Справа №333/1069/26
Провадження №2/333/2292/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
22 вересня 2026 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого - судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справи №333/1069/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі -ТОВ «Коллект Центр») звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №4703017 від 30.10.2021 року у розмірі 29700,00 грн., і за кредитним договором №101179025 від 25.10.2021 року у розмірі 15555,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн. В обґрунтування позову зазначено, що 30.10.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» було укладено договір про споживчий кредит №4703017, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 5000,00 грн, строком на 15 днів з 30.10.2021 року, зі сплатою відсотків на умовах договору, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 14.11.2021 року. Крім того, 25.10.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» було укладено договір про споживчий кредит №101179025, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 3000,00 грн, строком на 30 днів з 25.10.2021 року, зі сплатою відсотків на умовах договору, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 24.11.2021 року. 26.01.2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №26-01/2022-83, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до боржників, у тому числі за договором №4703017 від 30.10.2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН». ТОВ «Вердикт Капітал», у свою чергу, відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, у тому числі за договором №4703017 від 30.10.2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН». Крім того, 10.02.2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №10-02/2022-50, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до боржників, у тому числі за договором №101179025 від 25.10.2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН». ТОВ «Вердикт Капітал», у свою чергу, відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, у тому числі за договором №101179025 від 25.10.2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН». Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Загальний розмір заборгованості за договорами, що підлягає стягненню станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 45980,00 грн. У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у розмірі 45980,00 грн., понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн., а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Представник позивача, будучи повідомлений судом своєчасно і належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач, будучи повідомленим судом належним чином про час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини неявки, відзиву чи будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надавав. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.223, ч.1 ст. 280 ЦПК України, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
30.10.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» укладено договір про споживчий кредит №4703017, за умовами якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений пунктом 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній пунктом 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений пунктом 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (пункт 1.1.).
Сума кредиту становить 5000,00 грн у валюті: гривня (пункт 1.2.).
Кредит надається строком на 15 днів з 30.10.2021 року (строк кредитування) (пункт 1.3).
Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 14.11.2021 року (пункт 1.4.).
Комісія за надання кредиту становить 950,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово (пункт 1.5.1.).
Проценти за користування кредитом - 1500,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (пункт 1.5.2.).
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт 1.6.).
Тип процентної ставки - фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього договору (пункт 1.7.).
Позичальник сплачує позикодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1.-1.5.2. договору в термін (дату), вказаний у п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п.1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною в п. 1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною в п. 1.6. договору, в сумі та на умовах, визначених в п.2.3 договору (пункт 2.2.1.).
Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору (пункт 2.2.2.).
Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначена в п.1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну(базову) встановлену п.1.6 договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно з п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно з п.1.6. Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої що прирівнюється до письмової) згоди позичальника (пункт 2.2.3.).
Згідно пунктом 6.1 договору його укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до пункту 6.3 договору, приймаючи пропозицію товариства про укладення цього кредитного Договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому.
Пунктом 6.4 договору передбачено, що укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.
На підтвердження підписання відповідачем договору про споживчий кредит №4703017 від 30.10.2021 року до матеріалів позовної заяви додано довідку про ідентифікацію, згідно з якою ОСОБА_1 здійснила акцепт договору шляхом підписання аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора «V75117» 30.10.2021 року, який відправлено на номер телефону НОМЕР_1 .
На підтвердження виконання ТОВ «МІЛОАН» зобов`язання за договором про споживчий кредит №4703017 від 30.10.2021 року, позивач надав копію квитанції від 30.10.2021 року про перерахування на рахунок НОМЕР_2 коштів в сумі 5000,00 грн.
Також, позивачем була надана відомість про щоденні нарахування та погашення за період з 30.10.2021 року до 13.01.2022 року.
26.01.2022 року ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу №26-01/2022-83, за умовами якого сторони погодили, що ТОВ «МІЛОАН» зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом та боржниками.
Відповідно до додатку №3 до договору факторингу №26-01/2022-83 відповідач значиться в реєстрі боржників за договором про споживчий кредит №4703017 від 30.10.2021 року в сумі 22450,00 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 5000,00 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 16500,00 грн; заборгованість за комісією - 950,00 грн.
Згідно з положеннями умов договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», сторони погодили, що ТОВ «Вердикт Капітал» передало (відступило) ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з додатку №3 до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №26-01/2022-83 значиться в реєстрі боржників за договором про споживчий кредит №4703017 від 30.10.2021 року в сумі 29700,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 23750,00 грн - заборгованість за відсотками, заборгованість за комісією - 950,00 грн.
Крім того, 25.10.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» укладено договір про споживчий кредит №101179025, за умовами якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений пунктом 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній пунктом 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений пунктом 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (пункт 1.1.).
Сума кредиту становить 3000,00 грн у валюті: гривня (пункт 1.2.).
Кредит надається строком на 30 днів з 25.10.2021 року (строк кредитування) (пункт 1.3).
Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 24.11.2021 року (пункт 1.4.).
Комісія за надання кредиту становить 330,00 грн, яка нараховується за ставкою 11,00 % від суми кредиту одноразово (пункт 1.5.1.).
Проценти за користування кредитом - 1125,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (пункт 1.5.2.).
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт 1.6.).
Тип процентної ставки - фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього договору (пункт 1.7.).
Позичальник сплачує позикодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1.-1.5.2. договору в термін (дату), вказаний у п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п.1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною в п. 1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною в п. 1.6. договору, в сумі та на умовах, визначених в п.2.3 договору (пункт 2.2.1.).
Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору (пункт 2.2.2.).
Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначена в п.1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну(базову) встановлену п. 1.6 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої що прирівнюється до письмової) згоди позичальника (пункт 2.2.3.).
Згідно з пунктом 6.1 договору його укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до пункту 6.3 договору, приймаючи пропозицію товариства про укладення цього кредитного Договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому.
Пунктом 6.4 договору передбачено, що укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.
На підтвердження підписання відповідачем договору про споживчий кредит №101179025 від 25.10.2021 року до матеріалів позовної заяви додано довідку про ідентифікацію, згідно з якою ОСОБА_1 здійснила акцепт договору шляхом підписання аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора «F29717» 25.10.2021 року, який відправлено на номер телефону НОМЕР_3 .
На підтвердження виконання ТОВ «МІЛОАН» зобов`язання за договором про споживчий кредит №101179025 від 25.10.2021 року, позивач надав копію квитанції від 25.10.2021 року про перерахування на рахунок НОМЕР_4 коштів в сумі 3000,00 грн.
Також, позивачем була надана відомість про щоденні нарахування та погашення за період з 25.10.2021 року до 23.01.2022 року.
10.02.2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №10-02/2022-50, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до боржників, у тому числі за договором №101179025 від 25.10.2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН».
Відповідно до додатку №3 до договору факторингу №10-02/2022-50 відповідач значиться в реєстрі боржників за договором про споживчий кредит №101179025 від 25.10.2021 року в сумі 13455,00 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 10125,00 грн - заборгованість за відсотками, 330,00 грн - заборгованість по комісії.
ТОВ «Вердикт Капітал», у свою чергу, відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, у тому числі за договором №101179025 від 25.10.2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН».
Відповідно до додатку №3 до договору факторингу №10-02/2022-50 відповідач значиться в реєстрі боржників за договором про споживчий кредит №101179025 від 25.10.2021 року в сумі 15555,00 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 12225,00 грн - заборгованість за відсотками, 330,00 грн - заборгованість по комісії.
На підставі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак, матеріалами справи підтверджуються обставини відступлення права вимоги за кредитними договорами №4703017 від 30.10.2021 року і №101179025 від 25.10.2021 року на користь ТОВ «Коллект Центр».
Позивачем наданий розрахунок заборгованості за кредитними договорами №4703017 від 30.10.2021 року і №101179025 від 25.10.2021 року.
За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктом 12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи підтверджують факт укладення між сторонами кредитних договорів №4703017 від 30.10.2021 року і №101179025 від 25.10.2021 року в електронній формі шляхом їх підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. При цьому зазначені договори та їх умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення відповідачем отриманих за кредитним договорами коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування.
Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, строк кредитування за договором про споживчий кредит №4703017 від 30.10.2021 року був погоджений сторонами та становив 15 днів, а за договором про споживчий кредит №101179025 від 25.10.2021 року - 30 днів.
Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту за вказаними кредитними договорами матеріали справи не містять.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19), сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.
Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем комісії за пролонгацію відповідно до п. 2.2.1 зазначених кредитних договорів.
Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору про споживчий кредит №4703017 від 30.10.2021 року становить 1500,00 грн. за період з 30.10.2021 року по 14.11.2021 року включно, виходячи з розрахунку: 5000,00 грн. (залишок тіла кредиту) х 2% (відсоткова ставка за п.1.5.2 договору) х 15 днів (строк кредиту).
Розмір відсотків відповідно до умов договору про споживчий кредит №101179025 від 25.10.2021 року становить 1125,00 грн. за період з 30.10.2021 року по 24.11.2021 року включно, виходячи з розрахунку: 3000,00 грн. (залишок тіла кредиту) х 1,25% (відсоткова ставка за п.1.5.2 договору) х 30 днів (строк кредиту).
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Відтак, наданий позивачем розрахунок заборгованості не може вважатися належним доказом на підтвердження наявності заборгованості по відсоткам за кредитними договорами споживчого кредиту у загальному розмірі 35975,00 грн.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2020 року у справі №278/2177/15-ц, виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст.625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
Зі змісту укладених між сторонами договорів випливає, що кредит за договором про споживчий кредит №4703017 від 30.10.2021 року надається строком на 15 днів з 30.10.2021 року (строк кредитування), а за договором про споживчий кредит №101179025 від 25.10.2021 року - 30 днів з 25.10.2021 року (строк кредитування).
Пунктом 2.2.3 договорів встановлено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п. 1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.
Пролонгація строку кредитування визначена пунктом 2.3. кредитних договорів.
Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою, визначеною пунктом 1.5.2. договору (пункт 2.3.1.1.).
Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п. 1.4. договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування (пункт 2.4.1.).
Як було зазначено вище, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитами, зміну дат повернення всієї суми кредиту та у зв`язку з цим сплачував комісії, визначені п. 2.2.1 кредитних договорів, матеріали справи не містять.
В іншому випадку, у разі не повернення кредитних коштів у визначений договором №4703017 від 30.10.2021 року 15-денний, а договором №101179025 від 25.10.2021 року - 30-ти денний термін, вказані договори передбачають збільшену процентну ставку за подальше користування кредитними коштами.
Не дивлячись на те, що підвищені проценти за користування кредитними коштами, в договорах визначається як стандартна процентна ставка (п. 1.6 договору), очевидним є факт, що її нарахування передбачене у разі не виконання відповідачем умов кредитного договору, а саме не повернення кредитних коштів у встановлений п.1.3 договору строк кредитування (за договором №4703017 від 30.10.2021 року 15-денний, а за договором №101179025 від 25.10.2021 року - 30-ти денний термін), тобто фактично є санкцією.
Пролонгація дії кредитних договорів без ініціативи позичальника (п. 2.2.1 договору) за змістом укладених договорів, пов`язується виключно з не поверненням кредитних коштів у визначений п. 1.3 договору строк, що не узгоджується з Правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20, відповідно до якої поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що не повернення позичальником кредитних коштів у визначений п. 1.3 договорів строк, за відсутності активних дій відповідача, визначених п. 2.2.1 договорів (сплати комісій за продовження дії договору) є неправомірною поведінкою, а саме не поверненням кредиту у визначений договором строк, що виключає право кредитодавця нараховувати після спливу за договором №4703017 від 30.10.2021 року 15-денного, а за договором №101179025 від 25.10.2021 року - 30-ти денного періоду кредитування проценти, визначені за користування кредитними коштами у розмірі встановленому договорами.
В даному випадку права позивача можуть бути захищені шляхом застосування механізму, визначеного ст. 625 ЦК України, вимог про що останній не заявляв.
Крім того, пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, який триває донині.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості за договором про споживчий кредит №4703017 від 30.10.2021 року у розмірі 7450,00 гривень, що складається з: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1500,00 грн - заборгованості за процентами, 950,00 грн - заборгованості за комісією, і за договором про споживчий кредит №101179025 від 25.10.2021 року у розмірі 4455,00 гривень, що складається з: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1125,00 грн - заборгованості за процентами, 330,00 грн - заборгованості за комісією.
Суд, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що вимоги позивача з приводу стягнення заборгованості за кредитними договорами на загальну суму 11905,00 гривень з відповідача є обґрунтованими, доведені матеріалами справі та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 16000,00 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, професійна правова допомога ТОВ «Коллект Центр» надавалася Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» на підставі договору про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 року.
На підтвердження факту надання професійної правової допомоги надано витяг з Акту №17 від 31.12.2025 року, за змістом якого вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 16000,00 грн.: надання усної консультації з вивченням документів (2 год. - 4000,00 грн), складання позовної заяви (4 год. - 12000,00 грн), а також заявку про надання юридичної допомоги.
Суд приймає вказані документи в якості доказів на підтвердження виконання Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» робіт на підставі договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, а також на підтвердження вартості наданих адвокатським об`єднанням послуг на загальну суму 16000,00 грн.
Витрати на правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Виходячи з того, що відповідачем, на якого покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги, не надано клопотання про зменшення таких витрат або доказів їх неспівмірності, а позивач підтвердив надані йому адвокатські послуги у розмірі 16000,00 грн належними засобами доказування, враховуючи, що позов задоволено частково на 26,31 %, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4209,60 гривень.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, беручи до уваги задоволення позовних вимог на 26,31 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 700,48 грн, сплаченого при подачі позову з врахуванням пониженого коефіцієнта 0,8.
Керуючись ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 512, 514, 526, 530, 610, 612, 625, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 137, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , останнє відоме місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3, оф.306, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитним договором №4703017 від 30.10.2021 року у розмірі 7450 (сім тисяч чотириста п`ятдесят) гривень 00 копійок, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1500,00 грн - заборгованості за процентами, 950,00 грн - заборгованості за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , останнє відоме місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3, оф.306, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитним договором №101179025 від 25.10.2021 року у розмірі 4455 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят п`ять) гривень 00 копійок, з яких: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1125,00 грн - заборгованості за процентами, 330,00 грн - заборгованості за комісією.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , останнє відоме місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3, оф.306, код ЄДРПОУ 44276926) витрати на оплату судового збору у розмірі 700 (сімсот) гривень 48 копійок і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4209 (чотири тисячі двісті дев`ять) гривень 60 копійок.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше двох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 22 вересня 2026 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя С.С. Тучков