єдиний унікальний номер справи 546/737/26
номер провадження 2/546/733/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Романенко О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
26.06.2026 до суду через електронний кабінет Електронного суду надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач просить суд:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
2) Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за договором позики № 77612712 від 15.11.2021 у розмірі 27 473,38 грн, яка складається з: 11 386,00 грн - основної суми боргу; 16 087,38 грн - процентів за користування позикою.
3) Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
4) Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.
5) Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» судові витрати, пов`язані з підготовкою, комплектуванням та направленням документів Відповідачу, у розмірі 381,74 грн.
6) На підставі частини третьої статті 211 ЦПК України розгляд справи проводити за відсутності представника Позивача за наявними у справі матеріалами. Проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення Позивач не заперечує.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» як первісним кредитором та ОСОБА_1 як позичальником було укладено договір позики № 77612712 на умовах повернення позики в кінці строку позики.
Відповідач висловив волевиявлення на укладення договору позики № 77612712 на суму 11 386,00 грн, а договір було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором: D8h4t0gh7B, направленим на фінансовий номер телефону Відповідача: НОМЕР_1 .
Після укладення договору первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу суму позики на банківську картку № НОМЕР_2 .
Відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав: суму позики у встановлений договором строк не повернув, проценти за користування позикою у повному обсязі не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в загальному розмірі 27 473,38 грн, з яких: 11 386,00 грн - основна сума боргу - неповернутий залишок тіла позики, який утворився внаслідок невиконання Відповідачем обов`язку щодо повернення отриманих грошових коштів у порядку та строки, передбачені Договором, а також 16 087,38 грн - проценти за користування позикою нараховані відповідно до умов Договору.
Первісний кредитор - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» - відступив право вимоги до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 025-040122 від 04.01.2022 та відповідного реєстру прав вимоги, а саме: Витяг з Реєстру прав вимог № 10/06/22 до договору факторингу № 025-040122 від 04.01.2022 р. | м. Київ, 10 червня 2022 р. У реєстрі індивідуалізовано боржника, номер договору, суму виданої позики та складові заборгованості, під номером №14588.
В свою чергу ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило право вимоги до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» на підставі договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025, реєстру боржників та акту приймання-передачі прав вимоги, де відповідач знаходиться під №1900.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 27 473,38 грн, а також понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн., витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн, а також витрати на підготовку та направлення документів у розмірі 381,74 грн.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 26.06.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.
Ухвалою суду від 16.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, призначено розгляд справи за наявними у ній матеріалами на 08:20 год 17.08.2026, який було відкладено у зв`язку з перебуванням головуючого судді по справі на лікарняному.
Копія ухвали від 16.07.2026 року, направлена відповідачу за його місцем державної реєстрації, отримана відповідачкою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 80).
Відзиву, заяв чи клопотань до суду від відповідача не надходило.
Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 15.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 уклали Договір позики №77612712 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (далі - договір позики) (а.с.16).
Згідно п. 1. договору позики Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
Пунктом 2.1. договору позики визначена сума позики, що становить 11386,00 грн.
Згідно пункту 2.2. договору позики строк позики - 30 днів.
Процентна ставка (базова) становить 1,99%, день надання позики - 15.11.2021, день повернення позики - 15.12.2021, знижена процентна ставка/день (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності) - 0,6965% , Процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день (не застосовується в період карантину) - 2,70%, Пеня %/день (не застосовується в період карантину) - 2,70%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 906,06%, орієнтовна загальна вартість позики - 13765, 10 грн. (пункт 2.3. договору позики).
Згідно пункту 3 договору позики Позикодавець надає Позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника(за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.
Згідно пункту 5 договору позики підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що:
5.1. Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (TM «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТМ «MYCREDIT»), розміщених за адресою https://mycredit.ua/ua/akcii/
5.2. Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Згідно пункту 12 цей Договір позики укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Договір містить реквізити сторін та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором D8h4t0gh7B (а.с. 16 оборот).
Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору позики №77612712 від 15.11.2021, визначено, що сума нарахованих процентів за користування кредитом становить 2379,10 грн, загальна вартість кредиту - 13765,10 грн., дата іидачі кредиту - 15.11.2021, дата повернення кредиту - 15.12.2021. Додаток підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором D8h4t0gh7B (а.с.16 оборот).
В паспорті споживчого кредиту також вказані всі погоджені сторонами умови кредитування, зокрема сума кредиту - 11386,00 грн, строк кредитування - 30 днів, знижена процентна ставка - 0,6965 % в день, базова процентна ставка - 1,99 % в день, загальні витрати за кредитом - 2379,10 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 13765,10 грн. та інші. Паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора oH257dKPRv (а.с.17).
ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання перед відповідачем за договором позики виконало, що підтверджується довідкою№КД-000152770/ТНПП від 16.04.2026, яким ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції є ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та завершення такої операції: дата - 15.11.2021 року; номер платежу 9e6cd2c6-2eaf-4627-964b-2a20d38f16e2; сума - 11386,00 грн.; отримувач - Павлусенко Оксана - ЕПЗ номер НОМЕР_2 (а.с. 33).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 77612712 від 15.11.2021 ОСОБА_1 має заборгованість станом на 11.06.2022 у загальному розмірі - 27473,38 грн, з них: 11386,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 16087,38 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 18 оборот-20). Нарахування відсотків здійснювалося за період з 15.11.2021 до 24.02.2022 (за 102 дні). Нарахування здійснювалися за базовою відсотковою ставкою 1,99 % в день.
Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частина 1 та 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з пунктом 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України передбачено, що в письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною особою та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Використання для підписання договорів позики електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який містить тільки комбінацію цифр, узгоджується із вимогами законодавства. Підписання електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто укладення договору без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету не є можливим (див. висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 (справа №732/670/19), від 12.01.2021(справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа № 280/4456/20), від 09.02.2023 (справа № 640/7029/19)).
Договір позики підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідачки D8h4t0gh7B. Також в договорі казані особисті дані позичальника: серія та номер паспорта, РНОКПП, адреса місця проживання, номер телефону, ел.пошта, та рахунок.
Зазначену інформацію первісний кредитор міг отримати лише від відповідача.
Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача, але з обов`язковим повідомленням Споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 ЗУ «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома Споживача такого факту (пункт 4.1 кредитного договору).
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.
Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.
Судом встановлено, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (клієнт) та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (фактор) уклали Договір факторингу № 025-040122 від 04.01.2022, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату у передбачений цим договором спосіб (а.с.33 оборот-36).
Згідно п. 2.1.3 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прави вимоги відбувається в день підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог.
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №10/06/22 щодо боржника ОСОБА_1 відповідно до договору факторингу № 025-040122 від 04.01.2022, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №77612712 від 15.11.2021 в сумі 27473,38 грн ,з яких 11386,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 16087,38 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.38 оборот).
17.12.2025 ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» уклали Договір факторингу №17/12/25-01, за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників які належали клієнту за кредитними договорами (а.с.39-45).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №17/12/25-01 від 17.12.2025 ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №77612712 від 15.11.2021 в сумі 27473,38 грн, з яких 11386,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 16087,38 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 49)
Відповідно до ст. ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Згідно з ст. ст.610,611,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Із вищенаведеного розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором позики № 77612712 від 15.11.2021, здійсненого первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» станом на 11.06.2022, остання становить 27473,38 грн, з них: 11386,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 16087,38 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 18 оборот-20). Нарахування відсотків здійснювалося за період з 15.11.2021 до 24.02.2022 (за 102 дні). Нарахування здійснювалися за базовою відсотковою ставкою 1,99 % в день.
Разом з цим, суд вважає неправомірним здійснення первісним кредитором нарахування відсотків по позиці протягом періоду з моменту закінчення строку позики, оскільки зазначені дії не відповідають нормам матеріального права.
Зазначені висновки суд обґрунтовує наступним.
Відповідно до умов договору позики № 77612712 від 15.11.2021 його строк був визначеним 30 днів, дата повернення позики - 15.12.2021.
Постановою від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 ВП ВС уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав»).
Так, умовами договору позики №77612712 від 15.11.2021 сплата процентів за прострочення виконання зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України не визначена.
Натомість, відповідно до Правил надання грошових коштів у позику Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», Проценти - грошові кошти, що нараховуються на суму Позики і є платою за користування такою Позикою (пункт 2.20 правил). У разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування (пункт 6.5.правил).
Згідно наданого розрахунку заборгованості, первісним кредитором здійснювалося нарахування відсотків після дати повернення позики - 15.12.2021. Так, відповідно до наданого розрахунку заборгованості та правил надання грошових коштів у позику Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», дані нарахування здійснювалися не як штрафна санкція, а як відсотки за користування кредитом. А тому, нарахування процентів за користування позикою після 15.12.2021, тобто поза межами строку, погодженого сторонами договору, є безпідставним.
Таким чином, суд приходить до висновку, що нарахування процентів за користування кредитом після 15.12.2021, тобто поза межами строку, погодженого сторонами договору, є безпідставним та таким що суперечить нормам ст.1048 ЦК України, а тому в цій частині позовні вимоги є безпідставними.
З огляду на наведене суд прийшов до висновку, що кредитором правомірно згідно ст. 1048 ЦК України здійснювалося нарахування процентів за період з 15.11.2021 до 15.12.2021 у розмірі 6797,40 грн. за фіксованою (базовою) процентною ставкою у розмірі 1,99% в день (11386,00х1,99%=226,58 грн на день), протягом 30 днів (226,58х30=6797,40 грн).
Отже вимоги позовної заяви у частині стягнення відсотків підлягають частковому задоволенню на суму 6797,40 грн.
У задоволенні позовних вимог зі стягнення заборгованості за відсотками в іншій частині слід відмовити за безпідставністю.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 18183,40 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11386,00 грн. та заборгованості за відсотками в межах строку кредитування в розмірі 6797,40 грн. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики № 77612712 від 15.11.2021 у загальному розмірі 18183,40 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11386,00 грн. та заборгованості за відсотками в межах строку кредитування в розмірі 6797,40 грн.
В іншій частині позовні вимоги, щодо стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, не підлягають задоволенню у зв`язку з безпідставністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2129 від 10.06.2026 (а.с.1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.71).
Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 27473,38 грн.
Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 18183,40 грн.
Таким чином, пропорційність задоволених вимог становить 66,19 % (18183,40 х100%: 27473,38 = 66,19 %).
Оскільки, вимоги позивача задоволено на 66,19%, то сплачений судовий збір за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру підлягає стягненню на користь позивача в сумі 1762,24 грн (2662,40х66,19%, = 1762,24).
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн, суд зазначає наступне.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивачем здійснено витрати на правову допомогу у сумі 1200,00 грн, що підтверджується: договором про надання правничої допомоги № ДО-20260202/001 від 02.02.2026 (а.с. 58 оборот - 59), заявкою на надання правової допомоги № 864 від 01.05.2026 (а.с. 61), витягом з акту № 864 про надання юридичної допомоги від 01.05.2026 (а.с. 61 оборот), платіжною інструкцією № 1468 від 18.05.2026 (а.с. 62), свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 001256 на ім`я Богомолов Віктор Вікторович (а.с.60).
Враховуючи обсяг наданих юридичних послуг, співмірність наданих адвокатом послуг та суми виплаченого гонорару, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є справедливим і співмірним.
Оскільки, вимоги позивача задоволено на 66,19%, то судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача в сумі 7942,80 грн (12000,00х66,19%, = 7942,80).
Крім того, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача на свою користь понесені ним витрати на підготовку та направлення документів у розмірі 381,74 грн.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
На підтвердження понесених витрат на підготовку та направлення документів позивачем надано копію договору № ДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 30.10.2025 (а.с. 62 оборот - 65), додаток № 3 до Договору № ДТ-СК-30102025 від 28 січня 2026 року про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 28 січня 2026 р. (а.с. 66), акт надання послуг № 193 від 25.05.2026 (а.с. 67).
Оскільки, вимоги позивача задоволено на 66,19%, то судові витрати на підготовку та направлення документів підлягають стягненню на користь позивача в сумі 252,67 грн (381,74х66,19%, = 252,67).
На підставіст.ст.512,514,526,530,549,610-612,629,1048,1050,1054 ЦК України та керуючисьст.ст.7,12,13,81,141,263,265,279 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» суму заборгованості за договором позики № 77612712 від 15.11.2021, станом на 15.12.2021 (строк кредитування), у загальному розмірі 18183,40 грн (вісімнадцять тисяч сто вісімдесят три гривні 40 копійок), що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11386,00 грн та заборгованості за відсотками в межах строку кредитування в розмірі 6797,40 грн.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині щодо стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом - відмовити за безпідставністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,24 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 24 копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7942,80 грн. (сім тисяч дев`ятсот сорок дві гривні 80 копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» судові витрати на підготовку та направлення документів у розмірі 252,67 грн. (двісті п`ятдесят дві гривні 67 копійок)
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 22 вересня 2026 року.
Учасники справи:
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ», ЄДРПОУ 43950742, адреса місцезнаходження: проспект Соборності, будинок 30-А, приміщення 321, м. Київ, 02154, телефон: [телефон приховано], ел. адреса: [пошта прихована], наявний електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» системи ЄСІТС;
представник позивача - Варшавський Костянтин Антонович, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , телефон: НОМЕР_4 , наявний електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» системи ЄСІТС;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , телефон: НОМЕР_1 , відсутній зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» системи ЄСІТС.
Суддя О.О. Романенко