Справа № 442/5992/26
Провадження № 2-асз/442/1/26
У Х В А Л А
Іменем України
23 вересня 2026 року Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Павлів З.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
встановив:
22.09.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про повернення судового збору, у зв`язку з тим, що 31.07.2026 ним було сплачено 665,60 грн судового збору згідно з квитанцією № E7ZY-5R67-YL9E за подання адміністративного позову у справі № 442/5992/26, предметом якої було оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обгрунтування клопотання покликається на те, що 09.09.2026 Другий сенат Конституційного Суду України у рішенні № 10-р(ІІ)/2026 вказав, що сплата судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення приписами Закону не передбачена. Застосування загальних ставок судового збору до заяви про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення Законом не передбачено.
Конституційний Суд України наголосив, що визначення обов`язку сплачувати судовий збір та розміру його ставки належить до сфери законодавчого регулювання: порядок визначення ставки судового збору має бути встановлений саме законом.
Суд звернув увагу, що передбачені ч.2 ст.4 Закону ставки стосуються інших об`єктів справляння збору. Зокрема, ставка для адміністративного позову немайнового характеру не може автоматично поширюватися на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. Так само ставка, визначена п.5 ч.2 ст.4 Закону у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, не встановлює плати за подання позову про скасування постанови органу державної влади.
У статті 151-2 Конституції України визначено, що рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Отже, з урахуванням вищенаведених висновків Конституційного Суду України, суд вважає, що правова позиція стосовно сплати судового збору у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, має враховуватися судом з розумним сумнівом, який висловлений у пункті 9 вищенаведеного рішення Конституційного Суду України.
Судом встановлено, що при зверненні до суд з вищевказаним позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 665,60 грн., що підтверджується квитанцією №E7ZY-5R67-YL9E.
Водночас, станом на день звернення до суду з даною заявою справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення перебуває на розгляді в суді апеляційної інстанції.
З таких підстав, суд позбавлений можливості розглянути дану заяву та вважає за доцільне повернути таку заявнику, роз`яснивши, що питання судових витрат може бути вирішено й судом апеляційної інстанції під час ухвалення ним рішення.
Керуючись ст.169 КАС України,
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - повернути заявнику.
Роз`яснити позивачу, що у відповідності до положень ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Павлів З.С.