543/728/26
2/543/624/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.09.2026 селище Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Гришка О.Я., за участі секретаря судового засідання Федорини А.А., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Черненко Оксана Олександрівна, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до Оржицького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно.
Позивач вказує, що влітку 2020 року односельчанка повідомила ОСОБА_1 , що ОСОБА_3 нібито зробив особисте розпорядження на випадок своєї смерті та заповів позивачці належний йому житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . З огляду на отриману інформацію, ОСОБА_1 через представника звернулася до Лукімського старостинського округу Оржицької селищної ради із заявою про видачу дубліката заповіту ОСОБА_3 , однак у відповіді було вказано, що заповіт ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1 в сільській раді відсутній. Позивач зазначає, що отримавши таку відповідь ОСОБА_1 зробила висновок про помилковість інформації про заповіт ОСОБА_3 , складеного на її ім`я. Крім того, вона вважала, що будинок по АДРЕСА_1 належить її бабусі і вона може оформити на нього право власності в будь який момент, оскільки є єдиною спадкоємицею за законом на її майно.
У позовній заяві вказано, що влітку 2024 року відповідач через представника надала позивачу копію заповіту ОСОБА_3 від 18.11.2015. Відповідно до заповідального розпорядження ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповів належний йому житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами ОСОБА_4 , а свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія XVII №112177, належну йому земельну ділянку частку (пай) згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 №621102, грошові заощадження заповів ОСОБА_2 .
Позивач вказує, що заяву про прийняття спадщини за заповітом після ОСОБА_3 у визначений законодавством строк вона не подавала, оскільки про існування заповіту на той час не знала.
ОСОБА_1 вказує, що маючи намір скористатись можливістю, яку передбачає законодавство, позивач звернулася до відповідача з проханням надати нотаріусу заяву про допуск її до спадкування після ОСОБА_3 . Однак, нотаріус вказала на неможливість допуску до спадкування в зв`язку з тим, що ОСОБА_2 вже було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на визначену в заповіті частину майна. Крім того, нотаріус за заявою ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії в зв`язку з невідповідністю прізвища заявниці та прізвища особи, визначеної у заповіті ОСОБА_3 . Позивач зазначає, що, відповідно до паспорта вона має прізвище « ОСОБА_5 », а у заповіті ОСОБА_3 вказане прізвище спадкоємця « ОСОБА_6 ».
Позивач вважає, що така помилка в написанні її прізвища в заповіті ОСОБА_3 відбулася в зв`язку з відсутністю у заповідача її паспортних даних.
Посилаючись на вищевикладені обставини позивач ОСОБА_1 просила суд встановити факт належності ОСОБА_1 заповіту ОСОБА_3 , складеного 18.11.2015, посвідченого головою Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області Хорошко В.І. та зареєстрованого в реєстрі за №741 на ім`я ОСОБА_4 , та визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 строком на три місяці.
У підготовче засідання позивач та представник позивача не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про проведення засідання без участі сторони позивача. Представник позивача вказала, що позовні вимоги вони підтримують у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву про визнання позову, просила судові засідання проводити без її участі.
Від третьої особи приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Черненко О.О. до суду надійшов лист про розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. У відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши докази і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с. 62-63).
На день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На день ОСОБА_3 смерті та протягом шести місяців потому за вказаною адресою була зареєстрована та проживала його дружина ОСОБА_2 (а.с. 25).
З Інформаційної довідки зі спадкового реєстру вбачається, що після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справа, інформація про спадкові договори відсутня (а.с. 70-71).
Згідно заповіту, який посвідчений 18.11.2015 сільським головою Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області Хорошко В.І., ОСОБА_3 на випадок своєї смерті належний йому житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами заповів ОСОБА_4 , земельну частку (пай) згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 № 621102 та грошові заощадження заповів ОСОБА_2 (а.с. 23, 69).
ОСОБА_2 прийняла спадщину ОСОБА_3 шляхом подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за заповітом та отримала свідоцтво на спадкове майно на земельну ділянку, площею 3,7001 га (а.с. 67-68).
Постановою від 07.07.2026 нотаріус відмовила позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим 18.11.2015 сільським головою Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області, зареєстрованим у реєстрі за № 741, однак, даний заповіт посвідчений від імені ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_4 (а.с. 17-18).
ОСОБА_2 своєю заявою надала згоду на подачу ОСОБА_1 заяви на прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , як такою, що пропустила строк для прийняття спадщини (а.с. 17).
Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 15-16).
У свідоцтві про народження, записи у якому вчинені російською мовою, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 18 зворот).
Згідно витягу з погосподарської книги ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вказана головою сім`ї, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (прізвище до реєстрації шлюбу з ОСОБА_11 « ОСОБА_12 »), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 значаться відповідно дочкою, онукою та зятем голови сім`ї (а.с. 20, 22 зворот).
У довідці, яка видана виконавчим комітетом Оржицької селищної ради, вказано, що останнім місцем проживання ОСОБА_9 було с. Лукім`я Лубенського (колишнього Оржицького) району Полтавської області, де вона була зареєстрована та постійно проживала по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 . Крім ОСОБА_9 в цьому будинку на час її смерті та протягом 6 місяців з дня її смерті були зареєстровані і постійно проживали її дочка ОСОБА_13 , зять ОСОБА_3 та онука ОСОБА_4 (а.с. 22).
За даними погосподарських книг ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (прізвище після реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 - « ОСОБА_6 », яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 значаться зареєстрованими жителями будинку за однією адресою та вказані, відповідно, головою двору, дружиною та дочкою голови двору (а.с. 11-13, 19, 21).
Згідно довідки виконавчого комітету Оржицької селищної ради будинок за адресою: АДРЕСА_1 , обліковується за ОСОБА_3 (а.с. 24 зворот).
У заявах свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 повідомлено, що ОСОБА_1 є їх однокласницею та подругою зі школи, тому вони часто проводили разом час. Свідки вказали, що вони завжди була гостями на дні народження позивача, були знайомі з матір`ю позивача ОСОБА_13 та бабусею ОСОБА_16 . Свідки повідомили, що їм відомо про те, що родина спочатку жила в старенькому будинку бабусі ОСОБА_1 , а на цьому ж дворищі вони будували новий будинок, до якого згодом переїхали всі жити. Через деякий час з родиною позивача у новому будинку став проживати чоловік матері ОСОБА_1 . ОСОБА_3 .
Згідно облікової картки об`єкта погосподарського обліку будинок за адресою: АДРЕСА_1 , обліковується за ОСОБА_3 (а.с. 14-15).
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_17 було виготовлено технічний паспорт на будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 25-27).
Згідно статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у, день відкриття спадщини.
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Позивач у позовній заяві вказує, що причиною пропуску нею строку звернення з заявою про прийняття спадщини є її необізнаність про наявність заповіту спадкодавця на її ім`я.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктом 1.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок № 296/5), при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття (пункт 3.2 глави 10 розділу II Порядку № 296/5).
Пунктом 3.16 глави 10 розділу II Порядку № 296/5 передбачено, що суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Отже, на нотаріуса покладено обов`язок щодо повідомлення спадкодавця про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Суду не надані докази того, що нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування вживали яких-небудь заходів для інформування позивача про наявність заповіту спадкодавця на його ім`я.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Суд, проаналізувавши всю сукупність письмових доказів у справі, приходить до висновку, що ОСОБА_1 довела суду факт належності їй заповіту ОСОБА_3 , складеного 18.11.2015, посвідченого сільським головою Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області Хорошко В.І. та зареєстрованого в реєстрі за №741. Помилка при написанні прізвища спадкоємиці у заповіті не може бути підставою для позбавлення спадкоємиці права на спадкування відповідного спадкового майна.
Суд також приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення з заявою про прийняття спадщини з поважних причин. Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та з урахуванням доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст. 1223, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд
в и р і ш и в
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), третя особа: Приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Черненко Оксана Олександрівна (місцезнаходження: вул. Героїв Оржиці, 1/5, сел. Оржиця, Лубенський район, Полтавська область) про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , заповіту ОСОБА_3 , складеного 18.11.2015, посвідченого головою Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області Хорошко В.І. та зареєстрованого в реєстрі за №741 на ім`я ОСОБА_4 .
Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 строком три місяці.
За ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя