Справа №333/1370/26
Провадження №2/333/2406/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
22 вересня 2026 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого - судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справи №333/1370/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі -ТОВ «Факторинг Партнерс») звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №75115726 від 31.08.2021 року у розмірі 9009,97 грн., і за кредитним договором №7971707 від 09.06.2024 року у розмірі 13336,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн. В обґрунтування позову зазначено, що 31.08.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір позики №75115726, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 700,00 грн, строком на 15 днів з 31.08.2021 року, зі сплатою відсотків за користування позикою у розмірі 1,99 % у день, дата повернення позики - 15.09.2021 року. 22.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №22/02/2022, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до боржників, у тому числі за договором позики №75115726 від 31.08.2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». ТОВ «Вердикт Капітал», у свою чергу, відступило право вимоги до боржників за договорами ТОВ «Коллект центр» відповідно до договору відступлення (купівлю-продаж) права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, у тому числі за договором позики №75115726 від 31.08.2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». 18.02.2025 року між ТОВ «Коллект центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №18-02/25, відповідно до якого ТОВ «Коллект центр» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги до боржників, у тому числі за договором позики №75115726 від 31.08.2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Крім того, 09.06.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір про надання споживчого кредиту №7971707, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 3000,00 грн, строком на 360 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 1,50 % у день у межах строку кредиту. 27.01.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №27.01/25-Ф, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги до боржників, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту №7971707 від 09.06.2024 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна». Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом грошової вимоги до відповідача за вказаними договорами. Загальний розмір заборгованості за договорами, що підлягає стягненню відповідно до розрахунку заборгованості, становить 22345,97 грн. У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договорами у розмірі 22345,97 грн., понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн., а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Представник позивача, будучи повідомлений судом своєчасно і належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач, будучи повідомленим судом належним чином про час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини неявки, відзиву чи будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надавав. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.223, ч.1 ст. 280 ЦПК України, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
31.08.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №75115726 (а.с.132). Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису).
Згідно з п.1 договору позики №75115726 від 31.08.2021 року, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику), на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
За умовами вказаного договору позики ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 700,00 грн. строком на 15 днів зі сплатою відсотків за користуванням кредитом в розрахунку 1,99 % на добу (знижена процентна ставка), базова процентна ставка - 1,99 % за день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70 % за день, орієнтовна загальна вартість позики - 908,95 грн.
02.09.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено додаткову угоду до договору позики №75115726 від 31.08.2021 року (а.с.133), згідно з якою на підставі звернення позичальника позикодавець збільшив суму наданої позичальнику позику на 2300 грн, загальний розмір наданої позики становить 3000,00 грн.
22.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №22/02/2022, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до боржників, у тому числі за договором позики №75115726 від 31.08.2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
Відповідно до витягу з додатку №3 до договору факторингу №22/02/2022 ОСОБА_1 значиться в реєстрі боржників за договором позики №75115726 від 31.08.2021 року в сумі 9009,49 грн, з яких: 2954,23 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 6055,26 грн - заборгованість за відсотками (а.с.49).
ТОВ «Вердикт Капітал», у свою чергу, відступило право вимоги до боржників за договорами ТОВ «Коллект центр» відповідно до договору відступлення (купівлю-продаж) права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, у тому числі за договором позики №75115726 від 31.08.2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с.50-66).
Відповідно до витягу з додатку №3 до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року ОСОБА_1 значиться в реєстрі боржників за договором позики №75115726 від 31.08.2021 року в сумі 9009,97 грн, з яких: 2954,23 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 6055,26 грн - заборгованість за відсотками, 0,48 грн - відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно зі ст.625 ЦК України (а.с.67).
18.02.2025 року між ТОВ «Коллект центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір відступлення (купівлю-продаж) права вимоги №18-02/25, відповідно до якого ТОВ «Коллект центр» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги до боржників, у тому числі за договором позики №75115726 від 31.08.2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с.84-95).
Відповідно до витягу з додатку №3 до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №18-02/25 від 18.02.2025 року ОСОБА_1 значиться в реєстрі боржників за договором позики №75115726 від 31.08.2021 року в сумі 9009,97 грн, з яких: 2954,23 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 6055,26 грн - заборгованість за відсотками, 0,48 грн - відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно зі ст.625 ЦК України (а.с.101).
Відтак, матеріалами справи підтверджуються обставини відступлення права вимоги за договором позики №75115726 від 31.08.2021 року на користь ТОВ «Факторинг Партнерс».
Позивачем наданий розрахунок заборгованості за договором позики №75115726 від 31.08.2021 року (а.с.27-28, 30, 33).
Крім того, 09.06.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір про надання споживчого кредиту №7971707. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора С3380 (а.с.12-21).
Відповідно до п.1.2 зазначеного кредитного договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати і повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Згідно з п.1.3 зазначеного кредитного договору сума кредиту складає 3000,00 гривень, тип кредиту - кредит.
На підставі п.1.4 зазначеного кредитного договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Відповідно до п.1.5.1 зазначеного кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.
16.06.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» було укладено додаткову угоду до договір про надання споживчого кредиту №7971707 від 09.06.2024 року, згідно з якою сторони домовилися збільшити суму кредиту на 800,00 грн, у зв`язку з чим сума кредиту 3800,00 грн (а.с.115-116).
27.01.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №27.01/25-Ф, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги до боржників, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту №7971707 від 09.06.2024 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» (а.с.68-79).
Відповідно до витягу з додатку №1 до договору факторингу №27.01/25-Ф ОСОБА_1 значиться в реєстрі боржників за договором про надання споживчого кредиту №7971707 від 09.06.2024 року в сумі 13336,00 грн, з яких: 3800,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 6756,00 грн - заборгованість за відсотками, 2780,00 грн заборгованість по штрафам (а.с.11 зворотна сторона).
Відтак, матеріалами справи підтверджуються обставини відступлення права вимоги за договором про надання споживчого кредиту №7971707 від 09.06.2024 року на користь ТОВ «Факторинг Партнерс».
Позивачем наданий розрахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №7971707 від 09.06.2024 року (а.с.31, 127-131).
На підставі статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За статтею 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
За змістом ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 ЦПК України, статтею 36 ГПК України та статтею 79 КАС України.
Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договорів, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Таким чином, вказані договори, укладені у електронній формі та відповідачем не оспоренні, в установленому законом порядку недійсним не визнані, а тому в силу положень ст. 204 ЦК України підлягають до виконання.
Судом встановлено, що відповідач взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконав, отримані кредитні кошти, відсотки за користування кредитом і позикою не сплатив, чим порушив умови укладених договорів.
Разом з тим доказів звернення відповідача до ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» щодо пролонгації граничного строку повернення позики за договором позики №75115726 від 31.08.2021 року до суду не надано, а тому строк кредитування за цим договором позики не змінювався.
ТОВ «Факторинг Партнерс» відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, а тому вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими процентами поза межами строку кредитування задоволенню не підлягають.
Після спливу визначеного договором строку кредитування (зміни строку виконання зобов`язання) право кредитора нараховувати передбачені договором проценти припиняється. Кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
Вказаний висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст.625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
Зі змісту укладеного між сторонами договору, вбачається, що кредит надається строком на 15 днів з 31.08.2021 року. Матеріали справи не містять доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом, зміну дати повернення всієї суми кредиту.
Пролонгація дії кредитного договору без ініціативи позичальника за змістом укладеного договору, пов`язується виключно з не поверненням кредитних коштів у визначений договором строк, що не узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20, відповідно до якої поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що не повернення позичальником кредитних коштів у визначений договором строк, за відсутності активних дій відповідача направлених на зміну кінцевої дати повернення кредиту, є неправомірною поведінкою боржника, а саме не поверненням кредиту у визначений договором строк, що виключає право кредитодавця нараховувати після спливу 15-денного періоду кредитування проценти за користування кредитними коштами визначені у розмірі встановленому договором.
У даному випадку права позивача можуть бути захищені шляхом застосування механізму, визначеного ст. 625 ЦК України.
Досліджуючи подані позивачем докази в обґрунтування вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики, перевіривши їх, оцінивши у сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, суд виходить з наступного.
Відповідно до розрахунку заборгованості по договору позики, проведеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», нарахування процентів здійснювалось з 31.08.2021 року по 14.01.2022 року, тобто більше ніж за 15 днів, що перевищує строк, на який надавалась позика, тоді як доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять. Факт оплати частини заборгованості сам по собі не є підтвердженням пролонгації договору. Нарахування та стягнення процентів за користування позикою поза визначеними строками суперечить вимогам ЦК України.
Вимога позивача в частині стягнення заборгованості з нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом за період, що виходить за межі строку кредитування, не узгоджується з нормами матеріального права.
Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за договором позики за процентами понадстрокове користування позикою поза межами строку кредитування є безпідставними.
У зв`язку з викладеним, оскільки в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідач отримав кредитні кошти, але свої зобов`язання по їх поверненню та сплати відсотків належним чином не виконував, а отже зобов`язаний повернути позивачу суму заборгованості за основною сумою боргу і суму заборгованості за процентами, у зв`язку з чим позов слід задовольнити частково у розмірі 1954,80 грн. (орієнтовна загальна вартість позики згідно з додатковою угодою від 02.09.2026 року до договору позики №75115726 від 31.08.2021 року у розмірі 3790,03 грн. - 1835,23 гривень оплачена частина заборгованості).
Також суд не може погодитися із визначеним позивачем розміром заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №7971707 від 09.06.2024 року.
22 листопада 2023 року був прийнято Закон України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».
Зокрема, ст. 8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Водночас, Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Таким чином положення пункту 2 розділу II та пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» застосовуються до кредитних договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, якщо строк їх дії було продовжено після цієї дати. До кредитних договорів, укладених після 24 грудня 2023 року, підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою встановлено, що максимальна денна процентна ставка не може перевищувати 1 %, розрахованих згідно з частиною четвертою цієї ж статті.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Авентус Україна» нараховувало проценти за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту №7971707 від 09.06.2024 року у період з 09.06.2024 року по 07.10.2024 року (120 днів) - за ставкою 1,5% в день.
Оскільки договір про надання споживчого кредиту №7971707 був укладений 09.06.2024 року, тобто після набрання чинності Законом від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальна денна процентна ставка за кредитом для відповідача не могла перевищувати 1 %.
За розрахунком суду з урахуванням положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» розмір процентів, що підлягають стягненню з відповідача, становить 4560,00 грн (38,00 грн х 120 днів).
Суд також зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 09.06.2024 року, тобто вже під час дії в Україні воєнного стану, що діє і на даний час.
Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» підлягає стягненню заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №7971707 від 09.06.2024 року у розмірі 8360,00 грн, з яких: 3800,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту), 4560,00 грн - сума заборгованості за процентами.
Суд, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що вимоги позивача з приводу стягнення заборгованості за договорами на загальну суму 10314,80 гривень з відповідача є обґрунтованими, доведені матеріалами справі та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 13000,00 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, професійна правова допомога ТОВ «Факторинг Партнерс» надавалася Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» на підставі договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року.
На підтвердження факту надання професійної правової допомоги надано витяг з Акту №25 від 31.12.2025 року (а.с.118), за змістом якого вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 13000,00 грн.: надання усної консультації з вивченням документів (2 год. - 4000,00 грн), складання позовної заяви (3 год. - 9000,00 грн), а також заявку про надання юридичної допомоги.
Суд приймає вказані документи в якості доказів на підтвердження виконання Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» робіт на підставі договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, а також на підтвердження вартості наданих адвокатським об`єднанням послуг на загальну суму 13000,00 грн.
Витрати на правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Виходячи з того, що відповідачем, на якого покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги, не надано клопотання про зменшення таких витрат або доказів їх неспівмірності, а позивач підтвердив надані йому адвокатські послуги у розмірі 13000,00 грн належними засобами доказування, враховуючи, що позов задоволено частково на 46,16 %, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,80 гривень.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, беручи до уваги задоволення позовних вимог на 46,16 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1228,96 грн, сплаченого при подачі позову з врахуванням пониженого коефіцієнта 0,8.
Керуючись ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 512, 514, 526, 530, 610, 612, 625, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 137, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: м.Київ, вул.Ґедройця Єжи, буд.6, оф.521) заборгованість за договором позики №75115726 від 31.08.2021 року у розмірі 1954 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: м.Київ, вул.Ґедройця Єжи, буд.6, оф.521) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №7971707 від 09.06.2024 року у розмірі 8360 (вісім тисяч триста шістдесят) гривень 00 копійок, з яких: 3800,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту), 4560,00 грн - сума заборгованості за процентами.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: м.Київ, вул.Ґедройця Єжи, буд.6, оф.521) витрати на оплату судового збору у розмірі 1228 (одна тисяча двісті двадцять вісім) гривень 96 копійок і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 80 копійок.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше двох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 22 вересня 2026 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя С.С. Тучков