Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/4589/26
Провадження №: 2/332/4018/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2026 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді Марченко Н.В., за участі секретаря судового засідання Волкова Д.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Біліченка Олега Олександровича до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», третя особа: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці ( м. Дніпро) про зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
22.07.2026 ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Біліченка Олега Олександровича звернулася до Заводського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», третя особа: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці ( м. Дніпро) про зобов`язання вчинити певні дії.
В обгрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 (далі - Позивач) у період з 2000 року по 2024 рік працював у ПАТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" в умовах впливу шкідливих виробничих факторів. 08.03.2024 року Позивач звільнився з ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" за п. 1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін), наразі не працює. Відповідно до Медичного висновку лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 15.04.2025 року, №12/57, виданим «Університетською клінікою Національного медичного університету імені О.О. Богомольця» (м. Київ) - Позивачу встановлено професійні захворювання: «1. Хронічний пиловий бронхіт 2 ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмофіброз, ЛН 1-2 ст. (перша-друга); 2. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху 2 ст. (друга) за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ». Надалі, у відповідності до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 337 - «Університетською клінікою Національного медичного університету імені О.О. Богомольця» (м. Київ) до територіального органу Держпраці (далі - Третя особа), а також до роботодавця (ПАТ «Запоріжсталь») (далі - Відповідач) надіслано Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 від 15.04.20206 р. відносно Позивача. Так, згідно п. 105 ПОРЯДКУ розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 17 квітня 2019 р. № 337 - «Після отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів. Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування. У відповідності до п.110 та п. 111 Порядку №337 Роботодавець зобов`язаний в установлений для проведення розслідування строк подати комісії з розслідування: відомості про професійні обов`язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху); необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці; матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту; приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння); результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали. Роботодавець повинен забезпечити комісію з розслідування приміщенням, транспортними засобами та засобами зв`язку, організувати друкування, тиражування та оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування, у тому числі акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння)». Однак, Відповідачем, всупереч наведеним вище положенням закону, тривалий час умисно здійснюється бездіяльність щодо вказаних вище обов`язків, зокрема, щодо: «надання територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування», що призводить до безпідставного затягування процесу оформлення документів щодо професійного захворювання у позивача. Так, внаслідок цього Позивач не може отримати Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4, який є необхідним для подальшого проходження оцінювання повсякденного функціонування особи, і надалі оформлення/отримання належних особі пенсійних виплат через втрату працездатності через професійне захворювання. Вказане підтверджується доданими до цієї позовної заяви адвокатським запитом, зверненням, та відповідями на них від Відповідача та територіального органу Держпраці (Третьої особи): 1.На адвокатський запит від 11.07.2026 року - Відповідачем було надано відповідь від 17.07.2026 року, з якої вбачається що ПАТ «Запоріжсталь» отримало Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 відносно Позивача 21.04.2026 року. Будь-яких змістовних пояснень з посиланням на законні підстави щодо причин невиконання Відповідачем вказаних вище імперативних положень чинного законодавства (пунктів 105, 110, 111 Порядку №337) - з цієї відповіді не вбачається. 2.На адвокатський запит від 11.07.2026 року до Південно-Східного між регіонального управління Державної служби з питань праці, останнім було надано відповідь від 16.07.2026 року, з якої вбачається, що: «Міжрегіональним управлінням було направлено лист ПАТ «Запоріжсталь» від 23.04.2026 №ПС/3.1/8172-26 щодо надання представників підприємства для включення до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 . Станом на дату надання відповіді на Ваш запит, роботодавцем вимоги Порядку №337 не виконані, інформація про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), яких пропонується включити до складу комісії з розслідування професійного захворювання, не надана». «Відповідно до вимог Порядку №337 не передбачено можливості проведення розслідування обставин і причин виникнення хронічних професійних захворювань (отруєнь) без участі представників роботодавця». При цьому можливості здійснення заходу державного нагляду (контролю) щодо Відповідача - Міжрегіональне управління не вбачає, на його листи Відповідач також не відповідає. Станом на дату складання цього позову (21.07.2026 року), наведені вище вимоги закону Відповідачем не виконано, будь-яких зрозумілих пояснень з цього приводу, також не надано. Таким чином, законні права та інтереси Позивача є порушеними з боку Відповідача (а саме - безпідставною бездіяльністю Відповідача), єдиною можливістю відновлення порушених прав Позивача є звернення до суду з цим позовом (щодо зобов`язання вчинення певних дій).
На підставі викладеного, просить суд:
зобов`язати ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" (Код ЄДРПОУ 00191230) виконати вимоги п. п. 105, 110, 111 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019, а саме: надати територіальному органові Держпраці (Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (м. Дніпро) письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) - відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
подати комісії з розслідування: відомості про професійні обов`язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху); необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці; матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту; приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння); результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали;
забезпечити комісію з розслідування приміщенням, транспортними засобами та засобами зв`язку, організувати друкування, тиражування та оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування, у тому числі акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння);
стягнути з Відповідача на користь Позивача всі понесені ним судові витрати, в тому числі, витрати на правову допомогу.
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 28.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до судового розгляду.
12.08.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне.
Щодо позовних вимог визнати бездіяльність неправомірною та надати представника.
Процедура проведення розслідування причин виникнення та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності визначається Порядком. Згідно п. 101 Порядку, спеціалізованими профпатологічними закладами охорони здоров`я стосовно кожного хворого складається повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 згідно з додатком 19. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), територіальному органу Держпраці, який здійснює державний нагляд (контроль) за підприємством, територіальному органові Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства, а також профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я. Строк дії повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника. Відповідно до п. 105 Порядку, після отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства, де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства, а також у разі потреби представники інших органів. Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування. Згідно п. 107 Порядку, розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування. Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником територіального органу Держпраці, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. В даному випадку Позивач в обґрунтування позовних вимог фактично посилається на те, що комісія територіального органу Держпраці з розслідування причин виникнення професійного захворювання Позивача не створена з причини не надання Відповідачем на її адресу інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника, якого пропонується включити до складу комісії. Пунктом 105 Порядку передбачений обов`язок підприємства протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування. Слід зазначити, що строк дії повідомлення за формою П-3 на теперішній час не сплинув.
Враховуючи викладене вважаємо, що право Позивача на своєчасне розслідування причин виникнення його професійного захворювання Відповідачем не порушено. Територіальний орган Держпраці не позбавлений можливості створення комісії та проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання Позивача у встановлені Порядком строки. Також зазначаємо, що вимога щодо зобов`язання Відповідача забезпечити явку представника(-ів) після утворення комісії є не обґрунтованою, оскільки Відповідач не відмовлявся від явки та участі представника(-ів) після утворення комісії.
Щодо витрат на правничу допомогу зазначено.
Позивачем не доведено необхідності понесення витрат на правничу допомогу (оскільки Відповідач не відмовлявся від виконання вимог законодавства, а лише просив продовжити строки для надання представника у зв`язку із поважними причинами); необхідності за зверненням до державних установ та адвокатів не було; заявлений розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним до складності справи та є явно завищеним, докази фактичного понесення витрат відсутні. Заперечення проти витрат на правничу допомогу будуть надані після отримання від Позивача доказів необхідності їх понесення, а також документів, що підтверджують їх розмір та фактичну сплату.
17.08.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що Щодо судження Відповідача, про те, що: «Ненадання або несвоєчасне надання Відповідачем Третій особі інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника, якого пропонується включити до складу комісії з розслідування, не порушує права саме Позивача», та «..самі по собі затримки у процедурі пошуку та розслідування саме причин та умов виникнення профзахворювання не впливають на права Позивача» - ці судження є фундаментально невірними та безпідставними, в зв`язку з наступним. Працівник, який отримав на підприємстві професійне захворювання та втрату працездатності має право на певні грошові виплати: - від держави в особі ПФУ - безпосередньо від роботодавця у вигляді одноразової компенсації моральної шкоди завданої ушкодженням здоров`я, внаслідок професійного захворювання). Процедури оформлення документів для одержання таких виплат регламентовані чинним законодавством, зокрема, ПОРЯДКОМ розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 17 квітня 2019 р. № 337. Без проходження визначених законом процедур щодо оформлення всіх необхідних документів - Позивач не може отримати всі належні йому грошові виплати, пов`язані з наявністю професійних захворювань. Строки проходження цих процедур, наслідком яких є оформлення певних документів чітко визначені чинним законодавством. Отже, створення будь-яких штучних перепон та умисне гальмування вказаних вище процесів, очевидно порушує законні права та інтереси саме Позивача. В даному випадку, саме Відповідач умисно порушує закон та гальмує процес, чітко регламентований ПОРЯДКОМ розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 17 квітня 2019 р. № 337. При цьому, так би мовити «інтерес» Відповідача у гальмуванні вказаної вище процедури, є зрозумілим - вважаємо що це небажання виплачувати працівникам належні їм грошові виплати після оформлення професійних захворювань. Щодо власного тлумачення Відповідачем закону: «..із змісту норм абз. 1 п. 105 Порядку слідує, що створення комісії з розслідування хронічного професійного захворювання та подальше розслідування професійного захворювання повинні відбутися незалежно від того, чи виконано роботодавцем (своєчасно або несвоєчасно) свій обов`язок щодо надання органу Держпраці інформації про кандидатуру представника роботодавця для включення до складу комісії» - воно є невірним та помилковим, та не підтверджується жодним положенням закону. Навпаки, в пунктах 105 та 114 Порядку №337 є пряма вказівка на обов`язкову участь представників роботодавця (Відповідача) в роботі комісії, що унеможливлює її функціонування без цих осіб. Єдине виключення, коли комісія з розслідування може бути утворена та виконати своє завдання та мету, без представників роботодавця (Відповідача), встановлено пунктом 106 Порядку №337 - «у разі ліквідації підприємства (установи, організації) без правонаступника». Окремо слід звернути увагу на те, що Відповідач наводить у Відзиві якісь гіпотетичні приклади: «Протилежна позиція в тлумаченні норм законодавства буде призведе до абсурдного висновку про те, що у випадку, якщо, наприклад, у роботодавця на час розслідування нещасного випадку всі працівники звільнилися, або юридична особа роботодавця деякий час не має керівника (в т.ч. з причин смерті останнього при тому, що новий керівник не призначений), то розслідування професійного захворювання не може відбутися», але при цьому не наводить будь-якого зрозумілого пояснення саме бездіяльності Відповідача у цій конкретній ситуації, тобто - з яких же причин Відповідач не виконує своїх обов`язків, передбачених пунктами 105, 110, 111 Порядку №337 у строки встановлені законом (з 22.04.2026 року по теперішній час)? За таких обставин дії/бездіяльність Відповідача та його позиція висловлена у Відзиві - є проявом недобросовісної поведінки, яка суперечить принципу venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), закріпленому в практиці Верховного Суду, зокрема у постанові від 10.04.2019 року у справі № 390/34/17. 2. Щодо строків розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) Відповідач у Відзиві посилається на те, що: «Слід зазначити, що строк дії повідомлення за формою П-3 на теперішній час не сплинув. Враховуючи викладене вважаємо, що право Позивача на своєчасне розслідування причин виникнення його професійного захворювання Відповідачем не порушено.» Вважаємо, що такі судження є невірними, оскільки жодним нормативно-правовим актом не встановлено строку розслідування причин виникнення професійного захворювання - «протягом дії повідомлення за формою П-3». Напроти, Порядком №337 визначені інші строки: протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування (п. 105) після отримання повідомлення за формою П-З керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - Комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів. (п. 105) розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування. Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником територіального органу Держпраці, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. (п. 107) Як вбачається з матеріалів справи - Відповідачем було отримано Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 відносно Позивача 21.04.2026 року. Таким чином, максимальні строки (і лише за наявності об`єктивних причин (які в даному випадку відсутні), протягом яких, у відповідності до положень закону, повинно бути завершено розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) відносно Позивача - до 04.06.2026 року. За відсутності доведених об`єктивних причин неможливості проведення розслідування випадку хронічного професійного захворювання, - воно мало би бути розпочато не пізніше 25.04.2026 року, і завершено до 04.05.2026 року. Втім, станом на теперішній час свої обов`язки Відповідачем не виконано, внаслідок чого продовжують порушуватись законні права та інтереси Позивача.
Щодо витрат на правничу допомогу зазначено наступне.
До цієї Відповіді на відзив додаю докази витрат позивача на правову допомогу у зв`язку із розглядом справи на загальну суму 14 000 грн. (станом на 13.08.2026 року) Адвокат та Позивач домовились, що сплата гонорару адвокату за його послуги відбуваються у такому порядку і строки - безготівковий переказ або готівкою, протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту набрання законної сили рішенням по справі. Тобто, позивач отримує послуги адвоката протягом розгляду цієї справи у суді першої інстанції, що підтверджується відповідними доказами, у т.ч. актами наданих послуг, а зобов`язаний їх оплатити лише після набрання рішенням суду законної сили. Правомірність заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу саме у такий спосіб та у такому порядку підтверджується й судовою практикою судів, зокрема: у постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду прийшов до таких висновків: «Колегія суддів не погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України)». Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України - розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. З урахуванням вказаного вище положення цивільного процесуального кодексу України, надаю докази витрат Позивача на правничу допомогу в зв`язку із розглядом цієї справи, а саме - Договір про надання правової допомоги, Акт приймання виконаних робіт/послуг. Таким чином, правомірність вимог про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу підтверджується належними та допустимими доказами та практикою Верховного Суду.
На підставі викладеного, просить суд:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати на правову допомогу в розмірі 14000 грн.
01.09.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, яке обґрунтоване тим, На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу Позивачем надано, зокрема, договір про надання правової допомоги, а також Акт приймання виконаних робіт/послуг на суму 14 000,00 грн. до вказаного договору. З вказаного акту вбачається, що адвокат надав клієнту, а клієнт прийняв таку послугу/правову допомогу: юридичні консультації з приводу предмету спору - 2000,00 грн.; складання адвокатських запитів - 3 000,00 грн.; складання позовної заяви - 3000,00 грн.; складання відповіді на відзив - 3000,00 грн.; представництво інтересів клієнта у суді в суд. засіданнях - 3000,00 грн. Велика Палата Верховного Суду Верховного Суду у постанові від 12.05.2020р. у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Загалом наявна судова практика Верховного Суду в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу сформувала сталий правовий висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Враховуючи, що рівень юридичної кваліфікації правовідносин у даній справі є не складним, а спірні правовідносини не передбачають застосування великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, вважаємо, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним з ціною позову (спір, що розглядається не містить майнових вимог), із складністю справи, оскільки справа є типовою, сам представник Позивача у відповіді на відзив наводить принаймні 6 аналогічних справ у яких він виступав представником, а отже фактично в частині підготовки всіх процесуальних документів по справі дії представника мали лише технічних характер (зміна даних конкретного Позивача) та не потребували ані вивчення судової практики та пошуку нормативно-правових актів, ані створення обґрунтування позовних вимог та аргументів. Також слід звернути увагу суду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №560/9332/22, відповідно до якої попереднє опрацювання адвокатом матеріалів та судової практики не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону № 5076- VI. Відповідно, здійснення вказаних видів роботи не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу. Крім цього, відповідно до позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 810/4749/15, підкреслено на необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за дублюючі одна одну послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків. Вивчення документів та нормативних актів, консультування - є невід`ємною частиною роботи щодо складання позовної заяви, а тому охоплюються саме витратами, понесеними на складання позову. Отже, зазначена Позивачем вартість витрат на правову допомогу в розмірі 14 000 грн. за надання правничої допомоги не є співмірною з критеріями, визначеними ч. 4 ст. 137 ЦПК України та підлягає зменшенню у разі задоволення судом позову.
На підставі викладеного, просить суд:
У разі задоволення судом позову ОСОБА_1 та прийняття судом рішення про наявність підстав для задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які заявлені до стягнення у справі № 332/4589/26, з врахуванням критерію необхідності, неминучості понесення адвокатських витрат та відповідно до реальних обсягів виконаних робіт.
02.09.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначено наступне.
Від Відповідача до мого електронного кабінету в «Електронний суд» надійшло «Заперечення на відповідь на відзив» в якому викладені його заперечення (щодо заявлених витрат позивача на правничу допомогу). Керуючись своїми процесуальними правами, зокрема п. 3 ст. 43 ЦПК України «надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб», - надаю свої письмові пояснення, міркування і аргументи щодо наведених Відповідачем заперечень 1. Щодо незгоди Відповідача із заявленою Позивачем до стягнення з нього суми витрат на правову допомогу в розмірі 14 000 грн., прошу врахувати наступну позицію Верховного суду: У статті 137 ЦПК України зазначено: «4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. 6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами». Враховуючи наведене, а також передбачені ЦПК засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок обґрунтування неспівмірності заявлених витрат на правничу допомогу покладається на відповідачів, які мають не тільки подати клопотання про зменшення таких витрат, але й довести їх невідповідність вимогам ч.4 ст.137 ЦПК України. На цьому наголошує і Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц: «47. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності». У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.03.2025 року у справі № 275/150/22, суд наголошував на тому, що «для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат». Верховний Суд у постанові від 09.04.2019 р. по справі №826/2689/15 зазначив, зокрема, що: «Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів». В своїх запереченнях Відповідач не наводить жодного належного, допустимого та достовірного і обґрунтованого доказу щодо неспівмірності витрат на правову допомогу. Отже, наявність одних лише заперечень проти заяви про відшкодування судових витрат, за відсутності доказів неспівмірності заявлених стороною витрат на правову допомогу або завищення їх розміру, не може бути підставою для зменшення розміру витрат на правову допомогу. Щодо судження Відповідача про те що: «вважаємо, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є не співмірним з ціною позову (спір, що розглядається не містить майнових вимог), із складністю справи» - Якщо Відповідач мав на увазі, що, на його думку «спір який не містить майнових вимог - є, апріорі, нескладним та будь які витрати на правову допомогу є недоцільними взагалі (через відсутність ціни позову)», то очевидно, що такий підхід є невірним. Адже особа, яка в силу закону через визначений законом час, після проходження всіх необхідних процедур, має отримувати регулярні грошові виплати від державі в особі ПФУ, але безпідставно і в порушення строків визначених законом, не може оформити та отримати ці кошти вже тривалий час (через те, що Відповідач умисно штучно гальмує цей процес) - фактично втрачає ці кошти назавжди (тобто за цей час, який вже минув (внаслідок бездіяльності саме Відповідача) ці кошти не будуть виплачені). Отже, опосередковано, ця справа також зачіпає і майновий інтерес Позивача, хоча й вимога «про зобов`язання вчинити певні дії» є вимогою немайнового характеру. Щодо посилання Відповідача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №560/9332/22, відповідно до якої попереднє опрацювання адвокатом матеріалів та судової практики не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону № 5076- VI. - цілком з цим погоджуюсь, та водночас звертаю увагу Відповідача на те що, витрати на правничу допомогу Позивача, перелік яких зазначено у відповідному Акті приймання виконаних робіт/послуг, як раз не містить такого виду послуг, про який йде мова у вказаній вище постанові ВС. Щодо судження Відповідача про таке: «Вивчення документів та нормативних актів, консультування - є невід`ємною частиною роботи щодо складання позовної заяви, а тому охоплюються саме витратами, понесеними на складання позову» - є його власним доповненням в частині посилання саме на «консультування», оскільки наведені ним постанови ВС не містять таких висновків відносно такого виду правничих послуг як «консультування». 2. Щодо обґрунтованості та законності вимог позивача щодо витрат на правову допомогу. На підтвердження витрат позивача на правничу допомогу в суді першої інстанції, позивач надав суду відповідні докази, а саме: Договір про надання правової допомоги та Акт приймання виконаних робіт/послуг, в яких чітко зазначено надані адвокатом послуги, а також ціна кожної послуги. Тобто, на виконання вимог статей 77-80, 137 ЦПК, позивач, на підтвердження правомірності своїх вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу, надав суду та відповідачу докази, що відповідають вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності. При цьому, докази, які б спростовували обґрунтованість вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, в матеріалах справи відсутні. Вказане цілком узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду Верховного Суду у постанові від 12.05.2020р. у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), (на яку посилається Відповідач у своїх Запереченнях) яка зауважила, що «не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18». Так, з наданого Акту приймання виконаних робіт/послуг вбачається, що адвокат надав клієнту, а клієнт прийняв таку послугу/правову допомогу: 1. юридичні консультації з приводу предмету спору (фіксована оплата) - 2000 грн.; 2. складання адвокатських запитів до ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" - загальна вартість 3000 грн.; 3. складання позову до ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" про зобов`язання вчинити певні дії (фіксована оплата за один документ) - 3000 грн.; 4. складання Відповіді на «Відзив на позовну заяву» від ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" (фіксована оплата) - 3000 грн.; 5. представництво інтересів Клієнта в Заводському районному суді м. Запоріжжя в одному судовому засіданні: фіксована оплата за участь в одному судовому засіданні - 3000 грн. Нічого зайвого в цих послугах не міститься, вказані вище послуги є базовими та необхідними для стандартної судової справи (юридична консультація, адвокатські запити, складання позову, складання відповіді на відзив, представництво в суді). Вартість кожної з цих послуг є відповідною до середньої ринкової вартості за такі послуги по м. Запоріжжя, а також відповідає звичаям ділового обороту в цій сфері у 2026 році. Таким чином, заявлена вартість наданих послуг є необхідною та не є завищеною, а навпаки - вона є зваженою, розумною та справедливою. Щодо судження Відповідача про те що: «справа є типовою, не впливає на репутацію сторони та не має публічного інтересу» - вважаємо його невірним, оскільки - По, перше, така справа не є типовою, оскільки до грудня 2025 року таких спорів між ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" (та іншими підприємствами) не виникало взагалі, принаймні реєстр судових рішень не містив рішень за такими типовими справами (навпаки, мені відомо що до грудня 2025 року ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" виконувало вимоги закону щодо виконання своїх обов`язків, передбачених пунктами 105, 110, 111 Порядку №337); По друге, вважаємо що ця справа впливає на репутацію сторін та має публічний інтерес, оскільки ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" має вже десятки працівників, щодо яких це підприємство, починаючи з грудня 2025 року, не виконує своїх обов`язків, передбачених пунктами 105, 110, 111 Порядку №337 (тобто ця подія набула системного характеру і стосується багатьох осіб, а отже має публічний інтерес, що саме по собі - не може не впливати на репутацію ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ"). 3. Також є важливим наступна обставина цієї справи - Позивач, в силу закону, через чітко визначений законом час, після проходження всіх необхідних процедур, має отримувати регулярні грошові виплати від державі в особі ПФУ, але безпідставно, і в порушення строків визначених законом, не може оформити та отримати ці кошти вже тривалий час (саме через те, що Відповідач умисно штучно гальмує цей процес). Тому Позивач фактично втрачає ці кошти назавжди за час, який вже минув (внаслідок бездіяльності саме Відповідача), ці кошти не будуть виплачені ніколи. Отже, опосередковано, ця справа також зачіпає і майновий інтерес Позивача, хоча й вимога «про зобов`язання вчинити певні дії» є вимогою немайнового характеру. Звертаю увагу на те, що законодавець, закладаючи у 2017 році в процесуальні кодекси новелу про відшкодування відповідачем на користь позивача понесених витрат на правову допомогу, мав певну мету цієї новели - це стимулювання відповідальності, спонукання до дотримання закону, утримання від порушення прав та інтересів інших осіб, а також понесення певного виду покарання через вчинення таких порушень та нехтування законом. Вважаємо, що таке велике підприємство як Відповідач має відчувати на собі всі вищенаведені наслідки свого умисного нехтування законом, та умисного порушення прав своїх колишніх працівників, в тому числі шляхом повного відшкодування всіх заявлених витрат позивача на правову допомогу, в зв`язку із розглядом справи.
04.09.2026 від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці ( м. Дніпро), в яких зазначено, що 20.04.2026 за вх.. №12520/ПС/1-26 було отримано повідомлення про хронічне професійне захворювання за формою П-3, затвердженої у встановленому порядку про встановлення позивачу діагнозу - 15.04.2026. Міжрегіональним управлінням направлено відповідний лист до керівництва ПАТ «Запоріжсталь» щодо надання інформації про уповноважених представників підприємства для включення їх до складу комісії з розслідування причин виникнення Вашого хронічного професійного захворювання 23.04.2026 №ПС/3.1/8172-26, станом до тепер відповідь до Міжрегіонального управління не надходила, члени комісії не надані.» «Відповідно до вимог Порядку №337 не передбачено можливості проведення розслідування обставин і причин виникнення хронічних професійних захворювань (отруєнь) без участі представників роботодавця».
17.09.2026 представником позивача подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21.09.2026 заяву адвоката Біліченка Олега Олександровича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову - задоволено .
До набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 332/4589/26 (провадження № 2/332/4018/26) за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Біліченка Олега Олександровича до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», третя особа: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці ( м. Дніпро) про зобов`язання вчинити певні дії зупинити дію Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 від 15.04.2026 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині перебігу строку його дії.
У судове засідання позивач не з`явився, від його представника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
У судове засідання представник відповідача не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовної заяви заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлений належним чином.
У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
ОСОБА_1 (далі - Позивач) у період з 2000 року по 2024 рік працював у ПАТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" в умовах впливу шкідливих виробничих факторів.
08.03.2024 року Позивач звільнився з ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" за п. 1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін), наразі не працює, що підтверджується трудовою книжкою від 15.05.1973, серія НОМЕР_2 .
Відповідно до Медичного висновку лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 15.04.2025 року, №12/57, виданим «Університетською клінікою Національного медичного університету імені О.О. Богомольця» (м. Київ) - Позивачу встановлено професійні захворювання: «1. Хронічний пиловий бронхіт 2 ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмофіброз, ЛН 1-2 ст. (перша-друга); 2. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху 2 ст. (друга) за класифікацією Остапкович В.Є. та ОСОБА_3 ».
У відповідності до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 337 - «Університетською клінікою Національного медичного університету імені О.О. Богомольця» (м. Київ) до територіального органу Держпраці (далі - Третя особа), а також до роботодавця (ПАТ «Запоріжсталь») (далі - Відповідач) надіслано Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 від 15.04.20206 р. відносно Позивача.
На адвокатський запит від 11.07.2026 року Відповідачем було надано відповідь від 17.07.2026 року, з якої вбачається що ПАТ «Запоріжсталь» отримало Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 відносно Позивача 21.04.2026 року. Будь-яких змістовних пояснень з посиланням на законні підстави щодо причин невиконання Відповідачем вказаних вище імперативних положень чинного законодавства (пунктів 105, 110, 111 Порядку №337) з цієї відповіді не вбачається.
На адвокатський запит від 11.07.2026 року до Південно-Східного між регіонального управління Державної служби з питань праці, останнім було надано відповідь від 16.07.2026 року, з якої вбачається, що: «Міжрегіональним управлінням було направлено лист ПАТ «Запоріжсталь» від 23.04.2026 №ПС/3.1/8172-26 щодо надання представників підприємства для включення до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 . Станом на дату надання відповіді на Ваш запит, роботодавцем вимоги Порядку №337 не виконані, інформація про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), яких пропонується включити до складу комісії з розслідування професійного захворювання, не надана». «Відповідно до вимог Порядку №337 не передбачено можливості проведення розслідування обставин і причин виникнення хронічних професійних захворювань (отруєнь) без участі представників роботодавця». При цьому можливості здійснення заходу державного нагляду (контролю) щодо Відповідача - Міжрегіональне управління не вбачає, на його листи Відповідач також не відповідає.
Постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019 затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі - Порядок № 337), що визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах.
Відповідно до п. 94 Порядку № 337, спеціалізовані профпатологічні заклади охорони здоров`я проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння).
Згідно з п. 101 Порядку № 337, спеціалізованими профпатологічними закладами охорони здоров`я стосовно кожного хворого складається повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі - повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 19. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), територіальному органу Держпраці, який здійснює державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), територіальному органові Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я.
Строк дії повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника.
Пунктом 105 Порядку № 337 встановлено, що після отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів. Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.
Згідно з п. 107 Порядку № 337 розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування. Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником територіального органу Держпраці, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування
Пунктом 110 Порядку № 337 визначено, що роботодавець зобов`язаний в установлений для проведення розслідування строк подати комісії з розслідування: відомості про професійні обов`язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху); необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці; матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту; приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння); результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.
Також, відповідно до п. 111 Порядку № 337 роботодавець повинен забезпечити комісію з розслідування приміщенням, транспортними засобами та засобами зв`язку, організувати друкування, тиражування та оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування, у тому числі акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).
При цьому, відповідно до п. 112 Порядку № 337 комісія з розслідування зобов`язана: розробити програму розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); розподілити функції між членами комісії, розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів; провести розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).
Таким чином, відповідно до п. 113 та 114 Порядку № 337 комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого.
Розслідування причин виникнення професійних захворювань у працівників, направлених на роботу за межі підприємства (установи, організації), проводиться комісією з розслідування, головою якої є представник територіального органу Держпраці, що здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).
Підприємство (установа, організація), де виявлено хронічне професійне захворювання (отруєння), повинно повідомити про це підприємству (установі, організації), працівником якого є хворий, та територіальному органові Пенсійного фонду України.
В роботі комісії з розслідування такого випадку обов`язково беруть участь представники підприємства (установи, організації), працівником якого є хворий, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), представник вищого профспілкового органу, територіального органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) (п. 114 Порядку № 337).
Надалі, відповідно до п. 117 та 118 Порядку № 337, за результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 згідно з додатком 21. Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства.
Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід`ємну частину.
Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником закладу, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.
Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах: пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.
Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» визначено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.
За приписами ст. 171 КЗпП, роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку (ч. 1 ст. 173 КЗпП).
За приписами статей 15, 16 ЦК України, статей 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що відповідач не виконав вимоги Порядку № 337 щодо надання інформації Південно-Східному міжрегіональному Управлінню державної служби з питань праці, що порушило цивільне право позивача на своєчасне розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) та відшкодування відповідної шкоди. Тому посилання представника відповідача щодо відсутності порушення прав позивача в даному випадку, а також про те, що, на думку представника відповідача строки розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) не сплинули, суд вважає безпідставними.
За наведених вище обставин суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Так, представник позивача просить стягнути витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, у розмірі 14 000,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною третьої вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених позивачем витрат надані такі докази:, копія акту приймання виконаних робіт/послуг № 1 (за договором про надання правової допомоги від 10.07.2026 ) від 13.08.2026, копія договору про надання правової допомоги від 10.07.2026.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України 17.10.2014 №10 витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14000,00 грн. не є цілком співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Суд враховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження.
Отже, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.
Ураховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України та приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1064,96 грн.
Керуючись ст. 13, 81, 141, 263-265, 279, 280-284 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Біліченка Олега Олександровича до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», третя особа: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці ( м. Дніпро) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов`язати ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" (Код ЄДРПОУ 00191230) виконати вимоги п. п. 105, 110, 111 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019, а саме: надати територіальному органові Держпраці (Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (м. Дніпро) письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) - відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Подати комісії з розслідування: відомості про професійні обов`язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху); необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці; матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту; приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння); результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.
Забезпечити комісію з розслідування приміщенням, транспортними засобами та засобами зв`язку, організувати друкування, тиражування та оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування, у тому числі акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).
Заходи забезпечення позову у даній цивільній справі, вжиті на підставі ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21.09.2026 шляхом зупинення дії Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 від 15.04.2026 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діють до дати набрання законної сили рішення за цією справою.
Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" (Код ЄДРПОУ 00191230) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 1064,96 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 23.09.2026.
Суддя Н.В. Марченко