ЄУН: 336/1989/26
Провадження №: 2-а/336/54/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
м. Запоріжжя 22 вересня 2026 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Зарютіна П.В.
за участю секретаря Гордейченко Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , представник Рогозін О.В., до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом, за яким просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення №4400 від 17.09.2025 року, ухвалену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. З ст. 210-1;
справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ч. З ст. 210-1 - закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
4 березня 2026 року ухвалою судді у цій справі було вирішено:
«Відкрити провадження у справі за вищевказаною позовною заявою.
Призначити справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позов, за яким, посилаючись на правомірність оскаржуваної постанови, просив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити в повному обсязі.
У судове засідання сторони не явилися.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 3 ст.210 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим кодексом та іншими законами України.
Згідно з статтею 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як передбачено статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Тобто, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Отже, наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
17.09.2025 начальником
ІНФОРМАЦІЯ_1 була винесена постанова № 4400 від
17.09.2025 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 Кодексу
України про адміністративні правопорушення. Згідно вказаної постанови № 4400 від
17.09.2025, громадянина ОСОБА_1 було притягнуто до
адміністративної відповідальності і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень.
Суть адміністративного правопорушення полягала в наступному.
Військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був
визнаний обмежено придатним до військової служби до набрання чинності положень
Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення
прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 21.03.2024
№3621-ІХ, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення
змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та
поліцейських на соціальний захист" від 21.03.2024 №3621-ІХ, з дня набрання чинності
цим Законом до 05 червня 2025 року, не пройшов повторний медичний огляд з метою
визначення придатності до військової служби. Військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час дії особливого періоду вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Так, дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є
конституційним обов`язком громадян України.
Громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які
підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий
облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних
Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для
виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять
службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і
призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану
в Україні" із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 в Україні введено воєнний стан. Крім того,
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", в
тому числі на території Запорізької області оголошено проведення загальної
мобілізації. Особливий період діє в Україні з 17 березня 2014 року, коли була
оголошена перша хвиля часткової мобілізації у зв`язку з російською агресією.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову
службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають
на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі
Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у
військовому резерві, зобов`язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України
про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої
персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через
електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у
територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного
у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної
підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та
соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби
безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для
оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік,
проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або
вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на
збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України,
розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або
військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального
органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати
військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 "Про
затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час
мобілізації, на особливий період" пункту 68 "У мирний час під час визначення
призначення резервіста або військовозобов`язаного на особливий період та
включення його до складу військових команд для комплектування військових частин
(установ) вони проходять медичний огляд, за результатами якого таким особам
оформляється довідка з висновком щодо придатності до військової служби. Строк дії
такої довідки становить п`ять років. Придатним до військової служби резервістам та
військовозобов`язаним вручається мобілізаційне розпорядження.". Особи, які не
проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про
придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.
Відповідно до Закону України від 21.03.2024 №3621-IX «Про внесення змін до
деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та
поліцейських на соціальний захист», громадяни України віком від 25 до 60 років, які
були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим
Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня
набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний
медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі
громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру
комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби
безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби
безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України -
до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний
кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Відповідно до вимог Інструкції зі складання територіальними центрами
комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про
адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони
України від 01.01.2024 № 3 зі змінами і доповненнями, внесеними наказом
Міністерства оборони України від 12.01.2024 року № 22, а саме: під час складання
протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності,
уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63
Конституції України та роз`яснюються права та обов`язки, передбачені статтею 268
КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка
притягується до адміністративної відповідальності. Протокол підписується
уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягується до
адміністративної відповідальності. За наявності свідків протокол може бути
підписано також і цими особами.
Уповноважена посадова особа, яка склала протокол, пропонує особі, яка
притягується до адміністративної відповідальності, ознайомитися із складеним
протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із
проставлянням свого підпису та дати. Пояснення особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності, можуть бути викладені на окремому аркуші з
відміткою про це в протоколі.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право
робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до
протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності,
від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол,
робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням
дати. Відмова від пояснення або підписання протоколу також може
підтверджуватися підписами свідків. Відмова від підписання протоколу, а також відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та довести факт порушення ним ПДР відповідними доказами.
Суд звертає увагу, що усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень трактуються на користь позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов`язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2025 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол № 4400 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Оскаржувана постанова винесена 17.09.2025, тобто в межах трьохмісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності з дня його виявлення 12.09.2025.
Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності (ч.1 ст. 256 КУпАП).
Натомість, як встановлено судом оскаржувана постанова винесена у справі про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а протокол № 4400 від 12.09.2025 було складено уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Фактично інших доказів стосовно вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стороною відповідача суду не надавалося. Сама по собі облікова картка на позивача про вчинення останнім вказаного правопорушення не свідчить.
При цьому доводи позивача щодо поновлення строку на подання позову у цій справі є слушними з огляду на відсутність у справі доказів своєчасного отримання ним оскаржуваної постанови.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.7,9,210,222,245,247,251,252,268,280,283 КУпАП, ст.2,5,9,72-79,90,122, 123, 242-246,262,268-272,286 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на подання позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позов ОСОБА_1 , представник ОСОБА_3 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 4400 від 17.02.2025, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення - штраф у розмірі 17000 грн., а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя П.В. Зарютін
22.09.26