Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/3310/26
Провадження №: 2/332/3318/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2026 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді: Марченко Н.В.,
при секретарі судового засідання: Волкові Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Паріс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Паріс» звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя з вказаним позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором №0046788 від 17.12.2019 у розмірі 20 741,06 грн., що складається з: 15 496,02 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3 694,00 грн. - заборгованість за процентами; 331,23 грн. - 3% річних за користування грошовими коштами за період з 29.07.2021 р. по 23.02.2022 р.; 1 219,81 грн. - інфляційних втрат за період з 29.07.2021 р. по 23.02.2022 р.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 17.12.2019 між ОСОБА_1 та АТ «РВС БАНК» було підписано заяву-договір №0046788 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до публічної пропозиції АТ «РВС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.
Відповідачка підписанням заяви-договору про надання банківської послуги акцептував укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який розміщений на Сайті Банку і беззастережно приєдналася до умов Договору. За умовами заяви відповідачці було надано споживний кредит у сумі 20202,02 гривень, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок, строк дії кредиту 12 місяців, процентна ставка - 18% річних, тип ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту - 1 % від суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту - 5 % від суми наданого Кредиту.
У день підписання заяви-договору №0046788 від 17.12.2019 відповідачка отримала платіжну картку і грошові кошти в сумі 20202,02 гривень були зараховані банком на картковий рахунок клієнта.
29.07.2021 року між АТ «РВС БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» було укладено договір про відступлення права вимоги №29072021/1, за умовами якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор приймає (набуває) права вимоги за кредитними договорами, зазначеними в Додатку №1, в тому числі й право вимоги до відповідача за заявою-договором №0046788 від 17.12.2019 на загальну суму 30301,12гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15496,02 гривень; заборгованість за процентами - 3694,00 гривень; заборгованість за комісією - 11111,10 гривень; заборгованість за штрафними санкціями (пеня) - 0,00 гривень.
На дату звернення до суду відповідач грошові кошти, отримані в кредит, не повернув та інші платежі, передбачені умовами договору, не сплатив.
Станом на 05.05.2026 року заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «ПАРІС» становить 19190,02 грн., з яких:
- заборгованість за тілом кредиту - 15496,02 грн.;
- заборгованість за процентами - 3694,00 грн.
У зв`язку з простроченням позивачем грошового зобов`язання в сумі 19190,02 гривень, керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 7.7, 2.17 публічної пропозиції нараховано за користування грошовими коштами за період з 29.07.2021 по 23.02.2022 3% річних - 331,23 грн. та 1219,81 грн. інфляційних втрат.
Таким чином, всього до стягнення з відповідача підлягає сума в розмірі 20741,06 грн., з них: 15496,02 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3694,00 грн. - заборгованість за процентами 331,23 грн. - 3% річних (відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України); 1219,81 грн. - інфляційних втрат.
Позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 28.05.2026 у справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав. Про дату, час і місце судового засідання відповідач повідомлявся в установленому законом порядку, заяв чи клопотань по суті позовних вимог чи з процесуальних питань не надав.
Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 17.12.2019 між АТ «РВС БАНК» та ОСОБА_1 підписано заяву-договір №0046788 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до публічної пропозиції АТ «РВС БАНК» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до умов договору сума кредиту становить 20202,02 грн. Строк дії кредиту - 12 місяців. Процента ставка фіксована - 18,00% річних. Разова комісія при видачі кредиту складає 1% від суми наданого кредиту. Щомісячна комісія за супроводження кредиту становить 5% від суми наданого кредиту. Кредит надано на споживчі потреби. Спосіб видачі переказ на картковий рахунок клієнта № НОМЕР_1 (IBAN: НОМЕР_2 ).
Додатком №1, який є невід`ємною частиною заяви-договору №0046788 від 17.12.2019 визначено наступні умови: складові загальної вартості кредиту, вартість платежів з повернення кредиту та сплати відсотків (процентів) за його користування, суми комісійної винагороди та інші платежі за договором.
Підписом у заяві-договорі №0046788 від 17.12.2019 ОСОБА_1 ствердила, що вона отримала платіжну картку № НОМЕР_3 , яка відкрита згідно умов заяви-договору.
Наявність підпису відповідачки в заяві-договорі №0046788 від 17.12.2019 та додатку №1 до заяви-договору свідчить про її обізнаність з усіма умовами кредитування.
Факт перерахування банком кредитних коштів за договором №0046788 від 17.12.2019 підтверджується меморіальними ордерами №6313 та 6314 від 17.12.2019 та виписками по особовому рахунку.
29.07.2021 між АТ «РВС БАНК» та ТОВ «ФК «ПАРІС» був укладений договір про відступлення права вимоги №29072021/1.
Відповідно до п. п. 1.1, 3.1 договору про відступлення права, первісний кредитор в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, відступає (передає), а новий кредитор приймає (набуває) права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами, зазначеними в додатку №1 до цього договору, зі всіма додатками, додатковими угодами, додатковими договорами, договорами про внесення змін та доповненнями до нього тощо, що є його невід`ємною частиною, які укладені між АТ «РВС БАНК» та боржниками. Права вимоги за кредитним договором вважаються відступленими з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі прав та документів, що є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до додатку №1 до договору №28/10/2021-1 від 28.10.2021 про відступлення прав вимоги, від АТ «РВС БАНК» до ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» перейшло право вимоги за договором №0046788 від 17.12.2019 щодо боржника ОСОБА_1
02.08.2021 ТОВ «ФК «ПАРІС» направило на адресу відповідача вимогу про усунення порушення кредитного зобов`язання, в якій також повідомлено про здійснення відступлення права вимоги від АТ «РВС БАНК» до ТОВ «Фінансова компанія «Паріс».
Станом на 05.05.2026 ТОВ «ФК «ПАРІС» здійснило розрахунок заборгованості по боржнику ОСОБА_1 , в якому зазначено: кредитний договір №0046788 від 17.12.2019 на суму 20202,02 грн., термін дії договору - по 17.12.2020; 17.12.2019 надано кредит в сумі 20202,02 грн.; дата купівлі права вимоги 29.07.2021. Станом на 05.05.2026 заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «ПАРІС» становить 19190,02 гривень, з яких:
- за тілом кредиту - 15496,02 грн.;
- за процентами - 3694,00 грн.;
Позивачем за прострочення відповідачем грошового зобов`язання в сумі 19190,02 гривень здійснено нарахування за період з 29.07.2021 по 23.02.2022 інфляційних втрат - 331,23 грн. - 3% річних (відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України); 1219,81 грн. - інфляційних втрат.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, в даному випадку позивач.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, в зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).
Нормами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тобто, підставою для заміни сторони, а саме процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
У відповідності до ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора в зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, позивач відповідно до умов договору відступлення права вимоги, який був предметом дослідження в даній справі, є правонаступником у відносинах за вказаним кредитним договором, тому має право вимоги до відповідача.
Судом із наданого позивачем розрахунку заборгованості установлено, що фактично отримані та використані відповідачкою кредитні кошти за договором у сумі 20202,02 грн. у добровільному порядку повернуті частково в сумі 3694,00 грн., неповернута частина тіла кредиту становить 15496,02 грн. Тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають до повного задоволення й стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за тілом кредиту в сумі 15496,02 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154 цс 18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.
Із розрахунку заборгованості, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що нарахування відсотків в сумі 3694,00 грн. (які й заявлені до стягнення) здійснено позивачем поза межами строку дії договору, а саме з 17.01.2020 по 17.12.2020.
У зв`язку з вище викладеним вимоги позивача в частині стягнення процентів підлягають до часткового задоволення, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути залишок несплачених процентів у сумі 3694,00 грн.
Відповідно до положень ст.625 ЦК України за період з 29.07.2021 по 23.02.2022 із розміру заборгованості за кредитним договором, що становить 19190,02 грн. підлягає стягненню 3% річних - в сумі 331,23 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1219,81 грн.
З урахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення .
Відповідно до частини 1, пункту 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем до позовної заяви додано договір №0103-2026 про надання правової допомоги від 01.03.2026, укладений між адвокатом Антоненком А.В. та ТОВ «ФК «Паріс», звіт про надання правничої ( правової) допомоги №2 від 21.05.2026, відповідно до якого вартість послуг за складання, підготовки матеріалів/додатків та подача позовної заяви до суду склала 5000,00 грн.
Згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрата (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (Постанова від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Так, позивачем ставилось питання про стягнення з відповідачки на його користь суми понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 5000.00 грн.
При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 5000,00 грн. є обґрунтованим.
Відповідно до положень ст.141ЦПК України та приймаючи до уваги, що позовні вимоги судом задоволені, суд присуджує позивачу з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Керуючись ст. ст. 207, 526, 610, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 211, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Паріс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ПАРІС» (ідентифікаційний код: 38962392) заборгованість в сумі 20 741,06 гривень, що складається з: 15 496,02 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 3 694,00 гривень - заборгованість за процентами; 331,23 гривень - 3% річних за користування грошовими коштами за період з 29.07.2021 р. по 23.02.2022 р.; 1 219,81 гривень - інфляційних втрат за період з 29.07.2021 по 23.02.2022.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ПАРІС» (ідентифікаційний код: 38962392) понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст заочного рішення складено 22.09.2026.
Суддя Н.В. Марченко