатному для використання та стягнути з відповідача 5 324,80 грн судового збору.
Позов мотивовано тим, що спірна земельна ділянка комунальної власності, розташована у АДРЕСА_1 , була передана у постійне користування для організації культурно-рибного господарства на підставі рішення виконавчого комітету Берегівської міської ради № 292 від 30 червня 2000 року. Право було посвідчено державним актом серії І-ЗК № 001181, зареєстрованим у Книзі записів державних актів за № 109-2000.
Після смерті первісного землекористувача 23 квітня 2008 року рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 04 червня 2009 року у справі № 2-525/09 право постійного користування було визнано за його сином - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У листопаді 2014 року відповідне речове право зареєстровано за відповідачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Позивач зазначає, що відповідач, будучи постійним землекористувачем і платником земельного податку, упродовж 2022-2025 років земельний податок не сплачував. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі № 260/2300/25 з нього стягнуто 4 001 123,23 грн податкового боргу, а рішенням того ж суду від 05 березня 2026 року у справі № [260/9756/25 - звірити з копією рішення] - 1 612 807,33 грн. Загальний непогашений борг за 2022-2025 роки становить 5 613 930,66 грн. Для примусового виконання судових рішень відкрито виконавчі провадження № 80963886 від 06 березня 2026 року та № 80387554 від 11 травня 2026 року.
На думку позивача, несплата земельного податку протягом чотирьох послідовних років є систематичною та відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України становить самостійну підставу для припинення права користування земельною ділянкою. Вимога про повернення земельної ділянки заявлена як похідна і спрямована на фактичне відновлення прав територіальної громади.
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від від 27 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено в порядку загального позовного провадження підготовче засідання в приміщенні Берегівського районного суду Закарпатської області.
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 27 серпня 2026 року закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Представник позивача Берегівської міської ради Закарпатської області в судове засідання не з`явився, разом з тим, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином по місце, дату та час судового засідання, що підтверджується матеріалами справи, клопотань про відкладення розгляду справи чи заперечень на позов до суду не надходило.
У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відомостей Державного земельного кадастру вбачається, що земельна ділянка площею 9,1434 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:058:0059, розташована у АДРЕСА_1 , належить до земель водного фонду, має цільове призначення для рибогосподарських потреб та перебуває у комунальній власності територіальної громади в особі Берегівської міської ради.
Рішенням виконавчого комітету Берегівської міської ради № 292 від 30 червня 2000 року земельну ділянку передано у постійне користування для організації культурно-рибного господарства. Державним актом серії І-ЗК №001181 посвідчено право постійного користування землею; акт зареєстровано у Книзі записів державних актів за № 109-2000.
Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 04 червня 2009 року у справі №2-525/09 відповідне право постійного користування визнано за ОСОБА_1 . На підставі цього рішення у листопаді 2014 року право постійного користування спірною ділянкою зареєстровано за відповідачем. Відомостей про припинення цього права до звернення з позовом матеріали справи не містять.
Рішеннями Берегівської міської ради № 847 від 14 липня 2021 року, № 2788 від 21 червня 2024 року та № 3570 від 24 червня 2025 року встановлено ставки земельного податку на території Берегівської міської територіальної громади. Для земель водного фонду, наданих у постійне користування для рибогосподарських потреб, визначено ставку 5 відсотків нормативної грошової оцінки.
Листом Головного управління ДПС у Закарпатській області № 5865/5/07-16-13-04-07 від 11 червня 2025 року встановлено наявність в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 податкового боргу зі сплати земельного податку. Податкові зобов`язання виникли за податковими повідомленнями-рішеннями та не були сплачені у строки, визначені Податковим кодексом України.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі № 260/2300/25, стягнуто з відповідача 4 001 123,23 грн податкового боргу за 2022-2024 роки.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року у справі №260/2756/25, стягнуто 1 612 807,33 грн боргу за 2025 рік.
Результати пошуку в Автоматизованій системі виконавчого провадження підтверджують відкриття проваджень № 80963886 від 06 березня 2026 року та № 80387554 від 11 травня 2026 року з примусового виконання наведених судових рішень. Доказів погашення заборгованості повністю або частково відповідач не подав, а матеріали справи таких відомостей не містять.
Таким чином, відповідач протягом чотирьох послідовних податкових періодів - 2022, 2023, 2024 та 2025 років - не виконував обов`язок зі сплати земельного податку за спірну ділянку. Загальний розмір непогашених зобов`язань, підтверджений судовими рішеннями, становить 5 613 930,66 грн.
Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав та відомості Державного земельного кадастру є належними доказами правового режиму, індивідуальних характеристик і місця розташування земельної ділянки, а також державної реєстрації права постійного користування за відповідачем. Ці документи походять з офіційних державних інформаційних систем, стосуються безпосередньо предмета спору та узгоджуються між собою.
Рішення виконавчого комітету № 292 від 30 червня 2000 року, державний акт серії І-ЗК № 001181 і рішення Берегівського районного суду від 04 червня 2009 року послідовно підтверджують юридичну підставу виникнення та подальшої державної реєстрації права відповідача. Позивач не ставить під сумнів законність набуття права; предметом спору є його припинення внаслідок подальшого порушення обов`язків землекористувача.
За статтями 13 і 14 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу та перебуває під особливою охороною держави. Від імені територіальної громади правомочності власника земель комунальної власності здійснює відповідна міська рада в межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до статей 12 і 122 Земельного кодексу України, до повноважень міських рад належить розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність або користування. Отже, Берегівська міська рада є належним позивачем у спорі щодо припинення права користування ділянкою комунальної власності та її повернення громаді.
Згідно зі статтею 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою є правом володіння і користування земельною ділянкою державної або комунальної власності без установлення строку. Безстроковість цього права не означає його абсолютної неприпинюваності: право може бути припинене виключно з підстав та у порядку, встановлених законом.
Стаття 206 Земельного кодексу України, закріплює принцип платності використання землі. Землекористувачі є платниками земельного податку; обов`язок зі сплати виникає з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Державна реєстрація за відповідачем права постійного користування свідчить про його статус землекористувача і відповідний податковий обов`язок.
Пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, прямо передбачено, що систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою припинення права користування земельною ділянкою. За змістом цієї норми юридичне значення має не одиничне прострочення, а повторюване невиконання обов`язку зі сплати у двох і більше випадках. У цій справі несплата мала місце протягом чотирьох послідовних років і стосувалася податкових зобов`язань на суму понад 5,6 млн грн; борг стягнуто двома судовими рішеннями, однак він не погашений.
Суд враховує, що припинення права постійного користування є втручанням у майнову сферу відповідача, а тому перевіряє законність мети та пропорційність такого заходу. Втручання безпосередньо передбачене пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, переслідує легітимну мету - забезпечення раціонального й платного використання землі комунальної власності та захист майнових інтересів територіальної громади - і є необхідним за встановлених обставин.
Тривалість порушення, значний розмір боргу, наявність двох судових рішень про його стягнення та невиконання обов`язку навіть після відкриття виконавчих проваджень свідчать, що менш обтяжливі заходи не забезпечили належного виконання землекористувачем установленого законом обов`язку. Збереження за відповідачем безстрокового права користування за таких умов покладало б на територіальну громаду непропорційний тягар і суперечило б принципу платності землекористування.
Суд також бере до уваги, що право постійного користування не є правом власності на землю. Відповідач не позбавляється належної йому на праві власності земельної ділянки; припиняється спеціальне речове право користування комунальною землею через істотне та систематичне невиконання прямо пов`язаного з ним обов`язку.
За частинами першою і другою статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Перелік способів захисту не виключає застосування такого способу, який випливає із змісту порушеного права та забезпечує його реальне поновлення.
Після припинення права постійного користування відпадає правова підстава для володіння і користування відповідачем спірною ділянкою. Саме лише припинення запису про речове право без фактичного повернення ділянки не відновило б повною мірою можливість власника володіти, користуватися та розпоряджатися землею. Тому вимога про зобов`язання повернути земельну ділянку у стані, придатному для використання, є похідною від основної вимоги, відповідає характеру порушення та є ефективним способом захисту.
Формулювання «у стані, придатному для використання» означає повернення ділянки без створених відповідачем перешкод для її використання за цільовим призначенням, із дотриманням вимог щодо охорони земель та без погіршення її стану порівняно з тим, який обумовлений правомірним використанням.
З огляду на встановлену систематичну несплату земельного податку, належність спірної ділянки до комунальної власності та відсутність чинної правової підстави для подальшого користування нею після припинення речового права, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оцінивши докази окремо та в сукупності за правилами статей 76-81, 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позивач довів належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами факт систематичної несплати відповідачем земельного податку за земельну ділянку комунальної власності. Встановлені обставини охоплюються пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України та є підставою для припинення права постійного користування. Повернення ділянки власнику є необхідним наслідком припинення цього права та забезпечує повне поновлення прав територіальної громади.
За подання позову в електронній формі Берегівська міська рада сплатила 5 324,80 грн судового збору, що підтверджується платіжним документом, долученим до матеріалів справи. Розмір збору визначено за дві вимоги немайнового характеру із застосуванням коефіцієнта 0,8.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача належить стягнути 5 324,80 грн судового збору.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 82, 89, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279-282, 354 ЦПК України, статтями 12, 92, 122, 125, 126, пунктом «д» частини першої статті 141, статтями 152, 206 Земельного кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Берегівської міської ради Закарпатської області до ОСОБА_1 про припинення права користування земельною ділянкою - задовольнити.
Припинити право постійного користування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на земельну ділянку площею 9, 1434 га за кадастровим номером [номер приховано]:01:058:0059, що посвідчено державним актом на право постійного користування землею Серії І-ЗК №001181.
Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , повернути власнику - Берегівській міській раді Закарпатської області (90202, Закарпатська область, Берегівський район, м. Берегове, вул. Богдана Хмельницького, буд. 7; код ЄДРПОУ 04053683) - земельну ділянку площею 9,1434 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:058:0059, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , у стані, придатному для використання.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Берегівської міської ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04053683) 5 324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) гривні 80 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з судового рішення.
Суддя Іван ІЛЬТЬО