Справа №534/2714/26
Провадження №2-з/534/20/26
У Х В А Л А
про забезпечення позову
23 вересня 2026 року м. Горішні Плавні
Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Морозов В.Ю., за участі: секретаря судового засідання Костюченко О.А., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Карабаш Юлії Олександрівни, відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про забезпечення позову,
У С Т А Н О В И В:
Представник заявника звернулася із заявою про забезпечення позову в якій прохає суд накласти арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
Заява, серед іншого, вмотивована тим, що до Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області 03.09.2026 представником заявниці направлена позовна заява про визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 07.0.2025 року між ОСОБА_3 , яка діяла від імені ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 (посвідчений приватним нотаріусом Куц С.М. і зареєстрований за №2071) та витребування від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до позовної заяви, згідно з заповітом серія ВРЛ № 776787 від 20.08.2011 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на випадок своєї смерті зробила розпорядження, що все її майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належить їй на день смерті і на що за законом остання мала право, заповідала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Даний заповіт зареєстровано в Спадковому реєстрі за № 51543334 приватним нотаріусом Прокопом О.Е. 09.08.2011.
Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого повторно 18.05.2011 відділом реєстрації актів цивільного стану Комсомольського міського управління юстиції Полтавської області, матір`ю Позивачки ОСОБА_1 є ОСОБА_4 .
З метою відкриття спадщини після смерті матері, позивачка ОСОБА_1 , звернулася до Першої кременчуцької державної нотаріальної контори, де на підставі відповідної заяви Позивачки 03.07.2026 зареєстрована спадкова справа за № 75835640.
Однак, у подальшому Позивачці стало відомо, що 07.10.2025 між ОСОБА_4 , від імені якої діяла представник ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої 29 вересня 2025 року приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області за реєстровим № 937 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 44,0 кв.м., житловою 30,2 кв.м.
Крім того, відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта за № 491952841 від 28.08.2026 власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Оскільки предметом позову у даній справі є вимоги позивача про визнання договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного 07.0.2025 року між ОСОБА_3 , яка діяла від імені ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 (посвідчений приватним нотаріусом Куц С.М. і зареєстрований за №2071) та витребування майна з чужого незаконного володіння, виконання в майбутньому судового рішення у разі задоволення позовних вимог буде безпосередньо залежати від тієї обставини, чи не буде відчужене спірне майно, тому застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно безпосередньо пов`язано із предметом позову.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або.
За змістом ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Вивчивши матеріали, додані до заяви, суд вважає заяву про забезпечення позову, є такою що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Щодо обґрунтованості заяви про забезпечення позову, суд враховує, що між, сторонами існує реальний спір.
У свою чергу заява про забезпечення позову мотивується наявністю реальних і обґрунтованих ризиків невиконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог, а відтак і можливим порушенням права на судовий захист.
Так, відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта за № 491952841 від 28.08.2026 власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Забороною вчиняти певні дії
Гарантії права на справедливий суд поширюються не лише під час судового розгляду справи, а також й під виконання ухваленого судового рішення, тому відповідно під час розгляду заяви про забезпечення позову, суду слід враховувати, що застосування заходів забезпечення позову забезпечить його виконання у разі задоволення позову, а у разі, якщо такі заходи не будуть застосовані судом, його виконання може ускладнитися/виконання стане неможливим.
Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в поста-нові від 15.09.2020 р. у справі № 753/22860/17.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 11.12.2023 р. у справі за №904/1934/23 звернув увагу на те, що використання під час розгляду заяви про забезпечення позову терміну «боржник» по відношенню до відповідача не вказує на упереджене ставлення до нього чи передчасність встановлення судом обставин щодо наявності заборгованості до моменту розгляду справи (спору) по суті, оскільки такий термін, зокрема міститься в нормами ЦК України як визначення сторін в зобов`язанні (боржник та кредитор).
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 р. у справі №753/22860/17.
Відповідно до ст. 154 ЦПК України суд не вбачає підстав для зустрічного забезпечення.
Отже, оскільки невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешт на вказане майно, може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у справі про визнання недійсним договору купівлі - продажу, заяву про забезпечення позову слід задовольнити.
Керуючись ст. ст.150,153, 157 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Карабаш Юлії Олександрівни, відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про забезпечення позову - задовольнити.
Застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії пов`язані з реєстрацією права власності та інших речових прав на вказане нерухоме майно, у тому числі заборони реєстрації правочинів щодо відчуження цього майна, передачі його у володіння та користування третім особам, до набрання законної сили рішенням суду.
Направити примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам для негайного виконання, яких стосуються заходи забезпечення позову і відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Сторонам роз`яснити, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з моменту її складання.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя В`ячеслав МОРОЗОВ