Справа № 689/1752/26
2-о/689/350/26
РІШЕННЯ
Іменем України
23.09.2026 року селище Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Шевчик О.М.,
присяжних Кушніра В.Ф., Гука В.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Регент-Краснопортко В.В.,
прокурора Гуменної В.В.,
представника психіатричного закладу Здреник А.В.,
особи, відносно якої вирішується питання про госпіталізацію - ОСОБА_1 ,
представника особи, відносно якої вирішується питання про госпіталізацію - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні селища Ярмолинці в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою представника Комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги" Хмельницької обласної ради про госпіталізацію до психіатричного закладу в примусовому порядку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , -
встановив:
Представник Комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги" Хмельницької обласної ради (далі - КНП "ХОЗЗНПД" ХОР) звернувся до суду з заявою про госпіталізацію до психіатричного закладу в примусовому порядку ОСОБА_1 , посилаючись на те, що він страждає на психічний розлад, а лікування та обстеження хворого можливе тільки в умовах стаціонару. На обґрунтування заяви представник КНП "ХОЗЗНПД" ХОР зазначив, що ОСОБА_1 страждає на параноїдну шизофренію, загострення, що становить небезпеку для себе та оточуючих.
16.09.2026 при поступленні ОСОБА_1 дав згоду на госпіталізацію, однак, 22.09.2026 відмовився від лікування.
22.09.2026 року ОСОБА_1 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів Хмельницького обласного закладу з надання психіатричної допомоги, яка підтвердила обґрунтованість рішення про необхідність госпіталізації хворого та лікування в умовах стаціонару, оскільки ОСОБА_1 страждає на параноїдну шизофренію, загострення, що становить небезпеку для себе та оточуючих.
В судовому засіданні представник закладу з надання психіатричної допомоги заяву підтримала, однак пояснила, що ОСОБА_1 , перебуваючи з 16.09.2026 по сьогоднішній день у відділенні, проявів небезпеки не виявляє, порушень поведінки немає, його сон налагодився, він може лікуватися амбулаторно, так як вдома приймає підтримуючу терапію .
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив відносно своєї госпіталізації, зазначивши, що не потребує стаціонарного лікування. Повідомив, що те, що його матір написала у заяві про наявність в нього агресії не відповідає дійсності, так як він перебуває з матір`ю у неприязних відносинах. Просив надати можливість лікуватися амбулаторно так як він вдома приймає підтримуючу терапію.
Прокурор заперечила проти задоволення заяви про госпіталізацію ОСОБА_1 , зазначивши, що в судовому засіданні не підтверджено такої підстави для примусової госпіталізації ОСОБА_1 в психіатричний стаціонар як небезпека для себе та оточуючих, яка вказана у заяві та висновку комісії лікарів-психіатрів.
Представник ОСОБА_1 заперечив щодо задоволення заяви про госпіталізацію ОСОБА_1 , підтримавши позицію прокурора.
Заслухавши пояснення представника закладу з надання психіатричної допомоги, вислухавши думку прокурора, ОСОБА_1 та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про психіатричну допомогу" особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Судом встановлено, що 16.09.2026 ОСОБА_1 був доставлений в Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги швидкою допомогою.
При поступленні ОСОБА_1 дав згоду на госпіталізацію, однак, 22.09.2026 відмовився від лікування.
Комісія лікарів-психіатрів, яка оглянула хворого 22.09.2026 року, прийшла до висновку про необхідність його госпіталізації у психіатричний стаціонар, оскільки встановлено, ОСОБА_1 страждає на параноїдну шизофренію, загострення, що становить небезпеку для себе та оточуючих.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про психіатричну допомогу" особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Отже, виходячи із змісту вказаної статті, обов`язковими умовами для госпіталізації особи до психіатричного закладу в примусовому порядку, крім наявності в неї тяжкого психічного розладу, є вчинення нею чи прояв нею реальних намірів вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможність такою особою самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
В той же час, в ході судового розгляду представником психіатричного закладу не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували обставини щодо вчинення ОСОБА_1 дій чи проявів ним реальних намірів вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього та оточуючих, про що зазначено у висновку комісії лікарів-психіатрів.
При цьому, суд бере до уваги пояснення представника психіатричного закладу в судовому засідання про те, що ОСОБА_1 , перебуваючи з 16.09.2026 по сьогоднішній день у відділенні, проявів небезпеки не виявляє, порушень поведінки немає, його сон налагодився, він може лікуватися амбулаторно, так як вдома приймає підтримуючу терапію.
Крім того, суд критично оцінює заяву матері ОСОБА_1 - ОСОБА_3 від 22.09.2026 про наявність у сина агресивної та неадекватної поведінки, оскільки в ній не зазначено кого конкретно стосується така поведінка. Водночас, інших доказів на підтвердження цієї інформації суду не надано, тоді як ОСОБА_1 в судовому засідання зазначив, що перебуває з матір`ю в неприязних відносинах.
Таким чином, в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження обставини, викладені в заяві директора Комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги" Хмельницької обласної ради про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку, а тому заява не підлягає задоволенню.
На підставі ст. 14, 17, 22 Закону України "Про психіатричну допомогу", керуючись ст. 12, 13, 81, 263-265, 339-342 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні заяви директора Комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги" Хмельницької обласної ради про госпіталізаціюОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , у Комунальне некомерційне підприємство "Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги" Хмельницької обласної ради у примусовому порядку терміном до 1 (одного) місяця, відмовити.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 23 вересня 2026 року.
Головуючий-суддя Шевчик О.М.
Присяжні: Кушнір В.Ф.
Гук В.О.