Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/1731/26
Провадження №: 2/332/2389/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2026 р.
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Сапунцова В.Д., за участю секретаря судового засідання Горбань Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
ВСТАНОВИВ:
Концерн «Міські теплові мережі» в особі представника позивача Філатова В.О. звернувся до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.11.2018 по 16.08.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності. В зв`язку з тим, що відповідач сплачує кошти за надані послуги не в повному обсязі, за вказаний період виникла заборгованість в розмірі 12420,17 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, та судові витрати в розмірі судового збору 2662,40 грн.
Ухвалою суду від 03 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
10.08.2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача адвокат Ткаченко О.Ю. надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає що із заявленими позовними вимогами не погоджується, вважає їх недоведеними належними та допустимими доказами, а позов таким що не підлягає задоволенню. Також представник позивача зазначає щодо позовної давності та просить застосування позовної давності до тих позовних вимог (щомісячних платежів), щодо яких судом буде встановлено її сплив.
Представник Концерну «Міські теплові мережі» у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, не заперечує про розгляд справи в заочному порядку.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явилися, через систему «Електронний суд» 17.09.2026 року представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі та участі відповідача.
У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №3358538 від 22.09.2026 ОСОБА_2 на праві власності, відповідно до договору дарування від 17.08.2021 року, належить квартира АДРЕСА_2 .
Щодо договірного зобов`язання відповідача
02 жовтня 2021 року Концерн «Міські теплові мережі» розмістив на офіційному сайті індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
З 01.11.2021 року між концерном та відповідачем укладений типовий індивідуальний договір про надання послуги з теплової енергії, послуги гарячої води.
Відповідно до заявленого позивачем періоду заборгованості з 01.11.2018 по 16.08.2021 та відповідно до зазначеного факту у відзиві відповідача щодо припинення права власності від 17.08.2021, між відповідачем та позивачем не було укладено типового індивідуального договору від 01.11.2021 оскільки відповідач на момент укладення договору не являлась власником квартири АДРЕСА_2 .
З 1 травня 2019 року в повному обсязі введено в дію Закон України від 09.11.2017 N 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон), яким Закон України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» визнано таким, що втратив чинність.
Згідно ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов`язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Не зважаючи на відсутність договору, позивач здійснював та продовжує надавати відповідачам послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.
Відсутність укладеного між сторонами договору, обов`язковість укладання якого лежить як на споживачеві так і на теплопостачальній організації, не виключає можливості стягнення зі споживача на користь теплопостачальної організації вартості послуг з теплопостачання, оскільки між сторонами склалися фактичні договірні відносини.
Згідно пункту 30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 р. за № 630 (надалі-Правила), які діяли під час виникнення спірних правовідносин з 01.11.2018 р. по 16.08.2021 р., вказано, що Споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
Згідно пункту 31 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою КМУ, від 21 серпня 2019 р. №830 вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, у період з 01.11.2018 р. по 16.08.2021 Концерном «МТМ» були надані, а відповідачем за вказаною адресою спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та теплової енергії, гарячої води без будь-яких зауважень щодо їхньої якості.
У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 20, п. 5 ч. 2 ст. 7 Законів України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004 року та №2189-VIII від 09.11.2017 року відповідно (далі Закони України №1875-IV, №2189-VIII) споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
За змістом ч. 1 ст. 9 Закону України №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. При цьому, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Проте, як зазначено позивачем у позові зобов`язання зі сплати спожитих послуг остання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 12914,67 гривень, що підтверджується відповідною довідкою та розрахунком.
У відповідності до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст.ст. 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Щодо позовної давності
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до пункту 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та є діючим на момент розгляду справи.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо пропуску строку, оскільки період дії воєнного стану з 24.02.2022 зупиняв перебіг позовної давності згідно з пунктом 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
У зв`язку з набранням чинності 4 вересня 2025 року Закону України № 4434-IX від 14.05.2025 пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було виключено, а перебіг позовної давності - поновлено.
Відповідно до статті 263 ЦК України, період з 02.04.2020 по 04.09.2025 року не зараховується до строку позовної давності. Останній платіж відповідача, відповідно до наданого розрахунку основного боргу за особовим рахунком № НОМЕР_1 , в період коли відповідач була власником квартири здійснено в квітні 2020 року. Отже перебіг строків позовної давності починається з квітня 2020 року. Відповідно позивач звернувся до суду в межах трирічного строку позовної давності.
Таким чином, проаналізувавши позовні вимоги позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 2662,40 грн., на підставі ст.540 ЦК України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд:
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», 137, ЄДРПОУ: 32121458, розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 у Філії АТ Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313) заборгованість з централізованого опалення та гаряче водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 01.11.2018 по 16.08.2026 в розмірі 12420 (дванадцять тисяч чотириста двадцять) гривень 17 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», 137, ЄДРПОУ: 32121458, МФО 320478, розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК») судовий збір в сумі 2662,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 22 вересня 2026 року.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.
Учасники справи:
Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», 137, ЄДРПОУ: 32121458, розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 у Філії АТ Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя: В.Д. Сапунцов