Номер провадження: 22-з/813/466/26
Справа № 946/4836/23
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Сегеда С. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
22.09.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати у цивільних справахСегеди С.М.,розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Назарової Марини Вікторівни, Коновалової Вікторії Анатоліївни, Кострицького Віталія Володимировича у справі №946/4836/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 вересня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, Одеської обласної прокуратури, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
У провадженні Одеського апеляційного суду перебуває на розгляді вищевказана цивільна справа, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 вересня 2025 року.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаної вище апеляційної скарги (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 жовтня 2025 року), визначено склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Назарова М.В., склад колегії суддів: Коновалова В.А., Кострицький В.В. (т. 7 а.с.2).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року було відкрито апеляційне провадження (т. 7 а.с.3).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2025 року справу призначено до розгляду на 14 квітня 2026 року.
Судове засідання, яке призначено на 14 квітня 2026 року, не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Назарової М.В. у відпустці. Розгляд справи відкладено на 28.07.2026 р., 12:35 год. (т. 7, а.с. 189).
Судове засідання, яке було призначено на 28 липня 2026 року, також не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги по всій Одеській області. Розгляд справи було відкладено на 03 листопада 2026 року, о 14:00 год. (т.7, а.с.205).
27 серпня 2026 року канцелярією Одеського апеляційного суду було зареєстровано заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду Назарової М.В., Коновалової В.А., Кострицького В.В., в якій просив дану заяву задовольнити, визнати наявними обставини, які в їх сукупності викликають обґрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності зазначеного складу суду; у разі задоволення заяви визначити інший склад суду для розгляду цивільної справи № 946/4836/23 у порядку, передбаченому ЦПК України; у випадку відсутності неупередженого складу суду передати справу до Київського апеляційного суду.
В обґрунтування заявленого відводу ОСОБА_1 зазначає про істотне перевищення передбаченого статтею 371 ЦПК України строку апеляційного перегляду; тривалі проміжки часу між призначенням та фактичним проведенням судових засідань; повторне відкладення розгляду справи після проведення судового засідання в липні 2026 року та призначення наступного розгляду лише на грудень 2026 року; відсутність для заявника зрозумілого процесуального пояснення причин такого тривалого відкладення; конкретні обставини професійної взаємодії членів колегії з органами прокуратури Одеського регіону та прокурорами, які є відповідачами у цій справі; виявлені заявником конкретні судові провадження, у яких окремі члени колегії брали участь у розгляді справ за участю відповідачів або відповідних органів прокуратури.
18 вересня 2026 року ухвалою Одеського апеляційного суду заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду Назарової М.В., Коновалової В.А., Кострицького В.В., в частині істотного перевищення передбаченого статтею 371 ЦПК України строку апеляційного перегляду, тривалого проміжку часу між призначенням та фактичним проведенням судових засідань, повторного відкладення розгляду справи після проведення судового засідання в липні 2026 року та призначення наступного розгляду лише на грудень 2026 року, відсутності для заявника зрозумілого процесуального пояснення причин такого тривалого відкладення залишено без розгляду.
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Назарової М.В., Коновалової В.А., Кострицького В.В., в частині посилань на конкретні обставини професійної взаємодії членів колегії з органами прокуратури Одеського регіону та прокурорами, які є відповідачами у цій справі та виявлені заявником конкретні судові провадження, у яких окремі члени колегії брали участь у розгляді справ за участю відповідачів або відповідних органів прокуратури визнано необґрунтованою.
Справу передано до канцелярії Одеського апеляційного суду для виконання вимог, передбачених ч. 1 ст. 33 ЦПК України (т. 7 а.с.240-243).
Автоматизованою системою документообігу суду в порядку, встановленому
ч. 1 ст. 33 ЦПК України, для вирішення питання про відвід судді (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 вересня 2026 року), визначено суддю Сегеду С.М. (т.7 а.с.245), в провадження якого вказану цивільну справу було передано 21 вересня 2026 року (а.с. 163).
Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Після проведення автоматизованого розподілу справи та відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується Одеським апеляційним судом у складі судді Сегеди С.М. без повідомлення учасників справи.
З підстав викладеного, а також у відповідності до ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується суддею Сегедою С.М. протягом двох робочих днів.
Дослідивши доводи заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду Назарової М.В., Коновалової В.А., Кострицького В.В., апеляційний суд бере до уваги таке.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Частина перша ст. 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу з підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України.
Так, відповідно до вимог ч. 1ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу) якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Тобто, положеннями ч. 1ст. 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.
За положеннями ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.
Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.
Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
При цьому неупередженість має одночасно існувати як фактично (суб`єктивний тест, так і має бути забезпечена її розумна видимість (об`єктивний тест) (рішення ЄСПЛ у справі «Мікаллеф проти Мальти», № 17056/06 від 15 жовтня 2009 року, «Rustavi 2 Broadcasting Company Ltd та інші проти Грузії», № 16812/17 від 18 липня 2019 року).
Оцінивши доводи заяви, вважаю, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 відсутні, оскільки доводи заявника не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів в неупередженості судді.
Так, із заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів, вбачається, що заявник пов`язує свої сумніви щодо неупередженості, об`єктивності та безсторонності суддів із тим, що відповідачами у даній справі є не лише Ізмаїльська окружна прокуратура Одеської області та Одеська обласна прокуратура, а й конкретні посадові особи органів прокуратури - Сара О.В. та Івахів М.В.
Проте, сам факт перегляду суддями Одеського апеляційного суду Назаровою М.В., Коноваловою В.А., Кострицьким В.В. інших справ за участі органів прокуратури, зокрема, Одеської прокуратури, а також участь судді Кострицького В.В. в офіційних заходах, на яких були також присутні представники органів прокуратури, не може розцінюватися як обставина, що об`єктивно викликає сумнів у неупередженості чи безсторонності суддів у справі заявника.
Стосовно доводів Бабія Г.О. про істотне перевищення суддями строку апеляційного перегляду, тривалі проміжки часу між призначенням та фактичним проведенням судових засідань, повторне відкладення розгляду справи після проведення судового засідання в липні 2026 року та призначення наступного розгляду лише на грудень 2026 року, а також на відсутність для заявника зрозумілого процесуального пояснення причин такого тривалого відкладення, то посилання на вказані дії суду як триваючі не спростовує наведеного, оскільки судом були вчинені конкретні дії по відкладення розгляду справи в певний час, про що заявник був обізнаний.
Посилання заявника на подання ОСОБА_1 дисциплінарної скарги до Вищої ради правосуддя, не є підставою для відводу суддів у цій справі.
Отже обставини, на які посилається заявник у заяві про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду Назарової М.В., Коновалової В.А., Кострицького В.В., не дають підстав для сумніву в неупередженості і об`єктивності суддів, тому вважаю, що заява ОСОБА_1 про відвід зазначених суддів задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Назарової Марини Вікторівни, Коновалової Вікторії Анатоліївни, Кострицького Віталія Володимировича від участі у справі №946/4836/23.
Матеріали справи №946/4836/23 (провадження № 22-ц/813/1484/26) за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, Одеської обласної прокуратури, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, передати для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда