Справа № 317/3832/26
Номер провадження 2/337/3496/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Завгороднього Є.В., за участю секретаря судового засідання Лемонджави А.В., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В позові зазначив, що 08.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 9 419,00 гривень. У зв`язку з невиконанням умов договору щодо повернення кредиту виникла заборгованість у розмірі 16 073,77 грн, у тому числі 7 799,13 грн - за основною сумою боргу, 3 620,71 грн - за нарахованими відсотками, 4 653,93 - за комісією.
В подальшому ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги до відповідача ТОВ «Сіроко Фінанс» на підставі договору факторингу від 04.01.2022.
17.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило право вимоги до відповідача позивачу, на підставі договору факторингу.
Позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку заборгованість у розмірі 16 073,77 та судові витрати, які складаються з судового збору (2 662,40 грн), витрат на професійну правничу допомогу (9 000,00 грн), витрат на відправку поштової кореспонденції (381,74 грн).
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10.08.2026 відкрито провадження у справі, відповідачу встановлено строк для подання відзиву.
20.08.2026 від відповідача надійшов відзив, у якому остання заперечила проти задоволення позовних вимог. Заперечила проти розміру заборгованості, вважаючи його недоведеним, просила врахувати факт внесення нею платежів в рахунок часткового погашення заборгованості (27.12.2021 - 1 327,14 грн, 29.12.2021 - 1 500,00 грн, 08.01.2022 - 2 000,00 грн). Зазначила про недоведеність понесення витрат на пересилку поштової кореспонденції (381,74 грн). Заперечила проти передачі права вимоги позивачу, вважаючи його недоведеним. Просила відмовити у задоволенні позову повністю.
Від представника позивача відповідь на відзив не надійшла.
В судовому засіданні 23.09.2026 відповідач заперечила проти позову, пославшись на доводи, викладені нею у відзиві. Визнала, що вона дійсно укладала договір і отримала кредитні кошти, водночас, не погодилась з розміром заборгованості, зазначила, що вона частково її погасила. Також зазначила, що залишок заборгованості, який залишився, є надмірним та несправедливим. Крім того, зазначила про завищений розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявила клопотання про зменшення вказаних витрат, вважаючи справедливим розмір 1 500,00 гривень.
Представник позивача разом з позовом подав клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ст.ст 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
На підставі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України, що регулюють договір позики. Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Оцінюючи доводи відповідача, надані у відзиві, суд дійшов висновку, що сторона, не оспорюючи сам факт укладення кредитного договору та отримання коштів, фактично заперечує проти позову лише посилаючись на недоведеність заявленого розміру заборгованості належними та допустимими доказами, недоведеність факту відступлення права вимоги позивачу, а також заявляючи про несправедливість умов договору та дисбаланс договірних прав та обов`язків сторін.
Суд встановив, що між відповідачем та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір позики № 77317686 від 08.12.2021, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 9 419 грн строком на 64 дні. Вказана обставина стороною відповідача не оспорюється і не спростована.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором станом на 11.06.2022 загальна заборгованість становить 16 073,77 грн, у тому числі за основною сумою боргу - 7 799,13 грн, за процентами - 8 274,64 гривень.
Щодо заперечень відповідача щодо підтвердження факту відступлення права вимоги позивачу суд встановив наступне.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Сіроко Фінанс» право вимоги до відповідача, що підтверджується договором факторингу від 04.01.2022 № 025-040122, витягом з реєстру права вимог № 10/06/22 від 10.06.2022 (загальний розмір заборгованості 16 073,77 грн, тіло кредиту - 7 799,13 грн, відсотки - 8 274,64 грн), відповідною платіжною інструкцією від 29.09.2022 № 564.
ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило позивачу право вимоги до відповідача, що підтверджується договором факторингу від 17.12.2025 № 17/12/25-01, витягом з реєстру боржників до договору факторингу від 17.12.2025 № 17/12/25-01 (загальний розмір заборгованості 16 073,77 грн, тіло кредиту - 7 799,13 грн, відсотки - 8 274,64 грн), відповідною платіжною інструкцією від 17.12.2025 № 14.
Суд дійшов висновку, що факт відступлення права вимоги до відповідача по ланцюгу ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» - ТОВ «Сіроко Фінанс» - позивач підтверджується належними та допустимими доказами, а тому суд критично ставиться до заперечень відповідача в цій частині.
Крім того, суд критично ставиться до доводів відповідача в частині необхідності додаткового врахування факту часткового погашення заборгованості на загальну суму 4 827,14 грн, оскільки - виходячи з довідки, наданої позивачем - вбачається, що відповідні платежі вже враховані під час розрахунку заборгованості (27.12.2021 - 1 327,14 грн, 29.12.2021 - 1 500,00 грн, 08.01.2022 - 2 000,00 грн).
Водночас, оцінюючи доводи відповідача в частині несправедливості та надмірності нарахованих сум заборгованості, суд дійшов таких висновків.
Позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 16 073,77 грн, у тому числі комісію у розмірі 4 653,93 грн, водночас, розрахунок заборгованості, складений первісним кредитором, а також документи, які підтверджують факт передачі права вимоги до позивача, взагалі не містять такого елемента заборгованості. Крім того, сам позивач жодним чином не обгрунтовує розмір такої комісії, порядок та підстави її нарахування.
Відтак, суд вважає за необхідне виключити вказаний розмір комісії (4 653,93 грн) з позовних вимог через його необгрунтованість та недоведеність доказами.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відтак, суд, з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, керуючись стандартом доказування, що грунтується на балансі ймовірностей, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 11 419,84 грн, у тому числі у тому числі 7 799,13 грн - за основною сумою боргу, 3 620,71 грн - за нарахованими відсотками.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Щодо стягнення судового збору суд встановив, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень. Оскільки суд частково задовольнив позов, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача частина судового збору у розмірі 1 891,54 гривня.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами.
Згідно з ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
В обгрунтування понесених витрат стороною позивача надано договір про надання правничої допомоги № ДО-20260202/001 від 02.02.2026, витяг з акту № 785 від 01.04.2026 на суму 9 000,00 гривень, договір про надання послуг з упаковки та розсилки документів від 30.10.2025, додаток № 3 про надання послуг послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 28.01.2026 на суму 381,74 гривня.
Беручи до уваги нескладний характер справи, її типовість, незначний обсяг робіт, виконаних адвокатом (відсутність додаткових процесуальних питань, що підлягають вирішенню, відсутність фактичної участі представника сторони в судових засіданнях), ціну позову (з урахуванням часткового його задоволення), суд частково погоджується з доводами сторони відповідача в частині того, що розмір витрат на правову допомогу, заявлених стороною позивача, є надмірним, необгрунтованим, та таким, що не відповідає обставинам справи.
Відтак, суд вбачає наявність підстав для зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, до обґрунтованого рівня - 3 000,00 гривень. Крім того, підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на пересилку поштової кореспонденції (пакет документів до суду) у розмірі 381,74 гривня.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12-13, 19, 58, 76-81, 95, 121, 126-127, 133, 137, 141-142, 191, 223, 264-265, 352-354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 419,84 грн, судовий збір у розмірі 1 891,54 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн, на пересилку поштової кореспонденції у розмірі 381,74 грн, витрати всього на загальну суму 16 693,12 грн (шістнадцять тисяч шістсот дев`яносто три гривні 12 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне найменування сторін:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» (02154, м. Київ, пр. Соборності, б. 30-А, приміщення 321, код ЄДРПОУ 43950742).
Відповідач - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Євген ЗАВГОРОДНІЙ